Рішення

від 10.04.2020 по справі 160/12510/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2020 року Справа № 160/12510/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши у місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

11 грудня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2019 року №0031485130.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на підставі висновків акту №48825/04-36-51-30/34196352 від 09.09.2019 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток ТОВ ЗОРЯ НИВ , Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №0031485130, в якому зазначено про порушення позивачем норм Наказу Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим ТОВ ЗОРЯ НИВ донараховане податкове зобов`язання у розмірі 13 152 454 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 288 113,50 грн. З зазначеним рішенням позивач не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованими, оскільки в рядку 3.2.4 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств позивачем було помилково зазначено суму, яка при цьому не вплинула на об`єкт оподаткування податку на прибуток. Зауважив, що ТОВ ЗОРЯ НИВ має право надіслати уточнюючі розрахунки до поданих податкових декларацій протягом 1095 днів відповідно до статті 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням місцезнаходження позивача; доказів сплати судового збору юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ у сумі 19 210,00 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2019 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали шляхом подання до суду копії позовної заяви з додатками для відповідача.

10 січня 2020 року позивачем до суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із уточненою позовною заявою з ідентичними позовними вимогами.

Ухвалою суду від 14.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17 лютого 2020 року о 12:30 год.

05 лютого 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що під час проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток ТОВ ЗОРЯ НИВ за звітний період півріччя 2019 року встановлено заниження об`єкту оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2019 року на суму 73 069 188 грн. та заниження податку на прибуток в сумі 13 152 454 грн. Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

17 лютого 2020 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу №160/12510/19 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 04 березня 2020 року о 10:00 год.

04 березня 2020 року у судовому засіданні ухвалою суду провадження у справі було зупинено до 30.03.2020 року.

На підставі ухвали суду від 30.03.2020 провадження в адміністративній справі було поновлено та призначено судове засідання на 30 березня 2020 року о 16 год. 00 хв.

30 березня 2020 року сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Частиною 9 статті 205 КАС України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 КАС України, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

За приписами статті 193 КАС України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

На підставі п.п.19-1.1.1, п.п.19-1.1.2 п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, у порядку, визначеному п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ ЗОРЯ НИВ (код 34196352) за звітний період півріччя 2019 року.

За результатами перевірки складено акт №48825/04-36-51-30/34196352 від 09.09.2019, в якому зазначено, що при перевірці було використано: інформаційно-телекомунікаційні бази даних ДФС України; надані до Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області в електронному вигляді: податкова декларація з податку на прибуток підприємства за півріччя 2019 року від 08.08.2019 № 9173773111 (з додатками); звіт про фінансовий результат (Звіт про сукупний дохід) за півріччя 2019 року станом на 30.06.2019 від 25.07.2019 № 9162446249; податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2018 рік від 27.02.2019 №91311001593 (з додатками); звіт про фінансовий результат (Звіт про сукупний дохід) за 2018 рік станом на 31.12.2018 від 27.02.2019 № 9311020024.

При перевірці показників податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за півріччя 2019 року відповідачем встановлено: показник рядка 3.2.4 Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140 розділу III Податкового кодексу України) додатку РІ до податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2019 від 08.08.2019 №9173773111 підприємством визначено у розмірі 73 069 188 грн.

Згідно з податковою декларацією з податку на прибуток за 2018 рік від 27.02.2019 №9311001593 підприємством задекларовано наступні показники:

Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку: 30 041 715 грн.;

Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -): - 72 312 650 грн.;

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -): 72 329 340 грн.;

Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 Рі) (+, -): 16 690 грн.

Таким чином, в податковій декларації з податку на прибуток за 2018 рік відсутній показник збиткового результату діяльності, що підлягає врахуванню при зменшенні об`єкту оподаткування наступних податкових звітних періодів.

При камеральній перевірці податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2019 року встановлено не вірне заповнення додатку РІ, що призвело до невідповідності даних податкової декларації з податку на прибуток за півріччя 2019 року, а саме:

Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу III Податкового кодексу України) (рядок 3.2.4 Додатку Рі до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2019 року від 08.08.2019 №9173773111) підприємством визначено у розмірі 73 069 188 грн. Значення рядків податкової звітності за результатами перевірки - 0;

Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+, -) (рядок 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2019 року від 08.08.2019 №9173773111), підприємством визначено у розмірі 4 636 000 грн. Значення рядків податкової звітності за результатами перевірки - 77 705 188 грн.;

Об`єкт оподаткування (рядок 02 + рядок 03 РІ) (+, -) (рядок 04 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства за І півріччя 2019 року від 08.08.2019 № 9173773111) підприємством визначено у розмірі 0. Значення рядків податкової звітності за результатами перевірки - 73 069 188 грн.

Таким чином, в порушення п.п.140.4.2 п.140.4 ст.140, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 20 жовтня 2015 року № 897 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28 квітня 2017 року № 467 зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 19 жовтня 2018 № 842) Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств , встановлено заниження значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2019 року на суму 73 069 188 грн. та податкового зобов`язання з податку на прибуток на 13 152 454 грн.

09 жовтня 2019 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0031485130, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 13 152 454 грн. та у розмірі 3 288 113,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу №1710 від 17.10.2019.

Рішенням Державної податкової служби України від 18.11.2019 №9837/6/99-60-68-05-01 про результати розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення від 09.10.2019 №0031485130 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Водночас, за приписами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.

У свою чергу, суд зауважує, що лише дотримання встановлених податковим законодавством умов та порядку проведення перевірок може бути підставою для висновку про законність перевірки. Невиконання процедурних вимог ПК України щодо призначення та (або) проведення контрольних заходів призводить до визнання перевірок (незалежно від їх виду) незаконними та відсутності правових наслідків таких.

Водночас, своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків може бути перевірена контролюючим органом в разі здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 826/13195/16, від 28.05.2019 у справі №826/19473/14.

Під час проведення камеральної перевірки податковим органом було встановлено неправомірне заниження значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток за півріччя 2019 року на суму 73 069 188 грн., що призвело до заниження податкового зобов`язання з податку на прибуток на 13 152 454 грн.

Таким чином, оскільки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України достовірність, повнота нарахування та сплати, в тому числі податку на прибуток, є предметом документальної перевірки, а не камеральної перевірки, при збільшенні позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням суми грошового зобов`язання з податку на прибуток відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій.

Суд зазначає, що виявлення розбіжностей під час співставлення даних, що містяться у податкових деклараціях платника податків та звітах про фінансовий результат, не доводять склад податкового правопорушення, яке за своєю суттю може бути встановлене на підставі дослідження первинних документів податкового та бухгалтерського обліку позивача.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі №804/6286/17.

Відповідно до приписів підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що позивачем засобами електронного зв`язку була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за 2018 рік, за даними якої об`єкт оподаткування (рядок 04) склав 16990 грн., сума податку на прибуток до сплати (рядок 06) - 3004 грн. Фінансовий результат до оподаткування (рядок 02) склав: - 72 312 650 грн.

Також, позивачем було подано фінансову звітність за 2018 рік. Так, за даними Звіту про фінансові результати за 2018 рік збиток за звітний період склав 72312 тис. Грн.

Позивачем засобами електронного зв`язку була подана податкова декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року, за даними якої об`єкт оподаткування (рядок 04) склав 0 грн., сума податку на прибуток до сплати (рядок 06) - 0 грн. Фінансовий результат до оподаткування (рядок 02) склав - 4636000 грн. За даними Звіту про фінансові результати за І півріччя 2019 року (прийнятий контролюючим органом 25.07.2019 17:57 згідно квитанції №2) збиток за звітний період склав 4636 тис. грн.

Як вказує позивач, в рядку 3.2.4 додатка РІ до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 року, ним помилково зазначено суму 73 069 188 грн., а в рядку 2.1.1 помилково зазначено суму 77 705 188 грн.

Однак, вказаний недолік усунуто шляхом подання уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за півріччя 2019 рік, яка прийнята контролюючим органом 16.10.2019 11:21, де скоригувано додаток РІ до податкової декларації з податку на прибуток, а результаті чого, в рядку 2.1.1 Додатку РІ залишилась сума 4636844 грн., а в рядку 3.2.4 - 0 грн.

Обов`язок виправлення помилок з урахуванням строків давності, самостійно виявлених платником податку у поданій у минулих податкових періодах податковій декларації, встановлено пунктом 50.1 статті 50 ПК України.

Так, відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Ця норма зобов`язує платника податку надіслати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою уточнюючого розрахунку, чинного на час подання, або виправити помилку шляхом відображення уточнюючих показників у складі поточної декларації за будь-який наступний податковий період.

Пунктом 50.2 статті 50 ПК України також визначено, що платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Тобто, подією, з настанням якої пункт 50.2 статті 50 ПК України пов`язує припинення права платника на уточнення показників раніше поданої звітності, є проведення саме документальної планової або позапланової перевірки.

Отже, у випадках отримання акту камеральної перевірки щодо певної податкової декларації, платник податків не обмежений у праві подати уточнюючий розрахунок до цієї декларації.

Праву платника податку подати уточнюючу податкову декларацію кореспондує обов`язок контролюючого органу прийняти таку декларацію, провести в установлений строк камеральну перевірку та за її результатами здійснити відповідні дії.

Таким чином, після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки, платник має право подавати уточнюючі розрахунки, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення за наслідками такої камеральної перевірки, повинен встановити дійсний обов`язок платника зі сплати податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 4 вересня 2018 року у справі № 813/1977/14.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 КАС України).

Враховуючи порушення відповідачем процедури проведення камеральної перевірки та винесення за її результатами оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити у відповідності до положень частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ (49040, м. Дніпро, просп. Праці, 2Т, кімната 9; код ЄДРПОУ 34196352) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.10.2019 №0031485130.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЗОРЯ НИВ судові витрати у сумі у розмірі 19 210,00 грн. (дев`ятнадцять тисяч двісті десять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 Кодексу адміністративного судочинства України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева