Рішення

від 20.05.2020 по справі 560/1458/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 560/1458/20

РІШЕННЯ

іменем України

20 травня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.01.2020 № 60 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 ..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на підставі наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.01.2020 № 60 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 . Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування податків і зборів від отриманого доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної її вартості придбання у 2018, за результатами якої складено акт від 31.01.2020 № 0145/22-01-33-03/ НОМЕР_1 . Разом з тим, копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №60 від 11.01.2020 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу вручено після того як перевірка була уже проведена та складено акт, а саме 13 лютого 2020 року. Позивач зазначає, що у контролюючого органу у відповідності до п.п 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України взагалі не було підстав для проведення перевірки, оскільки запит про надання інформації від 15.10.2019 № 6315/Д/22-01-52-05-09 складений із порушеннями норм чинного законодавства, що в свою чергу звільняє позивача від обов`язку щодо надання запитуваних документів та або інформації у відповідь на такий запит та тим сам і відсутня така підстава для проведення перевірки, як не надання пояснення та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Позивач вважає, що оскільки перевірка проведена з порушенням встановленого порядку для проведення перевірки, та як наслідок контролюючим органом незаконно винесено Акт та висновки встановлені Актом є такими, що не ґрунтуються на нормах закону та доводи перевіряючих осіб контролюючого органу, якими складено та підписано Акт за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки є необґрунтованими, невмотивованими та безпідставними, такими, що грубо порушують охоронювані законом інтереси позивача, оскільки відповідачем неналежно повідомлено ОСОБА_1 про проведення перевірки, а оскаржуваний наказ прийнято за відсутності підстав та умов, визначених підпунктом 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 березня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі без повідомлення (виклику) сторін.

У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області отримано інформацію про відчуження засновником ПП Експрес Агро ОСОБА_2 корпоративних прав щодо зазначеного підприємства. З метою отримання інформації про інвестиційний дохід на адресу засновника та ПП Експрес Агро направлено запити та отримано відповіді, за якими з`ясовано, що 05 січня 2018 року громадяни ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) уклали Договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Приватного підприємства Експрес Агро , код ЄДРПОУ 40779770. За умовами договору, продавець передав у власність покупцю належне йому право на свою частку у статутному капіталі ПП Експрес Агро у розмірі 100%. Відповідно п.1.3 Договору, вартість статутного капіталу на момент продажу складає 16000000 грн. При цьому, передано право на участь в управлінні Підприємством; на призначення посадових осіб і працівників; отримання прибутку; а також всі інші права що передбачені Законом та Статутом Підприємства. Ціну об`єкта продажу визначено в сумі 50000 грн. та дату граничного розрахунку - 07.03.2018. На підставі даної інформації ОСОБА_1 направлено запит, лист від 15.10.2019 №6315/Д/22-01-52-05-09. Однак, платник вважаючи, що порушень податкового законодавства не вчиняв дійшов висновку про невідповідність запиту вимогам п.73.3 ст.73 ПК України та будь-яких пояснень, спростувань запитуваної контролюючим органом інформації не надав. Крім того, платником за 2018 рік не подано до органу ДПС декларації про майновий стан та доходи, що стало підставою прийняття керівником Головного управління ДПС у Хмельницькій області наказу про проведення невиїзної перевірки за №60 від 11.01.2020. Оскаржуваний наказ, разом із повідомленням про дату, місце та час проведення перевірки №26 від 11.01.2020, 15 січня 2020 року направлено платнику у відповідності до вимог пункту 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, платником зазначений лист у відділенні поштового зв`язку своєчасно не отримано. Хоча поштовим працівником про наявність листа повідомлено 20.01.2020, при цьому, як видно із інформації наданої поштовим відділенням, інші листи отримувалися, окрім листа за № 3000001227050, відправленого Славутським управлінням ГУ ДПС у Хмельницькій області. Відповідно до повідомлення від 11.01.2020 №26, тривалість перевірки становить три дні з 22 січня 2020 року. При цьому, необхідно зазначити, що перевірка проводилась з 22.01.2020 по 24.01.2020 включно. Враховуючи викладене, доводи позивача, наведені в позовній заяві не спростовують обґрунтованість прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області наказу №60 від 11.01.2020 року та своєчасності його надсилання платнику. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв`язку та сукупності, суд встановив таке.

21.03.2019 ДФС України направила на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області лист № 9467/7/99-99-13-01-02-17 від 21.02.2019, в якому з метою виконання заходів з питань забезпечення проведення у 2019 році якісної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, затверджених наказом ДФС від 02.01.2019 № 1 Про проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році , надала у додатку 1 перелік осіб, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань протягом 2018 року перебували як засновники підприємств, а станом на 01.01.2019 відомості щодо участі таких осіб у цих підприємствах відсутні. З метою забезпечення надходжень до бюджету зобов`язала ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснити заходи щодо забезпечення виконання такими особами законодавства та свого конституційного обов`язку, зокрема шляхом декларування отриманих доходів.

Ізяславським управлінням ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено аналіз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформаційних баз даних ДПС України. Проведеним аналізом та інформацією наявною в інформаційних базах даних встановлено, що позивачем, відповідно договору купівлі-продажу від 05.01.2018, у громадянина ОСОБА_2 придбано частку в статутному капіталі Приватного підприємства Експрес-Агро (код ЄДРПОУ 40779770) в стовідсотковому розмірі. Вартість статутного капіталу на момент продажу, відповідно п. 1.3 Договору, складає 16000000,00 грн., хоча фактична сума придбання відповідно п.2.1. вищезазначеного договору складає 50000 грн., тобто придбання проведено за вартістю нижчою від номінальної (або зі знижкою). База оподаткування податком на доходи фізичних осіб, визначена статтею 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема підпунктом 164.2.20 визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ, тому, враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивачем отримано дохід у розмірі різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 15950000,00 грн. та не подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи в законодавчо встановлені терміни, що є порушенням пп. 170.2.1 п. 170.2. ст. 170 ПКУ.

У зв`язку з зазначеним обставинами 15.10.2019 відповідач направив на адресу ОСОБА_1 запит за вих. № 6315/Д/22-01-52-05-09 у якому зазначив про необхідність протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати пояснення та документальне підтвердження (належним чином завірені копії документів) щодо отримання позивачем вказаного доходу відповідно ст. 164.2.20 Кодексу (різниці між номінальною вартістю та вартістю придбання частки у статутному капіталі підприємства) у 2018 році, а саме: копії установчих документів; вид внеску, яким чином формувався статутний капітал (грошові кошти, цінні папери, рухоме, нерухоме майно та/або майнові права); договори купівлі - продажу частки у статутному капіталі та інші документи, які підтверджують право на участь та/або відчуження статутного капіталу; розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордера про внесення коштів до статутного капіталу; інші документи, які відносяться до операцій з придбання/відчуження корпоративних прав.

Позивачем на запит відповідача № 6315/Д/22-01-52-05-09 від 15.10.2019 пояснень та документальних підтверджень надано не було.

11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ № 60, яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з питань повноти нарахування податків і зборів від отриманого доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання у 2018 році.

Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підставою для призначення позапланової перевірки є пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: 1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У межах інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючий орган здійснює збір і опрацювання податкової інформації.

Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 до перевірочний аналіз є невід`ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснення на підставі інформації, отриманої від відповідних підрозділів, а також іншої наявної в органів Державної фіскальної служби інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел. При організації документальних перевірок до перевірочний аналіз здійснюється з опрацюванням: а) інформації інформаційно - аналітичних систем органів державної фіскальної служби всіх рівнів, що дозволяє виявити ризики у діяльності платників податків; б) показників фінансової (за наявності) та податкової звітності (при виявленні розбіжностей аналізуються їх причини); в) інформації про пов`язаних осіб; г) інформації, отриманої з НКІДПФР, про укладені угоди з цінними паперами; д) інформації, отриманої від інших підрозділів; е) інформації щодо проведених операцій з нерезидентами; є) інформації з відповідних джерел (ЗМІ, Інтернету тощо); ж) інформації щодо взаємовідносин з будь-якими контрагентами; з) інформації щодо застосування платником податків схем ухилення від оподаткування або схем мінімізації (за наявності); іншої інформації щодо платника податків, яка може бути використана при проведенні до перевірочного аналізу, з метою визначення можливих ризиків порушень платником податків чинного законодавства та питань, що підлягають першочерговій перевірці.

В даному випадку ГУ ДПС у Хмельницькій області отримано інформацію про відчуження засновником ПП Експрес Агро ОСОБА_2 корпоративних прав щодо зазначеного підприємства, а саме відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2018, позивачем у громадянина ОСОБА_2 придбано частку в статутному капіталі Приватного підприємства Експрес-Агро (код ЄДРПОУ 40779770) в стовідсотковому розмірі. Вартість статутного капіталу на момент продажу, відповідно п. 1.3 Договору, складає 16000000,00 грн., хоча фактична сума придбання відповідно п.2.1. вищезазначеного договору складає 50000 грн., тобто придбання проведено за вартістю нижчою від номінальної (або зі знижкою). Враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивачем отримано дохід у розмірі різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 15 950 000,00 грн. та неподання позивачем Податкової декларації про майновий стан і доходи в законодавчо встановлені терміни, що є порушенням пп. 170.2.1 п. 170.2. ст. 170 ПКУ.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Так, згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Суд зазначає, що підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому суд наголошує, що змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково.

Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.

Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.

У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.

Отже, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.

За таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2018 року по справі №815/2596/17.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем відповідь на запит контролюючого органу надана не була.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Хмельницькій області дотримано приписи п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України для надіслання обов`язкового письмового запиту платнику податків, а зміст цього запиту відповідає вимогам п.73.3 Податкового кодексу України: підписаний керівником контролюючого органу, містить перелік запитуваної інформації та документів на її підтвердження та підстави для його надіслання, а позивачем на запит не надано жодної відповіді.

За таких обставин на позивача покладався обов`язок щодо надання пояснень та повної інформації, про надання якої і складено запит контролюючого органу, а у ГУ ДПС у Хмельницькій області виникло право на проведення документальної позапланової перевірки внаслідок ненадання інформації.

Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 Кодексу.

Таким чином, наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " виданий у відповідності до норм чинного законодавства та відповідає цим вимогам.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 по справі №820/3038/17 та постанові від 22.05.2018 по справі №820/4605/17.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Пояснення позивача щодо отримання наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " після проведення перевірки, як на підставу для його скасування, суд вважає необґрунтованими з підстав наведених нижче.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що наказ №60 від 11.02.2020 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , разом із повідомленням про дату, місце та час проведення перевірки №26 від 11.01.2020 року, 15 січня 2020 року відповідачем направлено платнику у відповідності до вимог пункту 42.2 ст.42 Податкового Кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем зазначений лист у відділенні поштового зв`язку своєчасно не отримано.

З метою отримання доказів того, що позивач свідомо відмовлявся отримувати кореспонденцію, що надходила від органу ДПС на адресу Ізяславського відділення поштового зв`язку направлено запит, щодо надання копій аркушів книги реєстрації вручень рекомендованих листів за період з 19 по 24 січня 2020 року, згідно яких встановлено, що інша кореспонденція у зазначений період часу позивачем отримувалась.

Представником відповідача надано до суду письмові пояснення оператора поштового зв`язку ВПЗ Ізяслав ЦПЗ №6ХДАТ Урпошта ОСОБА_3 , в яких остання зазначила, що поштове відправлення № 3000001227050, що адресоване ОСОБА_1 надійшло до відділення 17.01.2020. 20 січня 2020 року, щодо вручення даного листа, була відмова.

Відповідно до повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 11.01.2020 №26, тривалість перевірки становить три дні з 22 січня 2020 року.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що доводи позивача, наведені в позовній заяві не спростовують обґрунтованість прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області наказу №60 від 11.01.2020 року та своєчасності його надсилання платнику.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ відповідачем винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем в повному обсязі інформації та її документального підтвердження на запит контролюючого органу.

Окрім цього, враховуючи, що перевірка була проведена, що вбачається з наявності відповідного акту про її результати, предметом розгляду справи у суді має бути лише суть виявлених порушень та оскарження відповідних рішень контролюючого органу, прийнятих за наслідками перевірки. Позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок, можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

Тобто, спосіб захисту має враховувати суть правопорушення, допущеного суб`єктом владних повноважень - відповідачем.

Суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Крім того, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення (Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).

Суд зазначає, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковим під час судового розгляду.

Зазначена позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 13.03.2018 року по справі №804/1113/16.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд відмічає, що спірний наказ є правовим актом індивідуальної дії, який розрахований на певне коло осіб, в ньому встановлений чіткий строк для проведення перевірки, в який перевірка була проведена, що підтверджується актом перевірки, отже оскаржуваний наказ є вичерпаним у разі проведення перевірки.

Таким чином, задоволення позовних вимог про протиправність та скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Хмельницькій області та враховуючи що задоволення позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відмову у задоволенні позову.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства. У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судовий збір не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Судові витратив порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 43142957)

Головуючий суддя /підпис/ І.І. Тарновецький Згідно з оригіналом Суддя І.І. Тарновецький