Рішення

від 12.08.2007 по справі 7/225-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/225-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.07.07р.

Справа № 7/225-07

За позовом  Закритого акціонерного товариства "Ізюмська пивоварна компанія", м. Ізюм Харківської області 

До  Приватного підприємства "Нікопольська приватна пивоварня", м. Нікополь Дніпропетровської області 

Про стягнення 5 952, 00 грн.

                                                                                                                  Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: юрисконсульт Дубовик О.Л., дов. № 181 від 20.02.2007р.;

від відповідача:  представник Потенко В.А., дов. № 2 від 14.03.2007 р. 

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Ізюмська пивоварна компанія" (м. Ізюм Харківської області) просить стягнути з Приватного підприємства "Нікопольська приватна пивоварня" (м. Нікополь Дніпропетровської області) на свою користь вартість трьох комплектів меблів у розмірі 3 720, 00 грн., неустойку за несвоєчасне повернення майна за 30 днів прострочення в сумі 2 232, 00 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем зобов'язань за договором оренди комплекту дерев'яних меблів № М-51 від 14.11.2005р. щодо сплати орендних платежів та реалізації щомісяця 1 700 літрів пива позивача. Відповідач припинив виконання зобов'язань за договором – не надавав замовлень на поставку продукції позивача. Термін повернення майна –трьох комплектів меблів минув 20.01.2007р. За прострочення повернення майна договором передбачена неустойка.

Відповідач позов не визнає. Відповідач вважає продовженим строк дії договору оренди. Позивач не вжив заходів досудового врегулювання спору.  На думку відповідача, вартість одного комплекту меблів становить 413, 33 грн., а не 1 240, 00 грн., як стверджує позивач. Позивач не задовольняв замовлень відповідача. Відповідач вважає, що спір виник внаслідок неправомірних дій позивача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ:

07.07.2004р. Закрите акціонерне товариство "Ізюмська пивоварна компанія" (м. Ізюм Харківської області), як орендодавець, та Приватне підприємство „С.В. Локі”, назву якого згідно статуту Приватного підприємства "Нікопольська приватна пивоварня" (м. Нікополь Дніпропетровської області) змінено на  Приватне підприємство "Нікопольська приватна пивоварня", як орендар, уклали договір оренди № М-19, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду дерев'яні меблі, вартість яких зазначена в додатках до договору. Модель, компенсаційна вартість меблів вказані в додатках до договору.

08.07.2004р. сторонами договору складено акт приймання-передачі до названого договору.

В актах  приймання-передачі, які надав позивач та відповідач, зазначено, що в оренду  передано 3 комплекти дерев'яних меблів, один комплект складається з одного столу та двох лавок. Акти  приймання-передачі різняться між собою щодо вартості комплекту меблів та компенсаційної вартості комплекту меблів. Так, в акті приймання-передачі, наданому позивачем, зазначено, що вартість комплекту меблів складає 1 240, 00 грн., компенсаційна вартість комплекту меблів складає 1 500, 00 грн. Зазначений акт містить виправлення щодо вартості комплекту меблів. В акті приймання-передачі, наданому відповідачем, зазначено, що вартість комплекту меблів складає 413, 33 грн., компенсаційна вартість комплекту меблів складає 500, 00 грн.

Дані, приведені в акті приймання-передачі, наданому відповідачем, щодо вартості комплекту меблів, відповідають даним накладної на передачу МНМА в оренду № 135 від 08.07.2004р. В накладній зазначено, що вартість комплекту меблів становить 413, 33 грн., вартість трьох комплектів меблів –1 240, 00 грн.

14.11.2005р. позивач та відповідач переуклали договір оренди шляхом укладення договору оренди № М-51 (надалі –Договір). Предметом оренди є те ж майно, що і за договором оренди від 07.07.2004р. № М-19. Акт приймання-передачі до Договору не складався.

Згідно п.4.1. Договору строк дії Договору до 14.11.2006р. По закінченні дії Договору орендар зобов'язується в 2-денний строк повернути орендодавцю орендоване майно або продовжити Договір.

Згідно п.2.2. Договору орендодавець має право в будь-який момент в односторонньому порядку розірвати договір, що має наслідком повернення орендарем орендованого майна. Також, згідно п.3.5. Договору за першою вимогою орендодавця орендар зобов'язаний повернути орендоване майно.

В разі пропажі, порчі, втрати, знищення або пошкодження орендованого майна по халатності, орендар зобов'язаний в 2-денний строк відшкодувати орендодавцю вартість орендованого майна або його пошкодженої частини (якщо можлива заміна без втрати зовнішнього вигляду) в 2-кратному розмірі його вартості. В разі пропажі, порчі, втрати, знищення або пошкодження орендованого майна без вини орендаря, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю повну компенсаційну вартість орендованого майна або його пошкодженої частини (п.3.2. Договору).

Договір визначає обов'язки орендаря: продавати пиво торгівельної марки „Ізюм” не менше 1 700 літрів в місяць (п.3.3. Договору); один раз в квартал, але не пізніше 5-го числа першого місяця кварталу сплачувати орендну плату, розмір якої за один місяць складає 1, 20 грн. за кожен комплект меблів (п.п. 3.6., 3.7. Договору).

07.12.2006р., вих. № 3142, позивач звернувся до відповідача з вимогою до 25.12.2006р. повернути позивачу оборотну тару –бочки КЕГи  у кількості 74 штуки, сплатити борг з орендної плати та відновити заявки на поставку продукції. В листі позивач послався на ряд договорів, укладених з відповідачем: договір поставки № 642 від 27.08.2005р., договір оренди № М-51 від 14.11.2005р., договір оренди торгівельного павільйону № 57-Т/1 від 14.11.2005р., договір оренди обладнання № 642 ар від 27.08.2005р. В листі також зазначено, що відповідач без будь-яких пояснень з вересня 2006 року припинив придбання продукції позивача.

05.01.2007р., вих. 05, позивач звернувся до відповідача з претензією, якою вимагає протягом трьох днів з моменту отримання претензії повернути на адресу позивача оборотну тару –бочки КЕГи у кількості 74 штуки (50 літрів кожна) вартістю 29 600, 00 грн. або сплатити їх вартість, сплатити орендну плату у розмірі 316, 80 грн., повернути передане в оренду обладнання. В претензії йде посилання на ті ж договори, що і в листі від 07.12.2006р., вих. № 3142. В претензії зазначено про передачу в оренду за названими договорами обладнання для розливу пива.

Позивач вважає, що у відповідача виник обов'язок повернути орендоване майно в строк до 20.01.2007р., відповідний обов'язок відповідачем не виконаний, що і є причиною спору.

Як зазначалося вище, сторони погодили строк дії Договору до 14.11.2006р. Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Позивач заперечень щодо продовження договірних відносин за спірним Договором у встановлений законом строк не надав. Навпаки, в листі від 07.12.2006р., вих. № 3142, позивач просить відповідача відновити заявки на поставку продукції позивача, повернення орендованого за Договором майна не вимагає.

За таких обставин, Договір продовжив дію на один рік –до 14.11.2007р.

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Позивач не розірвав договір в установленому  законом чи Договором порядку в подальшому.

Між тим, повернення орендованого майна за Договором є наслідком закінчення строку дії Договору або його розірвання, тобто припинення відносин оренди.

Не вимагає повернення орендованого майна за спірним Договором – трьох комплектів дерев'яних меблів позивач і листом  від 07.12.2006р. та претензією від 05.01.2007р. (в претензії йде посилання на обладнання для розливу пива та продукції власного виробництва, яке за спірним Договором в оренду не передавалося).

Відповідно, суд не вбачає порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення орендованого майна та підстав для застосування відповідальності за прострочення повернення орендованого майна, передбаченої п.6.1. Договору.

Є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача вартості орендованого майна, оскільки на відповідача покладено обов'язок повернути орендоване майно за наявності підстав для цього, визначених законом або договором.

Відповідач посилається на фактичну наявність орендованого майна. Позивач відсутність у відповідача орендованого майна не довів. Крім того, як зазначено судом вище, на час вирішення спору в суді відсутні підстави для повернення орендованого за Договором майна.

Позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати відносяться на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові –відмовити.

Витрати у справі віднести на позивача.

Суддя                                                                                                        Л.А.Коваль