Постанова

від 13.05.2020 по справі 902/435/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2020 року Справа №902/435/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Коломис В.В.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з`явився

відповідача: представник не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Телявського Анатолія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Вінницької області, постановлену 24.02.20р. суддею Матвійчуком В.В. у м.Вінниці, повний текст складено 26.02.20р. у справі №902/435/18

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БМУ-3"

до Публічне акціонерне товариство "Укрвторчормет"

про стягнення 608752,69 грн. шкоди

ВСТАНОВИВ:

1 . Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 24.02.2020р. у справі №902/435/18 скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" №07/02 від 07.02.2020 задоволено. Визнано протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича у виконавчому провадженні №60676142 щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 31.01.2020р. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича у виконавчому провадженні №60676142 від 31.01.2020р. про розшук майна боржника.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

2.1. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що дії приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича щодо розшуку майна боржника протиправні, а відтак постанову від 31.01.2020р. №60676142 про розшук майна боржника відповідно до якої оголошений транспортний засіб, якій є власністю ПАТ "Укрвторчормет" - LEXUS ES 570, реєстраційний номер НОМЕР_1 скасовано.

3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.

3.1. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Телявський Анатолій Миколайович звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 24 лютого 2020 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Телявського Анатолія Миколайовича відмовити.

3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції незаконна, та така що постановлена з порушенням норм матеріального права та процесуального права.

3.3. Вважає, що з умов договору застави транспортних засобів та положень ч.2 ст.1 Закону України "Про заставу" саме ТОВ "Втормет Інвест" має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених заставою вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а тому правові підстави для винесення приватним виконавцем постанови про розшук майна боржника, яке передано в заставу , відсутні, оскільки вказані дії унеможливлюють реалізацію заставодержателем зазначеного першочергового права на задоволення вимог до боржника за рахунок предмета застави.

3.4. Крім того зазначає, що судом першої інстанції вказано, що ТОВ "БМУ-3", який є стягувачем у виконавчому провадженні №60676142, не являється заставодержателем транспортного засобу, зазначеного у постанові про розшук майна боржника від 31.01.2020р., зазначений транспортний засіб не підлягає розшуку та на нього не може бути звернуто стягнення без неухильного дотримання вимог статті 51 Закону України "Про виконавче провадження". З аналізу даної статті вбачається, що виконавець може звернути стягнення на заставне майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями за сукупності умов визначених цією ж статтею. Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника, виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.

3.5. Суд першої інстанції встановивши, що приватним виконавцем не здійснено перевірки обтяжень, не було взято до уваги те, що вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, відсутня письмова згода заставодержателя щодо звернення стягнення на вказане заставлене майно (навпаки в матеріалах справи міститься незгода заставодержателя з діями приватного виконавця щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно ПАТ "Укрвторчормет" для задоволення вимог інших осіб, які не є заставодержателями, про що свідчить лист від 07.02.2020р., суд першої інстанції визнав обґрунтованими доводи скаржника щодо протиправності дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. щодо винесення 31.01.2020р. постанови про розшук майна боржника, а саме автомобіля легкового LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

3.6. Вважає, що приватний виконавець вважає, мотиви суду першої інстанції безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

3.7. Вчинення приватним виконавцем послідовно всіх трьох дій, передбачених ч.1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", може вважатися завершеним зверненням стягнення на майно боржника. Зауважує, що оскаржуваною постановою державним виконавцем лише оголошено у розшук майна боржника, що вказує, на те, що процедуру звернення стягнення на майно боржника ще не завершено, а вчинено лише частину дій, необхідних для звернення стягнення.

3.8. Додатково зазначає, що факт перебування майна в заставі не позбавляє права державного виконавця вчинити дії щодо розшуку такого майна, а покладає на нього обов`язок, а у разі встановлення факту застави, повідомити заставодержателя про звернення стягнення на майно та роз`яснити йому право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

3.9. А відтак, суд першої інстанції безпідставно та неправомірно дійшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення скарги ПАТ "Укрвторчормет", визнання протиправними дій приватного виконавця та скасування постанови від 31.01.2020р. (ВП №60676142) про розшук майна боржника.

4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи .

4.1. 28.04.2020р. на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від ПАТ "Укрвторчермет" надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно у якому просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

4.2. Інших заяв, клопотань до початку розгляду апеляційної скарги від учасників провадження у даній справі не надійшло.

4.3. До початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час її розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.

5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).

6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.

6.1. Під час розгляду апеляційної скарги приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Вінницької від 24.02.2020р. у справі №902/435/18 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:

Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);

Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);

Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);

Закон України "Про виконавче провадження";

Закон України "Про заставу";

Закон України "Про судовий збір".

6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).

7. Розгляд апеляційної скарги по суті.

7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, викладені у відзиві, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.

7.2. Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа №902/435/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" майнової шкоди в розмірі 608752,69 грн., спричиненою пожежею, яка сталася 08.06.2018р. на складі будівельних матеріалів БМУ-3, який розташований за адресою: вул. Складська, 4-А, м. Вінниця.

7.2.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.12.2018р. у справі позов задоволено частково, ухвалено стягнути з Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" - 530931,56 грн. майнової шкоди та 7963,97 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

7.2.2. 10.01.2019р. на виконання вказаного рішення суду виданий наказ, який надіслано на адресу стягувача.

7.2.3. Вказане рішення оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядку.

7.2.4. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.12.2018р. у справі №902/435/18 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області залишено без змін.

7.2.5. В подальшому постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.06.2019р. касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 13.12.2018 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі №902/435/18 залишено без змін.

7.3.6 20.11.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем на підставі ст. ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60676142 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/435/18 від 10.01.2019р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства "УКРВТОРЧОРМЕТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" 530931,56 грн. - майнової шкоди та 7963,97 грн. - витрат зі сплати судового збору.

7.3.7. В межах виконавчого провадження №60676142 приватним виконавцем виконавчого округу міста Київ Телявським Анатолієм Миколайовичем 31.01.2020р. винесена постанова про розшук майна боржника відповідно до якої оголошено в розшук транспортний засіб, який є власністю ПАТ "УКРВТОРЧОРМЕТ", а саме: LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

7.4. Надалі, 13.02.2020р. до суду першої інстанції надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" №07/02 від 07.02.2020р. на дії та рішення приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М. у виконавчому провадженні №60676142 щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 31.01.2020р.

7.4.1. В обґрунтування даної заяви, ПАТ "Укрвторчормет" зазначав, що протиправність дій приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського А.М. щодо винесення постанови від 31.01.2020р. (ВП №60676142) про розшук майна боржника полягає в тому, що транспортний засіб, який оголошено в розшук за оскаржуваною постановою є предметом застави за договором застави транспортних засобів, укладеного 10.06.2019р. між ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Втормет Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва Синицею Т.В., та зареєстрованого в реєстрі за №3465.

7.4.2. Виходячи з умов означеного договору застави транспортних засобів та положень ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" саме ТОВ "Втормет Інвест" має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених заставою вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, а тому правові підстави для винесення приватним виконавцем постанови про розшук майна божника, яке передано в заставу, відсутні, оскільки вказані дії унеможливлюють реалізацію заставодержателем зазначеного першочергового права на задоволення вимог до боржника за рахунок предмета застави.

7.4.3. Окрім того скаржник вказав, що оскільки ТОВ "БМУ-3", який є стягувачем у виконавчому провадженні №60676142, не являється заставодержателем транспортного засобу, зазначеного у постанові про розшук майна боржника від 31.01.2020р., зазначений транспортний засіб не підлягає розшуку та на нього не може бути звернуто стягнення без неухильного дотримання вимог ст.51 Закону України "Про виконавче провадження".

7.5. 24.02.2020р. до суду першої інстанції надійшли пояснення №47/01-9 від 21.02.2020р. позивача (стягувача) по суті скарги, в яких наводить заперечення проти задоволення скарги та наголошує, що в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/13874/19 за позовом АТ "Сбербанк" до ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Втормет Інвест" про визнання недійсним договору застави транспортних засобів, посвідчений 10.06.2019р. за реєстровим №3465 та скасування в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження, які зареєстровані на підставі договору застави транспортних засобів від 10.06.2019р. У разі задоволення означеного позову, будуть відсутні підстави для задоволення скарги відповідача.

7.5.1. Окрім того позивач вказав, що у скарзі відповідач наводить формальні підстави, які не підтверджені належними доказами.

7.6. 24.02.2020р. до Господарського суду Вінницької області надійшло клопотання №46/01-9 від 21.02.2020р. позивача про зупинення провадження у справі №902/435/18 до набрання законної сили рішенням суду у справі №910/13874/19 за позовом АТ "Сбербанк" до ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Втормет Інвест" про визнання недійсним договору застави транспортних засобів та скасування обтяження.

7.6.1. Обґрунтовуючи подане клопотання позивач вказав, що на розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/13874/19 за позовом АТ "Сбербанк" до ПАТ "Укрвторчормет" та ТОВ "Втормет Інвест" про визнання недійсним договору застави транспортних засобів, посвідчений 10.06.2019 за реєстровим №3465 та скасування обтяження рухомого майна, які зареєстровані на підставі договору застави.

7.6.2. Тобто, предметом спору у справі №910/13874/19 є визнання недійсним того ж самого договору застави транспортних засобів від 10.06.2019р., на підставі якого боржник заявляє вимоги про визнання протиправними дій приватного виконавця щодо винесення постанови про розшук майна боржника від 31.01.2020р. та відповідно її скасування.

7.6.3. Між тим, у разі задоволення позову у справі №910/13874/19 будуть відсутні підстави для задоволення скарги. При цьому, позивач посилається на положення п.5 ч.1 ст. 277 ГПК України.

7.7. Суд першої інстанції, розглянувши клопотання про зупинення провадження у даній справі, з урахуванням правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 20.02.2019р. у справі №906/806/15, а також у постанові Верховного Суду від 01.10.2019р. у справі №911/2179/15 прийшов до висновку про відмову в його задоволенні.

7.8. За результатами розгляду скарги ПАТ "Укрвторчормет" на рішення та дії приватного виконавця (вих. №07/02 від 07.02.2020р.) її було задоволено. Підстави задоволення судом апеляційної інстанції наведені у пункті 2.1. цієї постанови.

8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.

8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, виходячи з наступного.

8.2. Як було зазначено у даній постанові (пункт 7.3.6.), постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 20.11.2019 відкрито виконавчого провадження №60676142 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/435/18 від 10.01.2019р. про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Укрвторчормет" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-3" 530931,56 грн. - майнової шкоди та 7963,97 грн. - витрат зі сплати судового збору.

8.3. Постановою приватного виконавця від 31.01.2020р. було оголошено в розшук транспортний засіб, який є власністю ПАТ "Укрвторчормет", а саме: LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

8.4. Листом №06/02 від 06.02.2020р. ПАТ "Укрвторчормет" повідомило приватного виконавця, що транспортний засіб, який оголошено приватним виконавцем в розшук - LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуває в заставі ТОВ "Втормет Інвест" згідно з договором застави транспортних засобів, укладеним 10.06.2019р. між ПАТ "Укрвторчормет" і ТОВ "Втормет Інвест" , посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В., зареєстрованим в реєстрі за №3465.

8.5. Відповідно до наявної в матеріалах справи копії витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна №60174575 від 10.06.2019р. автомобіль легковий LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 , перебуває у заставі ТОВ "Втормет Інвест" згідно з договором застави транспортних засобів від 10.06.2019р.

8.6. ТОВ "Втормет Інвест" листом №б/н від 07.02.2020р. підтвердило чинність застави щодо рухомого майна ПАТ "Укрвторчормет", встановленої на користь ТОВ "Втормет Інвест" та інформацію, яка міститься у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна щодо транспортного засобу - автомобіля легкового LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

8.7 . При цьому вказало, що ТОВ "Втормет Інвест" не надає своєї згоди на звернення стягнення на заставлене на користь ТОВ "Втормет Інвест" рухоме майно ПАТ "Укрвторчормет" для задоволення вимог інших осіб (стягувачів, які не є заставодержателями) відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження".

8.8. У вказаному листі запропоновано відмінити розшук рухомого майна, автомобіля легкового LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

8.9. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

8.10. Положеннями статті 18 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси.

8.11. Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до змісту якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

8.12. Обов`язковий характер судового рішення, яке ухвалюється іменем України, підкреслює авторитет судової влади, оскільки жодне рішення інших органів не може прийматись іменем України. Вимога про ухвалення судових рішень іменем України випливає з теорії поділу влади, згідно з якою судова влада є гілкою державної влади України, а тому рішення судів є уособленням волевиявлення держави і, відповідно, їх виконання має бути гарантовано державою. Саме тому обов`язковість судових рішень забезпечується державою.

8.13. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012р.).

8.14. Частиною 1 статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

8.15. Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

8.16. Законом України "Про виконавче провадження" регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

8.17. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

8.18. Верховний Суд у постанові від 15.01.2020р. у справі №910/7221/17 зазначив, що в силу приписів вищевказаної статті Закону виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.

8.19. Статтею 16 Закону України "Про заставу" встановлено, що право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

8.20. Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

8.21. Частиною 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) встановлено, що для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі, якщо: 1) право застави виникло після ухвалення судом рішення про стягнення з боржника коштів; 2) вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю; 3) наявна письмова згода заставодержателя.

8.22. З аналізу вказаної статті Закону вбачається, що виконавець може звернути стягнення на заставлене майно боржника для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями за сукупності умов, визначених ч. 1 ст. 51 вказаного Закону. Відсутність хоча б однієї з вказаних умов, встановлених ч. 1 ст. 51 Закону, унеможливлює звернення стягнення на заставлене майно боржника. Приватний виконавець не може діяти на власний розсуд у цьому випадку.

8.23. Суд першої інстанції вірно встановив, що приватним виконавцем не здійснено перевірки обтяжень, не було взято до уваги те, що вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю, відсутня письмова згода заставодержателя щодо звернення стягнення на вказане заставлене майно (навпаки, в матеріалах справи міститься незгода заставодержателя з діями приватного виконавця щодо звернення стягнення на заставлене рухоме майно ПАТ "Укрвторчормет" для задоволення вимог інших осіб, які не є заставодержателями, про що свідчить лист №б/н від 07.02.2020р., а також вірно визнав обґрунтованими доводи скаржника щодо протиправності дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. щодо винесення 31.01.2020р. постанови про розшук майна боржника, а саме: автомобіля легкового LEXUS ES 570 реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_2 .

8.24 . Аналогічних висновків щодо наявності підстав для задоволення скарги дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.01.2020р. по справі №910/7221/17.

8.25. Положеннями статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

8.26. Конституційний Суд України у пункті 4.1. рішення №19-рп/2011 від 14.12.2011р. (справа за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України, частини другої статті 2, пункту 2 частини третьої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, частини третьої статті 110, частини другої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України та конституційним поданням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо офіційного тлумачення положень статей 97, 110, 234, 236 Кримінально-процесуального кодексу України, статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України в аспекті статті 55 Конституції України (справа про оскарження бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо заяв про злочини) зазначив, що утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп).

8.27. Пунктом 9 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

8.28. Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

8.29 Згідно зі статтею 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

8.30. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 ГПК України).

8.31. Відповідно до ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

8.32. З системного аналізу вищевказаних норм права, слідує, що передумовою звернення скаржника зі скаргою на дії відділу ДВС до суду є порушенням рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби прав даного скаржника.

8.33. При цьому визначальним в даному контексті є поновлення порушених прав за результатами розгляду даної скарги судом.

8.34. Тобто за своєю суттю звернення скаржника до суду зі скаргою зводиться до одного ключового наслідку за результатом розгляду скарги - поновлення порушеного права скаржника.

8.35. Абзац 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р. №3-рп/2003 визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

8.36. Враховуючи наведе, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення скарги відповідача (боржника).

8.37. За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

8.38. Інших доказів в обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянтом не наведено.

8.39. Північно-західний апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції - Господарський суд Вінницької області - поставив процесуальне судове рішення (ухвалу) з додержанням норм матеріального і процесуального права.

8.40. За таких обставин апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Телявського Анатолія Миколайовича слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Вінницької області від 24.02.2020р. у справі №902/435/18 - без змін.

9. Повноваження суду апеляційної інстанції.

9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

10. Розподіл судових витрат.

10.1. Як вбачається із матеріалів справи, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Телявський А.М. за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Вінницької області від 24.02.2020р. у справі №902/435/18 сплатив платіжним дорученням №435 від 02.04.2020р. судовий збір у сумі 2102,00 грн. - в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

10.2. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.

10.3. Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу м.Київ Телявського Анатолія Миколайовича від 04.03.20р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 24 лютого 2020 року у справі №902/435/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали оскарження у справі №902/435/18 повернути Господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "22" травня 2020 р.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Коломис В.В.