Постанова

від 21.05.2020 по справі 819/1782/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

Київ

справа №819/1782/13-а

адміністративне провадження №К/9901/26287/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В., Костіва М.В. від 08 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання дій протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області (далі - відповідач, Інспекція), в якому просило: 1) скасувати наказ від 07 липня 2013 року №20 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства (код ЄДРПОУ 37457704) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року ; 2) визнати протиправними дії Інспекції щодо проведення позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №20 від 04 липня 2013 року.

Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття наказу про призначення документальної позапланової виїзної перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року позов задоволено частково; скасовано наказ Інспекції від 07 липня 2013 року №20; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстав для проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України у контролюючого органу не було, оскільки надісланий Інспекцією запит про подання інформації не містив посилання на визначені законом підстави, що зумовили його надіслання, тобто його складено з порушенням вимог, викладених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, що звільняло позивача від обов`язку надавати відповідь на такий запит; до того ж відповідачем не доведено обставин виявлення фактів, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Що ж стосується позовної вимоги Товариства про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки, то суд не знайшов підстав для її задоволення з огляду на те, що остання охоплюється вимогою про скасування наказу про проведення перевірки.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року та прийнято нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ винесений обґрунтовано та у спосіб, передбачений законом, оскільки відповідачем виявлено факти, що свідчать про можливе порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а Товариство не надало документальних підтверджень на письмовий запит Інспекції про подання інформації щодо господарських операцій з контрагентом ТОВ БТК Євробуд .

В частині вирішення позовної вимоги Товариства про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової виїзної перевірки, апеляційний суд зважив на позицію суду першої інстанції.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування ним норм матеріального права та порушення процесуальних норм, просив його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість висновків суду апеляційної інстанції про наявність підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки у письмовому запиті, який скеровувався позивачу, відсутнє посилання на інформацію, з якої контролюючий орган встановив можливі порушення Товариством податкового законодавства; натомість на такий запит контролюючого органу позивач своєчасно надав пояснення щодо господарських операцій з контрагентом ТОВ БТК Євробуд , що, на його думку, виключає передбачені підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстави для проведення перевірки.

Письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Інспекцією направлено Товариству запит від 03 червня 2013 року №13157/1/22-50 (отриманий останнім 11 червня 2013 року), в якому, посилаючись на підпункт 16.1.5 пункту 16.1 статті 16, підпункт 20.1.6 пункт 20.1 статті 20, пункт 73.3 статті 73 ПК України, пункти 13, 14 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1245 (далі - Порядок №1245), та обставини отримання інформації, яка може свідчити про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов`язкових платежів), з метою перевірки відомостей стосовно цивільно-правових відносин із ТОВ БТК Євробуд , відповідач просив надати протягом 10 робочих днів з дня надходження запиту інформацію, письмові пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій Товариства, відображених в деклараціях з податку на додану вартість за 2011-2012 роки.

У відповідь на наданий запит позивачем надіслано лист за вих.№12 від 21 червня 2013 року, в якому повідомлено про відсутність підстав для надання всього об`єму запитуваної інформації, так як запит сформовано з порушенням вимог, установлених у пункті 73.3 статті 73 ПК України, адже у ньому не конкретизовано, яку інформацію про можливі порушення та в який спосіб отримано податковим органом, про які можливі порушення податкового законодавства (з боку Товариства чи ТОВ БТК Євробуд ) може свідчити дана інформація. Водночас позивач повідомив про те, що підприємство не уникає від надання інформації, а просить відповідача у запитах конкретизувати підстави для надання такої відповідно до вимог ПК України.

При цьому, зважаючи на важливість функцій ДПС України, Товариство в порядку виключення повідомило податковий орган про те, що операції з ТОВ БТК Євробуд відбувались у вересні-жовтні 2011 року, надало пояснення стосовно здійснених операцій у вказаний період, відомості про відображення даних операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства. Повідомлено також про те, що жодних інших операцій з ТОВ БТК Євробуд , окрім здійснених у вересні-жовтні 2011 року, Товариство не мало, а аналогічні пояснення були надані податковому органу 19 листопада 2012 року за вих.№50. Зазначено, що операції підтверджуються належним чином оформленими оригіналами первинних документів, які підприємство готове надати для ознайомлення на законну вимогу податкового органу - під час проведення планової перевірки.

В подальшому, керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, начальником Інспекції прийнято наказ від 04 липня 2013 року №20, в якому доручено провести документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року; термін перевірки з 04 липня 2013 року по 10 липня 2013 року включно тривалістю 5 робочих днів.

Отже, як встановлено судами в ході розгляду справи, фактичною підставою для прийняття оскаржуваного наказу були положення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до статті 62 ПК України (тут і надалі в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного наказу) одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Отримання податкової інформації органами державної податкової служби регламентується статтею 73 ПК України та Порядком №1245.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За змістом пункту 10 Порядку №1245 запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Як передбачено абзацом одинадцятим пункту 73.3 статті 73 ПК України, платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Зміст зазначених положень дає підстави для висновку про те, що запит органу державної податкової служби про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто наявність чітко окреслених обставин, які у відповідності до пункту 73.3 статті 73 ПК України є умовою, за якої відповідний орган може звернутися із таким запитом. Без повідомлення вказаних фактів платник податків позбавлений об`єктивної можливості надати вмотивовані пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України виникає за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; ненадання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у підпункті 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України обставини є юридичним фактом, з настанням якого законодавець пов`язує подальшу реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової перевірки.

У справі, яка розглядається, судом першої інстанції встановлено, що запит контролюючого органу із вимогою про надання позивачем інформації та її документального підтвердження, окрім загального посилання на наявність певних відомостей, які можуть свідчити про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків та зборів (обов`язкових платежів), не містить зазначення будь-якої податкової інформації, яка свідчила б про можливі порушення з боку позивача вимог валютного, податкового та іншого законодавства. Таких обставин не вказано й в оскаржуваному наказі.

Також суд першої інстанції виходив із відсутності у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження таких обставин (фактів), доказів їх виявлення внаслідок перевірок інших платників податків тощо. Апеляційним судом же в ході розгляду даної справи зворотнього встановлено не було.

Відтак Верховний Суд вважає правильним висновок суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ про призначення перевірки прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, із дотриманням яких законодавець пов`язує можливість проведення документальної позапланової перевірки.

Таке правозастосування відповідає позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постановах від 25 березня 2019 року (справа №806/4875/14) та від 17 липня 2019 року (справа №808/553/18).

Натомість не можна погодитися із висновком апеляційного суду про відповідність надісланого позивачу запиту вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, адже лише визначення у ньому переліку інформації, яка запитується, та документів на її підтвердження, з чого виходив апеляційний суд, не звільняє контролюючий орган від обов`язку вказувати конкретні визначені ПК України підстави (обставини), за яких відповідний орган може звернутися із таким запитом.

Наведене в контексті змісту встановлених фактичних обставин у цій справі свідчить про неправильне застосування апеляційним судом згаданих норм матеріального права та помилкове скасування законного рішення суду першої інстанції.

Згідно статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

З урахуванням того, що висновок суду апеляційної інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та відсутність підстав для направлення справи на новий судовий розгляд, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 352, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торгівельна компанія СК-Пласт задовольнити .

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2016 року скасувати, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 липня 2013 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду