Ухвала

від 22.05.2020 по справі 490/2729/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

490/2729/20 22.05.2020

н\п 1-кс/490/2102/2020

Справа № 490/2729/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2020 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у кримінальному провадженні №12020150000000157 від 15.05.2020 клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вовчок, Бершацького району Вінницької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого водієм у СТОВ "АФ Ольгопіль", зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_5 , підозрюваний ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

16 травня 2020 року слідчий відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ Головного управління Національної поліції в Миколаївській області ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва із погодженим прокурором прокуратури Миколаївської області ОСОБА_7 , клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 268 КК України у кримінальному провадженні №12020150000000157, відомості про яке 15.05.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вислухавши думку прокурора, який доводи клопотання підтримав, думку підозрюваного, захисника які проти застосування запобіжного заходу у виді триманні під вартою заперечували, оскільки вважають, що ризики, на які посилається прокурор не є реальними, дослідивши матеріали клопотання, матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов наступного.

Так, з клопотання та наданих слідчому судді матеріалів досудового розслідування вбачається, що 15.05.2020 близько 16.30 год. (денний час доби) водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «DAF XF 105.460» (р.н. НОМЕР_1 ) у з`єднанні із спеціалізованим причепом «WIELTON NW3»(р.н. НОМЕР_2 ), рухався по сухій, асфальтованій проїзній частині автодороги «Київ - Одеса», з боку м. Одеса у напрямку м. Києва в крайній правій смузі, зі швидкістю 80 км/год.

Під час руху у вище зазначеному напрямку на 302 км. в Кривоозерському районі Миколаївської області, водій ОСОБА_3 грубо порушив вимогип. п. 2.3«б» та 12.3 ПДР України, а саме: проявив неуважністьдодорожньоїобстановки, що склалася, та їїзмін, при виявленні нерухомої перешкоди у напрямку свого руху у вигляді автомобіля «VOLKSWAGEN TRANSPORTER»(р.н. НОМЕР_3 ) у з`єднанні з причепом «ПГМФ 8304» (р.н. НОМЕР_4 ) на проїзній частині, не вжив заходівдо своєчасного зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу аждо повноїйогозупинки, хочаоб`єктивномігізобов`язанийбувце зробити допустив зіткнення з вищевказаним транспортним засобом внаслідок чого сталося їх переміщення на проїзній частині від якого пішохід ОСОБА_8 , який виконував дорожні роботи отримав тілесні ушкодженні внаслідок яких загинув на місці пригоди.

За вказаних дій, ОСОБА_3 підозрюється у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому ОСОБА_8 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

16.05.2020 року ОСОБА_3 в порядку ст. 208 КПК України затримано таповідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Підозру ОСОБА_3 прокурор підтверджує зібраними доказами, зокрема, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15.05.2020 та схемою до нього, де зафіксовано місце вчинення кримінального правопорушення та слідову інформацію залишену транспортним засобом, яким керував підозрюваний ОСОБА_3 ; показами свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повністю підтверджують механізм вчинення підозрюваним ОСОБА_3 даної ДТП.

З огляду на вищевикладене, з метою забезпечення виконання покладених на ОСОБА_3 процесуальних обов`язків, у слідчого виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

З метою запобігання спроби ОСОБА_3 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно п. 3 абз. 1 Постанови ПленумуВерховногоСудуУкраїни "Про практику застосування судами запобіжного заходу у виглядівзяттяпід варту тапродовженнястроківтриманняпідвартоюнастадіяхдізнанняідосудовогослідства"від 25.04.2003року№4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають норм КПК України, і його належної поведінки. В пункті 13.3 вищевказаної Постанови роз`яснено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до мотивувальної частиниРішення Конституційного Суду України від 8 липня 2003 року №14-рп/2003в справі №1-23/2003,тяжкість злочину законом не визначається, як підстава для застосування будь-якого виду запобіжного заходу, а не тільки взяття під варту, і при цьому, за своєю правовою природою запобіжний захід не є кримінальним покаранням.

Відповідно до ч. 3 ст. 176КПКУкраїни слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Частиною 1 статті 194КПКУкраїни передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно доч.4 ст. 194КПКУкраїни якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, та наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Проте, прокурором у судовому засіданні не доведено той ризик, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, разом із цим не доведено що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам як незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, як встановлено під час судового засідання, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,одружений, має на утриманні неповнолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює водієм у СТОВ "АФ Ольгопіль", раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, після вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється з місця не зник, викликав поліцію та швидку медичну допомогу, намагався надати потерпілому допомогу, погодився співпрацювати із слідством, вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає.

Встановлена інформація про ОСОБА_3 свідчить про його міцні соціальні зв`язки, і застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за наявності одного доведеного ризику, як впливати на свідків, не виправдовує потреби досудового розслідування, тому слідчий суддя приходить до висновку, про залишення без задоволення клопотання слідчого та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, який на думку слідчого судді є достатнім задля запобігання встановленого ризику.

Отже, керуючись п. "с" ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 року "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", ст.ст. 177, 178, 183, 186, 309, 392 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без задоволення.

Застосувати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у виді домашнього арешту, строком до 14 липня 2020 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України строком до 14.07.2020 року покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- цілодобово не відлучатися з місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування із свідками у вказаному кримінальному провадженні;

- здати до СУ ГУНП в Миколаївській області свої паспорти що дають право на виїзд з України;

Підозрюваного ОСОБА_3 негайно доставити до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 та звільнити.

Ухвалу суду направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1