Постанова

від 25.05.2020 по справі 915/2319/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. ОдесаСправа № 915/2319/19 м. Одеса, проспект Шевченка, 29

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів Головея В.М.,

Разюк Г.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на рішення Господарського суду Миколаївської області

від 10 лютого 2020 року

по справі №915/2319/19

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28"

про стягнення 18 803,99 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Коваль С.М.

дата і місце прийняття рішення: 10.02.2020р., м. Миколаїв, вул. Адміральська, 22 Господарський суд Миколаївської області.

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2019р. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, НАК "Нафтогаз України") звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" (далі - відповідач, ОСББ Херсонське шосе, 28 18 803,99 грн., у т.ч.: пені - 12 684,50 грн., 3% річних - 1 886,65 грн., інфляційні втрати - 4 232,84 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Херсонське шосе, 28" своїх зобов`язань за Договором від 06.10.2016р. №5158/1617-ТЕ-22 купівлі-продажу природного газу щодо своєчасної оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого позивачем нараховані 12 684,50 грн. пені, 1 886,65 грн. 3% річних та 4 232,84 грн. інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2020р. по справі №915/2319/19 (суддя Коваль С.М.), з урахуванням ухвали від 06.04.2020р. про виправлення описки, частково задоволено позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача інфляційних втрат - 4 232,84 грн., 3% річних - 1 886,65 грн. та 6 342,25 грн. пені.

Відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6 342,25 грн. пені.

Судове рішення обґрунтоване доведеністю матеріалами справи факту несвоєчасного здійснення відповідачем розрахунку за поставлений позивачем природний газ, отримання якого підтверджене належним чином оформленими актами приймання-передачі та правомірністю нарахування на суму простроченої оплати пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Разом з цим, місцевим судом взято до уваги майновий стан сторін, факт того, що відповідач є неприбутковою організацією, яка фінансується за рахунок платежів власників квартир, а також те, що поставлений за Договором природний газ використано відповідачем виключно для отримання теплової енергії для потреб населення. З огляду на зазначене, місцевий господарський суд з власної ініціативи зменшив розмір нарахованих пені до 6 342,25 грн., тобто - 50%.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій позивач просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2020р. по справі №915/2319/19 в частині відмови у стягненні 6 342,25 грн. пені та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 6 342,25 грн., у стягненні яких було відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд при вирішенні питання щодо зменшення неустойки повинен був об`єктивно оцінити, чи с даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, а не лише відповідача, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення та врахувати при цьому інтереси позивача.

Позивач вказує, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів поважності порушення умов Договору, отже підстави для відмови у стягненні пені відсутні.

Крім того, АТ НАК Нафтогаз України звертає увагу, що зменшення судом розміру пені спричинить позивачу додаткові втрати та дозволить відповідачу і у подальшому безкарно порушувати договірні умови.

Також, апелянт вказує на те, що ОСББ Херсонське шосе, 28 визнав позовні вимоги у повному обсязі та сплатив суму штрафних санкцій в розмірі 18 803,99 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які надав до суду до ухвалення місцевим господарським судом оскаржуваного рішення, а саме: 29.01.2020 року.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2020р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2020р. по справі №915/2319/19.

Крім того, відповідно до даної ухвали, розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

08.04.2020р. до суду апеляційної інстанції надійшла ухвала Господарського суду Миколаївської області від 06.04.2020р. про виправлення описки у резолютивної частини оскаржуваного рішення від 10.02.2020р. у справі №915/2319/19. За даною ухвалою у резолютивної частині оскаржуваного рішення допущено описку: помилково не зазначено про часткове задоволення позову, у зв`язку зі зменшенням суми пені, а також про відмову в частині зменшеної суми пені. Тому, суд, на підставі ч.1 ст.243 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 06.04.2020р. з власної ініціативи виправив допущені помилки.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 06.10.2016р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та ОСББ Херсонське шосе, 28 (споживач) був укладений договір №5158/1617-ТЕ-22 про постачання природного газу (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

У пункті 2.1. Договору сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016р. по 31.03.2017р. (включно) газ, обсягом до 159 тис. куб.м.

Згідно з п.3.4. Договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Ціна за 1000 куб. м. газу становить 4 942,00 гривень, крім того: податок на додану вартість за ставкою - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930,40грн. (п.5.2. Договору).

Загальна сума вартості природного газу складається з сум вартості місячних поставок природного газу (п.5.4. Договору).

За умовою п.6.1. Договору, зокрема, оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 6.2. Договору сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначені платежу посилання на номер договору є обов`язковим.

Тим же пунктом Договору вказано, що в разі, коли на поточний рахунок із спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений газ відповідно до п.6.1. Договору.

Згідно з п. 6.3. Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості, незалежно від призначення платежу визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством і Договором. У разі прострочення споживачем оплати згідно п.6.1. цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п.п.8.1., 8.2. Договору).

Матеріали справи свідчать, що в подальшому сторонами вносились зміни до Договору шляхом укладення додаткової угоди від 23.01.2017р. №1, в якій змінено положення щодо кількості та показників газу, прав і обов`язків сторін, а також інших умов.

Строк дії Договору визначений у розділі 12. Так, за п.12.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016р. до 31.03.2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Даний Договір підписаний обома сторонами без зауважень та скріплений відповідними печатками сторін.

На виконання умов Договору від 06.10.2016р. №5158/1617-ТЕ-22 позивачем протягом жовтня 2016р.-березня 2017р. було поставлено відповідачу природний газ в обсязі 132,022 тис. куб. м. на загальну суму 782 943,27 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін, а саме: від 31.10.2016р. на суму 41 548,38 грн., від 30.11.2016р. на суму 129 537,73 грн., від 31.12.2016р. на суму 172 129,86 грн., від 31.01.2017р. на суму 182 816,44 грн., від 28.02.2017р. на суму 165 808,06 грн., від 31.03.2017р. на суму 91 102,80 грн.

В свою чергу, відповідач здійснив повну оплату за поставлений газ, однак здійснював її несвоєчасно, що не спростовується відповідачем та вбачається з виписки по Договору №5158/1617-ТЕ-22 за період з 01.01.2016р. по 31.07.2019р., яка наявна у матеріалах справи (а.с. 32).

Тому, АТ "НАК "Нафтогаз України" здійснив нарахування штрафних санкцій та звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з ОСББ "Херсонське шосе, 28" 18 803,99 грн., з яких 12 684,50 грн. - пені, 1 886,65 грн. - 3% річних та 4 232,84 грн. - інфляційні втрати.

З матеріалів справи вбачається, що 29.01.2020р. до суду першої інстанції від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копій платіжних доручень від 15.01.2020р. за №1183 на суму 4 203,99 грн. та від 20.01.2020р. за №1184 на суму 14 600,00 грн. Призначенням платежу у вказаних платіжних дорученнях є Оплата заборгованості зг. Ухвали від 02.12.2019р. та зг. справи №915/2319/19 по дог. №5158/1617-ТЕ-22 від 06.10.2016р. У зазначеному клопотанні відповідач вказує, що відповідно до платіжних доручень від 15.01.2020р. за №1183 та від 20.01.2020р. за №1184 борг у сумі 18 803,99 грн. за Договором від 06.10.2016р.№5158/1617-ТЕ-22 погашений повністю (а.с. 50-52).

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Предмет позову - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 18 803,99 грн., з яких 12 684,50 грн. - пені, 1 886,65 грн. - 3% річних та 4 232,84 грн. - інфляційні втрати.

Апеляційною колегією встановлено, що після порушення провадження у даній справі відповідачем 15.01.2020р. та 20.01.2020р., згідно платіжних доручень №1183 та №1184 відповідно, сплачено на користь позивача суму у загальному розмірі 18 803,99 грн.

Таким чином, після звернення позивача до суду з цим позовом, відповідач добровільно перерахував позивачу заявлену до стягнення у цій справі суму боргу.

Відповідно до частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Матеріали справи свідчать, що АТ "НАК "Нафтогаз України" також визнає повну сплату відповідачем штрафних санкцій у розмірі 18 803,99 грн., про що сам зазначає у мотивувальної частини апеляційної скарги.

З огляду на зазначене, враховуючи встановлені обставини у справі щодо сплати відповідачем позивачу заявленої до стягнення суми боргу, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності предмету спору у даній справі.

Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

За приписами п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо).

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Отже, закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019р. у справі №13/51-04.

Зважаючи на вищевикладене, провадження у справі №915/2319/19 необхідно закрити на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду було винесено 10.02.2020р., а повідомлення суду першої інстанції про погашення боргу відповідач здійснив 29.01.2020р., тобто до дати прийняття рішення про стягнення з ОСББ Херсонське шосе, 28 відповідної суми.

Апеляційний суд зауважує, що враховуючи вищевикладене, Господарський суд Миколаївської області повинен був закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, про що постановити відповідну ухвалу згідно ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції не взято до уваги добровільне погашення відповідачем боргу у розмірі заявленої у позові суми, в наслідок чого було прийнято зазначене вище рішення, чим порушено норми процесуального законодавства.

Згідно з ч.2 статті 277 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2020р. у справі №915/2319/19 підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з мотивів, наведених у цій постанові та прийняттям нового рішення про закриття провадження у справі №915/2319/19 на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас судова колегія зазначає, що згідно ч.4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги, встановивши порушення норм процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено порушення норм процесуального права, а саме: замість винесення ухвали про закриття провадження у справі №915/2319/19 у зв`язку з відсутністю предмета спору, місцевим господарським судом було ухвалено рішення про стягнення вже погашеної суми боргу.

Згідно ч.3 ст.231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 231, ст.ст. 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 10.02.2020 року по справі №915/2319/19 скасувати.

3. Закрити провадження у справі №915/2319/19 на підставі п.2 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Головея В.М.

Суддя Разюк Г.П.