Ухвала

від 25.05.2020 по справі 540/1094/20

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

25 травня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1094/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки),

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просить скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.11.2018 р. № Ф-14085-51 в сумі 15819,54 грн. та від 05.02.2019 № Ф-14085-51 в сумі 18276,72 грн. Окрім того позивач просить суд скасувати нараховану недоїмку зі сплати ЄСВ у розмірі 8448 грн. за 2017 рік, 9828,72 грн. - за 2018 рік, 2754,18 грн. - за І квартал 2019 року, 918,06 грн. за квітень 2019 року.

Ухвалою суду від 30.04.2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк на усунення її недоліків. В ухвалі наголошено на відсутності в матеріалах справи належного документу на підтвердження сплати судового збору за подання позову, а також вказано на відсутність інформації, яка б свідчила про дату ознайомлення позивача зі змістом спірних вимог, у зв`язку із чим, суд був позбавлений можливості перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Клопотання про поновлення пропущеного строку станом на момент звернення до суду позивачем не подавалось.

Відтак, позивача було зобов`язано надати до суду документ про сплату судового збору на суму 840,80 грн., а також інформацію, яка свідчитиме про дату ознайомлення зі змістом спірних вимог, та докази на підтвердження своїх доводів або заяву про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які також мають підтверджуватися відповідними доказами.

На виконання означеної ухвали, позивачем подано до суду квитанцію від 18.05.2020р. № 14VP5371M на суму 841,00 грн.

Окрім того, позивач просив поновити йому строк на звернення до суду, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування". Мотивуючи заяву позивач стверджує, що дізнався про порушення своїх прав з листа відповідача від 11.03.2020р. № 960/ФОП/21-22-51-05, яким платнику податків надано розгорнуті дані щодо нарахованої недоїмки. Тобто зі змісту спірних вимог позивач дізнався лише про сам факт і суму застосованих до нього штрафних санкцій, проте до висновку про їх протиправність позивач прийшов лише після ознайомлення зі змістом означеного листа, в якому визначено періоди нарахування недоїмки зі сплати ЄСВ.

Дослідивши надані до суду документи, суд дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Положеннями абзаців 5-7, 9 частини четвертої статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" визначено, що у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Скарга на вимогу про сплату єдиного внеску подається до органу доходів і зборів вищого рівня у письмовій формі протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання платником єдиного внеску вимоги про сплату єдиного внеску, з повідомленням про це органу доходів і зборів, який прийняв вимогу про сплату єдиного внеску. Орган доходів і зборів, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення органом доходів і зборів не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Право громадянина на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю будь-якій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для повернення позовної заяви, оскільки процесуальним законодавством передбачено можливість визнання судом причини пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.

Поважними причинами пропущення строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Разом з тим, на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.

Як слідує з рішення Європейського Суду з прав людини у справі Іліан проти Туреччини, правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Також, у справі Белле проти Франції Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, а згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що положеннями постанови КМ України від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", зі змінами, внесеними постановами КМ України від 25.03.2020р. №239, від 22.04.2020р. №291, від 04.05.2020р. №343, від 20.05.2020р. №392, якими запроваджено до 22.06.2020 року на усій території України карантин.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", від 02.04.2020 року Розділ VІ Прикінцевих положень КАС України доповнено п. 3 відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Враховуючи зазначене, практику Європейського Суду з прав людини, спрямовану на ефективний доступ особи до суду для захисту її порушеного права, а також те, що порушення строків звернення відбулось з незалежних від позивача обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду з даним позовом та приймає рішення поновити вказаний строк.

Зазначений спір належить до юрисдикції судів адміністративної юрисдикції та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, відсутні.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. ( частина 2 ст. 257 КАС України).

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 262 КАС України).

Ознайомившись з матеріалами позовної заяви судом встановлено, що позивачем пред`явлено вимоги, які згідно ч. 6 ст. 12 КАС України належить до справ незначної складності (п. 20 ч. 1 ст. 4; ч. 2 ст. 12 КАС України), а тому відповідно до ч. 2 ст. 257, ч. 5 ст. 262 КАС України підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи предмет і підстави позову, суд дійшов висновку про можливість призначити розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду, керуючись статтями 171, 243, 248, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки).

Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у складі судді Гомельчука С.В.

Встановити відповідачу 15 (п`ятнадцятиденний) строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 15-ти днів з дня закінчення строку дії карантину. Відзив на позовну заяву повинен відповідати вимогам ст. 161 КАС України.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. ( ч. 3 ст. 162 КАС України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Позивач має право протягом п`ятиденного строку з моменту отримання відзиву подати до суду відповідь на нього, але не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку дії карантину, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Надати сторонам строк для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, а саме: відповідачу - в строк для подання відзиву, але не пізніше 15-ти днів з дня закінчення строку дії карантину, позивачу - не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву, проте, не пізніше 5-ти днів з дня закінчення строку дії карантину.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі надати суду належним чином засвідчені копії всіх документів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних вимог.

Витребувані документи надати протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, але не пізніше десяти днів з дня закінчення строку карантину.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ks.court.gov.ua/sud2170/.

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Гомельчук

Інформація про процесуальні права осіб, які приймають участь у справі

Ст. 44 КАС України, права та обов`язки учасників справи

1. Учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

2. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

3. Учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

4. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

5. Учасники справи зобов`язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

6. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

7. Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

8. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

9. Учасник справи звільняється від обов`язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

10. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

11. Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі.

Ст. 47 КАС України, процесуальні права та обов`язки сторін

1. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

2. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею.

3. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

4. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

5. Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії судового процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

6. Суд не приймає відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.

7. У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

8. Відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.