П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 560/1458/20
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
16 грудня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Білої Л.М. Франовської К.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу,
В С Т А Н О В И В :
в березні 2020 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11.01.2020 № 60 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 .
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Хмельницькій області та враховуючи що задоволення позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що копію наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №60 від 11.01.2020 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки позивачу вручено після того як перевірка була уже проведена та складено акт.
Вважає, що у контролюючого органу у відповідності до п.п 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України взагалі не було підстав для проведення перевірки, оскільки запит про надання інформації від 15.10.2019 № 6315/Д/22-01-52-05-09 складений із порушеннями норм чинного законодавства, що в свою чергу звільняє позивача від обов`язку щодо надання запитуваних документів та або інформації у відповідь на такий запит та тим сам і відсутня така підстава для проведення перевірки, як не надання пояснення та їх документальних підтверджень на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Позивач також вважає, що судом першої інстанції без належного дослідження та надання оцінки неналежних та недостовірних доказів відповідача щодо отримання позивачем, зокрема копії форми 5 №1 від 21.02.2020 та №2 від 20.01.2020, які були адресовано пану ОСОБА_2 , пану ОСОБА_2 та пані ОСОБА_3 , тобто адресовані невстановленій особі та направлені на невстановлену адресу.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ОСОБА_1 було направлено запит, лист від 15.10.2019 №6315/Д/22-01-52-05-09, однак, платник вважаючи, що порушень податкового законодавства не вчиняв дійшов висновку про невідповідність запиту вимогам п.73.3 ст.73 ПК України та будь-яких пояснень, спростувань запитуваної контролюючим органом інформації не надав. Крім того, платником за 2018 рік не подано до органу ДПС декларації про майновий стан та доходи, що стало підставою прийняття керівником Головного управління ДПС у Хмельницькій області наказу про проведення невиїзної перевірки за №60 від 11.01.2020. Оскаржуваний наказ, разом із повідомленням про дату, місце та час проведення перевірки №26 від 11.01.2020, 15 січня 2020 року направлено платнику у відповідності до вимог пункту 42.2 ст. 42 Податкового Кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Однак, платником зазначений лист у відділенні поштового зв`язку своєчасно не отримано. Хоча поштовим працівником про наявність листа повідомлено 20.01.2020, при цьому, як видно із інформації наданої поштовим відділенням, інші листи отримувалися, окрім листа за № 3000001227050, відправленого Славутським управлінням ГУ ДПС у Хмельницькій області.
Вважає, що доводи позивача, наведені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованість прийнятого Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області наказу №60 від 11.01.2020 року та своєчасності його надсилання платнику.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.03.2019 ДФС України направила на адресу ГУ ДФС у Хмельницькій області лист № 9467/7/99-99-13-01-02-17 від 21.02.2019, в якому з метою виконання заходів з питань забезпечення проведення у 2019 році якісної кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році, затверджених наказом ДФС від 02.01.2019 № 1 Про проведення кампанії декларування громадянами доходів, отриманих у 2018 році , надала у додатку 1 перелік осіб, які за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань протягом 2018 року перебували як засновники підприємств, а станом на 01.01.2019 відомості щодо участі таких осіб у цих підприємствах відсутні. З метою забезпечення надходжень до бюджету зобов`язала ГУ ДФС у Хмельницькій області здійснити заходи щодо забезпечення виконання такими особами законодавства та свого конституційного обов`язку, зокрема шляхом декларування отриманих доходів.
Ізяславським управлінням ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено аналіз даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інформаційних баз даних ДПС України. Проведеним аналізом та інформацією наявною в інформаційних базах даних встановлено, що позивачем, відповідно договору купівлі-продажу від 05.01.2018, у громадянина ОСОБА_4 придбано частку в статутному капіталі Приватного підприємства Експрес-Агро (код ЄДРПОУ 40779770) в стовідсотковому розмірі. Вартість статутного капіталу на момент продажу, відповідно п. 1.3 Договору, складає 16000000,00 грн., хоча фактична сума придбання відповідно п.2.1. вищезазначеного договору складає 50000 грн., тобто придбання проведено за вартістю нижчою від номінальної (або зі знижкою). База оподаткування податком на доходи фізичних осіб, визначена статтею 164 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), зокрема підпунктом 164.2.20 визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 ПКУ, тому, враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивачем отримано дохід у розмірі різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 15950000,00 грн. та не подано Податкову декларацію про майновий стан і доходи в законодавчо встановлені терміни, що є порушенням пп. 170.2.1 п. 170.2. ст. 170 ПКУ.
15.10.2019 відповідач направив на адресу ОСОБА_1 запит за вих. № 6315/Д/22-01-52-05-09 у якому зазначив про необхідність протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання цього запиту, надати пояснення та документальне підтвердження (належним чином завірені копії документів) щодо отримання позивачем вказаного доходу відповідно ст. 164.2.20 Кодексу (різниці між номінальною вартістю та вартістю придбання частки у статутному капіталі підприємства) у 2018 році, а саме: копії установчих документів; вид внеску, яким чином формувався статутний капітал (грошові кошти, цінні папери, рухоме, нерухоме майно та/або майнові права); договори купівлі - продажу частки у статутному капіталі та інші документи, які підтверджують право на участь та/або відчуження статутного капіталу; розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордера про внесення коштів до статутного капіталу; інші документи, які відносяться до операцій з придбання/відчуження корпоративних прав.
Позивачем на запит відповідача № 6315/Д/22-01-52-05-09 від 15.10.2019 пояснень та документальних підтверджень надано не було.
11.02.2020 Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято наказ № 60, яким вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з питань повноти нарахування податків і зборів від отриманого доходу у вигляді різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання у 2018 році.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття вказаного наказу позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах позову щодо підстав прийняття оскаржуваного наказу відповідача №60 від 11.02.2020 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.
Приписами статті 75 ПК України передбачено право контролюючого органу проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України підставою для перевірки є отримання податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
При цьому слід зазначити, що підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, викладено в новій редакції з урахуванням внесених змін Законом України від 21 грудня 2016 року №1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", яку доповнено змістом, що надає можливість проведення позапланової перевірки також у разі отримання податкової інформації, яка свідчить про порушення вимог податкового законодавства, при чому змістова конструкція цієї норми обумовлює наявність інформації, як така, що допускає порушення, але не обов`язково.
Внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю.
Підставою для призначення позапланової перевірки є пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, а саме: 1) отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
У межах інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючий орган здійснює збір і опрацювання податкової інформації.
Відповідно до пп.2.1.1 п.2.1 Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДФС від 31.07.2014 №22 до перевірочний аналіз є невід`ємною частиною процесу підготовки до проведення документальних перевірок дотримання податкового, валютного та іншого законодавства та фактичних перевірок і здійснення на підставі інформації, отриманої від відповідних підрозділів, а також іншої наявної в органів Державної фіскальної служби інформації щодо платника податків, отриманої як з внутрішніх, так і зовнішніх джерел.
Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених п.201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Отже, аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.
Належною формою реалізації такого обов`язку, є спрямування письмового запиту до платника податків із зазначенням у запиті про існуючі порушення з боку такого платника та необхідність надання ним пояснень та документів. Метою запиту є підтвердження або спростування тієї інформації, яка є у податкового органу, при чому достовірність такої інформації про порушення може бути як категорична, так і умовна. Встановлення порушення та формування висновків про це можливе лише після отримання запитуваної контролюючим органом інформації. Тому наведення у запиті з посиланням на інформацію, як можливого порушення, а не категоричного висновку про порушення з боку платника податків, передбачає наявність інформації, яка потребує додаткової перевірки, яку можливо реалізувати шляхом здійснення запиту та проведеного аналізу після її отримання.
У випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту у податкового органу існують підстави для її призначення.
Таким чином, обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки позивача є направлення письмового запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.
Відповідно до підпункту 16.1.5, підпункту 16.1.7 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством, подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до статті 81 Податкового кодексу України у наказі на проведення документальної позапланової перевірки повинно бути зазначено підставу для її проведення із зазначенням відповідного п.п.78.1.1 п.78.1 статті 78 Кодексу.
Зважаючи на вищевикладене, документальна позапланова перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення.
Як встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у Хмельницькій області отримано інформацію про відчуження засновником ПП Експрес Агро ОСОБА_4 корпоративних прав щодо зазначеного підприємства, а саме відповідно до договору купівлі-продажу від 05.01.2018, позивачем у громадянина ОСОБА_4 придбано частку в статутному капіталі Приватного підприємства Експрес-Агро (код ЄДРПОУ 40779770) в стовідсотковому розмірі. Вартість статутного капіталу на момент продажу, відповідно п. 1.3 Договору, складає 16000000,00 грн., хоча фактична сума придбання відповідно п.2.1. вищезазначеного договору складає 50000 грн., тобто придбання проведено за вартістю нижчою від номінальної (або зі знижкою).
Враховуючи вищевикладене, та той факт, що позивачем отримано дохід у розмірі різниці номінальної вартості частки у статутному капіталі та фактичної вартості її придбання в сумі 15 950 000,00 грн. та неподання позивачем Податкової декларації про майновий стан і доходи в законодавчо встановлені терміни, що є порушенням пп. 170.2.1 п. 170.2. ст. 170 ПКУ.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, за таких обставин у контролюючого органу є право на оцінку пояснень і їх документальних підтверджень. Якщо ці пояснення не обґрунтовані або документально не підтверджені, перевірка може бути призначена.
Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 12.06.2018 року по справі №815/2596/17.
Судом в ході розгляду справи встановлено, що наказ №60 від 11.02.2020 Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 , разом із повідомленням про дату, місце та час проведення перевірки №26 від 11.01.2020, 15 січня 2020 відповідачем направлено платнику у відповідності до вимог пункту 42.2 ст.42 Податкового Кодексу України рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Також, під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем відповідь на запит контролюючого органу надана не була.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ГУ ДПС у Хмельницькій області дотримано приписи п.73.3. ст.73 Податкового кодексу України для надіслання обов`язкового письмового запиту платнику податків, а зміст цього запиту відповідає вимогам п.73.3 Податкового кодексу України: підписаний керівником контролюючого органу, містить перелік запитуваної інформації та документів на її підтвердження та підстави для його надіслання, а позивачем на запит не надано жодної відповіді.
Тобто, на позивача покладався обов`язок щодо надання пояснень та повної інформації, про надання якої і складено запит контролюючого органу, а у ГУ ДПС у Хмельницькій області виникло право на проведення документальної позапланової перевірки внаслідок ненадання інформації.
Таким чином, наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " виданий у відповідності до норм чинного законодавства та відповідає цим вимогам.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 20.02.2018 по справі №820/3038/17 та постанові від 22.05.2018 по справі №820/4605/17.
Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 14.02.2019 по справі № 826/9336/17, від 02.03.2018 по справі №820/2762/17, від 20.02.2018 по справі №820/3038/17.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.
Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Доводи апеляційної скарги щодо отримання наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " після проведення перевірки, як на підставу для його скасування, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки предметом розгляду даної справи є правомірність винесення оскаржуваного наказу а не дій вчинених відповідачем щодо порядку проведення перевірки.
Також встановлено, що з метою отримання доказів того, що позивач свідомо відмовлявся отримувати кореспонденцію, що надходила від органу ДПС на адресу Ізяславського відділення поштового зв`язку направлено запит, щодо надання копій аркушів книги реєстрації вручень рекомендованих листів за період з 19 по 24 січня 2020 року, згідно яких встановлено, що інша кореспонденція у зазначений період часу позивачем отримувалась.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуваний наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 11 січня 2020 року №60 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_1 " винесено відповідно до чинних на момент виникнення спірних правовідносин положень податкового законодавства у зв`язку з ненаданням позивачем документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит Головного управління ДФС у Хмельницькій області та враховуючи що задоволення позовних вимог про скасування наказу про проведення перевірки не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки контролюючим органом фактично реалізована його компетенція на проведення перевірки та оформлення результатів такої перевірки, а тому не є таким, що порушує права позивача, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для задоволення.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С. Судді Біла Л.М. Франовська К.С.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2020 |
Оприлюднено | 21.12.2020 |
Номер документу | 93629901 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Смілянець Е. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні