Ухвала

від 25.05.2020 по справі 320/3459/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

25 травня 2020 року 320/3459/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання незаконною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд визнати незаконною бездіяльність суб`єкта владних повноважень та зобов`язати його вчинити певні дії.

25 травня 2020 року від представника позивача, через службу діловодства суду, надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборони Бориспільській міській раді Київської області та Головному управлінню Держгеокадастру в Київській області (його структурним підрозділам) вчиняти будь-які дії стосовно земельної ділянки площею 0,10 га, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210500000:10:019:0049, із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

В обґрунтування поданої заяви представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 було подано до Бориспільської міської ради, для затвердження, погоджений проект землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки та витяг з Державного земельного кадастру. Разом з тим, відповідачем проігноровано обов`язок затвердити погоджений проект землеустрою у строки визначені ст. 118 ЗК України, до теперішнього часу зазначений проект органом місцевого самоврядування не затверджений. Вказані протиправні дії відповідача призводять до порушення прав позивача. Зазначає, що 27.08.2019 відповідачем прийнято рішення №127.27 "Про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок громадянам у власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Бориспіль (землі житлової і громадської забудови) ОСОБА_2 , яка розташована по АДРЕСА_1 . Тобто, дозвіл надано за цією самою адресою, де знаходиться земельна ділянка на яку позивачем вже розроблено проект землеустрою щодо її відведення, яка вже сформована і якій присвоєно кадастровий номер. В даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки спірна земельна ділянка може бути передана у власність іншій особі, що унеможливить ефективний захист порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Частиною першою статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

При цьому, частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.

Аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Тобто, прийняття рішення про забезпечення позову можливе лише в разі наявності обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля та витрати для відновлення прав та інтересів позивача або є очевидними ознаками протиправності оскаржуваного рішення та порушення прав позивача цим рішенням.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову в тій частині, яка стосується загальних положень застосування забезпечення позову, а також Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Рекомендації N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Так, заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що невжиття заходів забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти певні дії, може призвести до порушення прав та інтересів позивача, що в подальшому ускладнить або навіть унеможливить їх поновлення.

Разом з тим, представником позивача не наведено достатніх підстав, які б унеможливили захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття відповідних заходів, не надано належних доказів щодо існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Суд звертає увагу, що надання органом місцевого самоврядування дозволу іншій особі на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з приводу якої існує судовий спір, не є беззаперечною обставиною, наявність якої є підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Оцінка спірним діям відповідача має бути надана за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову. Оцінка іншим підставам викладеним в поданій заяві була надана судом в ухвалі від 27 квітня 2020 року.

В повторній заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено нових обставин, які б надали обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову.

Більш того, у випадку забезпечення позову суд фактично без належних на те підстав поставить під сумнів дії суб`єкта владних повноважень, втрутившись у його дискреційні повноваження без надання правової оцінки підставам для неприйняття ним відповідного рішення, а відтак тимчасово вирішить майбутній спір по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову та виходить за межі встановлених підстав для забезпечення позову.

Також суд акцентує увагу на тому, що в поданій заяві представник позивача просить заборонити, в тому числі й Головному управлінню Держгеокадастру в Київській області (його структурним підрозділам) вчиняти будь-які дії стосовно вищевказаної земельної ділянки, позаяк вказаний суб`єкт владних повноважень не є стороною у даній справі.

Відтак, судом не встановлено очевидних ознак небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, отже, підстави для забезпечення позову відсутні.

Таким чином, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням розумності та обґрунтованості вимог щодо забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Згідно підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Я.В. Горобцова