ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 33/807/179/20
Єдиний унікальний № 334/5845/19 Головуючий в 1-й інстанції - Турбіна Т.Ф.
Категорія - ст. 483 МК України Доповідач в 2-й інстанції - Дадашева С.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2020 року м. Запоріжжя
Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., за участю представника Запорізької митниці ДФС Матченка С.Б., захисника особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил, - ОСОБА_1 - адвоката Іванова К.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного Кодексу України, з апеляційними скаргами представника Запорізької митниці ДФС Катрич К.М., захисника - адвоката Іванова К.О. на постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 , якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який займав посаду директора ТОВ ТРІГО ТРЕЙД , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
провадження в справі закрито на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП та ст.467 МК України, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.
Як вказано в постанові, згідно з наданими суду матеріалами, 27 червня 2019 року Запорізькою митницею ДФС у відношенні ОСОБА_1 , який станом на 09 лютого 2017 року займав посаду директора ТРІГО ТРЕЙД (ЄДРПОУ 40047479), складено Протокол про порушення митних правил №0096/11200/19 за ознаками ч.1 ст.483 Митного кодексу України.
Згідно із вказаним протоколом, брокером ФОП ОСОБА_2 відповідно до договору про надання послуг митного брокера №09/02-17БР від 09 лютого 2017 року, укладеного з директором ТОВ ТРІГО ТРЕЙД , та на основі наданих йому документів, на митному посту Запоріжжя-Центральний Запорізької митниці ДФС за контрактом №STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року, додаток №1 від 31 січня 2017 року, укладеного між ТОВ ТРІГО ТРЕЙД (підписав директор ОСОБА_1 ) та COMPANY SYSTEMA POLSKA Sp. z o.o. (підписав уповноважений представник Федорук Костянтин ), оформлено митні декларації:
типу ЕК 10 АА №№ 112050000/2017/002217 від 09 лютого 2017 року, 112050000/2017/002218 від 09 лютого 2017 року, 112050000/2017/002219 від 09 лютого 2017 року, 112050000/2017/002220 від 09 лютого 2017 року, 112050000/2017/002221 від 09 лютого 2017 року, 112050000/2017/002553 від 14 лютого 2017 року, 112050000/2017/002555 від 14 лютого 2017 року, на товар - Шрот соєвий згідно ТУ У 10.4-39396874-001:2015, Масова доля вологи та летючих речовин - не більше 10,0%; Остаточна маслянічність - не більше 8,0%; Масова доля сирого протеїну-не менше 45%. Виробник: ТОВ ПРОМТЕХАГРОТОРГ , Країна виробництва: UA, у кількості 147000 кг , вартістю 55272,00 доларів США та надано наступні документи: інвойси №№00382-ТRT від 31 січня 2017 року, 00383-ТRT від 31 січня 2017 року, 00384-ТRT від 31 січня 2017 року, 00385-ТRT від 31 січня 2017 року, 00386-ТRT від 31 січня 2017 року, 00387-ТRT від 31 січня 2017 року.
00388-ТRT від 31 січня 2017 року, CMR № 394617 від 08 лютого 2017 року, CMR № 451615 від 08 лютого 2017 року, CMR № 605202 від 08 лютого 2017 року, CMR № 605203 від 08 лютого 2017 року, CMR № 370934 від 08 лютого 2017 року, CMR № 108736 від 13 лютого 2017 року, CMR № 030130 від 13 лютого 2017 року.
Згідно з наданого Запорізькій митниці ДФС контракту № STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року, додаток №1 від 31 січня 2017 року, продавцем товару є ТОВ ТРІГО ТРЕЙД (01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд.21, ЄДРПОУ 40047479, директор ОСОБА_1 ), покупцем товару є COMPANY SYSTEMA POLSKA Sp. z o.o. (02-662 Warszawa, ui.Swieradowska 47, Poland, Mazowieckie), а фактичним одержувачем вантажу є Компанія Haci Camalxan (AZ-1052, м. Баку,вул. Ага Нейматулла,80, Азербайджан).
18 лютого 2019 року Запорізькою митницею ДФС отримано лист від Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС № 4537/7/99-99-20-02-01-17 від 13 лютого 2019 року з наданою інформацією у листі від Державного митного комітету Республіки Азербайджан № 1000-159/150-23/001525 від 21 січня 2019 року, згідно з якою встановлено, що Компанія Haci Camalxan ( Гаджи Джама лхан ) ( AZ-1052 м. Баку в. Ага Нейматулла 80 , Азербайджан) не отримувала жодних товарів від українських компаній з України, не здійснювала оплат за дані товари та не здійснювалось митне оформлення даних товарів у митних органах Республіки Азербайджан.
Таким чином, директор ТОВ ТРІГО ТРЕЙД ОСОБА_1 подав органу доходів і зборів - Запорізькій митниці ДФС, як підстави для переміщення товару документи - інвойси №№ 00382-ТRT від 31 січня 2017 року, 00383-ТRT від 31 січня 2017 року, 00384-ТRT від 31 січня 2017 року, 00385-ТRT від 31 січня 2017 року, 00386-ТRT від 31 січня 2017 року, 00387-ТRT від 31 січня 2017 року, 00388-ТRT від 31 січня 2017 року, CMR № 394617 від 08 лютого 2017 року, CMR № 451615 від 08 лютого 2017 року, CMR № 605202 від 08 лютого 2017 року, CMR №605203 від 08 лютого 2017 року, CMR № 370934 від 08 лютого 2017 року, CMR №108736 від 13 лютого 2017 року, CMR №030130 від 13 лютого 2017 року, контракт №STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року, додаток №1 від 31 січня 2017 року, які містять неправдиві відомості щодо одержувача товару Компанія Haci Camalxan ( Гаджи Джама лхан ) ( AZ-1052 м. Баку в. Ага Нейматулла 80, Азербайджан), чим здійснив порушення митних правил, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.483 Митного кодексу України Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю .
Товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, Запорізькою митницею ДФС не вилучались. Вартість товарів, що є безпосередніми предметами порушення митних правил станом на дату переміщення через митний кордон України, складала 1494385грн.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї представник Запорізької митниці ДФС Катрич К.М. просить оскаржувану постанову суду скасувати та винести нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що висновок суду про те, що виявлення порушення митних правил у даній справі відбулось 22 січня 2019 року, одночасно з отриманням Департаментом організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС листа Державного митного комітету Республіки Азербайджан №1000-159/150-23/001525 від 21 січня 2019 року, є таким, що суперечить положенням МК України.
Так, справа про порушення митних правил №0096/11200/19 порушена Запорізькою митницею ДФС 27 червня 2019 року (дата виявлення правопорушення), матеріали якої надійшли в провадження суду 12 серпня 2019 року, тобто з моменту порушення адміністративної справи до моменту передачі на розгляд матеріалів пройшло майже два місяці.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат Іванов К.О. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року, змінити мотивувальну частину постанови, зазначивши, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України не доведена матеріалами справи.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції в основу своїх висновків фактично поклав лише дані протоколу про порушення митних правил, внаслідок чого, на думку апелянта, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 зроблений без жодного обґрунтування.
Так, директор ТОВ Тріго Трейд ОСОБА_1 , зазначаючи в документах для митного оформлення інформацію щодо вантажоодержувача, лише виконував вказівки та інструкції покупця, яким було визначено вантажоодержувача.
Митним оформленням товару та декларуванням займався брокер ФОП ОСОБА_2 , відповідно до договору про надання послуг митного брокера №09/02-17БР від 09 лютого 2017 року, зокрема щодо вантажоодержувача, отриманні ТОВ Тріго Трейд в інструкціях від покупця та які вказані в додатку №1 від 31 січня 2017 року до контракту № STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року.
Згідно з відповіддю Торгово-промислової палати убачається, що при здійсненні поставки за умовами FCA продавець діє за вказівками покупця, який, зокрема, зазначає, визначає перевізника і місце прибуття товару.
Апелянт вважає, що зазначення директором ТОВ Тріго Трейд відомостей про вантажоодержувача в митних документах здійснювалось не за власною ініціативою, а згідно інструкцій покупця.
Крім того, апелянт зазначає про те, що у зв`язку з відсутністю зовнішньоекономічних відносин між ТОВ Тріго Трейд та компанією Haci Camalxan , директор ТОВ Тріго Трейд не може нести відповідальності за дії покупця щодо визначення вантажоодержувача та доставку товару до останнього, оскільки директору не відомі підстави та мотиви, з яких покупець визначав такого вантажоодержувача.
Також апелянт зазначив про те, що відповідь митного органу Республіки Азербайджан, яка була надана на запит ДФС України, не стосується митних порушень з боку ТОВ ТРІГО ТРЕЙД та його посадових осіб.
На думку апелянта, посилання державного інспектора Запорізької митниці ДФС на зазначений лист Державного комітету Азербайджанської республіки є безпідставним, оскільки не враховує реального первинного одержувача (Покупця) товару - COMPANY SYSTEMA POLSKA Sp. z o.o., якому товар поставлявся на умовах додатку № 1 від 31 січня 2017 року до контракту №STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року за вимогами FCA Інкотермс-2010 з території України. Після отримання визначеним COMPANY SYSTEMA POLSKA Sp. z o.o. перевізником товару, саме COMPANY SYSTEMA POLSKA Sp. z o.o. набула право власності на товар і в подальшому несла відповідальність за його доставку до визначеного нею в інструкції та додатку №1 від 31 січня 2017 року до контракту №STT001-SB/1718 від 18 січня 2017 року вантажоодержувача - компанії " Насі Camalxan ".
Крім того, слід зазначити, що у іншій справі №334/5844/19, відносно розгляду іншого протоколу Запорізької митниці ДФС оформленого на ОСОБА_1 подібного за обставинами, містяться пояснення водіїв перевізників: ФОП ОСОБА_7 , ФОП ОСОБА_8 , з яких убачається, що під час здійснення доставки товару від представника компанії Гаджи Джамалхан їм була надана телефонна вказівка про переадресування місця доставки товару, на склад тимчасового зберігання Ростовської та Таганрозької митниці, куди і був доставлений та розвантажений Товар.
Отже, зазначені обставини свідчать про те, що компанія "Насі Camalxan" самостійно змінювало місце доставки товару, і це ще раз підтверджує, що ТОВ Триго Трейд до цього не має жодного відношення.
Крім того, на думку апелянта, з матеріалів справи не вбачається, і Запорізькою митницею ДФС не доведено, що ОСОБА_1 був обізнаний або повинен був бути обізнаним про те, що інформація щодо вантажоодержувача отримана від COMPANY SYSTEM А POLSKA Sp. z о.о. і відображена в подальшому в контракті укладеному з ТОВ ТРІГО ТРЕЙД , а згодом і в наданих ним до митного органу документах, містить неправдиві відомості про вантажоодержувача - Компанія " Насі Camalxan " (адреса: AZ-1052 , Азербайджан , м.Баку, вул. Ага Нейматулла , 80 ), а також не доведено, що ОСОБА_1 мав умисел подавати до митного органу документи з неправдивими відомостями, щодо вантажоодержувача з метою приховування товару або певних його характеристик від митного контролю.
Ці твердження не були спростовані матеріалами справи, а висновки митного органу про надання ОСОБА_1 документів з неправдивими відомостями до митного органу засновані лише на припущеннях і взагалі не містять жодних доказів умисних дій з цього приводу з боку останнього.
Наведені фактичні обставини свідчать про те, що інспектором Запорізької митниці ДФС не доведено наявність у діях ОСОБА_1 умислу на здійснення переміщення товару, шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості про одержувача вантажу.
В запереченнях на апеляційну скаргу представника митниці захисник ОСОБА_1 - адвокат Іванов К.О., зазначив, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що строк накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення сплив 22 липня 2019 року, в той час як з відповідними матеріалами до суду митниця звернулася лише 12 серпня 2019 року. З урахуванням викладеного, захисник просить залишити апеляційну скаргу митниці без задоволення.
Клопотання захисника - адвоката Іванова К.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року підлягає задоволенню, з таких підстав.
Апелянти зазначили, що судом першої інстанції була оголошена лише резолютивна частина постанови, до теперішнього часу копію повного тексту постанови вони не отримали та дізнались про її зміст після її оприлюднення у ЄДРСР у січні 2020 року.
Викладене ніким не спростовано.
В апеляційній скарзі захисник не погоджується з мотивами прийнятого рішення та фактично просить змінити мотивувальну частину постанови.
Оскільки з мотивувальною частиною постанови сторони ознайомились лише у січні 2020 року з об`єктивних причин та вже 10 січня 2020 року захисник звернувся з апеляційною скаргою вищевказаного змісту, зловживання своїм процесуальним правом з боку останнього не вбачається, тому строк на апеляційне оскарження постанови може бути поновлений.
Заслухавши в судовому засіданні представника Запорізької митниці ДФС Матченка С.Б., який підтримав апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС та заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника; захисника -адвоката Іванова К.О., який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти задоволення апеляційної скарги Запорізької митниці ДФС, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, переглядаючи оскаржувану постанову суду в межах поданих апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції доходить таких висновків.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Судом першої інстанції при розгляді даної справи вимоги зазначені норми закону дотримані в повній мірі.
Висновки суду про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи, які суд належним чином дослідив та надав їм правильну юридичну оцінку.
Вина ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні підтверджується: відомостями з протоколу про порушення митних правил №0096/11200/19 від 27 червня 2019 року, складеному відносно ОСОБА_1 , та документами, доданими до цього протоколу.
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника про недоведеність вини ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Як зазначено в апеляційній скарзі, директор ТОВ Тріго Трейд ОСОБА_1 , зазначаючи в документах для митного оформлення інформацію щодо вантажоодержувача, лише виконував вказівки та інструкції покупця, яким було визначено вантажоодержувачем.
Вказані доводи є непереконливими з огляду на таке.
Частиною 1 статті 483 МК України передбачена відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача , кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Документи, які містили в собі неправдиві відомості щодо одержувача товарів, підписані ОСОБА_1 .
Забезпечення перевезення товарів, поставка яких здійснювалася на підставі підписаних ОСОБА_1 документів, організована ТОВ ТРІГО ТРЕРІД , що підтверджується наявними в матеріалах справи міжнародними товарно-транспортними накладними CMR.
Згідно із ст.4, ч.1 ст.9, ч.ч.1-5 ст.12, ст.14 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ( КДПВ ) від 19 травня 1956 року, до якої приєдналася Україна в установленому законом порядку, договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.
Вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.
Відправник має право розпоряджатися вантажем, зокрема, вимагати від перевізника припинення перевезення, зміни місця, передбаченого для доставки вантажу, або здачі вантажу одержувачу, іншому, ніж зазначений у вантажній накладній.
Відправник втрачає це право з того моменту, коли другий примірник накладної переданий одержувачу або коли останній здійснює свої права, передбачені в пункті 1 статті 13; з цього моменту і надалі перевізник керується вказівками одержувача.
Однак, право розпорядження вантажем належить одержувачу з моменту складання вантажної накладної, якщо у вантажній накладній відправником зроблена відповідна позначка.
Якщо, здійснюючи своє право розпорядження вантажем, одержувач дає наказ доставити вантаж іншій особі, остання не має права призначити інших одержувачів.
Право розпорядження вантажем здійснюється за таких умов:
a) відправник чи, у випадку, зазначеному в пункті 3 цієї статті, одержувач, який бажає здійснити це право, представляє перший примірник вантажної накладної, яка містить нові інструкції перевізнику, а також звільняє перевізника від відповідальності за будь-які витрати, шкоду і збитки, викликані виконанням таких інструкцій;
b) виконання таких інструкцій є можливим у той момент, коли їх одержує особа, яка повинна їх виконати; воно не порушує нормальний хід роботи підприємства перевізника і не впливає на відправників чи одержувачів інших вантажів.
Таким чином, твердження адвоката Іванова К.О. щодо відсутності відповідальності у відправника товару - ТОВ ТРІГО ТРЕИД за будь-які дії, щодо поводження з товаром після його передачі перевізнику, не відповідають нормам згаданої Конвенції.
Крім того, матеріали справи про порушення митних правил підтверджують той факт, що право розпорядження товаром до одержувача (вказано у митних документах) не переходило, про що свідчать міжнародні товарно-транспортні накладні CMR, відповідні графи яких не містять нових інструкцій для перевізника.
При цьому, припинення, перевезення та зміна місця, передбаченого для доставки вантажу, було здійснено до фактичної доставки вантажу до одержувача, з чого вбачається, що зміна місця доставки вантажу здійснена за вказівкою особи, яка, окрім одержувача вантажу, має такі права, а саме відправника вантажу.
Викладене, а також вищевказана інформація від Державного митного комітету Республіки Азербайджан відповідь підтверджує, що у митні документи ОСОБА_1 внесені недостовірні відомості щодо одержувача товару.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не є суб`єктом даного правопорушення, також є необґрунтованими.
Як встановлено з матеріалів справи, підписання документів, необхідних для митного контролю та митного оформлення товарів із зазначенням в них інформації стосовно одержувача товарів, здійснювалось ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст.334 МК України, митні органи вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на митні органи, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом.
Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі.
Відповідно до вимог ч.ч.1,3 ст.335 МК України, під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають митному органу в паперовій або електронній формі такі документи та відомості, в тому числі, транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні); комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів.
Разом з митною декларацією митному органу подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про, в тому числі, документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію.
Так, інтереси ТОВ ТРІГО ТРЕЙД під час
декларування товарів, що переміщувались через митний кордон України
ТОВ ТРІГО ТРЕЙД представляла ФОП ОСОБА_2 (митний брокер).
Згідно з положеннями ст.ст.416-417 Митного кодексу України, митний брокер - це підприємство, що надає послуги з декларування товарів, транспортних
засобів комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон
України.
Взаємовідносини митного брокера з особою, яку він представляє,
визначаються відповідним договором.
У відповідності до п.4.3.2 Договору-доручення, довіритель несе юридичну відповідальність за достовірність документів, наданих повіреному для митного оформлення вантажів та інших предметів, а також за достовірність даних та відомостей, зазначених у них, за невідповідність фактичних характеристик вантажів, товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України даним, зазначеним у наданих повіреному товаросупроводжувальних документах, необхідних для здійснення митного контролю та оформлення.
Отже, виходячи зі змісту вищевказаних норм закону та матеріалів справи, відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у вищевказаних документах, несе саме ОСОБА_1 , якій ці документи підписав.
Згідно з матеріалами справи, товари, які безпосередньо переміщувались через митний кордон України в транспортних засобах відповідних перевізників, від ТОВ ТРІГО ТРЕЙД на адресу компанії Насі Camalxan ( Гаджи Джамалхан ) ( AZ -1052 м. Баку в. Ага Нейматулла 80, Азербайджан) за зовнішньоекономічними контрактами № STTOOl-SB/1718 \J від 18 січня 2017 року та №180117 від 18 січня 2017 року, до вказаної компанії - одержувача не доставлені. Маршрут переміщення вказаних товарів завершений на території Російської Федерації (п/п Гоптовка -Нехотєєвка).
Таким чином, зміна умов поставки (а саме: одержувача товарів) відбулась.
При цьому, жодних змін до зовнішньоекономічних контрактів STTOO1-SB/1718 від 18 січня 2017 року в частині одержувача товарів не внесено.
Отже, висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 фактичним обставинам справи відповідають.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності вказаних висновків суду не спростовують.
Оскільки на момент розгляду справи закінчились строки, передбачені ч.1 ст.467 МК України, суд обґрунтовано закрив провадження в справі з зазначених підстав, а доводи представника митниці про неправильне обчислення судом цих строків є помилковими.
Так, відповідно до вимог ч.1 ст.467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
Згідно з положеннями ст.491 МК України, підставами для порушення справи про порушення митних правил є: безпосереднє виявлення посадовими особами митного органу порушення митних правил; офіційні письмові повідомлення про вчинення особою порушення митних правил, отримані від правоохоронних органів, а також органів, що проводять заходи офіційного контролю; офіційні письмові повідомлення про вчинення порушення митних правил, отримані від митних та правоохоронних органів іноземних держав, а також від міжнародних організацій.
Як убачається з матеріалів справи, 22 січня 2019 року ДФС України отримано лист №1000-159/150-23/001525 від 21 січня 2019 року Державного комітету Азербайджанської республіки, в якому було зазначено про відсутність у КФХ Насі Camalxan договірних відносин з зазначеними у Додатку №1 компаніями і що товари від таких компаній КФХ Насі Camalxan не отримувало.
Отже, посадові особи Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ДФС України 22 січня 2019 року фактично виявили правопорушення у митній сфері, але лише 13 лютого 2019 року направили зазначений вище лист на адресу Запорізької митниці ДФС.
18 лютого 2019 року Запорізькою митницею ДФС отримано вказаний лист для проведення відповідної перевірки та вжиття заходів та відносно ОСОБА_1 складено протокол про порушення митних правил № 0096/11200/19 від 27 червня 2019 року.
Вказаний протокол з іншими матеріалами Запорізька митниця ДФС України направила до Ленінського районного суду м.Запоріжжя для розгляду по суті лише 12 серпня 2019 року , тобто після спливу строку, передбаченого ч.1 ст.467 МК України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що з дня виявлення правопорушення до направлення відповідного протоколу до суду минуло більше шести місяців, тому на ОСОБА_1 не може бути накладено адміністративне стягнення.
Доводи представника Запорізької митниці ДФС про те, що посадові особи Департаменту організації протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Державної фіскальної служби України не мають повноважень на складання відповідних протоколів про порушення митних правил, нічим не підтверджені.
Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції доходить висновку про те, що подані апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Порушень вимог чинного законодавства, які б були підставою для зміни чи скасування оскаржуваної постанови суду, не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд
ПОСТАНОВИВ:
поновити захиснику особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 - адвокату Іванову К.О. строк на апеляційне оскарження постанови Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року.
Апеляційні скарги представника Запорізької митниці ДФС Катрич К., захисника особи, відносно якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 - адвоката Іванова К.О. залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 10 грудня 2019 року, якою закрито провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП та ст.467 МК України - у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, залишити без змін.
Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду С.В. Дадашева
Дата документу Справа № 334/5845/19
Суд | Запорізький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.04.2020 |
Оприлюднено | 24.05.2020 |
Номер документу | 89398797 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Адмінправопорушення
Запорізький апеляційний суд
Дадашева С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні