Ухвала

від 18.05.2020 по справі 640/1470/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 травня 2020 року

м. Київ

справа №640/1470/19

адміністративне провадження №Зн/9901/25/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Усенко Є.А.,

суддів: Гімона М.М., Ханової Р.Ф.,

секретар судового засідання Кривда В.І.,

представники: позивача - Макаренко Т.Д., відповідача - Єгорова О.В., Лисенка Є.А.,

розглянув у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про перегляд постанови Верховного Суду від 17.12.2019 (суддя-доповідач - Усенко Є.А., суддів - Гімон М.М., Ханової Р.Ф.) за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,

У С Т А Н О В И В:

Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22.04.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019, позов задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0004444712 та №0004454712; в іншій частині позову відмовив.

Верховний Суд постановою від 17.12.2019 (провадження №К/9901/23749/19) касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби задовольнив частково: рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 скасував в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0004454712 в частині визначення ТОВ "Лемтранс" грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів, у розмірі 8'312'377,50 грн, в тому числі податкове зобов`язання - 7'277'932,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 1'034'445,50 грн, та податкового повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0004444712 в частині визначення ТОВ "Лемтранс" грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 44' 227' 973,75 грн, в тому числі, податкове зобов`язання - 35' 382' 379,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 8' 845' 594,75 грн, в задоволенні позову в цій частині позовних вимог відмовив; в іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.04.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2019 залишив без змін.

ТОВ "Лемтранс" подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 17.12.2019 в частині відмови в позові ТОВ "Лемтранс" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0004444712 відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перегляд постанови Верховного Суду в зазначеній частині позивач обґрунтовує відкриттям нових обставин і істотних для справи обставин, які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду справи, а саме: 22.01.2020 йому стало відомо, що Селидівським відділенням поліції Покровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області в результаті розгляду повідомлень Товариства від 20.03.2017 та від 19.09.2019 про захоплення належних йому 747 залізничних вагонів невідомими особами на не підконтрольній Уряду Україні території Донецької області за вказаним фактом внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020050500000066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 356 Кримінального кодексу України.

Посилаючись на підтвердження у зазначений спосіб обставини щодо втрати Товариством вагонів поза його волею, позивач вважає протиправним нарахування йому суми грошових зобов`язань з ПДВ на підставі підпункт "г" пункту 198.5 статті 198, підпункту 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК за використання виробничих активів (вагонів) в операціях, що не є його господарською діяльністю.

Заперечуючи проти заяви, відповідач у відзиві просить залишити її без задоволення як безпідставну, а постанову Верховного Суду від 17.12.2019 - без змін.

Перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження.

Відповідно до частини першої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підстави для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами встановлені частиною другою цієї статті, зокрема такою підставою є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України).

Окремо частиною четвертою цієї статті визначено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених норм підставою перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (зокрема, неправильне встановлення обставин у справі внаслідок не дослідження доказів, про наявність яких суду не було відомо), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка об`єктивно існувала і могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли повідомити суд про неї. За юридичною суттю нововиявленими обставинами є фактичні дані, що після їх встановлення у передбаченому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Істотними для справи обставинами вважаються такі обставини і події, які мають юридичне значення для сторін у справі, входять до предмету доказування відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак пов`язані з предметом і підставами позову. Істотність обставини означає, що в разі, коли б суд мав можливість урахувати цю обставину при вирішенні справи, то це тією чи іншою мірою вплинуло б на результат її вирішення.

Обов`язковою ознакою обставин, за яких їх можна вважати нововиявленими, є їх існування під час розгляду справи судом та необізнаність щодо цього особи, яка звертається із заявою про перегляд справи. При цьому ознаку "не були і не могли бути відомі особі" потрібно розглядати як сукупність двох умов: особа не тільки не знала про наявність істотної обставини, але й не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за умови добросовісного ставлення до справи, тоді така підстава для перегляду судового рішення відсутня.

Не є нововиявленими обставинами, які виникли або змінилися після прийняття судового рішення; фактичні дані, на які посилалися учасники справи як на докази і об`єктивно могли бути встановлені при виконанні судом норм процесуального закону щодо всебічного і повного встановлення обставин у справі; невчасно подані сторонами докази.

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини), які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували на час судового розгляду справи, але не були і не могли бути відомі ні учасникам справи, ані суду, за умови виконання судом норм процесуального права для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Обставина, на яку посилається ТОВ ``Лемтранс`` як на нововиявлену (вибуття залізничних вагонів з володіння Товариства внаслідок злочину), не може вважатися такою, оскільки на час судового розгляду справи та її касаційного перегляду така обставина, як свідчать заяви (повідомлення) Товариства начальнику Головного управління Національної поліції в Донецькій від 20.03.2017 та від 19.09.2019, існувала і була відома позивачу. Будь-яких посилань на цю обставину, як на підставу, яка виключала нарахування податкових зобов`язань за використання залізничних вагонів в операціях, що не є господарською діяльністю, зі сторони позивача в судовому процесі не було.

Крім того, податкові зобов`язання з ПДВ визначені позивачу на підставі підпунктів "в", "г" пункту 198.5 статті 198 та підпункту 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК. Відтак, предметом доказування при вирішенні спору в частині вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.11.2018 №0004444712 обставини щодо дати придбання позивачем напіввагонів та місця їх знаходження станом на 01.01.2017, оскільки саме придбання (спорудження) основних засобів до 14.04.2014 та знаходження їх станом на 01.01.2017 на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення є юридичними фактами, які згідно з нормою підпункту 38.10 пункту 38 підрозділу 10 розділу ХХ ПК виключають оцінку використання основних засобів в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

За встановлених у справі обставин щодо перебування 378 напіввагонів станом на 01.01.2017 на території, підконтрольній Уряду України, та придбання 205 напіввагонів Товариством після 14.04.2014, Верховний Суд визнав помилковим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що у позивача не виникло обов`язку нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ.

Враховуючи підстави визначення позивачу податкових зобов`язань з ПДВ, обставини щодо вибуття напіввагонів з його володіння у березні 2017 року, що сталися на тимчасово окупованій території, за встановленого у справі факту, що станом на 01.01.2017 напіввагони на цій території не перебували, не мають юридичного значення для цієї справи та не впливають на результат вирішення спору по суті.

Враховуючи наведене, заява про перегляд постанови Верховного Суду від 17.12.2019 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 369 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (частина друга статті 369 Кодексу).

Згідно з частиною п`ятою статті 355 цього Кодексу судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.

Отже, судове рішення Верховного Суду, як суду касаційної інстанції, є остаточним та оскарженню не підлягає.

Керуючись статтями 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про перегляд постанови Верховного Суду від 17.12.2019 за нововиявленими обставинами.

Постанову Верховного Суду від 17.12.2019 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

...........................

...........................

...........................

Є.А. Усенко

М.М. Гімон

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду