Ухвала

від 02.08.2007 по справі 20-12/122

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-12/122

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

14 серпня 2007 року   Справа № 20-12/122

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Дугаренко О.В.,

                                                                                          Латиніна О.А.,

секретар судового засідання                                        Рєвєнко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: Вертій Наталя Анатоліївна, довіреність № б/н від 21.08.06;

відповідача: Шульга Кристина Володимирівна, довіреність №4020/10 від                                                   23.05.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя  Харченко І.А.) від 23.05.2007 року у справі № 20-12/122

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архонт ЛТД" (вул. Костичьова, 16,Севастополь,99019)

до          Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7 Ноября, 3,Севастополь,99042)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя №0000102310/1 від 04.05.06 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 30647,50 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архонт ЛТД" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя №0000102310/1 від 04.05.06 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21250,00 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 9397,50 грн., всього 30647,50 грн.

                    Постановою господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 23.05.2007 року у справі №20-12/122 позов задоволено. Господарський суд першої інстанції виходив з того, що висновком судово-бухгалтерської експертизи висновки акту перевірки підтверджені не були.

          Не погодившись з постановою господарського суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що постанову було прийнято судом першої інстанції з порушенням вимог норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 07.08.2007 року у зв'язку з відпустками суддів у складі колегії було замінено суддів Фенько Т.П. та Черткову І.В. на суддів Дугаренко О.В. та Латиніна О.А.

                    У судовому засіданні 07.08.2007 року представник податкової інспекції підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

                    Після оголошеної перерви 14.08.2007 року представники сторін не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином. Судова колегія вважає можливим закінчити розгляд спору за відсутністю представників сторін.

                    Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

                    Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі міста Севастополя у період з 10.01.2006 року до 30.01.2006 року було проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архонт ЛТД" за період з 01.07.2004 року до 30.09.2005 року. По результатах перевірки був складений акт №6/20691874/23-129/4 від 06.02.2006 року.

                    Під час перевірки було встановлено порушення вимог пункту 5.9, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження оподаткованого прибутку за 2004 рік на суму 11000,00 грн., податку на прибуток на суму 2800,00 грн., заниження оподаткованого прибутку за 9 місяців 2005 року на суму 472900,00 грн., податку на прибуток на суму 118225,00 грн.

                    На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000102310/0 від 04.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21250,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 9397,50 грн.

                    Зазначене повідомлення-рішення оскаржувалось позивачем у порядку, передбаченому пунктом 5.2 статі 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

                    По результатах адміністративного оскарження податковим органом було прийнято нове повідомлення-рішення №0000102310/1 від 04.05.2006 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21250,00 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 9397,50 грн.

                    Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

                    При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що позивачем правомірно віднесені до валових витрат витрати, сплачені (нараховані) на протязі звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робот, послуг), відповідно до статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Дана думка суду ґрунтується на висновках судово-бухгалтерської експертизи, відповідно до яких на підстави пункту 19 Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку розділу 16 (5) витрати, вважає правильним віднесення товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архонт ЛТД" до операційних затрат, витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору постачання, а ні до первинної вартості, як вважає податковий орган. У зв'язку з чим висновок податкової служби про заниження податку на прибуток підприємств є необґрунтованим.

                    На думку Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя, позивач повинен був відповідно до вимог пункту 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку ПСБУ 9 „Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року №246, включати до первинної вартості товарів, придбаних за платню, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за договорами №054 від 01.12.2003 з приватним підприємством „Онікс", №12 від 01.02.2005 року з приватним підприємством „Стік", №327 від 01.04.2005 року з приватним підприємством „Макметбрухт", №05 від 01.01.2005 року з приватним підприємством „Онікс". Судова експертиза проведена не повно, без встановлення реальності проведених операції та вивчання договорів на поставку продукції а також руху товарів на складах. Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними у апеляційної скарзі.

                    Проте, судова колегія погодитись з доводами податкової інспекції не може, виходячи з наступного.

                    Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

                    Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

                    Відповідно до пункту 24 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” запаси відображуються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісної вартості або чистої вартості реалізації. Як вбачається з акту перевірки товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Архонт ЛТД" відображало облік запасів за первісною вартістю придбання товарів у постачальників. Вартість придбаних товарів складалася відповідно до умов договору постачання - до складу покупця.

                    Пунктом 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 (5) передбачено що, витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), діляться на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати. Витрати на збут, згідно пункту 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 (5) включають  витрати на транспортування,  перевалку і  страхування готової продукції   (товарів), транспортно-експедиційні   та   інші    послуги,    пов'язані    з транспортуванням   продукції   (товарів)   відповідно   до   умов   договору   (базису) постачання. На підставі бухгалтерських документів при проведенні експертизи було підтверджено, що навантажувально-розвантажувальні роботи, проведені приватним підприємством „Онікс", приватним підприємством „Стік", приватним підприємством „Макметбрухт", приватним підприємством „Онікс"  є витратами на збут. Витрати на збут включаються до витрат того періоду, в якому вони були здійснені.

                    Таким чином, у зв'язку з тим, що Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку встановлено можливість віднесення навантажувально-розвантажувальних (перевалочних) робіт, як до собівартості  запасів, так і до витрат на збут, критерієм  правильності обліку цих витрат є момент проведення цих робот –пов'язаних з придбанням, чи з реалізацією продукції.

                    Зазначене також підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи №565 від 26.02.2007 року, згідно з яким висновки, викладені в акті перевірки щодо заниження об'єкту оподаткування в частині приросту балансової вартості запасів, не знайшли свого документального підтвердження.

                    Відповідно до вимог частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

                    Проте, податковий орган в апеляційній скарзі вказує на неповноту експертного дослідження, оскільки останнім не було з'ясовано питання реальності виконання договорів про здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт.

                    Судова колегія зазначає, що перевірка реальності виконання зазначених договорів не входить до повноважень експерта, а інші питання про находження товарів до складу та вибуття його з складу не ставились податковим органом для  дослідження перед експертом.

                    Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя, оскільки постанову було прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.

                    Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 23.05.2007 року у справі № 20-12/122 залишити без змін.

                    Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення.

                    Ухвалу може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          О.В. Дугаренко

                                                                                          О.А.Латинін