Постанова

від 21.05.2020 по справі 420/6846/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/6846/19

Головуючий в 1 інстанції: Токмілова Л.М. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 15 січня 2020 року

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.

секретар судового засідання: - Колесніков - Горобець І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт ЛВ" до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

15.11.2019 року до Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Комфорт-ЛВ") до Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0003861407 ГУ ДПС в Одеській області на суму 157 055,00 грн. за податковими зобов`язанням та 52 352,00 грн. за штрафними санкціями.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує на те, ГУ ДПС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку. За результатами вказаної перевірки відповідачем по справі складено акт № 165/15-32-05-08/1920423 від 17.10.2019 р., відповідно до якого контролюючий орган дійшов до висновку про порушення ТОВ "Комфорт-ЛВ " п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104703 грн., у тому числі за березень 2019 року в сумі 104703 грн.

На підставі зазначеного акту ГУ ДПС в Одеській області винесено податкове повідомлення-рішення від 07.11.2019 року № 0003861407, яким збільшено податкове зобов`язання ТОВ Комфорт-ЛВ на 157 055,00 грн. та застосовано штрафні санкції на 52 352,00 грн., загалом у сумі 209 407,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення рішення протиправним з тих підстав, що його взаємовідносини з контрагентом є реальними, зобов`язання виконувались згідно укладеного договору, на підтвердження виконання зобов`язань за договором було складено відповідні первинні документи, які у сукупності підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року адміністративний позов ТОВ Комфорт-ЛВ задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про залишення позовної заяви без розгляду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи та неправильно застосував норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги:

- у контрагента постачальника ТОВ Гранбуд-Експо перевіркою встановлено: згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС ЄРПН за період березень 2019 року підприємством ТОВ Гранбуд-Експо не задекларовано придбання послуг по зберіганню щебню гранітного фракції 5-20мм у підприємства ТОВ Бантишівський щебінь , не встановлено послуг оренди площадок та приміщень, де міг би зберігатися щебінь гранітний фракції 5-20мм, не встановлено відшкодування залізничного тарифу підприємству ТОВ Бантишівський щебінь в сумі 162 777,79 грн. В зв`язку з вище викладеним не має можливості дослідити та перевірити від кого ТОВ Комфорт-ЛВ отримував товар;

- за результатами аналізу наявних трудових ресурсів відповідачем встановлено, з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ТОВ Гранбуд-Експо операцій по реалізації ТМЦ передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (робочих - менеджерів, тощо) так як у штаті підприємства ТОВ Гранбуд-Експо працює одна особа (яка є і директором , і головним бухгалтером). Викладене свідчить про відсутність персоналу на підприємстві ТОВ Гранбуд-Експо , який міг би займатися придбанням та наданням різноманітних послуг. Отже, первинні документи надані до перевірки свідчать про сумнівність здійснення фінансово- господарських операцій, а саме: придбання щебню гранітного фракції 5-20мм;

- згідно аналізу ЄРПН не встановлено декларування ТОВ Гранбуд-Експо будь-яких витрат на водо-, тепло-, постачання зв`язок, придбання канцелярських засобів, послуг оренди, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності.

Таким чином, апелянт вважає, що ТОВ Комфорт-ЛВ порушено п.44.1 ст.44. п.198.1. п 198.2. п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 104703 грн., в тому числі за березень 2019 року в сумі 104703грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що з 03.10.2019 року по 09.10.2019 року ГУ ДПС в Одеській області на підставі направлення від 02.10.2019 року № 642/05-08 та наказу від 25.19.2019 р. № 313, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Комфорт-ЛВ".

Позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Комфорт-ЛВ , код за ЄДРПОУ 19204231, була проведена з питань підтвердження взаємовідносин з платником податків ТОВ Гранбуд-Експо , код за ЄДРПОУ 42248970, за період з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року. Згідно Договору поставки №01/19-02 від 15.02.2019 року ТОВ Гранбуд-Експо являється Постачальник , а ТОВ Комфорт-ЛВ являється Покупцем .

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки відповідачем по справі складено акт № 165/15-32-05-08/1920423 від 17.10.2019 р., відповідно до якого контролюючий орган дійшов до висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт-ЛВ" п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 104 703 грн., у тому числі за березень 2019 року в сумі 104 703 грн.

На підставі зазначеного Акту перевірки 07.11.2019 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003861407, яким збільшено податкове зобов`язання ТОВ Комфорт-ЛВ на 157 055,00 грн. та застосовано штрафні санкції на 52 352,00 грн., загалом у сумі 209 407,00 грн.

Відповідно до акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивач податковий кредит з ПДВ та витрати з податку на прибуток за перевіряємий період сформував за наслідками господарських відносин з контрагентом, який не міг поставити товар, що, в подальшому, реалізовувався позивачу, з цими контрагентом здійснювалось лише документальне оформлення на придбання послуг з метою формування податкового кредиту з ПДВ. Оскільки здійснені господарські операції, на думку посадових осіб відповідача, є нереальними, то відсутні правові підстави враховувати їх вплив на податковий облік.

Позивач заперечує проти позиції податкового органу та вказує, що надані ним первинні документи є достатніми для формування податкового кредиту, вважає винесенні за результатами перевірки ППР такими, що підлягають скасуванню.

Порядок проведення перевірки та наявність під час перевірки всіх первинних документів сторонами не заперечується.

Позиція податкового органу ґрунтується на наступному.

Позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ Комфорт-ЛВ , код за ЄДРПОУ 19204231, була проведена з питань підтвердження взаємовідносин з платником подаmків ТОВ Гранбуд-Експо , код за ЄДРПОУ 42248970, за період з 01.03.2019 по 31.03.2019 року. Згідно Договору поставки №01/19-02 від 15.02.2019 року ТОВ Гранбуд-Експо являється Постачальник , а ТОВ Комфорт-ЛВ являється Покупцем .

Перевіркою встановлено, що відповідно до залізничних накладних, наданих посадовими особами під час перевірки, відправником товару являється ТОВ Бантишівський щебінь , оплату залізничних послуг здійснює ТОВ Бантишівський щебінь , відправлення товару відбувається зі станції Новоукраїнка (місто, де знаходиться ТОВ Бантишівський щебінь , Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Короленка 2/А).

Згідно зареєстрованих податкових накладних в ІС ЄРПН встановлено, що за період березень 2019 року підприємством ТОВ Гранбуд-Експо не задекларовано придбання послуг по зберіганню щебню гранітного фракції 5-20мм у підприємства ТОВ Бантишівський щебінь , не встановлено послуг оренди площадок та приміщень, де міг би зберігатися щебінь гранітний фракції 5-20мм, не встановлено відшкодування залізничного тарифу підприємству ТОВ Бантишівський щебінь в сумі 162 777,79 грн. Враховуючи викладене не має можливості дослідити та перевірити від кого ТОВ Комфорт-ЛВ отримував товар.

На момент складання акту перевірки згідно інформаційних баз ДПС України ІС Податковий блок місцезнаходження ТОВ Гранбуд-Експо : 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречка, будинок 13, офіс 1002; стан платника - 65. Платник з наступного року (Основне місце обліку); засновник, - ОСОБА_1 , адреса засновника: АДРЕСА_1 ; директор та головний бухгалтер - ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 08.02.2019 по теперішній час.

Згідно проведеного аналізу встановлено, що підприємство ТОВ Гранбуд-Експо надало до ГУ ДПС у м. Києві ДПІ у Шевченківському м. Києва податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1 квартал 2019 року від 07.04.2019 року №17719202, в якому вказано: працювало у штаті 1 особа, за трудовими договорами (контрактами) 1 осіб, за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби (продовження додатку 4) за березень 2019 року - не надавався. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за березень 2019 року - не надавався. Фінансовій звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 року підприємством ТОВ Гранбуд-Експо - не надавався. Декларація з податку на прибуток за 2018 року підприємством ТОВ Гранбуд-Експо надано до ГУ ДПС у м. Києві ДПІ у Шевченківському м. Києва 01.03.2019 року №25744165, в якій відсутні будь-які дані.

За результатами аналізу наявних трудових ресурсів відповідачем встановлено, з однієї сторони - незначна кількість працюючих та з другої сторони значний обсяг фактично оформлених ТОВ Гранбуд-Експо операцій по реалізації ТМЦ передбачає значно більшого обсягу трудовитрат, особистої участі персоналу із відповідними фаховими знаннями (робочих - менеджерів, тощо). Викладене свідчить про відсутність персоналу на підприємстві ТОВ Гранбуд-Експо , який міг би займатися придбанням та наданням різноманітних послуг.

Таким чином, первинні документи надані до перевірки свідчать про сумнівність здійснення фінансово- господарських операцій, а саме: придбання щебню гранітного фракції 5-20мм.

На думку відповідача, зазначені вище дані і факти, що, доводять нереальність господарської операції, дозволяють зробити наступні висновки щодо складених ТОВ Комфорт-ЛВ для цілей оподаткування документів: укладений між ТОВ Комфорт-ЛВ та ТОВ Гранбуд-Експо договір не опосередковувався виконанням операцій, які становлять його предмет.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відповідачем встановлено порушення ТОВ Комфорт-ЛВ п.44.1 ст.44. п.198.1. п 198.2. п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 104703 грн., в тому числі за березень 2019 року в сумі 104703грн.

Вказане, на думку відповідача, свідчить про відсутність господарських операцій між товариством та контрагентом.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, вважає його вірним та таким, що відповідає нормам матеріального права та обставинам та не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.

За змістом чч.1,2 ст. 9 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Сторони не заперечують наявність первинних документів по взаємовідносинам між позивачем та ТОВ Гранбуд-Експо та належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до пп.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп.44.1, 44.2, 44.3 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу. Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п.44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абз.2 п.44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим п.44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Щодо взаємовідносин між ТОВ "Комфорт-ЛВ" та TОB ТОВ Гранбуд-Експо , судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ Гранбуд-Експо відбувались згідно укладеного 15.02.2019 р. договору поставки, предметом якого була поставка на адресу ТОВ Комфорт-ЛВ щебню залізничною дорогою, власником якого є ТОВ Гранбуд-Експо .

Згідно документів, доданих до позовної заяви, у період з 01.03.2019 р. по 31.03.2019 р. позивачем за договором, укладеним 15.02.2019 р., було зроблено три заявки до ТОВ Гранбуд-Експо на відвантаження в адресу ТОВ Комфорт-ЛВ щебню гранітного фракції 5-20. По кожній заявці був виставлений рахунок, відправлено та отримано заявлений об`єм товару, що підтверджується залізничними накладними, виписані податкові накладні, а також здійснена оплата за умовами договору.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Отже, угода між позивачем та контрагентом за період перевірки була укладена у відповідності до норм чинного законодавства та є такою, що відповідає всім вимогам, що встановлюються до даного виду договорів доки зворотне не буде доведено в суді. Тому підстав для висновків щодо нікчемності або недійсності договору не було.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що зі змісту договору поставки від 15.02.2019 р., укладеного між ТОВ Комфорт-ЛВ та ТОВ Гранбуд-Експо , вбачається, що він містить всі істотні умови, які передбачені законодавством. Зазначений договір є чинними, ніким не скасованим, а його виконання підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, що знаходяться в матеріалах справи.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Частиною 6 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

Статтею 201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Гранбуд-Експо в період з 01.03.2019 р. по 31.03.2019 р. було надано наступні первинні документи:

-договір поставки № 01/19-02 від 15.02.2019 р.;

-специфікація №1 від 01.03.2019 р. до договору поставки № 01/19-02 від 15.02.2019р.;

-заявки на відвантаження товару: № 05/03 від 04.03.2019 р., № 07/03 від 06.03.2019р., № 09/03 від 07.03.2019 р.;

-рахунки на оплату: № 3 від 13.03.2019 р. на суму 157 731,00 грн., № 4 від 15.03.2019 р. на суму 156 829, 68 грн., № 5 від 18.03.2019 р. на суму 313 659,36грн.;

-видаткові накладні: № 3 від 15.03.2019 р. на загальну суму 156 379, 02 грн., №4 від 17.03.2019 р. на загальну суму 63092,40 грн., №5 від 18.03.2019 р., на загальну суму 95089,26 грн., №6 від 19.03.2019 р. на загальну суму 126 184, 80 грн., № 7 від 20.03.2019 р. на загальну суму 187474, 56 грн.;

-залізничні накладні: №42602979 від 15.03.2019 р., № 42672949 від 17.03.2019 р., №42703108 від 18.03.2019 р., № 42749416 від 19.03.2019 р., № 42783704 від 20.03.2019 р., № 42789669 від 20.03.2019 р., № 42783720 від 20.03.2019 р.;

-податкові накладні: № 3 від 15.03.2019 р. на загальну суму 156379,02 грн., № 4 від 17.03.2019 р. на загальну суму 63092,40 грн., № 5 від 18.03.2019 р. на загальну суму 95089,26 грн., № 6 від 19.03.2019 р. на загальну суму 126184,80 грн., № 7 від 19.03.2019 р. на загальну суму 187474,60 грн.

До того ж, позивачем в березні 2019 року здійснено повну оплату поставленого товару згідно вищезазначених документів, що підтверджується платіжними дорученнями №6487 від 18.03.2019 р. на суму 157 731,00 грн в т.ч. ПДВ 20% - 26 288,50 грн; № 6499 від 20.03.2019 р. на суму 200000,00 грн у т.ч. ПДВ 20% - 33 333,33 грн; № 6505 від 22.03.2019 р. на суму 100000,00 грн у т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн., № 6558 від 27.03.2019 р. на суму 100000,00 грн у т.ч. ПДВ 20% - 16666,67 грн., № 6612 від 29.03.2019 р. на суму 70489,04 грн у т.ч. ПДВ 20% - 11748,17 грн.

Отже з огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи містять необхідні документи на підтвердження здійснення фінансово-господарських відносин позивача з ТОВ Гранбуд-Експо в періоді, що перевірявся, які відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", та містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій.

Щодо доводу апелянта, що в акті перевірки відповідач зазначає про відсутність можливості дослідити та перевірити, від кого ТОВ Комфорт-ЛВ отримував товар, оскільки відправка товару та оплата залізничних послуг здійснювалась ТОВ Бантишівський щебінь з міста, де знаходиться ТОВ Бантишівський щебінь . У свою чергу ТОВ Гранбуд-Експо за березень не задекларовано придбання послуг по зберіганню щебню гранітного фракції 5-20мм у підприємства ТОВ Бантишівський щебінь , не встановлено послуг оренди площадок та приміщень, де міг би зберігатися щебінь гранітний фракції 5-20 мм, не встановлено відшкодування залізничного тарифу підприємству ТОВ Бантишівський щебінь в сумі 162 777,79грн., колегія суддів не бере до уваги.

Так як з боку позивача на підтвердження реальності господарської операції з ТОВ Гранбуд-Експо до суду першої інстанції були надані наступні документи: договір поставки № 242 від 11.03.2019 р. укладений між ТОВ Бантишівський щебінь та ТОВ Гранбуд-Експо , згідно якого ТОВ Бантишівський щебінь поставив та передав у власність ТОВ Гранбуд-Експо щебінь; картка рахунку ТОВ Гранбуд-Експо за березень 2019 року, якою підтверджується отримання щебню від ТОВ Бантишівський щебінь та повна його сплата; сертифікат відповідності № UA1.059.000961 9-17. дійсний з 26.06.2017 до 25.06.2019 року, виданий органом сертифікації ДП Кривбасстандартметрологія . Даний сертифікат видано виробнику продукції ТОВ Бантишівський щебінь на щебінь гранітний та суміші з природнього каміння; паспорт якості № НОМЕР_2 /04 від 23.01.2019 р., виданий ТОВ Бантишівський щебінь , згідно якого доставлена проба щебню гранітного відповідає фр.5-20 мм.; виписка з банківського рахунку ТОВ Комфорт-ЛВ у АТ ПрокредитБанк в період з 01.03.2019 по 31.03.2019 р., з якої вбачається, що ТОВ Комфорт-ЛВ перерахувало кошти за щебінь згідно договору поставки на банківський рахунок ТОВ Гранбуд-Експо у повному обсязі; виробничі звіти про витрати сировини і матеріалів на випуск готової продукції за березень 2019 р. на 34 арк., з яких вбачається, що щебінь фр.5-20 мм. було використано для виготовлення бетону; договір поставки № 01/02/01 від 01.02.2012 р. укладений між ТОВ Комфорт-ЛВ та КП БУДОВА , згідно якого ТОВ Комфорт-ЛВ поставив та передав у власність КП БУДОВА бетонну суміш (яка була вироблена з поставленого щебню); виписка з банківського рахунку ТОВ Комфорт-ЛВ у АТ ПрокредитБанк у період з 01.03.2019 по 31.03.2019 р., з якої вбачається, що КП БУДОВА перерахувало кошти за бетонну суміш згідно договору поставки на банківський рахунок ТОВ Комфорт-ЛВ у повному обсязі.

Отже, позивачем спростовуються вищевикладені твердження контролюючого органу щодо нереальності операцій, проведених згідно умов договору поставки № 01/19-02, неможливості встановити наявність, походження та факт отримання товару для здійснення будівельних робіт.

Також, надаючи оцінку правовідносинам позивача з контрагентом, апелянт, як на довід посилався щодо відсутності реальності господарських операцій, так як у ТОВ Гранбуд-Експо було відсутне декларування будь-яких витрат на водо-, тепло-, постачання зв`язок, придбання канцелярських засобів, послуг оренди, що могло б свідчити про здійснення господарської діяльності. Директор та головний бухгалтер в одній особі. Встановлено, що ТОВ Гранбуд-Експо здійснювало господарську діяльність протягом незначного періоду, у штаті згідно даних за перший квартал 2019 р. працювала 1 особа, за трудовими договорами (контрактами) 1 особа, за цивільно-правовими договорами 0 осіб. Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби ТОВ Гранбуд-експо за березень 2019 року - не надавався. Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за березень 2019 року - не надавався. Фінансовій звіт суб`єкта малого підприємництва за 2018 року - не надавався. Таким чином неможливо підтвердити операції стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, що економічно необхідні для виконання такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Оскільки можливість вчинення даних господарських операцій у підприємства ТОВ Гранбуд-Експо відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, а не задекларований на папері, у ТОВ Комфорт-ЛВ не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

Суд апеляційної інстанції зазначає , що якщо контрагент ТОВ Гранбуд-Експо не виконав свого зобов`язання зі сплати відповідних податків, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Отже відповідачем не наведено факти, які б безспірно підтверджували недобросовісність саме ТОВ "Комфорт-ЛВ", як платника податків та/або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності своїх контрагентів, якщо така мала місце.

Таким чином, з аналізу вищевикладеного вбачається, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Необґрунтована ж податкова вигода характеризується відсутністю фактичного виконання господарських операцій, здійсненням операцій без ділової мети та обліком операцій безвідносно до їх реального економічного змісту, узгодженістю дій покупця та постачальника для штучного створення умов для бюджетного відшкодування.

Поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його контрагента правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань.

Так, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 03 квітня 2018 року у справі № 820/13380/13-а, від 17 квітня 2018 року у справі № 808/1543/17, від 24 квітня 2018 року у справі № 813/8500/13.

Відповідно до вимог податкового законодавства України необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Також, слід зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Отже обставини, зазначені відносно контрагента ТОВ КОМФОРТ-ЛВ , не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних договорів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Також в акті перевірки не вказано які істотні недоліки в первинних та/або зведених облікових документах допущені ТОВ "Комфорт-ЛВ".

При цьому, суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність первинних документів у позивача щодо господарських операцій з ТОВ "Гранбуд-Експо" не оспорюється контролюючим органом в Акті перевірки. Не оспорюється також відображення вказаних операцій в бухгалтерському та податковому обліку, у томі числі в деклараціях з ПДВ. Також є неоспореним фактом реєстрація податкових накладних в ЄРПН, будь-яких рішень контролюючим органом щодо зупинення податкових накладних або відмови в їх реєстрації не приймалось.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Так, наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що підтверджують нереальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт яких підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні КАС України.

Крім того податковим органом не доведено факту ухилення контрагента суб`єкта перевірки від оподаткування та існування змови чи узгодженості дій між позивачем та його контрагентом, що не свідчить про недобросовісність позивача у сфері податкових правовідносин та не доводить необґрунтованості його податкової вигоди за здійсненими господарськими операціями. Законодавством не передбачено переліку чітко визначених первинних документів, які виключно здатні підтвердити господарські операції.

Спрямованість господарських операцій позивача на реальне настання правових наслідків підтверджується належними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам податкового законодавства.

А відтак, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Таким чином, надані позивачем первинні документи розкривають зміст господарської операції, підтверджують рух активів позивача, зміни у власному капіталі підприємства та спрямованість його дій на отримання реального результату в процесі господарської діяльності з контрагентами.

Однак, за змістом вимог законодавства аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкові зобов`язання, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту вимог КАС України, в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінюючи вищевикладені обставини, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення податкового органу є такими, що винесені без належних для цього правових підстав, а тому воно підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги ГУ ДПС в Одеській області зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, та є тотожними відзиву на адміністративний позов, факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об`єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга Головного управління Державної податкової служби в Одеській області задоволенню не підлягає.

Судова колегія не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 січня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 22 травня 2020 року.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.