ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
15 травня 2020 р. м. Вінниця Справа № 902/1406/15
Провадження № 5/2019-п
Господарський суд Вінницької області у складі
головуючого судді Лабунської Т.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Матущак О.В.,
представників кредитора АТ "Сбербанк" - Гей В.Г., Адамчук Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за заявами: Арбітражного керуючого Баскакова Олександра Віталійовича ( АДРЕСА_1 ),
Акціонерного товариства "Сбербанк" (вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01601)
про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015, стягнення 400 000,00 грн
у межах справи № 902/1406/15
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен", м. Хмельницький
до: Приватного акціонерного товариства "Краплинка", м. Вінниця
про банкрутство
В С Т А Н О В И В :
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/1406/15 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус Екстружен" (далі по тексту - ТОВ "Сіріус Екстружен"), м. Хмельницький до Приватного акціонерного товариства "Краплинка" (далі по тексту - ПрАТ "Краплинка"), м. Вінниця про банкрутство.
Провадження у справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури.
13.09.2019 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 02-59/85 від 12.09.2019 року арбітражного керуючого Демчана О.І. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн.
В прохальній частині позовної заяви арбітражний керуючий Демчан О.І. просить суд:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладений між Приватним акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телара" ;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" на користь Приватного акціонерного товариства "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" 400 000,00 грн.
Ухвалою суду від 18.09.2019 року вищезазначену позовну заяву залишено без руху та встановлено арбітражному керуючому Демчану О.І. строк для усунення виявлених судом недоліків.
02.10.2019 року до суду надійшли письмові документи від арбітражного керуючого Баскакова О.В., як ліквідатора ПрАТ "Краплинка" про усунення недоліків позовної заяви № 02-59/85 від 12.09.2019 року. В яких останній, з - поміж іншого зазначив, що оскільки ст. 20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає звернення до суду саме із заявою про визнання недійсним правочину в рамках справи про банкрутство, то відповідно, ліквідатором приведено позов у відповідність з вимогами закону, та зазначено - заява про визнання недійсним договору в рамках справи № 902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка".
Ухвалою суду від 15.10.2019 року відкрито провадження з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн в межах справи № 902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка".
Заяву про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн арбітражний керуючий Баскаков О.В. обгрунтовує наявністю підстав для визнання даного договору недійсним, вказуючи на те, що оскаржуваний договір укладено протягом одного року до порушення провадження у справі про банкрутство, коли фінансове становище боржника було незадовільним, активів останнього було недостатньо для задоволення вимог кредиторів, внаслідок чого кредиторська заборгованість боржника збільшилась більше ніж у 2,5 рази. Разом з тим, як зазначає арбітражний керуючий Баскаков О.В. придбання майна боржником згідно з умовами договору відбулось за цінами вищими від ринкових.
Тому, за твердженням заявника відповідні обставини свідчать про недійсність договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року з огляду на приписи ст.20 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який був чинний на час подання заяви.
Разом з тим, 15.10.2019 року суд своєю ухвалою зупинив провадження з розгляду даної заяви.
Ухвалою суду від 08.04.2020 року поновлено провадження з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 04.05.2020 року.
Окрім того, зазначеною ухвалою суду на визначену дату і час також призначено клопотання № 16 від 08.10.2019 року ТОВ "Торговий дім "Росинка" про залишення заяви без розгляду і повернення її заявникові, клопотання № 05/01/19 від 08.10.2019 року ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів, заяву № 05/01/19 від 28.10.2019 року ТОВ "Телара" про закриття провадження з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн.
21.04.2020 року до суду надійшла заява АТ "Сбербанк" № 4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладеного між ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (найменування змінено на ПрАТ "Краплинка") та ТОВ "Телара", застосування до договору наслідків, передбачених ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, стягнення 400 000,00 грн, сплачених на виконання договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року у справі №902/1406/15.
Дану заяву кредитор мотивовує тим, що договір купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладеного між ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (найменування змінено на ПрАТ "Краплинка") та ТОВ "Телара" підлягає визнанню недійсним з підстав, встановлених ч.ч. 1, 2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки як вважає АТ "Сбербанк" укладення договору відбулось з заінтересованою особою та в період, коли у боржника було недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів, згідно умов договору придбання майна здійснювалось за цінами вищими від ринкових. Вказані обставини на думку кредитора свідчать про штучне створення кредиторської заборгованості з метою контролю представницьких органів кредиторів та зменшує можливість погашення визнаних судом вимог інших кредиторів боржника.
Ухвалою суду від 22.04.2020 року заяву АТ "Сбербанк" № 4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн у справі № 902/1406/15 прийнято до розгляду, в одне провадження об"єднано розгляд заяв АТ "Сбербанк" № 4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн та арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн у справі № 902/1406/15, вказані заяви призначено до розгляду на 04.05.2020 року.
Ухвалою суду від 04.05.2020 року розгляд заяв АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн, клопотань № 16 від 08.10.2019 року ТОВ "Торговий дім "Росинка" про залишення заяви без розгляду і повернення її заявникові та № 05/01/19 від 08.10.2019 року ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів, заяви №05/01/19 від 28.10.2019 року ТОВ "Телара" про закриття провадження з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн відкладено на 15.05.2020 року.
15.05.2020 року в судове засідання з"явились представники АТ "Сбербанк", які підтримали подану заяву та просили суд про її задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з"явились.
Судом сповіщено про те, що 18.05.2020 року через засоби поштового зв"язку надійшло клопотання № 011-05/20 від 12.05.2020 від ТОВ "Телара" про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв"язку з запровадженням на території України карантину з 12.03.2020 року по 22.05.2020 року з метою запобігання поширенню пандемії коронавірусу COVID-19.
Судом представлено зміст даного клопотання. Представники АТ "Сбербанк" заперечили проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, обгрунтовуючи свою позицію тим, що ТОВ "Телара" у даному клопотанні не зазначено про поважність причин неможливості забезпечення явки уповноваженого представника в судове засідання, є вірогідність того, що карантин буде продовжено й після 22.05.2020 року, з 11.05.2020 року карантинні заходи послаблено, нормальна життєдіяльність на території держави поступово відновлюється, учасники справи згідно змін внесених до ГПК України наділені правом брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. Тому, за твердженням представників Банку подане ТОВ "Телара" клопотання спрямоване виключно на затягування розгляду справи.
З"ясувавши думку присутніх учасників справи, суд оголосив про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Телара" № 011-05/20 від 12.05.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату, про що постановив протокольну ухвалу.
Відмовляючи в задоволенні клопотання ТОВ "Телара" № 011-05/20 від 12.05.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату, суд керується тим, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Як з"ясовано судом явка представника ТОВ "Телара" ухвалою суду від 04.05.2020 року була визнана обов"язковою. Проте, ТОВ "Телара" всупереч вимогам суду повторно не забезпечило явку уповноваженого представника до суду, посилаючись в обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи на запроваджений на території України карантин.
Однак, беручи до уваги, що розгляд заяв АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року здійснюється вже тривалий час протягом якого суд з урахуванням принципу змагальності сторін здійснив усі залежні від нього дії по сприянню учасникам судового процесу в реалізації ними своїх процесуальних прав на подання правових позицій щодо вказаних заяв з відповідними письмовими доказами, зважаючи на послаблення з 11.05.2020 року карантинних заходів, а також враховуючи процесуальне право учасника справи на участь в судовому засіданні під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання ТОВ "Телара" № 011-05/20 від 12.05.2020 про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Суд вважає, що подальше відкладення розгляду заяв АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів ст. 42 ГПК України, зокрема, щодо виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; явки в судове засідання за викликом суду, якщо явка визнана обов`язкова; обов`язку подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Окрім того, суд звертає увагу на те, що розглядаючи заяви АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 ЗУ Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ.
У справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" Європейським судом з прав людини наголошено, що правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді.
Разом з тим, в судовому засіданні судом повідомлено про те, що на електронну адресу суду надійшло клопотання Головного управління Пенсійного фонду України № б/н від б/д (вх.№ 01-34/4345/20 від 15.05.2020 року) про розгляд заяв АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн без участі уповноваженого представника з огляду на епідемічну ситуацію, яка склалася в Україні із поширення корона вірусу COVID - 19, оголошеним карнатином до 22.05.2020 року на всій території держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Враховуючи приписи даної норми, суд прийшов до висновку про розгляд заяв АТ "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн за відсутності уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України.
15.05.2020 року в судовому засіданні судом розглянуто клопотання № 16 від 08.10.2019 року ТОВ "Торговий дім "Росинка" про залишення заяви без розгляду і повернення її заявникові та № 05/01/19 від 08.10.2019 року ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн.
Суд представив присутнім учасникам справи зміст вказаних клопотань та з"ясував, що як на підставу для залишення заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн без розгляду ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" посилаються на п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, яким передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Клопотання ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" мотивовані тим, що на адресу товариств та інших учасників справи надійшла заява арбітражного керуючого Баскакова О.В. № б/н від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн без підпису та печатки заявника, що свідчить про невідповідність такої заяви нормам ст.ст. 164, 42, 92 ГПК України та вимогам Порядку засвідчення копій документів визначений п. 5.27 Національного стандарту України, затвердженого комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року "ДСТУ 4163 - 2003".
Окрім того, ТОВ "Телара" в клопотанні як на підставу для повернення заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн. окремо вказує, що в документі отриманому від арбітражного керуючого Баскакова О.В. зазначено перелік додатків, але жодного з таких документів до заяви не додано, що підтверджується описом вкладення до листа. При цьому, як зазначає в клопотанні ТОВ "Телара" арбітражним керуючим Баскаковим О.В. не вказано про наявність доказів у сторін справи або про направлення додатків до заяви тільки на адресу суду.
Як з"ясовано судом, 21.04.2020 року від АТ "Сбербанк" до суду надійшли заперечення № 4365/4/06-2 від 15.04.2020 року на клопотання ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн.
В запереченнях АТ "Сбербанк" зазначає про те, що клопотання ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн є безпідставними та не обгрунтованими, оскільки заявники не наводять будь - яких відмінностей у формі чи змісті заяви та доданих документів порівняно з тими, які надійшли на адресу суду, не вказують про порушення їх прав за умови тотожності змісту документів, які ними отримані з тими документами, які надійшли на адресу суду, крім того будь-яка сторона згідно ГПК України не позбавлена можливості ознайомитись з матеріалами справи, зробити з них копії чи виписки. В тому рахунку, у запереченнях АТ "Сбербанк" зазначає про те, що в діях ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" може мати місце навмисне виготовлення копії не підписаного документа та намагання ввести суд в оману.
Принагідно, зауваживши в спростування клопотань ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара", що усі додатки, на які посилаються заявники, уже направлялись учасникам справи про банкрутство №902/1406/15 разом із позовною заявою арбітражного керуючого Демчана О.І., повторне їх направлення не вимагається, а протилежне трактування є зайвим формалізмом.
Таким чином, за твердженням АТ "Сбербанк" подані клопотання про повернення заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. є проявом надмірного формалізму заявників, відповідні клопотання є безпідставними та лише свідчить про упереджене відношення до конкретного арбітражного керуючого у справі, призначення якого ліквідатором оскаржувалось цими заявниками.
Розглянувши клопотання ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні останніх з огляду на наступне.
Із змісту п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України вбачається, що законодавець зазначає про заяву, яка надійшла саме на адресу суду, оскільки питання процесуальної дієздатності особи, наявність у неї прав на підписання поданої заяви, її посадове становище перевіряється судом безпосередньо перед прийняттям заяви та призначенням її до розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, заява арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн відповідає усім встановленим ГПК України вимогам, підписана належною особою з наявністю в неї процесуальних прав на вчинення таких дій.
Тому, її повернення з огляду на приписи п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України є безпідставним. До того ж, суд критично відноситься до твердження ТОВ "Телара" про те, що в документі отриманому від арбітражного керуючого Баскакова О.В. зазначено перелік додатків, але жодного з таких документів до заяви не додано, що підтверджується описом вкладення до листа, а також відносно того, що арбітражним керуючим Баскаковим О.В. не вказано про наявність доказів у сторін справи або про направлення додатків до заяви тільки на адресу суду.
Суд, перевіривши листи з описом вкладення додані арбітражним керуючим Баскаковим до заяви про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн встановив, що останні містять в своєму описі відмітку про надіслання іншим учасникам справи лише заяви, окрім УПФ у м. Вінниця, Управління виконавчої дирекції ФСС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , яким надсилались додатки до заяви, у зв"язку з відсутністю у останніх таких документів. Однак, як з"ясовано судом усі докази вказані в додатках до заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. вже направлялись учасникам справи разом із заявою арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-59/85 від 12.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн. Тому, суд не вбачає їх необхідності в повторному направленні.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 ГПК України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи.
До того ж, у супровідному листі № 10 від 30.09.2020 року до заяви від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року арбітражним керуючим Баскаковим О.В. зазначено, що ним додатково надаються суду докази направлення заяви з додатками таким кредиторам: УПФ України у м. Вінниця, Управління виконавчої дирекції ФСС України у Вінницькій області, ОСОБА_1 , іншим кредиторам направляються лише заяви про визнання недійсним договору в редакції від 30.09.2019 року, без додатків, оскільки їх перелік не змінювався.
Тобто, з наведеного слідує, що арбітражний керуючий Баскаков О.В. звертає увагу суду на те, що ним внаслідок усунення виявлених судом недоліків не надаються в додатках до заяви інші документи, ніж ті, що вказувались арбітражним керуючим Демчаном О.І. в позовній заяві та надсилались останнім учасникам справи листом з описом вкладення.
Тому, суд дійшов висновку, що в клопотаннях ТОВ "Торговий дім "Росинка" та ТОВ "Телара" не наведено та не доведено обставин, що зумовлюють залишення заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року без розгляду.
Окрім того, суд вважає за необхідне зазначити про те, що у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (Perez de Rada Cavanilles v. Spain (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії), § 49; Miragall Escolano v. Spain (Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії), § 38; Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE v. Greece (Societe anonyme Sotiris and Nikos Koutras ATTEE проти Греції), § 20; Beles and others v. the Czech Republic (Белеш та інші проти Чеської Республіки), § 50; RTBF v. Belgium (RTBF проти Бельгії), §§ 71, 72, 74).
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо порушення права на справедливий суд внаслідок надмірного формалізму, слід виходити з того, що при застосуванні підстав з якими закон пов`язує можливість повернення заяви чи клопотання сторони слід уникати зайвого формалізму. Зокрема, у кожному конкретному випадку слід враховувати те, чи порушується право іншої особи, чи може таке порушення бути усунено сторонами без застосування відповідних наслідків обмеження доступу до суду інших осіб.
Також в судовому засіданні судом розглянуто заяву ТОВ "Телара" про закриття провадження у справі № 902/1406/15 з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн.
Як на підставу для закриття провадження у справі з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. заявник посилається на п. 3 ч. 1 ст. 231 ПІК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
При цьому, вказуючи на ті обставини, що у справі про банкрутство ПрАТ Краплинка вже розглядалися заяви про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року укладеного між ТОВ "Телара" та боржником, за результатами розгляду яких ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 року (суддя Міліціанов Р.В.) у задоволенні заяв ПАТ "Сбербанк" та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокольвака М.В. про визнання недійсним договору від 06.07.2015 №Б.В48-15 відмовлено.
Зазначену ухвалу залишено в силі постановою Вищого господарського суду від 16.08.2017 року, згідно якої касаційні скарги ПрАТ "Краплинка", ТОВ "МАК БРОК- ІНВЕСТ", ТОВ "Телара" задоволено. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 року у справі №902/1406/15 залишено в силі.
Постановою Верховного Суду від 02.04.2018 року у задоволенні заяви ПАТ "Сбербанк" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.08.2017 року у справі №902/1406/15 відмовлено.
Не погоджуючись з заявою ТОВ "Телара" про закриття провадження у справі №902/1406/15 з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн., 21.04.2020 року до суду надійшли від АТ Сбербанк письмові заперечення на вказану заяву ТОВ Телара .
У зазначених запереченнях АТ Сбербанк зазначило про безпідставність заяви ТОВ "Телара", невідповідність її фактичним обставинам. Зокрема, мотивуючи свою позицію тим, що для застосування, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України підстави для закриття провадження у справі необхідна одночасна наявність трьох складових, а саме: тотожність сторін спору (аналогічний склад учасників господарського процесу), тотожність предмета позову (матеріально-правові вимоги позовної заяви), тотожність підстави позову (обставини, що обґрунтовують звернення до суду). Зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає особі звернутися до суду з позовною заявою і не дає суду підстави для закриття провадження у справі. Як зазначає АТ Сбербанк ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.04.2017 року відмовлено в задоволенні заяв ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та розпорядника майна ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв Росинка арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року. За твердженням Банку одним із суб`єктів звернення з заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року був арбітражний керуючий (розпорядник майна) Сокольвак М.В., тоді як на даний час з заявою про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року звернувся арбітражний керуючий Баскаков О.В., який на день звернення до суду з відповідною заявою виконував повноваження ліквідатора ПрАТ Краплинка . Чинне законодавство відокремлює не лише поняття, але й правовий статус і функції розпорядника майна та ліквідатора.
Окрім того, як зазначає Банк в спростування заяви ТОВ Телара , заяви ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та розпорядника майна ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв Росинка арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. № 06-54/63/17 від 16.03.2017 року) відрізняються від заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року за предметом і підставою звернення. При цьому, зазначаючи про те, що на час розгляду заяв розпорядника майна Сокольвака М. В. та Банку судом розглянуто лише одну матеріально - правову вимогу, передбачену абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, а саме "боржник ... придбав майно за цінами відповідно ... вищими від ринкових, ... внаслідок його виконання майна боржника ... (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів". Також такі заяви були обґрунтовані посиланням на зміст ст.ст. 215, 203 ЦК України. Заяви обох учасників справи про банкрутство ґрунтуватися виключно на аналізі положень оскаржуваного договору, тобто, не були підтверджені жодними обставинами в розумінні підстав позову. Для прикладу у запереченнях АТ Сбербанк зазначає про наступне. Так, Банк та арбітражний керуючий Сокольвак М.В. стверджували, що в договорі не вказано, чи договірна ціна є біржовою, балансовою або іншою; в договорі не вказано, чи була ціна визначена за біржовим курсом, чи визначена СОД; ціна цінних паперів є не біржовою; зазначена в оскаржуваному договорі вартість цінних паперів, емітованих інвестиційним фондом, що знаходиться в управлінні ТОВ Компанія з управління активами Довіра ("КУА"), фактично майже в 85 разів перевищує вартість активів самої КУА. Водночас, жодні офіційні джерела не містили інформації щодо активів самого пайового інвестиційного фонду. Тому, внаслідок не заявлення жодних підстав позову (належних юридичних фактів) в контексті матеріально-правової вимоги, передбаченої абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону про банкрутство, судом, на думку Банку логічно, було зроблено висновок, що позов є необгрунтований.
Проте, як вказує Банк, у заяві, яка подана арбітражним керуючим (ліквідатором) Баскаковим О.В., матеріально-правова вимога заявлена інша, а саме визнання недійсним оскаржуваного договору на тій матеріально - правовій підставі, що боржник придбав майно за цінами відповідно вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Принагідно, в запереченнях на заяву ТОВ Телара , АТ Сбербанк окремо наголосив на тому, що заяви ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та розпорядника майна ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв Росинка арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року грунтувалися на положеннях ст. 20 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , який втратив свою чинність і при розгляді заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В. застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства, норми якого не є тотожними із нормами ст. 20 Закону про банкрутство, а містять різні спеціальні матеріально - правові підстави недійсності правочинів.
Суд, детально дослідивши заяву ТОВ "Телара" про закриття провадження у справі № 902/1406/15 з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн та заперечення АТ Сбербанк на відповідну заяву, провівши аналіз змісту заяв ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року, розпорядника майна ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв Росинка арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) та арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року суд встановив наступне.
Згідно з п.2 ч. 1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 ч. 1 ст. 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.2 ст.175 цього Кодексу.
Однією з цілей застосування цих норм процесуального права законодавець визначив, зокрема уникнення можливості формування різних висновків та тлумачень щодо наявних між сторонами обставин та правовідносин, як і уникнення застосування можливості подачі нового позову з тим же предметом, з тих же підстав та між тими ж сторонами, як засобу, направленого на спробу переглянути висновки судів за результатами розгляду попереднього позову, що не відповідатиме принципу юридичної визначеності.
Передумовою для застосування положень п.2 ч.1 ст. 175 ГПК України, та, як наслідок, застосування п.3 ч.1 ст. 231 ГПК України, є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.
При цьому, для закриття провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох однакових складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з позовною заявою.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві (заяві) викладає предмет і підставу позову.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.
Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема, факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.
Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку".
З аналізу змісту заяв ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та розпорядника майна ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв Росинка арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року суд встановив, що заявники посилались на наступні вимоги та обгрунтовували їх слідуючими обставинами:
- по перше, вимога визнати оскаржуваний договір недійсним згідно із абз.4 ч.1 ст.20 Закону про банкрутство з підстави, що боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов`язання, врезультаті чого він став неплатоспроможним та виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, обгрунтовуючи останню тим, що станом на 01.07.2015 року фінансове становище боржника було незадовільним (станом на 26.10.2015 року кредиторська заборгованість боржника складала 994 051448,06 грн. Згідно бухгалтерської довідки №703 станом на 26.10.2015 року залишкова вартість майна товариства складала 95 614 399,94 грн. Взяття боржником на себе зобов`язань на суму 600 019 620,00 грн, внаслідок чого кредиторська заборгованість боржника збільшилась у 2,6 рази;
- по - друге, вимога визнати оскаржуваний договір недійсним згідно із абз.6 ч.1 ст. 20 Закону про банкрутство з підстави, що боржник до порушення справи про банкрутство боржник здійснив оплату кредитору у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна, вказуючи на ті обставини, що розмір позикового капіталу боржника (371 351 000,00 грн.) був більший за розмір його загальних активів за балансовою вартістю (195 179 000,00 грн.), а на виконання оскаржуваного договору було сплачено 400 000,00 грн;
- по - третє, вимога визнати оскаржуваний договір недійсним згідно із абз.5 ч.1 ст. 20 Закону про банкрутство з підстави, що боржник придбав майно за цінами відповідно вищими від ринкових, за умови, шо в момент прийняття зобов`язання майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів, зазначаючи про те, що в оскарженому договорі не вказано яким чином була визначена конкретна ціна цінних паперів, адже сторонами не зазначено, чи відповідна в договорі ціна цінних паперів є біржовою, балансовою або іншою. Не вказується також, чи була ціна цінних паперів визначена за біржовим курсом або за вартістю, визначеною суб`єктом оціночної діяльності. Вартість активів ТОВ КУА Довіра за 2014 звітний рік (рядок 1300) на кінець звітного періоду становить 7 080 000,00 гривень. Тобто, зазначена в оскаржуваному договорі вартість цінних паперів, емітованих інвестиційним фондом, що знаходиться в управлінні згаданої КУА, фактично майже в 85 разів перевищує вартість активів самої КУА. Водночас, жодні офіційні джерела не містили інформації щодо активів самого пайового інвестиційного фонду. Обставини недостатності майна боржника в момент укладення оскаржуваного договору за даними бухгалтерської звітності;
- по - четверте, вимога визнати недійсним оскаржуваний договір згідно із ч. 1 ст. 203 ЦК України, як такий, що суперечить Закону, а саме: 1) абз.2 ч.4 ст.51 Закону України Про інститути спільного інвестування та абз. 3 п.5 Розділу II Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування, затв. Рішенням НКЦПФР від 30.07.2013 року №1338; абз.2 ч. 3 ст. 92 ЦК України, до ч. 2 ст. 70 Закону України Про акціонерні товариства , мотивуючи тим, що визначення умов оплати за ЦП в оскаржуваному договорі в розстрочку; вчинення значного правочину (тобто такого, що більш ніж в 29 разів перевищує вартість активів боржника) без погодження із загальними зборами акціонерів, оскільки останні востаннє проводились 28.04.2015 року.
Натомість, як вбачається з заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В., остання ґрунтується на інших підставах (обставинах). Зокрема, у своїй заяві арбітражний керуючий (ліквідатор) Баскаков О.В. зазначає про інформацію, надану йому Банком про те, що АТ Сбербанк ставлячи під сумнів обставини купівлі цінних паперів саме за ринковими цінами, у грудні 2018 року з розміщеної на сайті СМІДА, з`ясував, що 19.06.2015 року поза фондовою біржею укладено договір купівлі - продажу цінних паперів, предметом якого є інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду Агрокапітал (код ЄДРІСІ 23300174) ТОВ КУА Довіра (ідентифікаційний код 38321073), UA4000G167878, бездокументарної форми випуску, номінальною вартістю 1 000,00 грн/шт. у кількості ЗО 495 штук за ціною 1967,5357 грн/шт.
Також в обгрунтування поданої ним заяви вказує на те, що за 17 днів до укладення Боржником правочину щодо придбання 30 495 іменних інвестиційних сертифікатів UA40000167878 за ціною 19 676 грн. за 1 шт. таку ж саму кількість інвестиційних сертифікатів було реалізовано за ціною в 10 (десять разів) нижче.
З - поміж іншого, арбітражний керуючий посилається на лист адресований Банком до Фонду державного майна України для перевірки дотримання суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та інших нормативно-правових актів з оцінки майна при здійсненні оцінки іменних інвестиційних сертифікатів UA40000167878 та на лист-відповідь одержаний Банком від Фонду державного майна України вих.№10-59-7107 від 09.04.2019 року. В якому АТ Сбербанк було повідомлено, що Фондом як органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні згідно ст. 24 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні проведено перевірку дотримання суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 вимог Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні та інших нормативно-правових актів з оцінки майна при здійсненні оцінки іменних інвестиційних сертифікатів UA40000167878 шляхом здійснення рецензування звіту про оцінку. За результатами чого встановлено, що Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості цінних паперів у вигляді інвестиційних сертифікатів, іменних, бездокументарної форми існування, емітент - ТОВ Компанія з управління активами довіра код за ЄДРПОУ 38321073 (закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд АгроКапітал реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300174), у кількості 1 (одна) штука, номіналом 1000 гривень за штуку (дата оцінки - 24.06.2015р.) - класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний; на підставі рішення екзаменаційної комісії наказом Фонду державного майна України від 09.04.2019р. №350 оцінювача ОСОБА_2 позбавлено спеціалізації 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності) .
Отже, з вищевикладеного слідує, що заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В. та арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року в першу чергу відрізняються за суб`єктним складом, оскільки заява арбітражного керуючого Баскакова О.В. подана ним як ліквідатором боржника, а заява арбітражного керуючого Сокольвака М.В., як розпорядником майна боржника. При цьому, в даному випадку суд погоджується з позицією АТ Сбербанк стосовно того, що ліквідатор та розпорядник майна відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства відрізняються між собою не лише за понятійним значенням, але й правовим статусом й функціональними обов`язками.
Крім того, з наведених вище обставин чітко вбачається відмінність в предметі та підставах заяв арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В., ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року) про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, оскільки з матеріально-правових вимог заяви та обставин, якими обґрунтовуються останні вбачається суттєва відмінність. Тоді як для закриття провадження у справі на підставі приписів п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України необхідна наявність одночасно трьох однакових (тотожних) складових - сторін, предмету, підстав звернення до суду з заявою, тотожність яких судом не встановлені при розгляді заяви арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн та при проведенні порівняльного аналізу із заявами ПАТ "Сбербанк" №12885/5/28-2 від 31.12.2015 року та арбітражного керуючого Сокольвака М.В. №б/н від 13.03.2017 року (вх. №06-54/63/17 від 16.03.2017 року).
Принагідно, суд вважає за необхідне погодитися з позицією Банку відносно того, що норми, які містилися в ст. 20 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржник або визнання його банкрутом не є тотожними з нормами ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства на підставі яких судом здійснюється розгляд заяв АТ Сбербанк та арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В., оскільки різняться спеціальними матеріально - правовими підставами недійсності правочинів.
Отже, підсумовуючи викладене суд критично відноситься до заяви ТОВ "Телара" про закриття провадження у справі №902/1406/15, вважає її необгрунтованою та не вбачає правових підстав у її задоволенні. Відтак, в задоволенні останньої слід відмовити.
Суд розглянувши заяви "Сбербанк", арбітражного керуючого Баскакова О.В. про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн детально дослідивши викладені у них обставини та додані в їх обґрунтування письмові докази, надавши їм належну правову оцінку дійшов висновку про обґрунтованість даних заяв на наявність правових підстав для їх задоволення з огляду на наступні правові приписи та встановлені обставини.
21.10.2020 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутстващо з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
З наведеного слідує, що з дня введення в дію даного Кодексу провадження у справі №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ "Краплинка" здійснюється за правилами останнього.
Статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.
Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.
У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.
Як з`ясовано судом з заявами про визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн звернулись до суду арбітражний керуючий Баскаков О.В., який на час подання заяви виконував повноваження ліквідатора боржника у справі № 902/1406/15 та АТ Сбербанк , як кредитор боржника з кредиторськими вимогами на суму 328 048 007,00 грн, з яких 316 137 634,89 грн - основного боргу (4 черга задоволення), 11904412,11 грн - неустойки (штраф, пеня) (6 черга задоволення), 5 960,00 грн - судові витрати (1 черга задоволення) та з вимогами забезпечених заставою на суму 144 358 365,00 грн.
Предметом оскарження згідно поданих арбітражним керуючим Баскаковим О.В. та АТ "Сбербанк" заяв є договір купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладений ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" (в подальшому знімено найменування на ПРаТ "Краплинка") з ТОВ "Телара".
ТОВ "Телара" є кредитором ПрАТ "Краплинка", кредиторські вимоги якого включені до реєстру вимог кредиторів на суму 620865239,57 грн, з яких 602655103,57 грн - основного боргу (4 черга задоволення), 18207700,00 грн - неустойки (штраф, пеня) (6 черга задоволення), 2436,00 грн - судові витрати (1 черга задоволення). Судом встановлено, що вказані вимоги ТОВ Телара виникли на підставі договору купівлі - продажу № БВ48-15 від 06.07.2015 року.
За умовами договору Продавець (ТОВ "Телара") зобов`язався передати у власність Покупця (ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка"), а Покупець прийняти та оплатити вказані в п. 1.1. договору цінні папери (інвестиційні іменні сертифікати) в кількості 30495 штук за ціною (600 019 620,00 грн.) та на умовах визначених договором (шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на умовах розстрочення) згідно встановленого договором графіку, в строк до 30.10.2015 року.
Відповідно до п. 2.4. договору Покупець набуває право власності на ЦП з моменту зарахування ЦП на його рахунок у ЦП Депозитарною установою.
Тобто, як вбачається з умов договору, предметом договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року є інвестиційні іменні сертифікати, емітентом яких є Пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра".
Умовами оскаржуваного правочину ціну зазначених вище інвестиційних іменних сертифікатів в кількості 30495 шт. встановлено в розмірі 600 019 620,00 грн, тобто 19 676,00 грн за одну шт., при номінальній вартості - 1 000,00 грн.
Таким чином, як слідує з вищевикладеного ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" взято на себе зобов`язання по сплаті 600 019 620,00 грн з терміном оплати на протязі 116 днів за чотири місяці до порушення провадження у справі про банкрутство
Із змісту балансу та звіту про фінансові результати за 1 півріччя 2015 року ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" на кінець звітного періоду активи боржника складали 195 179 000,00 грн., довгострокові зобов`язання - 252 579 000,00 грн., поточні зобов`язання - 118 772 000,00 грн. (загальна сума зобов`язань - 371 351 000,00 грн.), збитки боржника - 94 497 000,00 грн.
Судом встановлено, що серед документів, якими супроводжувалась угода купівлі-продажу цінних паперів БВ 48-15 від 06.07.2015 року, укладена між ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" та ТОВ "Телара" є звіт про незалежну оцінку ринкової вартості цінних паперів UA 4000167878 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2, відповідно до якого ринкова вартість об`єкта оцінки становить 20 000,00 грн., номінальною вартістю одного цінного паперу - 1000,00 грн.
Даний звіт було підготовлено для встановлення ринкової вартість об`єкта оцінки, яка відповідно до звіту на дату укладання договору становила 20 000,00 грн, номінальною вартістю одного цінного паперу - 1000,00 грн.
З пояснень АТ "Сбербанк", змісту заяв та доданих до них письмових доказів, суд з"ясував, що Банком у грудні 2018 року з розміщеної на сайті https://smida.gov.ua/ (Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA), яке є уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з розкриття інформації емітентами цінних паперів) було встановлено те, що 19.06.2015 року поза фондовою біржею укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, предметом якого є інвестиційні сертифікати Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" (ідентифікаційний код 38321073), UA4000167878 , бездокументарної форми випуску, номінальною вартістю 1 000,00 грн/шт. у кількості 30 495 штук за ціною 1967,5357 грн/шт.
Тобто, за 17 днів до укладення Боржником правочину щодо придбання 30 495 іменних інвестиційних сертифікатів UA4000167878 за ціною 19 676 грн. за 1 шт. таку ж саму кількість інвестиційних сертифікатів було реалізовано за ціною в 10 (десять разів) нижче.
Наведена обставина ставить під обґрунтований сумнів відповідність ціни договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року вимогам ринкових цін, а отже може свідчити про штучне створення кредиторської заборгованості з метою контролю представницьких органів кредиторів та зменшення вірогідності отримання погашення визнаних судом вимог інших кредиторів боржника.
Разом з тим, судом встановлено, що АТ "Сбербанк" додатково зверталося з листом до Фонду державного майна України для перевірки дотримання суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших нормативно-правових актів з оцінки майна при здійсненні оцінки іменних інвестиційних сертифікатів UA4000167878.
17.04.2019 року на адресу АТ "Сбербанк" надійшов лист з Фонду державного майна України вих.№10-59-7107 від 09.04.2019 року, яким повідомлено, що Фондом як органом державної влади, який здійснює державне регулювання оціночної діяльності в Україні згідно ст. 24 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведено перевірку дотримання суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_2 вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" та інших нормативно-правових актів з оцінки майна при здійсненні оцінки іменних інвестиційних сертифікатів UA4000167878 шляхом здійснення рецензування звіту про оцінку.
За результатами Фондом державного майна України встановлено, що звіт про незалежну оцінку ринкової вартості цінних паперів у вигляді інвестиційних сертифікатів, іменних, бездокументарної форми існування, емітент - ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра", код за ЄДРПОУ 38321073 (закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "АгроКапітал" реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300174), у кількості 1 (одна) штука, номіналом 1000 гривень за штуку (дата оцінки - 24.06.2015р.) - класифікується за ознакою абзацу п`ятого пункту 67 Національного стандарту №1, як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний. На підставі рішення екзаменаційної комісії наказом Фонду державного майна України від 09.04.2019р. № 350 оцінювача ОСОБА_2 позбавлено спеціалізації 2.1. "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів (крім прав на об`єкти інтелектуальної власності)".
Згідно п. 67 Національного стандарту №1 Загальні засади оцінки майна і майнових прав , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Отже, неякісність, непрофесійність та неможливість використання звіту про оцінку інвестиційних сертифікатів, іменних, бездокументарної форми існування, емітент - ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра", дата оцінки - 24.06.2015 року (закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "АгроКапітал" реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300174), свідчить про невідповідність ціни договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року вимогам ринкових цін та укладення зазначеної угоди за завищеними цінами.
Як вбачається з матеріалів справи, арбітражним керуючим Баскаковим О.В. при виконанні обов"язків ліквідатора боржника направлялось ряд запитів в уповноважені державні органи щодо ПВНЗІФ "Агрокапітал".
З офіційної відповіді Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку встановлено, що вартість чистих активів ПВНЗІФ "Агрокапітал" становить станом на 31.12.2014 року - 3 540 786,5 грн; станом на 30.06.2015 року - 3 343 593,55 грн; станом на 31.07.2015 року - 3 383 235,28 грн; станом на 31.12.2015 року- 33 000 грн.
Враховуючи, що в обігу згідно із Свідоцтвом НКЦПФР про реєстрацію випуску інвестиційних сертифікатів (№ 00358 від 29.04.2013 року) перебуває 190 000 шт. інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ "Агрокапітал" ТОВ КУА "Довіра", розрахунково вартість інвестиційного сертифікату ЗНВПІФ "Агрокапітал" становила: станом на 31.12.2014 року 18,64 грн (3 540 786,50 грн ч 190 000 шт. = 18,64грн./шт.); станом на 30.06.2015 року 17,60 грн (3 343 593,55 грн ч 190 000 шт. = 17,60грн./шт.); станом на 31.07.2015 року (-17,81грн) (-3 383 235,28 грн ч 190 000 шт. = -17,81грн./шт.); станом на 31.12.2015 року (-0,17грн) (-33 000,00 грн ч 190 000 шт. = -0,17грн./шт.).
Таким чином, напередодні (30.06.2015) та на дату укладення оскаржуваного договору з купівлі боржником цінних паперів ЗНВПІФ "Агрокапітал" (06.07.2015) за ціною 19 676,00грн/шт., вартість чистих активів ЗНВПІФ "Агрокапітал" з розрахунку на один інвестиційний сертифікат складала - 17,60грн./шт.
Оскільки, вартість чистих активів фонду є вирішальною під час визначення ринкової вартості цінних паперів, то є підстави вважати, що ціна 19676,00грн/шт. є суттєво завищеною.
При цьому, судом встановлено, що АТ "Сбербанк" зверталось до судового експерта Ковбич Т.М. для проведення судової економічної експертизи.
На вирішення експерта були поставлені наступні питання: Чи була вартість 1 (однієї) шт. інвестиційного іменного сертифікату Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" (код ISIN UA40000167878), яка встановлена у договорі купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року (600 019 620,00грн. у кількості 30 495 шт.) вищою або нижчою від ринкової на дату укладання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року? Якщо вартість 1 (однієї) шт. інвестиційного іменного сертифікату Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" (код ISIN UA40000167878), яка встановлена у договорі купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015р. (600 019 620,00 грн. у кількості 30 495 шт.) була вищою або нижчою від ринкової на дату укладання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року чи завдала ця угода збитків підприємству?
Відповідно до висновку експерта №SE/20/01/2020, складеного 02.04.2020 року за результатами проведення судової економічної експертизи вартість 1 (однієї) шт. інвестиційного іменного сертифікату Пайового венчурного недиверсифікованого закритого"Довіра" (код ISIN UA40000167878), яка встановлена у договорі купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015р. (600 019 620,00грн. у кількості 30 495 шт.), була вищою від ринкової вартості на дату укладання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року. Оскільки вартість 1 (однієї) шт. інвестиційного іменного сертифікату Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" (код ISIN UA40000167878), яка встановлена у договорі купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015р. (600 019 620,00 грн у кількості 30 495 шт.) була вищою від ринкової вартості на дату укладання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, ця угода є збитковою для ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".
Разом з тим, у висновку експерта, з-поміж іншого, також зазначено, що за даними Балансів (Звітів про фінансовий стан) ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" на 31.12.2014 року та на 30.06.2015 року (підсумок розділу I "Власний капітал" пасиву Балансу (значення рядка 1495) на кінець звітного періоду) чисті активи ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка": станом на 31.12.2014 року становили 61 898,0 тис. грн.; станом на 30.06.2015 року становили (-147 740,0 тис. грн.).
Отже, з вищевикладеного слідує, що придбання ПрАТ ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" інвестиційних сертифікатів ЗНВПІФ "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" по договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року у контексті НП(С)БО 1 є збитковою господарською операцією.
Таким чином, оскільки вартість одного інвестиційного іменного сертифікату ЗНВПІФ "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" (код ISIN UA40000167878), яка встановлена у договорі купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015р. (600 019 620,00грн. у кількості 30 495 шт.), є вищою від ринкової вартості на дату укладання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, слід зауважити, що ця угода є збитковою для ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".
Як вбачається з доданих до заяв письмових доказів збитковість договору купівлі-продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 також підтверджується тим, що відповідно до розміщеної на сайті https://smida.gov.ua/ (Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA), яке є уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з розкриття інформації емітентами цінних паперів) інформації ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" 01.07.2016 року прийнято рішення про ліквідацію Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Агрокапітал" у зв`язку з тим, що вартість активів пайового фонду стала меншою, ніж мінімальний обсяг активів фонду, та протягом шести місяців не збільшилася до мінімального обсягу активів.
Крім того, як зазначено судом вище вже станом на 31.07.2015 року вартість чистих активів ПВНЗІФ "Агрокапітал" становила - (- 3 383 235,28 грн.).
Тобто, з вказаної дати, як і станом на сьогодні вартість 1 (однієї) шт. інвестиційного іменного сертифікату ЗНВПІФ "Агрокапітал" ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра" становить 0,00 грн.
З урахуванням завищення ціни придбання цінних паперів боржника, неможливості реалізації таких цінних паперів вище ціни придбання з огляду на від`ємну вартість чистих активів пайового фонду та його ліквідацію, а також - з огляду на те, що внаслідок укладення оскаржуваного договору зобов`язання боржника зросли на 620 865 239,57 грн, а боржником уже сплачено за цим договором 400000,00 грн, то укладення договору купівлі-продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 суперечило інтересам боржника та завдало збитків боржнику на суму заявлених за таким правочином вимог до боржника.
Виходячи з встановленого вище, станом на 30.06.2015 року (звітну дату періоду, що передує даті здійснення купівлі-продажу цінних паперів) вартість чистих активів ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" мала від`ємне значення, тобто, зобов`язання підприємства перевищували його активи на 147 740,0 тис. грн.
Останнє свідчить про те, що ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" практично не мало власних коштів і повністю залежало від кредиторів, а діяльність підприємства станом на 30.06.2015 року була збитковою.
Наведені обставини свідчать про те, що в момент укладення договору купівлі-продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 (прийняття зобов`язання) майна боржника було недостатньо для задоволення вимог кредиторів.
Підсумовуючи встановлені обставини щодо договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року, суд дійшов висновку про наявну сукупність передбачених абз. 4 ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства юридичних фактів, які є підставою недійсності цього правочину, а саме: завдання збитків боржнику; придбання боржником майна за цінами вищими від ринкових; в момент укладення та часткового виконання договору у боржника було недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів.
Крім того, внаслідок укладення договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, що згідно абз. 3 ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та з огляду на збитковість цього договору також є підставою для визнання недійсним правочину.
Як зазначено вище, внаслідок укладення оскаржуваного договору зобов`язання боржника зросли на 620 865 239,57 грн, при цьому на дату його укладення зобов`язання підприємства уже перевищували його активи на 147 740,0 тис. грн.
Водночас, збільшення кредиторської заборгованості в декілька разів пропорційно зменшило в декілька разів можливість отримання усіма іншими кредиторами погашення визнаних судом вимог в процедурі банкрутства.
Тобто, неможливість виконання грошових зобов`язань боржника перед іншими кредиторами внаслідок укладення оскаржуваної угоди підтверджується безпосередньо реєстром вимог кредиторів банкрута, у якому вимоги ТОВ "Телара", які виникли на підставі цього оскаржуваного правочину перевищують 60% усіх конкурсних вимог кредиторів.
Водночас суд вважає за доцільне зазначити, що згідно ч.2 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства підставою недійсності правочину в межах справи про банкрутство є укладення боржником договору із заінтересованою особою.
Згідно абз.6 ч.1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.
З наведеного визначення вбачається, що заінтересованими особами є, зокрема, особи, які входили до складу органів управління боржника за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Телара" станом на дату вчинення договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року слідує, що директором, єдиним учасником та кінцевим бенефіціаром ТОВ "Телара" є ОСОБА_4 . ОСОБА_4 зазначений також як підписант договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015р. від імені ТОВ "Телара".
Згідно інформації розміщеній на сайті https://smida.gov.ua/ Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (SMIDA), яке є уповноваженою особою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку з розкриття інформації емітентами цінних паперів, Герман Сергiй Миколайович з 17.02.2012 року по 12.03.2015 року займав посаду Голови Правління ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка", тобто, боржника.
Наведене також підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо боржника, які розцінюються судом як належні докази з огляду на приписи ст. 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якою передбачено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Відтак, як з"ясовано судом ОСОБА_4 та ТОВ "Телара", у якій єдиним акціонером та бенефіціаром на дату укладення оскаржуваного договору був ОСОБА_4 , є заінтересованими особами щодо боржника - ПрАТ "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка".
З урахуванням наведеного, однією з підстав для визнання договору купівлі-продажу цінних паперів №БВ48-15 від 06.07.2015 року недійсним є встановлений судом факт його укладення боржником із заінтересованою особою.
Таким чином, судом встановлено, що укладення договору купівлі-продажу № БВ48-15 від 06.07.2015 завдало збитків боржнику, боржник за цим договором придбав майно за цінами вищими від ринкових, при цьому на дату його укладення у боржника було недостатньо майна для задоволення вимог кредиторів, тим самим за участю заінтересованих осіб було штучно створено кредиторську заборгованість з метою контролю представницьких органів кредиторів та зменшено можливість погашення визнаних судом вимог інших кредиторів боржника.
Відтак, суд дійшов висновку, що докази надані заявниками в підтвердження поданих ними заяв в своїй сукупності є належними і достатніми та в повній мірі підтверджують встановлені судом обставини та факти про наявність правових підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним.
При цьому, слід зазначити, що іншими учасниками справи, в тому рахунку ТОВ "Телара" не надано належних доказів в спростування заяв АТ "Сбербанк" та арбітражного керуючого Баскакова О.В..
Тому, суд дійшов висновку про визнання договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Київський завод безалкогольних напоїв "Росинка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Телара" недійсним.
Принагідно, суд зазначає, що інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.
Верховним Судом неодноразово (зокрема, у постановах від 13.02.2019 у справі № 04/01/5026/1089/2011, від 30.01.2019 у справі № 910/6179/17, від 23.04.2019 у справі № 19/5009/2383/11, від 30.01.2019 у справі № 910/7827/17) зазначалось, що господарським судам при розгляді спорів про оскарження правочинів зі спеціальних підстав, які встановлені законодавством про банкрутство, належить брати до уваги, що дії боржника, зокрема, але не виключно, щодо безоплатного відчуження майна, відчуження майна за ціною значно нижче ринкової, придбання майна за цінами вищими від ринкових для цілей не спрямованих на досягнення розумної ділової мети або про прийняття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, або відмова від власних майнових вимог, якщо вони вчинені у підозрілий період, можуть свідчити про намір ухилення від розрахунків із контрагентами та спрямовані на завдання шкоди кредиторам.
Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів, та дій, що спрямовані на необґрунтоване, сумнівне чи непропорційне збільшення розміру зобов`язань. У період, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство дії щодо будь-якого вилучення (відчуження) боржником своїх майнових активів чи прийняття на себе зобов`язань є підозрілими і можуть становити втручання у право власності інших кредиторів. Відтак відчуження майна боржником чи повинно здійснюватись з огляду на права кредиторів щодо забезпечення їх вимог активами боржника, а неврахування інтересів кредиторів у такому випадку є зловживанням з боку боржника своїми правами, за умови, що такі дії призводять завідомо до зменшення обсягу платоспроможності боржника і наносить шкоду кредиторам.
Оскільки, період часу з моменту виникнення грошового зобов`язання у боржника у тому числі при загрозі неплатоспроможності або при надмірній заборгованості до дня порушення справи про його банкрутство є підозрілим періодом, а правочини (договори, майнові дії) боржника, що вчинені у цей період часу є сумнівними, статтею 42 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлено правову презумпцію сумнівності правочинів та майнових дій боржника, що вчинені ним протягом вказаного у Кодексі строку, тому будь-який правочин боржника щодо відчуження ним свого майна чи прийняття нових зобов`язань може бути визнаний недійсним на підставі наведеної норми.
Щодо вимоги про стягнення з ТОВ "Телара" на користь ПрАТ "Краплинка" 400 000,00 грн суд вважає за необхідне відмітити, що боржником на виконання умов договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року було проведено оплату у розмірі 400000,00 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства у разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.
З урахуванням наведеного, разом з вирішенням питання щодо визнання недійсним договору купівлі - продажу №БВ48-15 від 06.07.2015 року з ТОВ "Телара" підлягає стягненню сума отриманих за договором коштів у розмірі 400000,00 грн з метою їх включення до ліквідаційної маси.
Згідно зі ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76, 77. 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судовий збір у разі задоволення позову (заяви) покладається на відповідача, тобто на винну особу, дії якої призвели до порушення прав заявника або особи в інтересах якої заявник звернувся до суду.
За таких обставин, суд дійшов висновку про стягнення з ТОВ "Телара" на користь ПрАТ "Краплинка" 7 921,00 грн - витрат зі сплати судового збору, сплачених арбітражним керуючим Демчаном О.І. за подання позовної заяви № 02-59/85 від 12.09.2019 року арбітражного керуючого Демчана О.І. про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн до суду та на користь АТ "Сбербанк" 8 102,00 грн - витрат зі сплати судового збору, сплачених АТ "Сбербанк" за подання заяви №4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року.
Окрім того, суд вважає за необхідне, достягнути з АТ "Сбербанк" в дохід Державного бюджету України 3 898, 00 грн судового збору з огляду на наступне.
Як з"ясовано судом, при поданні АТ "Сбербанк" заяви №4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00 грн останнім було сплачено судовий збір у розмірі 4 204,00 грн, тобто 2 102,00 грн - за вимогу про визнання недійсним договору купівлі - продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року та 2 102,00 грн - за вимогу про стягнення з ТОВ "Телара" 400 000,00 грн, тоді як сплаті підлягає судовий збір в сумі 8 102,00 грн, оскільки заявник звернувся до суду з вимогами як немайнового так і майнового характеру.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З наведених правових приписів слідує, що сума судового збору, яка підлягала сплаті за вимогу майнового характеру про стягнення з ТОВ "Телара" 400000,00 грн становить 6000,00 грн. Отже, позивачем недоплачено судового збору у розмірі 3 898,00 грн.
Відтак, у зв"язку з тим, що АТ "Сбербанк" вже сплачено судовий збір за вимогу майнового характеру про стягнення з ТОВ "Телара" 400000,00 грн у розмірі 2102,00 грн, доплаті підлягає судовий збір у сумі 3898,00 грн.
В п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України (в редакції чинній до 15.12.2017 року") зазначено, якщо факт недоплати судового збору з`ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору.
Керуючись ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 9,12, 42, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 4, 7, 11, ч.6 ст.12, 13, 18, 20, 42, 73, 74, 76, 77, 80, 86, 91, 123, 129, 169, ч.3 ст.202, 210, 219, 220, 222, 223, 232, 233, 234, ч.1ст.235, 236, ч.10ст.240, 255, 256, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Відмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Росинка" № 16 від 08.10.2019 р. про залишення заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. без розгляду та повернення її заявникові.
2. ВІдмовити в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Телара" № 05/01/19 від 08.10.2019 р. про залишення без розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О.В. від 30.09.2019 р. про визання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів.
3. Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Телара № 05/01/19 від 28.10.2019 року про закриття провадження з розгляду заяви арбітражного керуючого Баскакова О. В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00 грн. в межах справи №902/1406/15 про банкрутство ПрАТ Краплинка .
4. Задовольнити заяву арбітражного керуючого (ліквідатора) Баскакова О.В. № 9 від 30.09.2019 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400 000,00грн.
5. Задовольнити заяву Аакціонерного товариства Сбербанк № 4381/5/06-2 від 15.04.2020 року про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, стягнення 400000,00грн.
6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів № БВ48-15 від 06.07.2015 року, укладений між Приватним акціонерним товариством Київський завод безалкогольних напоїв Росинка та Товариством з обмеженою відповідальністю Телара .
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телара (код 39538554, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ ,04050) на користь Приватного акціонерного товариства Краплинка (код 00382496, вул. Театральна, буд. 20, офіс 406, м. Вінниця, 21050) 400000,00 грн.
Видати наказ.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телара (код 39538554, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ ,04050) на користь Приватного акціонерного товариства Краплинка (код 00382496, вул. Театральна, буд. 20, офіс 406, м. Вінниця, 21050) 7921,00 грн.- витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
9. Стягнути з Акціонерного товариства Сбербанк (код 25959784, вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01601) в дохід Державного бюджету України 3898, 00 грн. - судового збору.
Видати наказ.
10. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Телара (код 39538554, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12, м. Київ ,04050) на користь Акціонерного товариства Сбербанк (код 25959784, вул. Володимирська, 46, м. Київ, 01601) 8102, 00 грн. - витрати зі сплати судового збору.
Видати наказ.
11. Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення - 15.05.2020 року.
12. Ухвала суду може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому зсіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
13. Повний текст ухвали суду складено та підписано - 25.05.2020 року.
14. Копію ухвали суду надіслати згідно переліку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Суддя Лабунська Т.І.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - ТОВ "Сіріус Екстружен" (вул. Пілотська, 20, м. Хмельницький, 29000);
3 - ПАТ "Краплинка" (вул. Театральна, 20, офіс 406, м. Вінниця);
4 - ТОВ"Планета Пластик" ( вул. Дзержинського, буд. 1, м. Ірпінь, Київська область, 08203);
5 - ПАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (93002, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Менделєєва, 67);
6, 7 - ТОВ "Сервіс Солюшнз" (вул. В`ячеслава Чорновола, буд. 25, оф. 165, м. Київ, 01135; вул. Богунського, 26, м. Бровари, 07400);
8 - ТОВ "ІМПАП" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Московська, 12);
9 - ТОВ "Торговий Дім "Росинка" ( 03680, м. Київ, вул. Ежена Потьє, 6);
10 - ТОВ Дітрейд" (04073, м. Київ, вул. Куренівська, 14-Б);
11 - представнику КАПРІ САН АГ (CAPRI SUN AG) Борисенко Анастасії Сергіївні (01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 19-21, 14-й поверх, БЦ "Леонардо");
12 - ПАТ "Сбербанк" (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 46);
13 - ТОВ "Телара" (вул. Декабристів, 170, м. Васильків, Київська область, 08600);
14 - Міжрегіональному ГУ ДФС - центрального офісу з обслуговування великих платників (вул. Леванєвського, 2, м. Київ, 03058);
15 - ТОВ "Торгове підприємство "ПАК-Експо Трейдинг" (07101, м. Славутич, вул. Ентузіастів, 7, Київська область);
16 - ТОВ "Торговий дім "Запчастина - Сервіс" (02222, м. Київ, вул. Драйзера, буд. 20-А, кв. 208);
17 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 );
18, 19 - ТОВ "МАК БРОК ІНВЕСТ" (вул. Лозановича, 4, офіс 4, м. Слов"янськ, Донецька обл.; Аральський пров., 27, м. Макіївка, Донецька обл.);
20 - ТОВ "Компанія з управління активами "Довіра", 03151, м. Київ, вул. Очаківська/провулок Очаківський, будинок 5/6;
21, 22 - ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 АДРЕСА_4 ;
23 - ПАТ КБ "Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094);
24 - Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Каращук К.Л. (вул. Тарасівська, 2, оф. 21, м. Київ, 01033);
25 - Арбітражний керуючий Луговський Є.В. ( АДРЕСА_5 );
26 - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21037);
27 - Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, Вінниця, Вінницька область, 21028);
28 - Арбітражний керуючий Баскаков О.В. ( АДРЕСА_1 ).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2020 |
Оприлюднено | 25.05.2020 |
Номер документу | 89400770 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні