Рішення
від 13.05.2020 по справі 920/974/19
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.05.2020 Справа № 920/974/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі колегії суддів: головуючого судді Джепи Ю.А., судді Яковенка В.В. та судді Котельницької В.Л. за участю секретаря судового засідання Галашан І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/974/19 у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 33830230, e-mail: a . khashko@ascania . ua),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний шинний склад (вул. Білопільський шлях, буд. 26, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 33219017, e-mail: tsnsumy08@gmail . com),

про стягнення 61 819,91 грн,

за участю представників учасників справи:

позивача: адвокат Коломієць Д.О. приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

19.09.2019 позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Асканія Авто звернулось до суду з позовною заявою від 16.09.2019 вих. № 16/09/2019, відповідно до якої просив стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний шинний склад на свою користь суму основного боргу в розмірі 229 684,07 грн, пеню в розмірі 3 7625,10 грн, суму відсотків річних в розмірі 24 194,81 грн на підставі договору поставки від 16.03.2017 № 01-16032017, укладеного між сторонами, а також 4 372,57 грн витрат по сплаті судового збору.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що першим відповідачем було порушено умови договору поставки від 16.03.2017 № 01-16032017 щодо оплати поставленого товару, а тому наявні підстави для нарахування пені та 23 % річних від простроченої суми основної заборгованості відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України та пункту 7.2 договору поставки від 16.03.2017 № 01-16032017.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.09.2019 відкрито провадження у справі № 920/974/19 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.11.2019, 11:00.

Ухвалою від 07.11.2019 у справі № 920/974/19 постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів до 24.12.2019 та відкласти підготовче засідання на 10.12.2019, 10:00, а ухвалою від 10.12.2019 у цій справі судом постановлено відкласти підготовче засідання на 24.12.2019, 11:00.

24.12.2019 від представника відповідача до суду надійшов відзив від 23.12.2019 б/н (вх. № 10581 від 24.12.2019), де представник відповідача зазначає, що позовні вимоги позивача є передчасними та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають, оскільки відповідачем сплачено заборгованість за договором поставки в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 10745 від 16.10.2019 на суму 50000,00 грн, № 10746 від 16.10.2019 на суму 50000,00 грн, № 10747 від 16.10.2019 на суму 50000,00 грн та № 10748 від 16.10.2019 на суму 79684,07 грн.

Ухвалою від 24.12.2019 у справі № 920/974/19 судом постановлено призначити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Відповідно до витягу з протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 28.12.2019 визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Джепа Ю.А., судді: Жерьобкіна Є.А. та Котельницька В.Л.

У зв`язку з відпусткою судді Жерьобкіної Є.А. за розпорядженням керівника апарату Господарського суду Сумської області від 02.01.2020 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 920/974/19 для визначення відсутнього члена судової колегії.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя - Джепа Ю.А., судді: Яковенко В.В. та Котельницька В.Л.

Ухвалою від 03.01.2020 у справі № 920/974/19 постановлено призначити підготовче засідання на 11.02.2020, 12:30, а ухвалою від 11.02.2020 у цій справі судом постановлено продовжити строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкласти підготовче засідання на 04.03.2020, 14:00.

03.02.2020 представник позивача подав клопотання від 29.01.2020 № 29/01/2020 про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу - 229 684 грн 07 коп за відсутністю предмета спору (сплата відповідачем). Інші вимоги підтримав в повному обсязі, а саме: просив стягнути пеню в розмірі 37 625 грн 10 коп, суму 23 % річних в розмірі 24 194 грн 81 коп, а також 4 372 грн 57 коп витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до вимог частини другої статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 04.03.2020 у справі № 920/974/19 постановлено, зокрема, закрити провадження у справі № 920/974/19 в частині стягнення основного боргу в сумі 229 684,07 грн, а в іншій частині позовних вимог розгляд справи № 920/974/19 продовжити; закрити підготовче провадження та призначити справу № 920/974/19 до судового розгляду по суті в судове засідання на 01.04.2020, 12:00.

27.03.2020 від представника відповідача до суду електронною поштою надійшла заява від 25.03.2020 б/н (вх. № 1042к від 27.03.2020) про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантинних заходів .

01.04.2020 розгляд зазначеної справи по суті не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А., що унеможливлювало розгляд справи, однак не було підставою для проведення повторного автоматизованого розподілу справи.

Враховуючи факт виходу судді Джепи Ю.А. з відпустки та положення частини тринадцятої статті 32 Господарського процесуального кодексу України, суд ухвалою від 08.04.2020 призначив справу № 920/974/19 до розгляду по суті в судовому засіданні 13.05.2020, 14:30 з повідомленням учасників справи..

06.05.2020 представник позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 33830230, e-mail: a.khashko@ascania.ua) адвокат Коломієць Д.О. звернувся до суду із заявою від 06.05.2020 № 06/05/2020 (вх. № 1476к від 06.05.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобі, в якій просив суд надати можливість представнику позивача приймати участі у вищезазначеному судовому засіданні 13.05.2020, 14:30 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в Системі EasyCon на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою www.vkz.court.gov.ua, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 № 169.

Ухвалою від 07.05.2020 у справі № 920/974/19 постановлено задовольнити заяву представника позивача - адвоката Коломійця Д.О. від 06.05.2020 № 06/05/2020 (вх. № 1476к від 06.05.2020) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів; провести судове засідання по суті у справі № 920/974/19, призначене на 13.05.2020, 14:30 за участю представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 33830230, e-mail: a.khashko@ascania.ua) адвоката Коломійця Д.О. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Представник позивача приймав участь у судовому засідання по суті 13.05.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення EasyCon .

Представник відповідача в судове засідання по суті не з`явився, проте надіслав до суду електронною поштою заяву від 13.05.2020 б/н (вх. № 1585к від 13.05.2020) про відкладення розгляду справи у зв`язку з запровадженням карантинних заходів.

Судом в судовому засіданні по суті 13.05.2020 постановлено протокольну ухвалу та занесено її до протоколу судового засідання від 13.05.2020 про відмову в задоволенні вищезазначеної заяви представника відповідача з метою дотримання розумного строку розгляду справи, недопущення зловживання процесуальними правами сторін, з огляду на положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи послаблення карантинних заходів, починаючи з 11.05.2020, в тому числі щодо роботи адвокатів, а також враховуючи право представників у разі об`єктивної неможливості з`явитись до суду скористатись визначеною статтею 197 ГПК України можливістю взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису (зокрема, дане право реалізовано представником позивача в даній справі) або викласти промову щодо позиції в справі письмово, якщо розгляд справи по суті, на думку учасника, є можливим без його участі.

Заява представника відповідача від 25.03.2020 б/н (вх. № 1042к від 27.03.2020), яка надійшла до суду електронною поштою, про відкладення розгляду справи, призначеного на 01.04.2020, 12:00, залишається судом без розгляду з підстав втрати нею актуальності, оскільки розгляд цієї справи по суті 01.04.2020 не відбувся у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А.

Згідно зі статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Статтею 114 ГПК України визначено, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представників сторін.

Відповідно до частини третьої статті 222 ГПК України фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Між сторонами 16.03.2017 укладено договір поставки № 01-16032017 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов`язався прийняти й оплатити його в асортименті відповідно до специфікації позивача та накладних, на умовах та в порядку, визначених договором.

Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією договору поставки та сторонами не спростовується (а.с. 15-17).

Відповідно до пункту 2.1 договору асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії визначається сторонами у замовленні та вказується у накладних. Ціни на товар зазначаються у накладних.

Згідно з пунктом 5.2 договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих позивачем до виконання замовлень відповідача.

Пунктом 4 договору визначено, що загальна сума договору складається із усіх сум накладних на товар,який постачається за даним договором окремими партіями. Відповідач зобов`язаний здійснювати оплату товару не пізніше 7 (семи) календарних днів з дати приймання товару відповідачем, що вказана в накладній.

Відповідно до пункту 10.1 договору сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2018, а частині зобов`язань, що залишились не виконаними на вказану дату - до повного виконання таких зобов`язань сторонами. Якщо сторони у строк не менше ніж 20 (двадцять) календарних днів до закінчення строку дії даного договору, не повідомлять одна одну про бажання розірвати договір, то договір вважається автоматично пролонгованим на один календарний рік на ти же умовах.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 247 576,11 грн, що підтверджується видатковими накладними № 0811646 від 08.11.2018, № С_8840 від 15.11.2018, № 363 від 10.01.2019, № 372 від 11.01.2019, № 2390 від 15.02.2019 та № 9342 від 10.04.2019. Зазначені видаткові накладні підписані сторонами та скріплені їх печатками (а.с. 18-22).

Відповідачем на момент звернення позивача з даним позовом, відповідачем було сплачено вартість поставленого товару частко на суму 17 892,04 грн, і станом на 16.09.20019 заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки складала 229 684,07 грн.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 174 ГК України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

Статтею 193 ГК України встановлено обов`язок суб`єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до вимог частини першої статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною другою статті 692 цього ж кодексу визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як зазначено позивачем та встановлено судом, відповідачем після відкриття провадження в даній справі сплачено заборгованість в сумі 229 684,07 грн в повному обсязі, і провадження у справі в цій частині закрито судом на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 625,10 грн пені та 24 194,81 грн - 23 % річних (загальний період з 16.11.2018 по 16.09.2019) суд зазначає наступне.

Згідно з ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 цього Кодексу).

Згідно статей 230, 231 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

За приписами частин першої, третьої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 7.2 договору, що у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідач зобов`язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23 % річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості за кожний день прострочення платежу. При цьому черговість погашення вимог за грошовими зобов`язаннями буде встановлена відповідно до статті 534 ЦК України.

Як встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання перед позивачем за договором поставки від 16.03.2017 № 01-16032017, права позивача щодо нарахування 23 % річних та пені передбачені сторонами у договорі, і розраховані позивачем арифметично вірно, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 37 625,10 грн пені та 24 194,81 грн - 23% річних (загальний період з 16.11.2018 по 16.09.2019) є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частиною третьою статті 2 ГПК України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, а тому підлягають задоволенню з урахуванням вищевикладеного.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 927,30 грн, що складає 1,5 % від суми задоволених вимог (пропорційно), покладається на відповідача.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що у зв`язку із закриттям провадження у даній справі в частині стягнення основного боргу ухвалою від 04.03.2020, останній має право на повернення з державного бюджету за його заявою суми сплаченого судового збору за відповідну частину позовних вимог (в розмірі стягнення основного боргу) відповідно до пункту 5 частини першої статті 7 Закону України Про судовий збір .

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Регіональний шинний склад (вул. Білопільський шлях, буд. 26, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 33219017) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Асканія Авто (пров. Новопечерський, буд. 5, м. Київ, 01042, код ЄДРПОУ 33830230) пеню в сумі 37625,10 грн, 23% річних в сумі 24194,81 грн та відшкодування судового збору в сумі 927,30 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Відповідно до п.4 Розділу X ГПК України (доповнено згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено та підписано суддями 22 травня 2020 року.

Головуючий суддя Ю.А. Джепа

Суддя В.В. Яковенко

Суддя В.Л. Котельницька

Дата ухвалення рішення13.05.2020
Оприлюднено26.05.2020

Судовий реєстр по справі —920/974/19

Судовий наказ від 12.10.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Постанова від 15.09.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Ухвала від 27.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Ухвала від 14.07.2020

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Ухвала від 09.06.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Рішення від 13.05.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Ухвала від 07.05.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Ухвала від 08.04.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Ухвала від 04.03.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

Ухвала від 11.02.2020

Господарське

Господарський суд Сумської області

Джепа Юлія Артурівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні