Постанова

від 21.05.2020 по справі 926/478/20

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2020 р. Справа №926/478/20

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу керівника Сторожинецької місцевої прокуратури

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2020 (суддя Проскурняк О.Г.)

у справі №926/478/20

за позовом Першого заступника керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина", м.Тернопіль

про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю у сумі 113387,13 грн.

представники сторін в судове засідання не з'явилися

27.02.2020 до Господарського суду Чернівецької області звернувся перший заступник керівника Сторожинецької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Тереблеченської сільської ради із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина" про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю у сумі 113387,13 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач користується земельними ділянками на території Тереблеченської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області без правовстановлюючих документів та не сплачуючи кошти до бюджету.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2020 вказану позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Тернопільської області.

Постановляючи ухвалу, місцевий господарський суд виходив з того, що предметом спору за даним позовом є стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю, отже спір не стосується нерухомого майна, через що до нього не застосовуються правила виключної підсудності, встановлені частиною 3 статті 30 ГПК України, а отже компетентний господарський суд за цим позовом має визначатися за загальними правилами визначення територіальної юрисдикції (підсудності), встановленими статтями 27, 29 ГПК України. В той же час, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: 46008, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Оболоня, будинок 3-А, з огляду на що матеріали справи № 926/478/20 підлягають передачі на розгляд Господарському суду Тернопільської області за територіальною юрисдикцією (підсудністю).

Керівник Сторожинецької місцевої прокуратури, не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, подав на неї апеляційну скаргу, в якій послався на те, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права, у зв'язку з чим просив оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Господарського суду Чернівецької області.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:

1) згідно акту обстеження встановлено, що на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 7321085400:01:002:0366 та 7321085400:01:004:0562 розташовані об'єкти нерухомості, власником яких є ТзОВ Агроцентр-Буковина . Вищевказані земельні ділянки використовуються відповідачем без оформлення прав на землю, у зв'язку з чим прокурором було ініційовано господарський спір щодо стягнення з ТзОВ Агроцентр-Буковина безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю в сумі 113 387,13 грн. на користь місцевого бюджету;

2) стосовно виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна Верховний Суд сформовав низку правових висновків, які підлягають застосуванню судами України, а саме:

- відповідно до постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна застосовуються до позовів, які стосуються будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно;

- відповідно до постанови Верховного Суду від 11.07.2019 у справі №462/7217/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном;

- відповідно до постанови Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №626/47/19, підсудність за позовом з приводу нерухомого майна, а саме про стягнення безпідставно збережених коштів у формі плати за користування землею, має визначатися відповідно до правил виключної підсудності за місцезнаходженням такого нерухомого майна;

- відповідно до постанови Верховного Суду від 28.08.2019 у справі №415/4214/15-ц, якщо спір виник з приводу нерухомого майна, а саме відшкодування збитків, заподіяних безоплатним користуванням земельною ділянкою, то підсудність такої справи має визначатись за правилами виключної підсудності;

3) оскільки предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів за користування землею для розміщення та обслуговування власних об'єктів нерухомого майна, то ці позовні вимоги очевидно свідчать про правовий зв'язок права відповідача на нерухоме майно з його обов'язком оформлення відповідного права користування земельними ділянками під цим майном та плати за землю. На думку прокурора, наведена взаємопов'язаність прав і обов'язків відповідача зумовлює висновок, що підсудність за цим позовом має визначатися відповідно до правил виключної підсудності;

4) юридична особа ТзОВ Агроцентр-Буковина зареєстрована за адресою: м.Тернопіль вул. Оболоня, 3, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є житловим будинком, який не належить на праві власності ні ТзОВ Агроцентр-Буковина , ні засновникам даної юридичної особи, а єдиною зареєстрованою власністю відповідача є нерухомість в с.Тереблече Глибоцького району.

Від Тереблеченської сільської ради до суду надійшов лист, у якому вона повідомила про те, що підтримує доводи та вимоги апеляційної скарги прокурора.

Відповідач не виконав вимог ухвали суду від 25.03.2020 та не подав відзиву на апеляційну скаргу, хоча належним чином був повідомлений судом про даний судовий розгляд за адресою, відомості про яку містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Через запровадження на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за № 211 Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 , ухвалою суду від 06.04.2020 розгляд справи було призначено на 21.05.2020 (із врахуванням строку встановлення цього карантину).

Постановами Кабінету Міністрів України №291 від 22.04.2020 та № 343 від 04.05.2020 тривалість карантину було продовжено спершу до 11, а потім до 22 травня 2020 року.

В судове засідання 21.05.2020 сторони не з`явилися.

З огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги у даній справі по суті, колегія суддів вважає, що її розгляд можливо здійснити без представників сторін. При цьому, колегія суддів враховує наступне:

1) ухвалою суду від 06.04.2020 явка сторін була визнана необов'язковою;

2) до суду не надходило клопотань про відкладення судового засідання, призначеного на 21.05.2020 чи про проведення засідання у даній справі в режимі відеоконференції.

3) матеріали, які були подані до суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції, суд вважає достатніми для розгляду апеляційної скарги; сторонами не подано суду нових доказів чи доводів, які би потребували розгляду їх безпосередньо в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали, з огляду на наступне:

Відповідно до ст. 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частин 3 та 5 статті 22 Закону України Про судоустрій і статус суддів , місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх підсудності. Юрисдикція місцевих судів щодо окремих категорій справ, а також порядок їх розгляду визначаються законом.

Відповідно до статті 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 20 ГПК України визначено категорії справ, що підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Статтями 27-30 ГПК України визначено правила щодо територіальної юрисдикції (підсудності) господарських справ.

Загальне правило визначення територіальної юрисдикції викладене у частині 1 статті 27 ГПК України, відповідно до якої позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 2 вказаної статті внормовано, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 3 статті 30 ГПК України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

З апеляційної скарги прокурора у даній справі вбачається, що він не погодився із трактуванням визначення спори, що виникають з приводу нерухомого майна , яке було надане Господарським судом Чернівецької області у спірній ухвалі. На думку прокурора, до такої категорії спорів слід віднести також спори, що виникають із зобов`язань щодо прав на нерухоме майно (зокрема, спори зі стягнення орендної плати).

Однак такі твердження прокурора колегія суддів вважає безпідставними.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 березня 2019 року у справі № 903/432/18 (пункти 41 та 42):

- до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений щодо нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності;

- правила виключної підсудності не поширюються на спір щодо стягнення заборгованості по сплаті орендної плати за користування нерухомим майном, пені за несвоєчасну сплату орендної плати за користування нерухомим майном та неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування нерухомим майном після закінчення встановленого договором оренди строку для повернення такого нерухомого майна.

Згідно висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 905/1732/18, правила виключної підсудності (ч. 3 ст. 30 ГПК України) не поширюються на позови, що виникають із зобов`язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава, іпотека тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Як було зазначено вище, предметом спору у даній справі є стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за землю у сумі 113 387,13 грн.

Таким чином, встановивши, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Буковина", відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстроване за адресою: 46008, Тернопільська обл., місто Тернопіль, вулиця Оболоня, будинок 3-А (а.с. 121), Господарський суд Чернівецької області дійшов правомірного висновку про те, що даний спір згідно ст. 27 ГПК України підсудний Господарському суду Тернопільської області.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 3 статті 31 ГПК України встановлено, що передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано та з дотриманням норм процесуального права постановив оскаржувану ухвалу про передачу матеріалів справи № 926/478/20 на розгляд за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Тернопільської області.

Колегія суддів відхиляє покликання прокурора на правові позиції Верховного Суду, що наведені ним в апеляційній скарзі, оскільки вказані правові позиції стосуються цивільного процесу. З цих же підстав судом не враховуються покликання апелянта на постанову пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ . Крім того, вказана постанова стосується попередньої редакції ЦПК України.

Також, висновки, що зазначені у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №638/1988/17 та від 11.07.2019 у справі №462/7217/18, носять загальноправовий (теоретичний) характер та не враховують специфіки спірних правовідносин (можливість застосування правил виключної підсудності у спорах, що виникають із зобов`язань щодо прав на нерухоме майно).

Покликання прокурора на постанову Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №761/20612/15-ц не беруться до уваги, оскільки вказана постанова взагалі не стосується спірних правовідносин.

Покликання на постанову пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам не враховуються, оскільки вказана постанова не містить висновків про застосування правил виключної підсудності у спорах, що виникають із зобов`язань щодо прав на нерухоме майно і стосується попередньої редакції ГПК України.

Покликання скаржника на те, що ні ТзОВ Агроцентр-Буковина , ні його засновники не є власниками об'єкта нерухомості за адресою: м.Тернопіль вул. Оболоня, 3, відхиляються судом як такі, що не мають значення для вирішення даного спору.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 03.03.2020 у справі №926/478/20 залишити без змін, а апеляційну скаргу керівника Сторожинецької місцевої прокуратури - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Матеріали справи направити в Господарський суд Тернопільської області.

Повний текст постанови складено 22.05.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік