Постанова

від 18.05.2020 по справі 927/701/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2020 р. Справа№ 927/701/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Коробенка Г.П.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Вороніній О.С.

за участю представників сторін

від позивача: не з`явився

прокурор: Греськів І.І. посвідчення №041072 від 03.02.2016

від відповідача: Кітча В.В. ордер серія СВ №1001755 від 24.12.2019

від третьої особи: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Даймлер", м. Прилуки, Чернігівська область

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 (повний текст складено 16.12.2019)

у справі №927/701/19 (суддя Шморгун В.В.)

за позовом Заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури, м. Прилуки, Чернігівська область, в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області, м. Чернігів,

до Приватного підприємства "Даймлер", м. Прилуки, Чернігівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Прилуцька міська рада, м. Прилуки,

про стягнення збитків у розмірі 391 422,50 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

У серпні 2019 року Заступник керівника Прилуцької місцевої прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (далі - Держекоінспекція, позивач) звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Даймлер" (далі - ПП "Даймлер", відповідач) про стягнення збитків у розмірі 391 422,50 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив вимоги природоохоронного законодавства і здійснив забруднення земельної ділянки, внаслідок чого завдав державі збитки у вказаному розмірі.

Ухвалою від 14.11.2019 судом першої інстанції залучено до участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Прилуцьку міську раду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Суд першої інстанції визнав наявними підстави для звернення прокурора з цим позовом до суду у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зважаючи на те, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не здійснювала належним чином захист порушених інтересів держави, а тому відхилив клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та вирішив спір по суті заявлених вимог.

Обґрунтовуючи відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для застосування до відповідача такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, відсутні, оскільки прокурор не довів наявності шкоди (її розміру) і причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПП "Даймлер", звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 скасувати та постановити нове, яким позов залишити без розгляду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач вказав, що судом першої інстанції не враховано, що прокурором не доведено підстав для здійснення представництва інтересів держави та звернення до суду із позовом у даній справі за можливості подання такого позову безпосередньо позивачем як уповноваженим органом. Так, на думку відповідача, висновки суду першої інстанції у цьому питанні є непослідовними та нелогічними. Посилання в оскаржуваному рішенні на аналогічну правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, є не коректним, оскільки правова позиція суду касаційної інстанції суперечить висновку до якого дійшов суд першої інстанції у даній справі. Не враховано судом першої інстанції і того факту, що ідентичний позов прокурора ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2019 у справі №927/600/19 повернуто, оскільки прокурор не навів належного та достатнього обґрунтування в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, а також визначені законом підстави для звернення до суду прокурора із зазначеним позовом за можливості такого звернення безпосередньо самою Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, як уповноваженим органом, а також у чому полягає бездіяльність вказаного органу.

Крім того, за твердженням відповідача, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність факту забруднення земельної ділянки на підставі суперечливих доказів. Невмотивовано судом першої інстанції відмовлено відповідачу у задоволенні клопотання про призначення судової екологічної експертизи, що, у свою чергу, призвело до незаконного та необґрунтованого рішення.

Також відповідач вважає, що суд першої інстанції безпідставно поклав на нього судові витрати, оскільки в процесі розгляду справи жодного факту зловживання процесуальними правами з боку відповідача не було встановлено.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №927/701/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (судді доповідача), суддів Козир Т.П. та Коробенка Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПП "Даймлер" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19, справу призначено до розгляду на 17.03.2020 о 15 год. 20 хв.

У зв`язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці 17.03.2020, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2020 розгляд апеляційної скарги ПП "Даймлер" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 відкладено на 07.04.2020 о 16 год. 00хв.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи у з зв`язку з перебуванням судді Козир Т.П. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2020, справу №927/701/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Кравчука Г.А., суддів Коробенка Г.П. та Чорногуза М.Г.

Керуючись ст. ст. 202, 216, 234 ГПК України з метою мінімізації ризиків розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, ухвалою від 07.04.2020 Північний апеляційний господарський суд, відклав розгляд апеляційної скарги ПП "Даймлер" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 на 18.05.2020 о 11 год.40 хв.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 18.05.2020 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким залишити позовну заяву без розгляду.

Прокурор у судовому засіданні 18.05.2020 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд залишити без задоволення вимоги апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Представник позивача у судове засідання 18.05.2020 не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки апеляційний господарський суд не повідомив.

Позиції учасників справи.

06.04.2020 через відділ документального забезпечення діяльності Північного апеляційного господарського суду від прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор зазначив, що доводи викладені в апеляційний скарзі відповідача не відповідають вимогам законодавства та не обґрунтовані належними та достовірними доказами.

Також прокурор зазначив, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині судових витрат є законним та обґрунтованим. Так, за твердженням прокурора місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку, що спір у даній справі винник у зв`язку з неправильними діями відповідача, та, відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, поклав на відповідача судові витрати повністю.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

Як убачається з матеріалів справи, на підставі Договору оренди землі від 21.04.2016 (далі - Договір оренди), укладеного з Прилуцькою міською радою (орендодавець), ОСОБА_1 орендує земельну ділянку несільськогосподарського призначення - для розміщення та експлуатації будівель і споруд іншого наземного транспорту, яка знаходиться у м. Прилуки, по пров АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 59-63).

За умовами п. п. 2, 3 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 7197 кв. м, на земельній ділянці знаходяться об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі, а також об`єкти інфраструктури.

Договір укладено на 5 років (п. 8 Договору оренди).

Згідно з кадастровим планом земельній ділянці площею 7194 кв. м, яка знаходиться у АДРЕСА_1 , присвоєно кадастровий номер 7410700000:05:001:0762 (т. 1 а. с. 65).

Відповідно до витягу з технічної документації від 15.04.2016 грошова оцінка 1 кв. м земельної ділянки під забудовою становить 130,73 грн. (т. 1 а. с. 69-70).

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Горбач Надія Іванівна є засновником та керівником ПП "Даймлер" (т. 1 а. с. 112-117).

17.09.2018 позивачем на підставі Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища" та плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на 2018 рік видано наказ №511 про проведення рейдової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області у термін з 17 по 21 вересня 2018 року (т. 1 а. с. 29).

Державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Зубку В. М., Сподаренку А. П. та Пташник А.Г. інспекцією надано направлення №511 на проведення рейдової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Чернігівської області у термін з 17 по 21 вересня 2018 року. Підстава для здійснення перевірки - план роботи Держеконіспекції у Чернігівській області на 2018 рік (т. 1 а. с. 30).

На підставі вказаного наказу Держекоінспекції від 17.09.2018 №511, державним інспектором з ОНПС Чернігівської області Пташник А. Г., у присутності старшого оперуповноваженого Управління захисту економіки в Чернігівській області ДЗЕ НП України Борсука О. М., 18.09.2018 було проведено рейдову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Прилуки Чернігівської області, про що складено відповідний акт рейдової перевірки №178/04 від 18.09.2018 (далі - Акт перевірки) (т. 1 а.с. 31).

В Акті перевірки зафіксовано, що під час рейдової перевірки, яка проведена 18.09.2018, виявлено порушення правил використання земель, зокрема, з території ПП "Даймлер" (код 31694346), яке знаходиться за адресою: м. Прилуки, АДРЕСА_1, а саме з його північно-східної сторони, під забором виведена труба, що виходить на землі загального користування. З даної труби витікає рідина чорного кольору з запахом нафтопродуктів, яка скидається в земельний котлован, що заповнений наполовину. Даний котлован має розмір 20мХ30м та глибиною 3 м. Заміри проведено рулеткою вимірювальною металевою Р5УЗК (дата повірки 1 квартал 2018 року), що є власністю Державної екологічної інспекції у Чернігівській області. Скид хімічних речовин на рельєф місцевості призводить до псування та забруднення земель, що є порушенням ст. ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель".

Прокурор надав копію карти-схеми розміщення місця забрудненої ділянки, яка є скріншотом із супутникової карти, а також копії фотоматеріалів, що є додатками до Акту перевірки (т. 1 а.с. 33-34, 42).

Під час проведення перевірки державним інспектором Пташник А . Г. відібрано проби ґрунту для проведення лабораторних досліджень, про що складено акт відбору проб ґрунту від 18.09.2018 №40/09 (далі - Акт відбору) (т. 1 а. с. 40).

В Акті відбору зазначено, що відбір проб ґрунту проводився за допомогою лопати (за ГОСТ 19596-87), яка повірці не підлягає, та рулетки металевої, тавро про повірку ІІ кв. 2018 року; проби упаковані в поліетиленові пакети; проби ґрунту відбирались на земельній ділянці площею 875 кв.м., площа пробної площадки 25мХ35м., дата та час відбору - 18.09.2018 об 11:30, та на земельній ділянці площею 9 кв.м. (фонова), площа пробної земельної ділянки 3мХ3м, дата та час відбору - 18.09.2018 о 12:00.

До Акту відбору додана картосхема місця відбору проб ґрунту (т. 1 а. с. 41).

Держекоінспекція листом від 26.09.2018 №04-12/2309 звернулась до Міськрайонного управління у Прилуцькому районі та м. Прилуках Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області (далі - управління Держгеокадастру) з проханням надати інформацію щодо земельної ділянки за координатами 50.581759,32.359730 у м. Прилуки Чернігівської області, у тому числі щодо нормативної грошової оцінки (т. 1 а. с. 47).

У відповідь на вказане звернення управління Держгеокадастру листом від 28.09.2018 за №8-25-0.182-1374/120-18 повідомило, що відомості про власника (користувача) стосовно даної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі відсутні; нормативна грошова оцінка земельної ділянки за 1 кв. м - орієнтовно 223,67 грн.; відповідно до даних Державного земельного кадастру форма власності земельної ділянки не визначена (т. 1 а. с. 48).

Згідно з протоколом вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №40/09 від 16.10.2018 (далі - Протокол вимірювань) (т. 1 а. с. 43), складеного відділом інструментально - лабораторного контролю Держекоінспекції, на спірній земельній ділянці виявлено перевищення нормативного вмісту нафтопродуктів (неполярних вуглеводів (5612,7 мг/кг) у порівняні з фоновими показниками (96,62 мг/кг), відповідно до Акту відбору.

26.10.2018 державним інспектором Пташник А.Г. було видано припис №178/1/04 (далі - Припис), яким визначено дії, які необхідно вчинити для усунення порушень природоохоронного законодавства (т. 1 а. с. 35).

Так, відповідно до Припису ПП "Даймлер" необхідно: вжити невідкладних заходів, спрямованих на припинення витоку суміші вода/вуглеводні (нафтопродукти) на землі загального користування, шляхом демонтажу труби, яка виведена з території ПП "Даймлер"- з моменту отримання припису; вжити невідкладних заходів щодо ліквідації забруднення земельної ділянки хімічними речовинами (нафтопродуктами), провести заходи для максимального збереження ґрунтового покриву на основі обраного оптимального варіанта територіально розміщеного об`єкта забруднення - до 01.12.2018; проінформувати екологічну інспекцію про виконані роботи та вжиті заходи - до 01.12.2018.

На вказаному Приписі міститься відмітка про направлення його 26.10.2018 директору ПП "Даймлер" ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з повідомленням від 16.10.2018 №04-06/2489, адресованого ОСОБА_1 , розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 26.10.2018 (т. 1 а. с. 36).

Державним інспектором Пташник А. Г. 26.10.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення №000773 (далі - Протокол про адміністративне правопорушення) відносно директора ПП "Даймлер" ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 188-5 Кодексу України про адміністративне правопорушення, а саме забруднення земельної ділянки нафтопродуктами (т. 1 а. с. 37) та 26.10.2018 винесено постанову №247/04 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. (т. 1 а. с. 38).

ОСОБА_1 добровільно сплачено штраф у розмірі 1700,00 грн., на підтвердження чого надано квитанцію №689234 від 05.11.2018 (т. 1 а. с. 39).

Прилуцькою міською радою на адресу ПП "Даймлер" було направлено лист від 23.11.2018 №02-18/4659, у якому запропоновано відповідачу вжити невідкладних заходів щодо ліквідації наслідків забруднення та відновлення спірної земельної ділянки (т. 1 а. с. 51).

У відповідності з довідкою Прилуцької міської ради від 18.02.2019 №02-09/655 земельна ділянка, прилегла до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, належить до комунальної власності територіальної громади міста Прилуки (т. 1 а. с. 50).

На підставі матеріалів проведеної перевірки, відповідно до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 за №171 (далі - Методика), позивач здійснив розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земель ПП "Даймлер" через порушення природоохоронного законодавства по АДРЕСА_1 в м. Прилуки, за яким шкода визначена у розмірі 391422,50 грн. (далі - Розрахунок розміру шкоди) (т. 1 а. с. 46).

У розрахунку розміру шкоди зазначено складові частини її нарахування та наведено відповідну формулу, яка передбачена Методикою.

Із наданих позивачем до суду першої інстанції документів вбачається, що ним в листопаді 2018 року відповідачу було пред`явлено претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земель. 23.11.2018 ПП "Даймлер" надало відповідь, що дана претензія ним не задоволена.

В кінці 2018 року Держекоінспекцією здійснено розрахунок видатків на утримання, в який було включено і інші видатки (судовий збір КЕКВ 2800) на суму 102000 грн. Державною екологічною інспекцією України затверджено видатки на утримання, а саме "інші видатки", в сумі 65 400 грн., з яких на сплату судового збору передбачено 65 314,00 грн. Як зазначає в поясненнях позивач, на момент підготовки відповіді Прилуцькій місцевій прокуратурі щодо незаперечення вжиття заходів представницького характеру (01.08.2019) у Інспекції були відсутні кошти для сплати судового збору, що підтверджується виписками за 15.07.2019; 18.07.2019; 01.08.2019, тобто Держекоінспекція неналежно виконувала покладені на неї обов`язки по стягнення в примусовому порядку заподіяних державі відповідачем збитків саме з цих підстав.

Як стверджується у відповіді на відзив, що надійшла від прокурора, Прилуцькою місцевою прокуратурою на адресу позивача неодноразово направлялись листи, в яких зазначено про порушення інтересів держави, внаслідок забруднення земельної ділянки комунальної власності відповідачем, чим спричинено матеріальну шкоду. У порушення приписів Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, позивачем 11 місяців, за наявності відповідних повноважень, не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою про стягнення вищевказаних збитків, що в свою чергу призводить до порушення інтересів держави. Листом від 01.08.2019 № 15-09/2149 Держекоінспекція повідомила, що заходи стосовно стягнення збитків не вживались та найближчим часом вживатись не будуть.

Оскільки відповідач визначену суму збитків у розмірі 391 422,50 грн. не сплатив, прокурор звернувся до суду із цим позовом.

При цьому, прокурор зазначив, що реалізація представницьких повноважень саме прокурором шляхом звернення до суду з позовом у даній справі є повністю обґрунтованою, а чітка та послідовна правова позиція прокурора загальнодержавного значення на противагу бездіяльності уповноваженого органу державної влади в особі Держекоінспекції у Чернігівській області не може викликати найменших сумнівів щодо обґрунтованості підстав для реалізації таких повноважень.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону).

Згідно з п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" ( Menchinskaya v. Russia) , заява № 42454/02, пункт 35).

За змістом ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Із системного аналізу вищезазначених норм вбачається, що виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі №1-1/99, державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної економічної інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17).

Матеріали справи свідчать, що Держекоінспекцією у відповідності до приписів Законів України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", "Про охорону навколишнього природного середовища" та плану роботи на 2018 рік проведено рейдову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства на території м. Прилуки Чернігівської області, за результатами якої виявлено порушення ПП "Даймлер" правил використання земель, передбачених ст.ст. 35, 45 Закону України "Про охорону земель", зокрема скид хімічних речовин на рельєф місцевості, що призводить до псування та забруднення земель.

При цьому Держекоінспекція здійснила розрахунок завданої вказаними протиправними діями ПП "Даймлер" шкоди, розмір якої склав 391 422,50 грн., направила останньому в листопаді 2018 року претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті забруднення земель, яка 23.11.2018 ПП "Даймлер" залишена без задоволення, однак жодних заходів щодо стягнення в примусовому порядку цієї шкоди протягом тривалого часу не вжила і не збиралася вживати, пояснюючи відсутністю можливості сплатити судовий збір. Внаслідок неналежного виконання своїх повноважень щодо вжиття заходів для подання позову про стягнення збитків з ПП "Даймлер" бюджет територіальної громади м. Прилуки позбавлений можливості отримати кошти у значних розмірах.

Отже, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - територіальної громади м. Прилуки) й господарюючого суб`єкта - відповідача, компенсації шкоди заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, додержання користувачем земельної ділянки при здійсненні господарської діяльності вимог законодавства про охорону довкілля, використання земельної ділянки за цільовим призначенням та забезпечення захисту земель від забруднення, а також гарантуванні екологічних прав громадян, які забезпечуються, зокрема, здійсненням державного контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та невідворотністю відповідальності за такі порушення, що відповідає принципу, закріпленому в Конституції України, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Відповідно до ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 17-1 Закону України "Про охорону земель", п. п. 3, 4, 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275, до повноважень позивача, який є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про використання та охорону земель, подання позовів про відшкодування шкоди і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

На підтвердження неналежного виконання покладених чинним законодавством повноважень з боку Держекоінспеції прокурор у суді першої інстанції зазначив, що позивачем впродовж 11 місяців не вжито заходів щодо звернення до суду із позовною заявою про стягнення вищевказаних збитків, у своїх листах від 18.02.2019 №12-12/496, від 01.08.2019 №15-09/2149 позивач вказав на те, що не буде самостійно звертатись до суду із таким позовом.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що незалежно від того, чи відповідають дійсності доводи позивача про неможливостість самостійно звернутись до суду з позовом про відшкодування збитків, сам факт не звернення до суду Держекоінспекції з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси держави, свідчить про те, що вказаний орган державної влади неналежно виконує свої повноваження у спірних правовідносинах, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 903/129/18 від 15.10.2019.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про порушення інтересів держави та наявність підстав для звернення прокурора з позовом у даній справі, а тому обґрунтовано відмовив відповідачу у задоволенні його клопотання, викладеного у відзиві на позов, про залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на вказані обставини, доводи відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави та звернення до суду із позовом у дані справі за можливості подання такого позову безпосередньо позивачем як уповноваженим органом, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє, як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду.

З наведених підстав колегія суддів апеляційного господарського суду не приймає та вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що ідентичний позов прокурора ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.07.2019 у справі №927/600/19 повернуто, оскільки обставини та докази, якими прокурор доводив необхідність представництва інтересів держави у справі №927/600/19 і у справі, що розглядається, різняться.

Твердження відповідача про некоректність посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, оскільки вона суперечить висновку до якого дійшов суд першої інстанції у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим. Суд першої інстанції здійснив посилання на вказану правову позицію касаційного суду лише стосовно визначення поняття "інтереси держави" та необхідності їх оцінки судом в кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом, без врахування інших обставин вказаної справи, в тому числі і щодо обґрунтування наявності підстав представництва прокурором інтересів держави.

Суд першої інстанції, оцінюючі у сукупності подані прокурором докази, а саме: акт рейдової перевірки №178/04 від 18.09.2018; карто-схему розміщення забрудненої земельної ділянки; акт відбору проб ґрунту від 18.09.2018 №40/09; картосхему місця відбору проб; протокол вимірювань показників складу та властивостей ґрунтів №40/09 від 16.10.2018; довідку Прилуцької міської ради від 18.02.2019 №02-09/655 про належність земельної діялнки до комунальної власності; припис № 178/1/04 від 26.10.2018; протокол про адміністративне правопорушення №000773 від 26.10.2018; постанову про накладення адміністративного стягнення №247/04 від 26.10.2018, квитанцію №689234 від 05.11.2018 про сплату штрафу в розмірі 1700грн., дійшов вірного висновку про підтвердження факту забруднення відповідачем спірної земельної ділянки комунальної форми власності.

Заперечення відповідачем в апеляційній скарзі вказаного висновку колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необгрунтованими, оскільки судом першої інстанції при його обґрунтуванні не враховувалися запит Держекоінспекції від 26.09.2018 №04-12/2309 про надання інформації щодо земельної ділянки за координатами 50.581759.32.359730 у м. Прилуки та наданий у відповідь на нього лист управління Держгеокакдастру від 28.09.2018 №8-25-0.182-1374/120-18. Інформація, яка міститься в зазначених запиті та відповіді на нього, визнана судом першої інстанції такою, що не пов`язана із спірною земельною ділянкою, забрудненою відповідачем.

При перевірці розрахунку шкоди, заподіяної державі в результаті забруднення земель ПП "Даймлер", проведеного позивачем на підставі формули, визначеної Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171, судом першої інстанції надано оцінку, серед іншого, площі забрудненої земельної ділянки, яка є складовою цієї формули. Так, судом першої інстанції встановлено, що при здійсненні розрахунку шкоди позивачем враховано площу в розмірі 875 кв. м, що відповідає даним Акту відбору, та відрізняється від відомостей, зазначених в Акті перевірки (600 кв.м.). Зазначений факт слугував підставою для висновку суду першої інстанції щодо недоведеності розміру завданої відповідачем шкоди.

Проте зазначення позивачем в Акті перевірки та Акті відбору неоднакової площі забрудненої земельної ділянки не спростовує наявності інших обставин, що містяться в цих актах, та підтверджують факт забруднення відповідачем спірної земельної ділянки в сукупності з іншими доказами, наданими прокурором.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової інженерно - екологічної експертизи у даній справі, суд першої інстанції зазначив, що:

-з моменту виявлення правопорушення минуло більше одного року, а відтак проведення експертизи стосовно площі, глибини проникнення забруднення тощо, зважаючи на тривалий час, специфіку забруднення (розлиття рідини на землю), теперішні погодні умови (сніг) взагалі є недоцільним, оскільки не буде висвітлювати реальну картину правопорушення на момент його вчинення;

- правомірність здійсненого позивачем розрахунку шкоди суд може перевірити самостійно при розгляді справи по суті на підставі зібраних у справі доказів;

- відповідач, будучи обізнаним про виявлений факт забруднення земельної ділянки не пізніше жовтня 2018 року, з огляду на направлення йому припису, протоколу про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення, добровільної сплати директором накладеного штрафу, жодних дій, спрямованих на оскарження результатів перевірки та спростування факту забруднення не вчинив;

- відповідач у своєму відзиві на позов не заперечив обставин забруднення ним спірної земельної ділянки, клопотань щодо поважності причин неможливості подання заперечень щодо обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що від нього не залежали, не подав, що у відповідності до ч. 4 ст. 165 ГПК України позбавляє його права заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті;

- доводи відповідача про те, що клопотання про призначення експертизи подане ним не в підготовчому провадженні, а лише під час судового засідання з огляду на те, що він вважав, що суд залишить позов прокурора без розгляду та не наводив інших заперечень, свідчать про його суб`єктивну поведінку щодо неналежної підготовки до розгляду справи і своєчасного подання заяв по суті. Процесуальне законодавство реалізацію учасниками справи своїх процесуальних прав і обов`язків на подання заяв по суті або заяв з процесуальних питань у встановлені законом і судом строки та порядку не ставить у залежність від результату розгляду справи, зокрема і можливістю (вірогідністю) залишення позову без розгляду;

- дії відповідача, а саме подання клопотання про призначення експертизи лише під час судового розгляду справи по суті, суперечать основними засадами господарського судочинства щодо розумності строків розгляду справи судом, свідчить про зловживання з боку відповідача його процесуальними правами, порушує права інших учасників справи та спрямовані на подальше затягування без виправданих причин судового розгляду та порушення зазначеного права на розгляд справи упродовж розумного строку.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає доводи відповідача щодо невмотивованої відмови йому у задоволенні клопотання про призначення судової екологічної експертизи необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи та оскаржуваним рішенням.

Відповідно до вимог ст. ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог щодо залишення позову без розгляду не надав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду у порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", зважаючи на те, що Державна екологічна інспекція у Чернігівській області не здійснювала належним чином захист порушених інтересів держави, та вирішення спору по суті заявлених вимог.

Щодо здійсненого судом першої інстанції розподілу судових витрат, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, з огляду на підтвердження матеріалами справи протиправної поведінки і вини відповідача у забрудненні спірної земельної ділянки

Відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони , суд має право покласти на таку сторону судові витрати повінстю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Апеляційний господарський суд, враховуючи вказані обставини та принцип розумності і справедливості, вважає за необхідне судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції покласти на відповідача, визначивши розмір таких витрат у сумі 1921,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - п.п.1 п.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), оскільки як встановили місцевий та апеляційний господарські суди прокурором під час розгляду справи не було доведено розмір шкоди, завданої відповідачем навколишньому природному середовищу. У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції у зазначеній частині підлягає зміні.

При цьому, оцінюючи доводи учасників справи під час розгляду справи, суд як джерелом права керується також практикою Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до змісту п.2 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити судове рішення.

Згідно положень ч.4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

За змістом ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу ПП "Даймлер" такою, що не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції у даній справі в частині відмови у задоволенні позову прокурора підлягає залишенню без змін, а в частині розподілу судових витрат є таким, що підлягає зміні.

Судові витрати.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Даймлер" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 залишити без задоволення.

2. Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 змінити, виклавши в його в наступній редакції:

"Стягнути з Приватного підприємства "Даймлер" (код ЄДРПОУ 31694346, провул. Гетьмана Сагайдачного, 22, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Прокуратури Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 1921,00 грн. витрат зі сплати судового збору."

3. В іншій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 04.12.2019 у справі №927/701/19 залишити без змін.

4. Матеріали справи №927/701/19 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено - 25.05.2020.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Г.П. Коробенко

М.Г. Чорногуз