Постанова

від 21.05.2020 по справі 826/11259/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 травня 2020 року

м. Київ

справа №826/11259/18

адміністративне провадження №К/9901/747/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 (судді - Безименна Н.В., Аліменко В.О., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВВ-Трейд до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю ВВ-Трейд (далі - ТОВ ВВ-Трейд , позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 17.03.2017: №0355140305 на суму податкового зобов`язання 1`247`480,72 грн та штрафних (фінансових) санкцій 311`870,18 грн; №03541403 на суму штрафних (фінансових) санкцій 510,00 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.10.2018 адміністративний позов задоволено.

ГУ ДФС у м. Києві подало на це рішення апеляційну скаргу, яка згідно з ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018 була залишена без руху як така, що подана з порушенням вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (до апеляційної скарги додано світлокопію виписки Державної казначейської служби України від 20.11.2018, у якій зазначено сплату судового збору у розмірі 34`405,56 грн за подання апеляційної скарги за неправильно вказаною справою, а саме: 826/4294/17 замість 826/11259/18, відтак додана до апеляційної скарги виписка не є документом, що підтверджує сплату судового збору за подання апеляційної скарги).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 у задоволенні заяви ГУ ДФС у м. Києві про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

25.06.2019 ГУ ДФС у м. Києві звернулося до апеляційного суду із заявою про перегляд ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України. У вказаній заяві також порушено питання про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2019 заяву ГУ ДФС у м. Києві залишено без руху як таку, що не відповідає вимогам статей 363, 364 Кодексу адміністративного судочинства України (пропущений строк на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а підстави, вказані відповідачем у заяві про поновлення цього строку, визнані неповажними; до заяви не додано документ про сплату судового збору).

Згідно з ухвалою від 02.12.2019 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, а заяву повернув.

ГУ ДФС у м. Києві подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права обґрунтовані посиланням на те, що апеляційний суд не дав належну правову оцінку обставинам, зазначеним відповідачем як причина пропуску строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а також не врахував, що Кодексом адміністративного судочинства України передбачено можливість перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Позивач не реалізував процесуальне право подати відзив на касаційну скаргу.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, законодавцем однозначно визначено, яке судове рішення може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами, - це судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили.

Кодекс адміністративного судочинства України не дає визначення судового рішення, яким закінчено розгляд справи.

Дотичними до цього питання є визначення в Кодексі видів судового рішення в контексті проваджень, за результатом в яких воно приймається.

Так, статтею 241 КАС визначено види судових рішень. Судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови.

Судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку закінчується прийняттям постанови.

У випадках, визначених цим Кодексом, судовий розгляд закінчується постановленням ухвали (частини перша, третя-п`ята цієї статті).

Прикладом закінчення судового розгляду постановленням ухвали є закриття провадження у справі (стаття 238 КАС).

Нормами КАС передбачено випадки, коли закінчується не судовий розгляд справи, а провадження у справі без остаточного вирішення судом питань, яких стосується позовна заява особи, яка звернулася до суду.

Зокрема, відповідно до частини другої статті 298 КАС до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, в тому числі, положення частини першої, пункту 1 частини четвертої та восьмої цієї статті, у відповідності з якими така апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а особі, яка звернулася з апеляційною скаргою, встановлюється строк для усунення недоліків скарги. В разі якщо недоліки апеляційної скарги не були усунені у встановлений судом строк, суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги. Повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення з апеляційною скаргою в порядку, встановленому законом.

Ухвалою про повернення апеляційної скарги у зв`язку з не усуненням її недоліків закінчується провадження із звернення особи з апеляційною скаргою. В ній суд не вирішив питання щодо предмета і підстав позову. Відтак, така ухвала не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи і не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Інститут перегляду судового рішення в адміністративній справі за нововиявленими обставинами є додатковою гарантією виконання судом завдання адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічних відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За своєю суттю він докорінно відрізняється від апеляційного та касаційного перегляду судових рішень. Як зазначалось вище, переглянутим за нововиявленими обставинами може бути лише судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили. Встановлені частиною другою статті 361 КАС підстави для такого перегляду не пов`язані із порушенням судом норм матеріального або процесуального права при ухваленні судового рішення, яким закінчено розгляд справи, проте виявлені після закінчення розгляду справи обставини, про які раніше не було відомо суду та особі, яка звертається із заявою, вірогідно могли вплинути на рішення суду, якщо були б йому відомі на час прийняття рішення.

Зважаючи на те, що ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 про повернення апеляційної скарги ГУ ДФС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва 18.10.2018 не є судовим рішенням, яким закінчено розгляд справи в розумінні частини першої статті 361 КАС України, вона не може бути бути переглянута за нововиявленими обставинами.

Суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні клопотання ГУ ДФС у м. Києві про поновлення процесуального строку та повертаючи заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019, правильно застосував норми пункту 1 частини першої статті 363 та частини четвертої статті 366 КАС. Згідно з положеннями пункту 1 частини першої статті 363 КАС заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подано протягом тридцяти днів з дня, коли особа, яка звертається із заявою, дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 363 КАС, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Колегія суддів Верховного Суду відхиляє довід відповідача, наведений в касаційній скарзі, про дотримання ним строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що його звернення мало місце в межах трирічного строку

Встановлений пунктом 1 частини другої статті 363 КАС трирічний строк є граничним строком, протягом якого законодавець допускає можливість звернення із заявою про перегляд судового рішення.

Окрім граничного строку на перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами нормою пункту 1 частини першої статті 363 встановлено 30-денний строк із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин, на звернення до суду із відповідною заявою про перегляд.

Оскільки про існування обставин, які відповідач вважає нововиявленими, він дізнався 01.04.2019, то тридцятиденний строк, протягом якого він мав звернутися до суду із заявою, розпочався з 02.04.2019 і закінчився 02.05.2019. Разом з тим, із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.02.2019 з підстави, встановленої пунктом 1 частини другої статті 361 КАС, відповідач звернувся лише 25.06.2019, не вказавши поважних причин пропуску такого строку.

Процесуальний наслідок звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 363 КАС, в разі якщо суд відхилив клопотання про його поновлення, передбачений частиною четвертою статті 366 цього Кодексу як повернення заяви без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ''Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ'' від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону.

Керуючись статями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

М.Б. Гусак ,

Судді Верховного Суду