СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" травня 2020 р. Справа № 922/2953/19
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий: судді: Зубченко І.В. (доповідач), Радіонова О.О. , Чернота Л.Ф. при секретарі судового засідання: Мартинчук М.В. за участю представників: від позивача:Жирний О.С., довіреність №1-2265 від 23.01.2020р., свідоцтво серія ДН №4841 від 26.07.2017р. від відповідача:Сивак А.Ю., довіреність №40-2701/44 від 12.06.2019р., свідоцтво №1359 від 14.11.2005р. від третьої особи:Костенко М.А., витяг із наказу №224-к від 11.09.2018р., положення, посвідчення №2165 розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ (вх.№380Х/3 від 24.01.2020р.) на рішення господарського суду Харківської області ухвалене 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р. у м.Харкові) у справі №922/2953/19 (суддя Жельне С.Ч.) за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 425.327,926тис.куб.м та стягнення 2.842.270.878,61грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 425.327,926тис.куб.м В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство "Укртрансгаз", м.Київ, позивач, звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, про зобов`язання повернути в натурі безпідставно набуте майно - природний газ в обсязі 425.327,926тис.куб.м та стягнення 2.842.270.878,61грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 425.327,926тис.куб.м.
Позовні вимоги мотивовані безпідставністю набуття у січні - лютому 2017р., березні - червні 2018р. Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" з газотранспортної системи 425.327,926тис.куб.м природного газу, власником якого є Акціонерне товариство "Укртрансгаз".
Рішенням господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р.) у справі №922/2953/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р.) у справі №922/2953/19 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. За твердженнями скаржника, рішення місцевого господарського суду винесене за наслідками неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, які суд визнав встановленими, при невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач звертає увагу суду на сукупність наступних обставин:
- безпідставним та необґрунтованим є висновок місцевого господарського суду про відбір Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" природного газу у спірний період за договорами постачання природного газу, укладеними з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оскільки такий висновок не підтверджений жодними належними та допустимими доказами, зокрема, актами приймання-передачі природного газу, а сам лише факт укладення таких договорів не свідчить про здійснення поставки природного газу;
- здійснений Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" відбір природного газу в спірному обсязі з ресурсу позивача за відсутності у відповідача постачальника природного газу у спірний період вказує на наявність умов, що є правовою підставою для застосування приписів ст.1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- оскільки відповідачу протягом спірного періоду не було подано до газотранспортної системи жодного обсягу природного газу жодним постачальником, то відбір спірного обсягу природного газу відповідачем був здійснений з обсягів природного газу позивача, що були придбані останнім за результатами проведення публічних закупівель та подані до газотранспортної системи на виконання функцій оператора ГТС;
- право власності Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на спірний обсяг природного газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу за спірний період, підписаними між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Акціонерним товариством "Укртрансгаз", у межах укладених договорів;
- висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні, безпосередньо впливають на права та обов`язки Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо взаємовідносин з Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" у межах договорів про постачання природного газу, у зв`язку з чим не залучення Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до участі у справі в якості третьої особи є порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.50 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);
- відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він заперечує проти позовних вимог, зокрема, доказів, які б підтверджували факт правомірного отримання природного газу від постачальника, а саме підписаних актів приймання-передачі.
Для розгляду справи згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2020р. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя (доповідач) Зубченко І.В., судді Радіонова О.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.01.2020р. у справі №922/2953/19 поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк для подання апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження за вищевказаною апеляційною скаргою, зобов`язано відповідача у строк до 14.02.2020р. включно надати до суду відзив на апеляційну скаргу.
Через канцелярію суду 04.02.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.
При цьому в обґрунтування клопотання позивачем зазначено, що судом в оскаржуваному рішенні фактично визнано обов`язок Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо постачання Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" спірних обсягів природного газу у спірному періоді, при тому, що окремого спору між відповідачем та Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" щодо даного обсягу газу у спірному періоду не було. На переконання позивача, рішення господарського суду Харківської області впливає на права та обов`язки Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", яке, усупереч положенням ч.2 ст.50 ГПК України, не було залучене до участі у справі.
На адресу Східного апеляційного господарського суду 13.02.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку). За коротким змістом відзиву Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" наголошує на наступному:
- апелянтом не спростовано, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам порушення з боку відповідача;
- скаржником не спростовано висновок суду про те, що Кодексом ГТС не передбачено визначення непрямого споживача, об`єкти якого підключені до газорозподільної мережі, відповідальним перед оператором ГТС за виникнення небалансу в газотранспортній системі, а також можливості стягнення оператором ГТС вартості природного газу або послуг балансування з такого споживача;
- позивачем не спростовано правильні висновки місцевого господарського суду про те, що позиція позивача та його дії у спірних правовідносинах не узгоджуються з доктриною заборони суперечливої поведінки;
- апелянт безпідставно стверджує про наявність в оскаржуваному рішенні висновку про відбір природного газу відповідачем за нібито договорами постачання природного газу з Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", оскільки наявність таких договорів аналізувалася судом виключно у контексті суперечливої поведінки позивача. У зв`язку з наведеним відповідач заперечує проти задоволення клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України";
- обґрунтовуючи виникнення між сторонами кондикційних правовідносин, позивач безпідставно ігнорує ту обставину, що визначений законодавством про ринок природного газу механізм регулювання небалансів виключає безпідставність набуття (збереження) природного газу споживачем;
- наполягаючи на повному задоволенні позовних вимог, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" не наводить достатніх доводів проти позиції місцевого господарського суду про невідповідність формулювання об`єднаних позовних вимог вимогам ст.1213 ЦК України та їх спрямованості на безпідставне стягнення з відповідача подвійної вартості природного газу;
- позивач в апеляційній скарзі стверджує про наявність у правовідносинах сторін визначених ст.1212 ЦК України умов, проте не спростовує обставин здійснення приймання-передачі природного газу в межах договірних правовідносин транспортування природного газу, що виключає можливість виникнення у відповідача кондикційного зобов`язання;
- Акціонерним товариством "Укртрансгаз" не доведено набуття відповідачем у спірний період спірного обсягу газу саме з системи магістральних газопроводів.
З огляду на викладене відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, оскаржуване рішення - без змін.
Після проведення підготовчих дій в порядку ст.267 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 17.02.2020р. призначив справу №922/2953/19 до розгляду на 18.03.2020р.
03.03.2020р. через канцелярію суду від Акціонерного товариства "Укртрансгаз" надійшло клопотання про врахування при розгляді справи рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2020р. у справі №826/16107/18.
У судовому засіданні 18.03.2020р. представники позивача підтримали подане через канцелярію суду клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України". Представник Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" проти задоволення відповідного клопотання позивача заперечив, зокрема, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
На підставі аналізу матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, розглянувши клопотання позивача про залучення до участі у справі №922/2953/19 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", колегія суддів дійшла висновку про його задоволення. За висновками судової колегії, рішення у розглядуваній справі може вплинути на права, законні інтереси та обов`язки названого підприємства.
З огляду на залучення третьої особи, з метою надання можливості залученому учаснику справи надати відзив на апеляційну скаргу, судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи. Одночасно, враховуючи положення постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та установлення з 12.03.2020р. на усій території України карантину, судом зауважено, що про дату наступного судового засідання учасників справи буде повідомлено додатково.
На поштову адресу суду апеляційної інстанції 05.05.2020р. (згідно штампу канцелярії, наявного на першому аркуші документа) від третьої особи надійшли пояснення на апеляційну скаргу позивача. За коротким змістом пояснень третя особа зазначає, що погоджується та підтримує доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, щодо наявності підстав для скасування рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р.) у справі №922/2953/19.
З метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи судом, судова колегія ухвалою від 07.05.2020р. призначила справи №922/2953/19 до розгляду на 20.05.2020р. о 12:00год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2020р. задоволено заяву головного юрисконсульта Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" - Костенко М.А. про його участь у судовому засіданні, призначеному на 20.05.2020р. о 12:00год., у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву.
У судовому засіданні 20.05.2020р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції у справі №922/2953/19 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Представник третьої особи на стороні позивача зауважив на тому, що оскаржуване рішення прийняте при недоведеності обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими, а позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.269 ГПК України дискреційні повноваження суду апеляційної інстанції щодо обсягів перегляду справ обмежуються доводами та вимогами апеляційної скарги (ч.1). Виключення з цього правила можливе лише у разі, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).
Відповідно до ст.ст.222, 223 ГПК України та п.17.7 Перехідних положень ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації (відеозаписувального технічного засобу), складено протокол.
У судовому засіданні 20.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скарги, відзив на неї, письмові пояснення, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах перегляду справи, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.
Як було встановлено місцевим господарським судом та вбачається з наявних матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (нині - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"; далі - продавець) та Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (нині - Акціонерне товариство "Укртрансгаз"; далі - покупець, оператор газотранспортної системи) укладено договори про закупівлю природного газу №1701001564-ВТВ від 31.01.2017р., №1709000301-ВТВ від 26.09.2017р., №1709000302-ВТВ від 26.09.2017р., №1709000303-ВТВ від 26.09.2017р., №1709000304-ВТВ від 26.09.2017р., №1709000305-ВТВ від 26.09.2017р., №1709000306-ВТВ від 26.09.2017р., №1712000407-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000409-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000411-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000412-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000414-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000416-ВТВ від 15.12.2017р., №1712000654-ВТВ від 22.12.2017р., №1712000655-ВТВ від 22.12.2017р., №1801000000-ВТВ від 04.01.2018р., за умовами яких продавець зобов`язується передати у власність покупцеві природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договорів.
На виконання названих договорів між сторонами складено відповідні акти приймання-передачі природного газу за період січень-лютий 2017р., березень-червень 2018р., копії яких долучено до матеріалів справи.
За твердженнями позивача, встановлено випадки безпідставного набуття Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" природного газу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" у загальному обсязі 425.327,926тис.куб.м.
До матеріалів справи позивачем долучено відповідні довідки Інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на Операторів газорозподільних мереж, з зазначенням обсягів небалансу", Списання газу на балансування , Звіт ПАТ Харківміськгаз фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках , Реєстр обсягів газу, що були використані споживачами по договорах з НАК Нафтогаз України мережами ПАТ Харківміськгаз у розрізі споживачів , Зведений реєстр місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи ПАТ Харківміськгаз , Звіт по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування (оператора газорозподільних систем) , Алокація (звіт) про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Харківміськгаз , між замовниками послуги транспортування (постачальниками) , Звіт про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ Харківміськгаз , між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) .
На переконання Акціонерного товариства "Укртрансгаз", оскільки між позивачем та відповідачем не існує будь-якої підстави, передбаченої законом, адміністративним актом, правочином або інших підстав, передбачених ст.11 ЦК України, тощо, набуття відповідачем 425.327,926тис.куб.м природного газу є безпідставним, у зв`язку з чим відповідний обсяг газу та його вартість підлягають поверненню на підставі ст.ст.1212-1214 ЦК України.
У свою чергу, 31.03.2016р. між Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" (нині - Акціонерне товариство "Укртрансгаз"; далі - газотранспортне підприємство) та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (далі - замовник) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №636 (зі змінами згідно з додатковими угодами від 13.02.2018р. та від 09.07.2018р.), за умовами п.1.1 якого газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні газопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
У матеріалах справи наявні акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №01-17-636 від 31.01.2017р., №02-17-636 від 28.02.2017р., №03-18-636 від 31.03.2018р., №04-18-636 від 30.04.2018р., №05-18-636 від 31.05.2018р., №06-18-636 від 30.06.2018р., які свідчать про надання позивачем відповідачу в період січня-лютого 2017р., березня-червня 2018р. послуг з транспортування магістральними газопроводами 425.327,926тис.куб.м природного газу.
Заявою №09420VFH3BAT016 від 01.01.2016р. Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (споживач) приєдналося до типового договору розподілу природного газу з Акціонерним товариством Оператор газорозподільної системи Харківміськгаз (оператор ГРМ). За умовами названого договору, оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п.2.1). Санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором. Наявність підтвердженого обсягу природного газу споживача (його постачальника) доводиться до відома оператора ГРМ у встановленому законом порядку оператором ГТС, а до відома споживача - його постачальником. За відсутності у споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб споживача на відповідний календарний період споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи (п.3.1). Відповідно до п.3.3 споживач, що не є побутовим, зобов`язаний самостійно контролювати власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу здійснити разом зі своїм постачальником заходи з коригування в установленому порядку підтвердженого обсягу або заходи із самостійного та завчасного обмеження (припинення) власного газоспоживання. Якщо за підсумками місяця фактичний об`єм споживання природного газу споживача буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, врегулювання небалансу (дефіциту) природного газу буде здійснюватись його постачальником у встановленому законодавством порядку та відповідно до умов договору постачання природного газу (п.3.3).
Здійснення Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз" розподілу 425.327,926тис.куб.м природного газу підтверджується наявними у матеріалах справи актами наданих послуг з розподілу природного газу №ХРГ00000263 від 31.01.2017р., №ХРГ00002951 від 28.02.2017р., №ХРГ0035704 від 31.03.2018р., №ХРГ0039229 від 30.04.2018р., №ХРГ0040739 від 31.05.2018р., №ХРГ0042655 від 30.06.2018р.
Одночасно до матеріалів справи долучено договори постачання природного газу, укладені між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі":
- №2351/1617-ТЕ-32 від 08.09.2016р. на поставку для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню у січні-лютому 2017р. 111.200,0 та 81.500,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №2579/1617-БО-32 від 31.10.2016р. на поставку для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, у січні-лютому 2017р. 12.500,0 та 12.200,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №2352/1617-РО-32 від 08.09.2016р. на поставку для виробництва теплової енергії для релігійних організацій у січні-лютому 2017р. 52,0 та 50,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №1186/1718-ТЕ-32 від 21.09.2017р. на поставку для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню у січні-червні 2018р. 113.600,0, 96.700,0, 69.500,0, 23.700,0, 13.500,0 та 8.240,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №1187/1718-БО-32 від 21.09.2017р. на поставку для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями, у січні-червні 2018р. 12.600,0, 13.100,0, 7.400,0, 2.300,0, 300,0 та 150,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №1188/1718-КП-32 від 21.09.2017р. на поставку для виробництва теплової енергії яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями, у січні-червні 2018р. 6.500,0, 6.400,0, 4.100,0, 1.900,0, 1.300,0, 900,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №1189/1718-РО-32 від 21.09.2017р. на поставку для виробництва теплової енергії для релігійних організацій (крім обсягів , що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) у січні-травні 2018р. 75,0, 70,0, 40,0, 15,0 та 0,0тис.куб.м природного газу відповідно;
- №2009/1718-ЕЕ від 27.09.2017р. на поставку для виробництва електричної енергії у січні-квітні 2018р. 7.000,0, 5.500,0, 6.000,0, 2.000,0тис.куб.м природного газу відповідно.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Сутність заявлених позовних вимог полягає у зобов`язанні Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" повернути в натурі безпідставно набуте у січні - лютому 2017р., березні - червні 2018р. майно - природний газ в обсязі 425.327,926тис.куб.м та стягненні з останнього 2.842.270.878,61грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 425.327,926тис.куб.м.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин 1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.
За змістом положень глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Беручи до уваги правову природу спірних правовідносин, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів Закону України Про ринок природного газу №329-VIII від 09.04.2015р., Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2493 від 30.09.2015р., та Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС), затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №2494 від 30.09.2015р., які набрали чинності 27.11.2015р. (зі змінами та доповненнями).
Згідно приписів ст.22 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" зобов`язаний, зокрема, здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою.
Відповідно до п.5 гл.1 р.I Кодексу ГТС балансування системи - це діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування. Комерційне балансування - це діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі даних, отриманих в процедурі алокації. Небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.
Пунктом 10 гл.3 р.ХІІ Кодексу ГТС (у редакції, чинній в період січень-лютий 2017р.) визначено, що у разі несанкціонованого відбору газу споживачем весь відповідний обсяг вноситься в алокацію на відповідного оператора газорозподільної системи.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №615 від 28.04.2017р. пункт 8 глави 3 розділу ХІ Кодексу ГТС доповнено нормою, згідно з якою у разі, якщо рішенням Кабінету Міністрів України суб`єктів ринку природного газу зобов`язано здійснювати постачання для певних споживачів природного газу, то алокація фактичних обсягів по таким споживачам здійснюється саме на таких суб`єктів, крім випадків, визначених абзацами третім та четвертим цього пункту, несанкціонованого відбору (виключно у частині шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу) або у випадку підтвердження номінації по такому споживачу іншому постачальнику. При цьому обсяги споживання природного газу враховуються оператором газотранспортної системи при розрахунку небалансу цих суб`єктів ринку природного газу.
Відповідно до п.4 гл.5 р.VІ Кодексу ГРС, якщо за підсумками місяця фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу споживачем (побутовими споживачами) буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу, його (їх) постачальник має врегулювати об`єми небалансу (дефіцит) природного газу відповідно до вимог Кодексу ГТС.
У разі якщо після запровадження заходів, передбачених Кодексом ГТС, залишиться неврегульований небаланс (фактичний об`єм/обсяг споживання природного газу по об`єкту споживача буде перевищувати об`єм/обсяг, фактично поставлений його постачальником/постачальниками за даними Оператора ГТС протягом зазначеного періоду), який буде віднесений оператором ГТС на небаланс оператора ГРМ, тоді споживач має компенсувати оператору ГРМ його вартість (з коефіцієнтами компенсації, які визначаються на рівні 1,5 або 2,0).
За змістом пункту 7 гл.3 р.XIV Кодексу ГТС негативний місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок надання послуг балансування.
Пунктами 1, 3 гл.4 р.XIV Кодексу ГТС передбачено, що розрахунок вартості послуг балансування, що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування.
Тобто, як вірно зазначено господарським судом Харківської області, небаланс внаслідок несанкціонованого відбору природного газу споживачем врегульовується за рахунок віднесення оператором ГТС його вартості у складі послуги балансування на оператора ГРМ та сплатою останнім цієї послуги. Далі, в якості вартості небалансу (з підвищеним коефіцієнтом), ці обсяги сплачуються споживачем оператору ГРМ. Якщо позивач відносить обсяги газу на визначеного рішенням Кабінету Міністрів України постачальника із спеціальними обов`язками, вирішення питання компенсації їх вартості здійснюється між споживачем та таким постачальником.
Отже, згідно з положеннями розділів ХІІ, XIV Кодексу ГТС та розділу VІ Кодексу ГРС Акціонерне товариство "Укртрансгаз", яке здійснює фізичне балансування ГТС, має при виникненні різниці в поданих та відібраних обсягах газу здійснювати захист свого права у спосіб комерційного балансування, а саме надання послуг балансування на відповідний обсяг газу та стягнення їх вартості. У спірних відносинах позивач зобов`язаний правильно визначити особу, на яку здійснюється алокація спірних обсягів природного газу (оператор ГРМ або постачальник, якого рішенням Кабінету Міністрів України зобов`язано здійснювати постачання для певних споживачів), надати їй послуги балансування на цей обсяг та стягнути їх вартість.
Разом з тим, постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2019р. (повний текст складено та підписано 10.05.2019р.) у справі №922/1382/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 09.10.2019р., Акціонерному товариству "Укртрансгаз" відмовлено у задоволенні позовних вимог до оператора ГРМ - Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", за участю третьої особи на стороні відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", про стягнення 6.453.530.155,96грн. заборгованості з послуг балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу №15120000745 від 17.12.2015р., у тому числі з урахуванням спожитих у січні-лютому 2017р., березні-червні 2018р. третьою особою 425.327,926тис.куб.м природного газу.
Кодексом ГТС не передбачено визначення непрямого споживача, об`єкти якого підключені до газорозподільної мережі, відповідальним перед оператором ГТС за виникнення небалансу в газотранспортній системі, а також можливості стягнення оператором ГТС вартості природного газу або послуг балансування з такого споживача.
З огляду на викладене, обґрунтованим та таким, що базується на нормах законодавства є висновок господарського суду Харківської області про те, що обраний Акціонерним товариством "Укртрансгаз" спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку Комунального підприємства "Харківські теплові мережі". Апелянтом зазначеного висновку не спростовано.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Передбачена статтею 77 ГПК України вимога процесуального законодавства щодо допустимості доказів знаходить своє вираження в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
У свою чергу, подана позивачем у якості доказу довідка за період 01.01.2016р. - 30.06.2018р., підписана головним бухгалтером - В.А.Чернявським, підтверджує списання спірних обсягів природного газу на балансування ГТС.
Долучені Акціонерним товариством "Укртрансгаз" до матеріалів справи звіти по точкам входу/виходу замовника послуг транспортування стосуються взаємовідносин Акціонерного товариства "Укртрансгаз" з оператором ГРМ - Публічним акціонерним товариством Харківміськгаз та виключно наявного у таких відносинах балансування (небалансів). У свою чергу, рішенням у справі №922/1382/18 відмовлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" у задоволенні позовних вимог про стягнення з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Харківміськгаз вартості послуг балансування за період, зокрема, січня-лютого 2017р., березня-червня 2018р.
Наявні у матеріалах справи звіти Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" з фактичного обсягу розподілу природного газу по постачальниках за січень-лютий 2017р. та Зведені реєстри місячних обсягів газу, що подані в точку виходу до газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", за названий період свідчать про здійснення оператором ГРМ алокації обсягів 161.138,203тис.куб.м та 140.562,057тис.куб.м газу відповідно на постачальника ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Крім того, Звіти про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Харківміськгаз", між замовниками послуги транспортування (постачальниками) у розрізі їх контрагентів (споживачів) за березень - червень 2018р. відносять обсяги відповідача (IEC код споживача 56XQ0000VFH3B00X) 117.802,811тис.куб.м газу, 39.390,003тис.куб.м газу, 16.383,702тис.куб.м газу, 16.466,830тис.куб.м газу відповідно до постачальника Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
При цьому, алокації (звіти) містять інформацію про здійснення на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" у спірний період алокації загальних обсягів 173.929,459тис.куб.м газу, 71.668,605тис.куб.м газу, 41.540,091тис.куб.м газу, 16.629,053тис.куб.м газу відповідно.
Разом з іншим, враховуючи положення п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, який визначає в якості однієї із основоположних засад цивільного законодавства добросовісність (зокрема, добросовісність дій учасників цивільних правовідносин), приймаючи до уваги позицію Верховного Суду, викладену в постановах від 15.10.2019р. у справі №903/879/18 та від 09.10.2019р. у справі №922/1382/18, щодо заборони суперечливої поведінки та щодо покладення ризиків правильності кваліфікації тих чи інших обсягів природного газу в системі саме на позивача як оператора ГТС, Східний апеляційний господарський суд погоджується з думкою суду першої інстанції про те, що позивач, який спочатку кваліфікував спірний природний газ у складі обсягів небалансу оператора ГРМ (Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації Харківміськгаз ), стверджував про його відбір з ГТС цією особою та заявив відповідні позовні вимоги у межах справи №922/1382/18, а потім стверджував про безпідставне набуття (відбір) цього газу з ГТС вже Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі", надавши при цьому в якості доказів первинні документи, пов`язані з наданням послуг балансування оператору ГРМ, діяв всупереч доктрині заборони суперечливої поведінки. Крім того, як вірно зауважено господарським судом Харківської області, з позовними вимогами у межах справи №922/2953/19 Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до дати розгляду судом касаційної інстанції справи №922/1382/18 (09.10.2019р.).
До того ж, у контексті приписів п.1 гл.3 р.І Кодексу ГТС оператор ГТС на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними у цьому Кодексі, надає суб`єктам ринку природного газу, зокрема, послуги транспортування природного газу газотранспортною системою через газотранспортну систему в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій.
За умовами п.2.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №636 від 31.03.2016р., підставою для транспортування газу магістральними газопроводами також визначається наявність у замовника місячного обсягу газу, виділеного на власні потреби (підтверджені обсяги).
Акціонерне товариство "Укртрансгаз", наголошуючи про відсутність у спірному періоді у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" підтверджених номінацій постачальника, надав останньому на відповідні обсяги газу послуги транспортування магістральними газопроводами, про що свідчать наявні у матеріалах справи акти №01-17-636 від 31.01.2017р., №02-17-636 від 28.02.2017р., №03-18-636 від 31.03.2018р., №04-18-636 від 30.04.2018р., №05-18-636 від 31.05.2018р., №06-18-636 від 30.06.2018р., що, у свою чергу, не узгоджується з приписами п.1 гл.3 р.І Кодексу ГТС.
Тобто, як вірно зауважено господарським судом Харківської області, спочатку Акціонерне товариство "Укртрансгаз" прийняло у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", як замовника послуг транспортування, без будь-яких заперечень спірний природний газ, який при розгляді справи №922/2953/19 вважає непідтвердженим, а потім здійснив його транспортування магістральними трубопроводами по території України до газорозподільної станції, де за умовами п.п.1.1, 2.2 - 2.4 договору №636 від 31.01.2016р. мала відбутися передача газу Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" у загальному потоці в газорозподільній мережі. Колегія суддів вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що такі дії позивача також не узгоджуються з доктриною заборони суперечливої поведінки.
Крім того, господарським судом Харківської області доречно прийнято до уваги правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду від 09.10.2019р. у справі №922/1382/18, від 18.06.2019р. у справі №912/1558/18, від 09.04.2019р. у справі №909/173/18, від 12.03.2019р. у справі №917/325/18, від 05.03.2019р. у справі №923/351/18, від 03.10.2018р. у справі №904/8963/17, від 06.09.2018р. у справі №904/9265/17, від 04.09.2018р. у справі №904/9570/17, від 04.09.2018р. у справі №922/4187/17, від 29.08.2018р. у справі №904/8966/17, згідно з якою постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015р. №758, від 22.03.2017р. №187, та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016р. №742-р, від 04.10.2017р. №720-р, які стосуються забезпечення проведення опалювального сезону, встановлюють обов`язок, а не право надання Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" споживачам номінацій на виконання договорів постачання природного газу ще до початку такого сезону.
При цьому безпідставним є посилання апелянта на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 11.02.2020р. у справі №826/16107/18, яким визнано протиправним та нечинним п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016р. №742-р, оскільки назване рішення не набрало законної сили (переглядається Шостим апеляційним адміністративним судом).
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" не є прямим споживачем Акціонерного товариства "Укртрансгаз", об`єкти якого приєднані безпосередньо до газотранспортної системи та отримує природний газ на точці виходу з газорозподільної мережі після його транспортування позивачем магістральними газопроводами до газорозподільних станцій та подальшого транспортування (розподілу) газорозподільною мережею в межах іншої послуги, яка надається оператором ГРМ. При цьому, відомості колонок "у тому числі з мереж УМГ Харківтрансгаз ПАТ "Укртрансгаз" у наданих Акціонерним товариством "Укртрансгаз" алокаціях (звітах) за період січня-лютого 2017р., березня-червня 2018р., які визначають джерелом надходження віднесеного оператором ГРМ на Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу магістральні газопроводи, можуть підтверджувати точку відбору газу самим оператором ГРМ, проте не доводять здійснення такого відбору безпосередньо Комунальним підприємством "Харківські теплові мережі".
За таких обставин безпідставним є посилання апелянта на те, що відповідач безпосередньо здійснив відбір спірних обсягів природного газу з газотранспортної системи.
Разом з іншим, за приписами ст.1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
У свою чергу, Акціонерним товариством "Укртрансгаз" не доведено належними та допустимими доказами в розумінні процесуального законодавства наявності у Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" витребуваного газу в натурі, що в контексті приписів ч.1 ст.1213 ЦК України є обов`язковою умовою для застосування такого способу захисту як повернення безпідставно набутого майна в натурі.
Крім того, Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що Акціонерним товариством "Укртрансгаз" заявлено позов про зобов`язання Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" повернути в натурі безпідставно набуте майно, а саме природний газ обсязі 425.327,926тис.куб.м та про стягнення 2.842.270.878,61грн., що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 425.327,926тис.куб.м У свою чергу, у контексті приписів ст.ст.1212, 1213 ЦК України відшкодування вартості безпідставно набутого майна є альтернативою поверненню в натурі безпідставно набутого майна, яка застосовується у разі неможливості такого повернення.
За таких обставин Східний апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зводяться безпосередньо до переоцінки фактичних даних, які вже були вірно оцінені судом першої інстанції, а також є такими, що спростовані викладеними вище висновками суду апеляційної інстанції, не відповідають матеріалам справи, суперечать чинному законодавству та, відповідно, не впливають на правомірність прийнятого господарським судом Харківської області рішення.
У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення переглядуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства "Укртрансгаз" підлягає залишенню без задоволення, а переглядуване рішення - без змін.
За змістом ст.129 вказаного Кодексу такий результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м.Київ, на рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р.) у справі №922/2953/19 - залишити без задоволення .
Рішення господарського суду Харківської області від 18.12.2019р. (повний текст складено та підписано 27.12.2019р.) у справі №922/2953/19 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
У судовому засіданні 20.05.2020р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2020р.
Головуючий суддя І.В. Зубченко
Суддя О.О. Радіонова
Суддя Л.Ф. Чернота
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2020 |
Оприлюднено | 26.05.2020 |
Номер документу | 89400245 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Зубченко Інна Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні