Ухвала

від 19.05.2020 по справі 911/1035/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"19" травня 2020 р. м. Київ Справа № 911/1035/15

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» №21-1/04 від 21.04.2020 року (вх. №81/20 від 23.04.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП№49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1035/15 від 08.06.2015 року

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» , м. Київ

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «ПК Трейдсервісгруп» , с. Мархалівка, Васильківський р-н, Київська область

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна Компанія «М.Б.С.» , м. Золоте, Попаснянський р-н, Луганська область

про стягнення коштів

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників учасників справи:

від позивача (стягувача) - Грищенко О.В.

від відповідачів (боржників) - не з`явились

від ДВС - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.05.2015 року у справі №911/1035/15 позовні вимоги ТОВ «Компанія «НОТАПС» задоволено частково; солідарно стягнуто з ТОВ «ПК Трейдсервісгруп» та ТОВ «Аграрна компанія «М.Б.С.» на користь ТОВ «Компанія «НОТАПС» 56814,01 грн. заборгованості, 4545,45 грн. витрат на послуги адвоката та 1660,91 грн. судового збору; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення судом 08.06.2015 року видано відповідний наказ.

До суду звернувся стягувач - ТОВ «Компанія «НОТАПС» зі скаргою №21-1/04 від 21.04.2020 року (вх. №81/20 від 23.04.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП№49047339 щодо примусового виконання наказу №911/1035/15 від 08.06.2015 року, відповідно до якої, скаржник просить суд визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) за період з 13.01.2020 року по 21.04.2020 року у виконавчому провадженні №49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року у справі №911/1035/15, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» ; зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року у справі №911/1035/15 із врахуванням норм Закону України «Про виконавче провадження» .

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Ухвалою суду від 28.04.2020 року розгляд скарги ТОВ «Компанія «НОТАПС» №21-1/04 від 21.04.2020 року (вх. №81/20 від 23.04.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП№49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1035/15 від 08.06.2015 року призначено на 19.05.2020 року.

До суду від стягувача надійшли письмові пояснення №18-1/05 від 18.05.2020 року (вх. №9420/20 від 18.05.2020 року) та супровідний лист №18-2/05 від 18.05.2020 року (вх. №9419/20 від 18.05.2020 рок) про долучення до матеріалів справи судової практики при розгляді аналогічних скарг. У судовому засіданні 19.05.2020 року представник стягувача вимоги скарги підтримав та просив суд її задовольнити.

Відповідачі (боржники) та представник Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, у судове засідання 19.05.2020 року не з`явились, орган ДВС відзив на скаргу не надіслав.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши у судовому засіданні 19.05.2020 року скаргу ТОВ «Компанія «Нотапс» №21-1/04 від 21.04.2020 року (вх. №81/20 від 23.04.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП№49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1035/15 від 08.06.2015 року, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на наступне.

Постановою Попаснянського РВДВС ГТУЮ у Луганській області від 11.04.2019 року прийнято до подальшого примусового виконання виконавче провадження №49047339 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року №911/1035/15 про стягнення з ТОВ «Аграрна компанія «М.С.Б.» на користь ТОВ «Компанія «НОТАПС» заборгованості у сумі 63020,37 грн.

Постановою Новомосковського МРВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 04.08.2017 року відкрито виконавче провадження №54436589 з примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 06.04.2015 року №911/5429/14 про стягнення з Асоціації фермерів «Агрокомплекс» на користь ТОВ «Компанія «Ніко-Тайс» заборгованості у сумі 2747,47 грн.

Судом встановлено, що згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року №870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» , Попаснянський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) є правонаступником Попаснянського РВДВС ГТУЮ у Луганській області, що підтверджується даними з ЄДРПОУ.

Відповідно до постанови Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 13.01.2020 року прийнято до примусового виконання виконавче провадження №49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року справі №911/1035/15.

В обґрунтування поданої скарги скаржник зазначає, що органом ДВС, станом на день звернення із скаргою до суду наказ Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року №911/1035/15 не виконано, в результаті чого порушено законні права та інтереси стягувача, оскільки, державним виконавцем не вчинено всіх дій, передбачених Законом України Про виконавче провадження .

Статтею 129 1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ст. 18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно ст. 1 Закону України Про виконавче провадження , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ст. 10 Закону України Про виконавче провадження , заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2 ст. 11, ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Положення ст. 26 Закону України Про виконавче провадження не передбачає строк для добровільного виконання рішення суду Боржником, а навпаки, зобов`язує приступити до його примусового виконання як в момент відкриття виконавчого провадження, так і одразу після такого відкриття.

Поряд з цим, ст. 18 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (далі - Інструкції), під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3.12 Інструкції передбачено, що організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Скаржник, з посиланням на постанови Верховного Суду від 18.07.2018 року у справі №915/1294/13 та від 23.08.2018 року у справі №911/167/17, зазначає, що періодичність проведення таких перевірок визначена Законом України Про виконавче провадження і такі перевірки мають вчинятись систематично.

Відповідно до п. 1.5 Інструкції, під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частинами 1, 4 ст. 8 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Відповідно до п. 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, котре затверджено Наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року за №2432/5 (далі - Положення), система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника.

Відповідно до п.п. 2-4 Розділу IV Положення, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості внесення державним виконавцем відомостей про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до Автоматизованої системи виконавчого провадження викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2018 року у справі №903/1297/14.

Скаржником на адресу органу ДВС направлялось клопотання №18-1/10 від 18.10.2019 року про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49047339 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року №911/1035/15, однак зазначене клопотання, зі слів скаржника, залишено ДВС без відповіді та реагування.

Суд встановив, що органом ДВС у виконавчому провадженні №49047339 при примусовому виконанні наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року №911/1035/15 всі належні та допустимі виконавчі дії, в порушення ст. 18 Закону України Про виконавче провадження , не вживалися. Будь-яких інших документів, в тому числі, запитів та отриманих державним виконавцем відповідей до автоматизованої системи не внесено, що є порушенням норм ст. 8 Закону України Про виконавче провадження та Положення.

Таким чином, наявні відомості про вчинення виконавчих дій, які відображені у Інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчого провадження, за відсутності доказів зворотного, є достовірними та повними.

Державним виконавцем Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) не подано суду матеріалів виконавчого провадження чи будь-яких інших доказів, що ним вжито усіх передбачених законом заходів, спрямованих на вчасне і повне виконання рішення суду у зазначеній справі за період з 13 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року, відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , а також, щодо вчинення інших дій, спрямованих на виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року у справі №911/1035/15.

Згідно ч. 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження , розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Суд зазначає, що сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин, що державним виконавцем проводилась перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою ч. 8 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження , не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. В свою чергу, відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 року у справі №913/438/16.

Також, Верховним Судом у постанові від 19.08.2019 року у справі №913/438/16 зазначено, що визначальним фактором та обставиною належності вжитої/застосованої виконавчої дії визначає не лише її винесення та існування серед матеріалів виконавчого провадження, а й встановлює необхідність її оцінки щодо реальності здійснення - докази скерування запитів до відповідних установ, організацій, співвідношення запитам направлених на адреси відповідних установ/організацій із наявністю відповідей на них, доказів прийняття постанов органу ДВС до виконання банківськими установами, сервісними центрами МВС України, державними реєстраторами речових прав, тощо.

Матеріали справи не містять доказів направлення державним виконавцем на виконання вимог Закону України Про виконавче провадження всіх відповідних запитів до державних органів, установ та організацій, перелік яких стягувач зазначив у поданій скарзі.

Враховуючи викладене, дії Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) свідчать про порушення принципів своєчасності та повноти проведення виконавчих дій, встановлених нормами Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 року у справі Глоба проти України , зокрема зазначено, що суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, interalia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (рішення від 19.03.1997 року у справі Горнсбі проти Греції , та рішення від 06.03.2003 року у справі Ясюнієне проти Литви ). Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7.06.2005 року у справі Фуклев проти України . Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Попаснянський районний відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) ухвалою суду від 28.04.2020 року було зобов`язано надати відзив на скаргу та копії матеріалів відповідних виконавчих проваджень, однак, орган ДВС наданим йому правом не скористався, відзив на скаргу не подав, у судове засідання 19.05.2020 року не з`явився. Таким чином, органом ДВС не спростовано твердження скаржника, викладені у скарзі.

Така бездіяльність державного виконавця є порушенням норм ст. 8, 10, 18, 26, 48 Закону України Про виконавче провадження , і є підставою для визнання судом бездіяльності державного виконавця протиправною.

Аналогічної правової позиції щодо визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, здійснення їх несвоєчасно та не в повному обсязі, дотримується Верховний Суд у постанові від 09.11.2018 року у справі №911/1388/16.

Отже, через невиконання відділом ДВС усіх приписів Закону України Про виконавче провадження , станом на день розгляду даної скарги наказ Господарського суду від 08.06.2015 року про примусове виконання рішення у справі №911/1035/15 залишається не виконаним та стягувачем ТОВ Компанія НОТАПС не отримано присуджених судом коштів в повному обсязі.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи зазначене, беручи до уваги приписи норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ Компанія НОТАПС №21-4/04 від 21.04.2020 року на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), яка полягає у порушенні періодичності проведення перевірки майнового стану боржника, розшуку майна, зверненні стягнення на належне боржнику майно, надісланні запитів до органів, установ, організацій щодо належного боржнику майна (перелік яких зазначено в скарзі), а також, не внесенні до Автоматизованої системи виконавчого провадження відомостей про вчинення дій у виконавчому провадженні №549047339.

Вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1035/15 від 08.06.2015 року із врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження , не конкретизована, відображає наслідки, аналогічні вже задоволеній судом вимозі про визнання протиправною бездіяльності виконавця, обов`язок державного виконавця щодо вчинення заходів виконавчого провадження випливає безпосередньо з норм Закону України Про виконавче провадження , при цьому, судовому дослідженню підлягають обставини щодо конкретно визначених виконавчих дій. Таким чином, відповідна вимога задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 234, 339-344 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НОТАПС» №21-1/04 від 21.04.2020 року (вх. №81/20 від 23.04.2020 року) на бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні ВП№49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області №911/1035/15 від 08.06.2015 року задовольнити частково.

2. Визнати за період з 13 січня 2020 року по 21 квітня 2020 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Попаснянського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у виконавчому провадженні №49047339 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Київської області від 08.06.2015 року у справі №911/1035/15, яка полягає у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій з врахуванням норм Закону України Про виконавче провадження .

3. Решту вимог скарги залишити без задоволення.

4. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та Попаснянському районному відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання відповідно до ст.ст.254-256 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання 22.05.2020 року.

Суддя Д.Г. Заєць