Постанова

від 18.05.2020 по справі 442/7523/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

18 травня 2020 року

м. Київ

справа № 442/7523/17

провадження № 61-42435св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області,

третя особа - міський голова м. Дрогобича Кучма Тарас Ярославович,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року у складі судді Курус Р. І. та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шандри М. М,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив поновити його на посаді директора головного лікаря комунального некомерційного підприємства Стебницька міська лікарня Дрогобицької міської ради Львівської області (далі - КНП Стебницька міська лікарня , комунальне підприємство) з 27 вересня 2017 року; стягнути з Дрогобицької міської ради Львівської області середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що з 16 грудня 2016 року він працював за контрактом на посаді директора - головного лікаря КНП Стебницька міська лікарня , термін дії контракту - до 15 грудня 2019 року. Розпорядженням міського голови м. Дрогобич Львівської області від 26 вересня 2017 року № 522-р його було звільнено із займаної посади. Вважав своє звільнення з посади незаконним, а наведені в розпорядженні міського голови причини звільнення - такими, що не відповідають дійсності; усно його було повідомлено про розірвання контракту у зв`язку з протермінуванням ліцензії на провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, що не належить до його обов`язків відповідно до посадової інструкції.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року позов задоволено; поновлено ОСОБА_1 на посаді директора - головного лікаря КНП Стебницька міська лікарня з 26 вересня 2017 року; стягнено з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 4 272,54 грн; стягнено з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської області в дохід держави судові витрати, пов`язані із розглядом цієї справи судом першої інстанції, у розмірі 1 409,60 грн; допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу в межах середнього заробітку за один місяць.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що попередня ліцензія КНП Стебницька міська лікарня на провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів , припинила свою дію з 12 травня 2017 року, нова ліцензія отримана 15 червня 2017 року; працедавець порушив вимоги статті 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не зажадав від позивача письмові пояснення; відповідь ОСОБА_1 на доручення начальника відділу охорони здоров`я від 11 вересня 2017 року написана у формі інформаційної довідки та не може оцінюватися як пояснення директора - головного лікаря закладу, що передувало накладенню дисциплінарного стягнення. Розпорядження міського голови від 26 вересня 2017 року про звільнення ОСОБА_1 є суперечливим, не містить фактичних відомостей щодо обставин, які стали причиною звільнення, допущених позивачем порушень, часу та їх місця; посилання у розпорядженні міського голови на пункти 1, 3 розділу 1, пункти 1, 2.1, 2.24, 2.5.2, 4.3 розділу 2 укладеного з ОСОБА_1 контракту мають загальний характер та не визначають підстави звільнення; відповідна редакція пунктів статуту КНП Стебницька міська лікарня щодо здійснення діяльності з придбання, зберігання, перевезення, знищення, використання наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, була затверджена після періоду, у який у міської лікарні була відсутня ліцензія; відповідач не надав доказів ознайомлення позивача зі статутом міської лікарні, наказом відділу охорони здоров`я виконавчого органу міської ради про впорядкування обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, розпорядженням міського голови про звільнення з роботи.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу змінено; стягнено з виконавчого комітету Дрогобицької міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 4 272,54 грн та різницю в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи у розмірі 43 246,06 грн, а разом - 47 518,59 грн; у решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що звільнення позивача з роботи відбулося із порушенням вимог закону, проте стягуючи з відповідача середній заробіток за 6 робочих днів з дня звільнення до дня офіційного працевлаштування на нову роботу на посаду головного лікаря Загальної практики сімейної медицини с. Доброгостів Дрогобицького районного територіального медичного об`єднання, суд першої інстанції не врахував право ОСОБА_1 на отримання середнього заробітку за час вимушеного прогулу до ухвалення судом рішення про поновлення на роботі, при цьому, при обрахунку враховується заробіток позивача за місцем нової роботи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2018 року, виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що відкриття кримінального провадження щодо посадової особи комунального підприємства за фактом порушення встановлених правил обігу наркотичних засобів негативно впливає на авторитет органу місцевого самоврядування; невиконання позивачем своїх посадових обов`язків за контрактом є підставою для припинення трудового договору відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України. Перед звільненням у ОСОБА_1 було відібрано пояснення щодо порушення трудової дисципліни. Відповідно до пункту 1.2 посадової інструкції, пункту 8.3 статуту лікарні призначення та звільнення директора - головного лікаря КНП Стебницька міська лікарня здійснюється міським головою; виконавчий комітет Дрогобицької міської ради є неналежним відповідачем, оскільки не має повноважень видавати накази чи розпорядження про поновлення на роботі позивача.

У листопаді 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 16 грудня 2016 року перебував на посаді директора - головного лікаря КНП Стебницька міська лікарня , термін дії контракту - до 15 грудня 2019 року.

Розпорядженням міського голови м. Дрогобича Львівської області від 26 вересня 2017 року № 522-р Про розірвання контракту та звільнення директора-головного лікаря Комунального некомерційного підприємства Стебницька міська лікарня Дрогобицької міської радиЛьвівської області припинено з 26 вересня 2017 року дію контракту з ОСОБА_1 зі звільненням з посади з підстав, передбачених пунктами 1, 3 розділу 1; пунктами 1, 2.1, 2.21, 2.24, 2.5.2, 4.3 розділу 2 контракту.

Згідно зі службової записки № 835, наданої 19 вересня 2017 року відділом охорони здоров`я виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, правоохоронним органом 05 вересня 2017 року у ході перевірки встановлено, що з 12 травня до 14 червня 2017 року в КНП Стебницька міська лікарня здійснювався обіг наркотичних засобів та психотропних речовин без чинної ліцензії на провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, дія попередньої ліцензії обмежена 12 травням 2017 року; пакет документів для отримання нової ліцензії, яка діє з 15 червня 2017 року, було подано керівником медичного закладу після закінчення дії попередньої ліцензії; за цим фактом 05 вересня 2017 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 12017140110001819 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 320 Кримінального кодексу України.

11 вересня 2017 року позивачем на ім`я міського голови м. Дрогобича Львівської області Кучми Т. Я. було відправлено лист про те, що в період з 12 травня до 14 червня 2017 року попередня ліцензія КНП Стебницька міська лікарня на обіг наркотичних речовин припинила дію, лікарнею був підготовлений в ліцензійний орган пакет необхідних документів та нова ліцензія була надана першочергово 15 червня 2017 року.

Також судами встановлено, що рішенням Дрогобицької міської ради Львівської області від 06 липня 2017 року за № 762 Про затвердження статутів комунальних некомерційних підприємств охорони здоров`я м. Дрогобича і Стебника у новій редакції внесено доповнення в пункт 3.2. статуту КНП Стебницька міська лікарня , а саме: щодо здійснення діяльності з придбання, зберігання, перевезення, знищенням, використання наркотичних засобів та психотропних речовин та прекурсорів.

Згідно з довідкою про доходи, виданої Дрогобицьким районним територіальним медичним об`єднанням, заробітна плата директора - головного лікаряКНП Стебницька міська лікарня становила: у жовтні 2017 року - 5 858,21 грн, у листопаді 2017 року - 6 345,09 грн, у грудні 2017 року - 9 388,76 грн, у січні 2018 року - 6 717,07 грн, у лютому 2017 року - 6 474,29 грн.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ (далі - Закон № 460-IX).

У пункті 2 Розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-IX установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (далі - ЦПК України 2017 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України 2017 року під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У пункті 10 частини четвертої статті 42 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що сільський, селищний, міський голова призначає на посади та звільняє з посад керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, крім керівників дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

Відповідно до пункту 20 частини четвертої статті 42 Закону Закон № 280/97-ВР сільський, селищний, міський голова видає розпорядження у межах своїх повноважень.

Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть установлюватися угодою сторін.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є підстави, передбачені контрактом.

Вирішуючи позови про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 8 статті 36 КЗпП України, суди повинні мати на увазі, що на підставі цієї норми припиняється трудовий договір за наявності умов, визначених сторонами в контракті для його розірвання.

Суди встановили, що у розпорядженні міського голови м. Дрогобича Львівської області від 26 вересня 2017 року № 522-р, яким було розірвано контракт з ОСОБА_1 як директором - головним лікарем КНП Стебницька міська лікарня та звільнено з роботи, зазначено, що останній порушив обов`язки, передбачені пунктами 1, 3 розділу 1; пунктами 1, 2.1, 2.21, 2.24, 2.5.2, 4.3 розділу 2 контракту; пунктами 1.3, 2.1, 2.10, 2.12, 2.15, 2.21, 2.25, 2.34 посадової інструкції, пунктом 1.4, абзацом 1 пункту 3.1, абзацом четвертим пункту 3.2, пунктами 4.1, 7.1.1, 7.1.4, 8.4.13, 8.5 статуту КНП Стебницька міська лікарня .

У пунктах 1, 3 розділу 1 укладеного з позивачем контракту передбачено, що директор - головний лікар здійснює поточне управління підприємством, забезпечує його ефективну діяльність, раціональне використання і збереження майна, добір кадрів, умови для повноцінного лікування фізичних осіб; директор - головний лікар є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків закладу.

У пунктах 1 розділу 2 контракту визначено, що директор - головний лікар здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, статутом підприємства та контрактом; зобов`язаний організовувати роботу підприємства щодо надання послуг, відповідно до статуту (пункт 2.1 розділу 2 контракту) затверджувати накази підприємства про структурні підрозділи підприємства, інші положення та порядки, що мають системний характер (пункт 2.21 розділу 2 контракту), своєчасно і у повному обсязі виконувати накази, доручення, інструкції уповноваженого органу управління (пункт 2.24 розділу 2 контракту).

Директор - головний лікар несе відповідальність за виконання вимог статуту і контракту (пункт 4.3 розділу 2 контракту).

У пунктах 1.3, 2.1, 2.10, 2.12, 2.15, 2.21, 2.25, 2.34 посадової інструкції зазначені завдання та обов`язки директора - головного лікаря.

У пункті 1.4, в абзаці 1 пункту 3.1, в абзаці четвертому пункту 3.2, пунктах 4.1, 7.1.1, 7.1.4, 8.4.13, 8.5 статуту КНП Стебницька міська лікарня викладені загальні положення щодо мети і предмету діяльності підприємства, умов та порядку надання медичної допомоги медичних послуг, права та обов`язки лікарні, положення щодо управління комунальним підприємством.

Установивши, що розпорядження міського голови м . Дрогобича Львівської областівід 26 вересня 2017 року про звільнення позивача з роботи не містить обставин дисциплінарного проступку, зокрема, суб`єктивної і об`єктивної сторони проступку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильних висновків, що посилання на загальні положення контракту, посадової інструкції та статуту лікарні, які не визначають умови розірвання контракту, не дає підстави для звільнення ОСОБА_1 з посади директора - головного лікаря КНП Стебницька міська лікарня відповідно до частини пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

Доводи касаційної скарги щодо обставини відкриття кримінального провадження, невиконання позивачем своїх посадових обов`язків за контрактом, відібрання працедавцем пояснень щодо порушення контракту, є неприйнятними, оскільки стосуються переоцінки обставин справи, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеними у статті 400 ЦПК України 2017 року.

Твердження касаційної скарги щодо неналежного відповідача у справі, є безпідставним, з огляду на те, що міський голова, який прийняв розпорядження про звільнення позивача з посади директора - головного лікаря, та, відповідно, повноважний приймати розпорядження про поновлення на роботі, очолює виконавчий комітет Дрогобицької міської ради Львівської міської ради , головує на його засіданнях згідно з частиною третьою статті 12 Закону № 280/97-ВР.

Щодо вирішення судом апеляційної інстанції питання про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу касаційна скарга не містить доводів стосовно порушення судом норм процесуального права та/чи неправильне застосування норм матеріального права.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року у незміненій частині та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Львівської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2018 року у незміненій частині та постанову Апеляційного суду Львівської області від 25 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Мартєв

Є. В. Петров

В. М. Сімоненко