Рішення

від 15.05.2020 по справі 922/4231/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4231/19 Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД", м. Харків про стягнення 505924,41 грн. за участю представників сторін:

позивача - Міхно Л.О., посвідчення № 3566

відповідача - Ніколаєвський Д.С., дов. від 02.01.2020 року

ВСТАНОВИВ:

Позивач -Харківська міська рада, м. Харків звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД", м. Харків про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 505924,41 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23 грудня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 20 січня 2020 року на 11:00 годин.

Протокольною ухвалою суду від 20 січня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 27 січня 2020 року на 10:20 годин.

24 січня 2020 року через канцелярію суду Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" подано супровідний лист (вхідний № 1853) про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 27 січня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 18 лютого 2020 року на 11:00 годин.

11 лютого 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано заперечення (вхідний № 3491) на клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 лютого 2020 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, до 23 березня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду від 18 лютого 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 10 березня 2020 року на 11:20 годин.

Протокольною ухвалою суду від 10 березня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України відкладено підготовче засідання на 23 березня 2020 року на 12:40 годин.

20 березня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" подано клопотання (вхідний № 7205) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

23 березня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано клопотання (вхідний № 7245), в якому позивач проти закриття підготовчого провадження не заперечує. Суд приймає та долучає дане клопотання до матерівлів справи.

Протокольною ухвалою суду від 23 березня 2020 року на підставі пункту 3 частини 2 статті 185, статті 232 Господарського процесуального кодексу України закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 квітня 2020 року на 11:30 годин.

13 квітня 2020 року через канцелярію суду, Харківською міською радою подано клопотання (вхідний № 1135) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

13 березня 2020 року через канцелярію суду, Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" подано клопотання (вхідний № 8969) про відкладення розгляду справи, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи. Також відповідачем подані письмові заперечення на позовну заяву, які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 15 квітня 2020 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 13 травня 2020 року до 11:10 годин.

Протокольною ухвалою суду від 13 травня 2020 року на підставі частини 2 статті 216, статті 232 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено перерву до 15 травня 2020 року до 12 годин.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у наданих письмових запереченнях проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 листопада 2019 року №190839820 право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-1" загальною площею 168,2 кв.м. по вул. Іванова, 23 (змінено на вул. Свободи, 23) у м.Харкові з 30 грудня 2013 року зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" (відповідачем) на підставі договору купівлі-продажу нежитлової будівлі №4831 від 30 грудня 2013 року.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-6305969942018 від 08 травня 2018 року земельна ділянка площею 0,0379 га. з кадастровим номером 6310136600:02:007:0071 по вул. Іванова, 23 у м. Харкові знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-1" (магазин). Датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки є 16 травня 2013 року.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №0003732722019 від 13 вересня 2019 року земельна ділянка площею 0,0379 га. з кадастровим номером 6310136600:02:007:0071 по вул. Свободи, 23 у м.Харкові знаходиться у комунальній власності. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання - для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи.

На підставі рішення Харківської міської ради (позивача) від 20 червня 2018 року № 1123/18 "Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об'єктів, припинення права користування земельними ділянками, ТОВ "ВЛАДА, ЛТД" затверджено проект землеустрою щодо ведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи та подальшої експлуатації по вул. Свободи, 23 (колишня вул. Іванова)

Вказаним рішенням змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,0379 га. (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) на "для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти" по вул. Свободи. 23.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 листопада 2019 року №190849926. В розділі інформація про зміни об'єкта нерухомого майна - цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 6310136600:02:007:0071 площею 0,0379 га. змінено на землі житлової і громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-1" (магазин) змінено на для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, землі житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові вклади. Відомості про зміну цільового призначення до державного реєстру речових прав внесені 28 травня 2019 року.

Також, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 29 листопада 2019 року №190849926 право оренди земельної ділянки площею 0,0379 га. по вул. Свободи, 23 у м. Харкові для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти, землі житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи з 11 жовтня 2019 року зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" строком до 20 червня 2020 року на підставі договору оренди землі від 27 вересня 2019 року.

Відділ у м.Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області листом від 29 травня 2018 року №19-20-0.23,08-1711/0116-18 повідомив, що на земельну ділянку по вул. Свободи, 23 у м.Харкові правовстановлюючі документи на право власності або користування не обліковуються.

Враховуючи відсутність зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку по вул. Свободи, 23 у м. Харкові з кадастровим номером 6310136600:02:007:0071 за період з 01 грудня 2016 року по 30 вересня 2019 року, та з урахуванням статтей 12, 83 Земельного кодексу України, земельна ділянка площею 0,0379 га. по вул. Свободи, 23 у Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради, що також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13 вересня 2019 року №НВ-0003732722019.

Сам розрахунок розміру безпідставно збережених Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" коштів у розмірі орендної плати здійснювався Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Свободи, 23 м. Харкові (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) від 24 червня 2019 року №1051/0/45-19, виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.

Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" у період з 01 грудня 2016 року по 30 вересня 2019 року не оплачувала за користування земельною ділянкою по вул. Свободи, 23 у м. Харкові плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло за рахунок Харківської міської ради як власника земельної ділянки за вказаною адресою майно - грошові кошти у розмірі орендної плати.

Зазначені законодавчі приписи та встановлені Харківською міською радою фактичні обставини стали підставою для звернення до суду із цим позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності по вул. Свободи, 23 у м. Харкові.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД", набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці комунальної форми власності, належним чином у встановленому законодавством порядку не оформило речового права на вказану земельну ділянку.

Свої позовні вимоги Харківська міська рада обґрунтовує саме наявністю підстав для застосування статтей 1212-1214 Цивільного кодексу України, що підтверджується практикою Верховного Суду, відображеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17, яка прийнята за результатами розгляду аналогічних правовідносин щодо регулювання спору, що виник з приводу фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати. У пункті 65 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її впасником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Крім того, свою правову позицію Харківська міська рада підтверджує також постановами Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справах №922/3780/17 та №922/536/18, від |11 лютого 2019 року у справі №922/391/18, від 12 квітня 2019 року у справі № 922/981/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 922/902/18, у яких Верховний Суд застосував положення частини 2 статі 20 і частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель", відповідно до якої дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Таким чином, Верховний Суд дійшов висновку, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування якою Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Позивач з посиланням на позицію Верховного Суду вказує, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрма, чи є спірна земельна ділянка сформованим об'єктом цивільних прав, за користування яким Харківська міська рада просить стягнути безпідставно збережені кошти.

Згідно частин 1, 3, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр", до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

В даному випадку 08 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" звернулося до позивача з проханням оформити договори оренди на земельну ділянку, на якій розташована нежитлова будівля літ."Б-1" загальною площею 168,2 кв.м. по вул. Іванова, 23 (змінено на вул. Свободи, 23) у м.Харкові.

Рішенням 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 вересня 2015 року №1997/15 (пункт 9 додаток 4) відповідачу надано в оренду строком до 01 червня 2020 року земельну ділянку площею 0,0379 га. кадастровий номер 6310136600:02:007:0071, що належить територіальній громаді м. Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ."Б-1" (магазин) (код КВЦПЗ 03.07.) по вул. Іванова, 23 (Київський район).

Однак, у зв'язку з тим, що нежитлова будівля літ. "Б-1" не використовується відповідачем з метою розміщення магазину, 29 серпня 2016 року, відповідач звернувся до Харківської міської ради з проханням дозволити розробку проекту землеустрою земельної ділянки для реконструкції нежитлової будівлі "Б-1" під учбові класи пов'язані з діяльністю підприємства (інжиніринг, семінари по енергозбереженню).

Рішенням 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 14 вересня 2016 року №333/16 Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м.Харкова, площею 0,00379 га. (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) зі зміною цільового призначення земельної діпянки по вул.Свободи, 23 (колишня вул. Іванова) для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи та подальшої експлуатації. Пункт 9 додатку 4 до рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 вересня 2015 року №1997/15 було відмінено, як не виконаний.

У зв'язку з тим, що розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, гощею 0,00379 га. (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) зі зміною цільового призначення земельної ділянки по вул. Свободи, 23 (колишня вул. Іванова) для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи 29 січня 2018 року затягнулася, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" звернувся до позивача з проханням продовжити строк подачі на затвердження проекту землеустрою.

Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18 квітня 2018 року №1049/18 позивач вирішив подати на затвердження у встановленому порядку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення земельної ділянки по вул. Свободи, 23 (колишня вул. Іванова) для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи та подальшої експлуатації.

Рішенням 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20 червня 2018 року №1123/18 позивач вирішив: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи та подальшої експлуатації по вул. Свободи, 23 (колишня вул. Іванова); змінити цільове призначення земельної ділянки, площею 0,00379 га. (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071); змінити вид використання земельної ділянки (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071), площею 0,00379 га. з "для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі літ. "Б-1" (магазин)" на "для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи" по вул. Свободи, 23; надати Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) площею 0,0379 га., із земель територіальній громаді м.Харкова за рахунок земель житлової та громадської забудови для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" по вул. Свободи, 23 до 20 червня 2020 року.

27 вересня 2019 року між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" було укладено договір оренди землі, який було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 жовтня 2019 року.

Отже, у зв'язку з тим, що рішенням 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 14 вересня 2016 року №333/16 Товариству з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,00379 га. (кадастровий номер 6310136600:02:007:0071) зі зміною цільового призначення земельної ділянки по вул. Свободи, 23 для реконструкції нежитлової будівлі літ. "Б-1" під учбові класи та подальшої експлуатації іформація в Державному земельному кадастрі про цільове призначення не відповідала дійсності.

Більш того, рішенням 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 14 вересня 2016 року №333/16 було відмінено пункт 9 додатку 4 до рішення 42 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 23 вересня 2015 року №1997/15, як не виконаний, про що було відомо позивачу. В той же час в цьому рішенні не було вказано про те, що необхідно укладати якісь договори на час розроблення проекту землеустрою та його затвердження.

Враховуючи вищевикладене, до прийняття рішення 20 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 20 червня 2018 року №1123/18 земельна ділянка кадастровий номер 6310136600:02:007:0071 не може вважатись сформованим об'єктом цивільних прав, адже відомості про цю земельну ділянку не відповідають фактичним.

Додатковим підтвердженням цієї позиції є рішення 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання "Про затвердження Порядку оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" від 19 грудня 2012 року №960/12.

Зазначений Порядок визначає єдині умови оформлення договорів оренди землі у м. Харкові, розроблений з метою удосконалення порядку оформлення договорів оренди землі з урахуванням змін діючого законодавства та збільшення надходжень до бюджетів від орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Харкова (пункт 1.2. Рішення)

В цьому порядку відсутня вимога щодо укладення будь-яких тимчасових (проміжних) договорів оренди під час здійснення заходів відносно зміни цільового призначення земельної ділянки.

Суд зазначає, що предметом регулювання інституту безпідставного збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна, і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

В силу положень статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: набуття або збереження майна; набуття або збереження за рахунок іншої особи; відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею І1 Цивільного кодексу України).

В даному випадку користування Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" земельною ділянкою без сплати платежів з оренди відсутні відразу усі ци три умови.

Факт набуття або збереження майна відсутній. Відносно "набуття" це цілком невидно. Відносно збереження грошових коштів це випливає з того, що позивач вважає збереженням невитрачання, хоча для цього немає жодних правових підстав. Жодний нормативний акт не прирівнює збереження до невитрачання. При цьому збереженням за логічним тлумаченням відповідного слова є забезпечення цілісності, наявності чогось, а не утримання від здійснення витрат.

Факт збереження за рахунок іншої особи відсутній. Для того, щоб зберегти щось за рахунок позивача, у позивача має бути щось, що є його, але знаходиться при цьому у відповідача. Коли мова йде про грошові кошти, позивач має довести, що його грошові незаконно знаходились у відповідача, в той час як позивач не передавав відповідачеві ніяких грошових коштів, а отже у відповідача не може їх бути за жодних умов.

Відносно відсутності правової підстави для набуття або збереження майна відповідачем слід зазначити, що особі не треба мати якоїсь додаткової підстави, щоб володіти власними коштами, в той час, як особі, яка має намір якісь кошти отримати від іншої особи такі підстави дійсно мають бути. Згідно статті 174 Господарського кодексу України та статті 11 Цивільного кодексу України, підставою для виникнення зобов'язання з орендних платежів є відповідний договір. Так, єдиною законною підставою перерахування позивачеві сум орендної плати за землю може бути виключно укладений договір оренди земельної ділянки. Відсутність такого договору унеможливлює здійснення відповідних платежів, оскільки відсутність договору є відсутністю єдиної можливої підстави для здійснення розрахунків. Окремо слід зазначити, що, навіть, сам затверджений рішенням 21 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 19 грудня 2012 року №960/12 "Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові" не встановлює для осіб, що тільки знаходяться на стадії укладання договору оренди, здійснювати будь-які (в тому числі орендні) платежі на користь позивача.

Загальнозрозумілим також є той факт, що терміни укладання договору оренди не знаходяться у виключній залежності від дій відповідача, оскільки передбачають низку дій інших об'єктів, а отже терміни укладання договору оренди залежать так само й від них. Покладаючи саме на відповідача "всю відповідальність" за несвоєчасне отримання платежів позивач порушує принцип особистої (індивідуальної) відповідальності, що є в цивільному праві, згідно з яким особа не може бути притягнута до відповідальності за дії інших осіб. У поданому до суду позові Харківська міська рада не пропонує жодного механізму визначення ступеню "провини" кожної з осіб, що приймали участь в процесі укладання договору оренди, в тому числі себе особисто.

Не можуть бути прийняті судом до уваги твердження позивача про те, що відповідач у період з 01 грудня 2016 року по 30 вересня 2019 року не оплачував користування земельною ділянкою по вул. Свободи, 23 у м. Харків, оскільки згідно пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

На виконання вимог податкового кодексу з 2014 року і по 2019 рік Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" подавало податкові декларації зі сплати податку на землю та сплачував його у розмірах, визначених чинним законодавством. За вищевказаний період було сплачено 104319,62 грн.

Тобто відповідач, для уникнення претензій щодо можливого безоплатного користування земельною ділянкою (користування якою згідно з вимогами законодавства не може бути безоплатним) здійснював саме ті платежі, на які в нього були хоча б якісь законні підстави. Будь-які інші належні підстави (зокрема, підстави для сплати орендної плати) на той час об'єктивно не існували. Відповідна позиція Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛАДА ЛТД" підтверджується низкою письмових доказів та нічим не спростована з боку позивача.

Крім того, суд зауважує, що позивачем не подано будь-яких належних та допустимих доказів, які переконливо свідчили б про те, що відповідач використовував земельну ділянку, саме з комерційною метою, як це зазначено у розрахунку розміру безпідставно збережених коштів. Більше того, судом встановлено, що відповідач звернувся до міської ради з метою зміни використання спірної земельної ділянки - для освітньої діяльності - і таку зміну позивачем було здійснено. Зазначене саме по собі виключає обґрунтування твердження позивача про комерційне використання спірної земельної ділянки відповідачем.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частни 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу Україниналежними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, не підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 261 Цивільного кодексу України визначено: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину, вчиненого під впливом насильства, починається від дня припинення насильства; перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня, коли почалося його виконання; у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання; за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку; за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання; винятки з правил, встановлених частинами першою та другою цієї статті, можуть бути встановлені законом.

Вищим господарським судом України у пункті 2.2. Постанови Пленуми від 29 травня 2013 року № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказувалося, що за змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що судом відмовлено в позові з підстав його необґрунтованості, заява відповідача про застосування позовної давності та клопотання позивача про поновлення строку позовної давності підлягають відхиленню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судовий збір покладається на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Відповідно до статті 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги продовжуються на строк дії такого карантину.

Повне рішення складено "25" травня 2020 р.

Суддя П.В. Хотенець