Рішення

від 25.05.2020 по справі 640/4871/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року м. Київ №640/4871/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Підприємства "Барекс ЛТД" до Київської міської митниці ДФС про визнання проти-правними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправними і скасу-вати рішення про коригування митної вартості товарів №UA100070/2019/000027/2 від 07.03.2019 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA10070/2019/00129 від 07.03.2019.

Підставою позову зазначено те, що позивач одночасно з митною декларацією в повно-му обсязі надав органу доходів і зборів документи, які підтверджують митну вартість товару, згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, а під час проведення консультацій - пакет додаткових доку-ментів, визначених ч. 3 ст. 53 цього Кодексу. Відповідач не довів, що подані документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично плачена або підлягає сплаті за ці товари. Ствер-джує про відсутність будь-яких обмежень, передбачених ч. 1, 2 ст. 58 МК України щодо застосування основного методу визначення митної вартості імпортованих товарів за ціною договору (контракту), та неправомірність визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом.

Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав правомірності визначення митної вартості за резервним методом. Зазначає про наявність у поданих декла-рантом документах розбіжностей та не надання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу.

Інших заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не надійшло.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задо-волення позовних вимог у повному обсязі, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що на підставі контракту від 06.06.2018 №1-06/06178, укладеного між позивачем (Покупець) та AZUVI INTERNATIONAL LLP (Індія) (Продавець), позивачем придбано товар. Продавцем виписано проформу-інвойс від 04.12.2018 №ехр93/18-19 на загальну вартість 17564,92 доларів США. Також, Продавцем виписано два комерційних інвойси на товар (плитка керамічна), визначеного найменування, асортименту, кількості та ціни: від 12.01.2019 №Е81/2018-19 на загальну суму 10839,74 доларів США, від 12.01.2019 №Е82/2018-19 на загальну суму 6512,64 доларів США, а разом 17352,38 доларів США.

Згідно з платіжним дорученням в іноземній валюті від 05.02.2019 №202 позивачем здійснено передплату Продавцю за товар у сумі 17352,38 доларів США.

Поставка придбаного позивачем товару здійснювалась партіями: перша - на підставі інвойсу від 12.01.2019 №Е81/2018-19 на суму 10839,74 доларів США, друга - на підставі інвойсу від 12.01.2019 №Е82/2018-19 на суму 6512,64 доларів США.

Придбаний позивачем на підставі інвойсу від 12.01.2019 №Е82/2018-19 товар на суму 6512,64 доларів США 07.03.2019 подано до митного оформлення згідно з ВМД №UA100070/2019/232478 та ДМВ від 07.03.2019 №UA100070/2019/232478 і задекларовано митну вартість за першим (основним) методом визначення митної вартості - за ціною дого-вору (контракту) у загальному розмірі 185702,72 грн. (7012,64 доларів США), що складається з фактурної вартості оцінюваного товару 172462,14 грн. (6512,64 доларів США) і додаткових витрат на транспортування - 13240,57 грн.

На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларант по-дав до митного оформлення:

- контракт від 06.06.2018 №1-06/06178;

- прайс-лист виробника товару від 04.12.2018;

- інвойс від 12.01.2019 №Е82/2018-19;

- платіжне доручення в іноземній валюті від 05.02.2019 №202;

- пакувальний лист від 12.01.2019 №Е82/2018-19;

- коносамент (Bill of Lading) EID0238543 від 18.01.2019;

- сертифікат походження від 21.01.2019 №008437;

- довідка про вартість морського фрахту по транспортуванню від 25.02.2019 з перек-ладом від 25.02.2019;

- лист про не страхування вантажу від 25.02.2019 №1-25/0219;

- договір надання транспортно-експедиторських послуг від 01.03.2017 №1-01/0317;

- додаток від 09.01.2019 №99 до договору від 01.03.2017 №1-01/0317;

- експертний висновок Київської торгово-промислової палати від 25.02.2019 №Ц-109;

- експортна декларація країни відправника від 12.01.2019 №1207123, тальманський листок від 27.02.2019 №1.

07.03.2019 на електронну адресу декларанта від інспектора Могили В.В. надійшов запит про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: 1) відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, наказу Міністерства фінансів України від 24.05.12 №599 та договору від 01.03.2017 №1-01/0317 рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послу) від виконавця Договору (контракту) про надання транспортно-експедицій-них послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 2) відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та ст. 9 Закону України від 01.07.2004 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" документи (рахунки, нак-ладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 5) каталоги, специ-фікації виробника товару.

Позивачем 07.03.2019 засобами електронного зв`язку (електронною поштою) надіс-лана заява від 07.03.2019 №1-07/0319 з поясненнями щодо неможливості надання запиту-ваних документів. До заяви додано видаткову накладну від 12.10.2018 №5479 і податкову накладну до неї від 12.10.2018 №5446 (копії наявні у справі).

07.03.2019 на адресу декларанта надійшов лист про проведення процедури консульта-цій. Також, 07.03.2019 на електронну адресу позивача відповідачем надіслано рішення про коригування митної вартості №UA100070/2019/000027/2, згідно з яким відповідачем визна-чено митну вартість товару на рівні 14963,10 доларів США, та картку відмови від 07.03.2019 №UA10070/2019/00129.

У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що митна вартість товару визначена із застосуванням методу визначення митної вартості 2г (резервний метод) відповідно до ст. 64 МК України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товару: резервний метод - товар №1 - МД від 17.01.2019 №UA100120/2019/187244.

Оскаржуваною карткою відмови позивача повідомлено про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з посиланням на ст. 256 МК України, постанову КМ України від 21.05.2012 №450 "Питання, пов`язані із застосуванням митних декларацій", рішення про коригування митної вартості від 07.03.2019 №UA100070/2019/000027/2. Роз`яснено можли-вість подання до митного оформлення нової МД з урахуванням оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів.

З метою здійснення митного оформлення товару та пропуску товарів через митний кордон України позивачем 07.03.2019 подано нову ВМД №UA100070/2019/232565 і ДМВ №UA100070/2019/232565 з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів і ПДВ на загальну суму 54739,69 грн.

Спірні правовідносини виникли у сфері митної справи і стосуються правомірності рішення відповідача про щодо коригування митної вартості товару, який імпортується на митну територію України, та відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів.

Відповідно до ст. 51 МК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу (ч. 1). Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (ч. 2).

Статтею 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну тери-торію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відпо-відно до норм цього Кодексу (ч. 3).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (ч. 5).

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч. 6).

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 7).

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу (ч. 8).

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в ст. 58 МК України.

Як визначено у ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (ч. 4).

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх плате-жів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Такими документами, згідно ч. 2 цієї статті, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складо-вих митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюва-ного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В контексті наведеного суд зазначає, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовніш-ньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Наведений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 20.03.2020 у справі №480/3807/18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/88336902).

Частиною 3 ст. 53 МК передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізова-ними експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість това-ру або сировини.

Відповідно до ч. 4 цієї статті у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповнова-женої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 МК України). Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них доку-менти для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч. 6 ст. 53 МК України).

Статтею 54 МК України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 54 МК України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Вимоги ч.ч. 3-4 ст. 53 та ч. 2 ст. 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларо-вану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 25.02.2020 у справі №260/718/19 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/87808788).

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю вик-лючно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 3 ст. 256 МК України рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення мит-ного оформлення (не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими. чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можли-вість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумі-нні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом докумен-ти містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтвер-джують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекла-ровану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №815/469/15 та від 23.01.2018 у справі №826/10586/16.

Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару необхідні основні документи, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, та підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за першим методом.

Запит відповідача від 07.03.2019 не містить передбачених ч. 3 ст. 53 МК України підстав витребування додаткових документів, зокрема, відповідачем не зазначено, які доку-менти мають розбіжності або ознаки підробки, або не містять всіх відомостей, що підтвер-джують числові значення складових митної вартості. Наведені у запиті відповідача від 07.03.2019 відомості не спростовують правиль-ність визначення декларантом митної вартості оцінюваного товару і не доводять неможли-вість визначення митної вартості оцінюваного товару за першим методом.

Суд зважає на надані декларантом письмові пояснення, в яких обґрунтовано зазначено причини неможливості подання запитуваних документів.

Відповідач в рішенні посилається на те, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначає, що сума оплати (17352,80 доларів США) перевищує вартість товару наведену в інвойсі (6512,64 доларів США); зазначення у призначенні платежу проформи від 04.12.2018 №ЕХР-93/18-19, згідно з якої вартість товару становить 17564,92 доларів США; не надання документів (рахунки, накладні тощо), що є підтвердженням витрат експедитора та видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади, також не подано рахунок-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів, і банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Крім того, стверджує про пов`язаність позивача з експеди-тором компанією Bareks Dis Ticaret A.S.

Відповідач не обґрунтував, яким чином вказані ним розбіжності вплинули або можуть вплинути на числові значення складових заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару і не пояснив, які з витребуваних документів можуть усунути його сумніви в цьому.

Відповідач не врахував, що розмитнення оцінюваного товару вартістю 6512,64 доларів, зазначеного в інвойсі від 12.01.2019 №Е82/2018-19 США, здійснювалось окремо.

Твердження відповідача про пов`язаність експедитора та позивача не є підставою в розумінні ч. 3 ст. 53 МК України для формування митним органом письмової вимоги щодо надання додаткових документів. При цьому норма ч. 4 ст. 53 МК надає таке право відповідачу тільки за наявності існуючого зв`язку між продавцем та покупцем, а не між покупцем та експедитором. Крім цього, відповідач жодним чином в рішенні не обґрунтував, що така пов`язаність між покупцем та експедитором якимось чином вплинула числові значення складових заявленої декларантом митної вартості.

Відповідач не врахував подану декларантом на підтвердження витрат на транспор-тування довідку про вартість морського фрахту по транспортуванню від 25.02.2019 з перек-ладом від 25.02.2019, в якій експедитор чітко зазначив, що вартість морського фрахту становить 500 доларів США за один контейнер, а за три - 1500 доларів США. Аналогічна вартість зазначена і додатку від 09.01.2019 №99 до договору №1-01/0317 від 01.03.2017, згідно з п. 7 якого сторони передбачили отримання акту виконаних робіт та здійснення оплати за отримані послуги протягом трьох днів з дати повернення порожнього після вивантаження контейнера на склад власника контейнерного обладнання. Про такі умови оплати відповідача повідомлено листом від 07.03.2019 №1-07/0319, що надісланий у відповідь на запит про надання додаткових документів, в якому зазначено, що Підприємство "Барекс ЛТД" не може надати документи, які підтверджують витрати експедитора, оскільки не має такої можливості у зв`язку з відсутністю впливу та контролю над фінансово-господарською діяльністю нерезидента.

З приводу третього пункту запиту відповідача декларантом були надані видаткові та податкові накладні, в яких відображена ціна реалізації імпортованого товару на території України. По четвертому та п`ятому пунктах позивач констатував відсутність в нього ліцензійних чи авторських договорів, специфікації до контракту та каталогів продукції.

Крім вже згаданих документів, позивачем додатково подано також Експертний висно-вок Київської ТПП від 25.02.2019 №Ц-109, в якому експерт підтвердив, що вартість імпорто-ваного товару відповідає його контрактній вартості та копія експортної декларації країни відправника, в якій співпадає кількість імпортованого товару та його вартість з заявленою позивачем до митного оформлення.

Отже, подані декларантом документи підтверджують митну вартість задекларованого товару за ціною договору (контракту) згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

У ході розгляду справи відповідач не спростував перед судом дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об`єктивність зазначених відомостей. Від-повідач не спростував загальну вартість товару за ціною договору (контракту), а також об`єк-тивну можливість і спроможність перевірити згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 54 МК України вартість операції з купівлі-продажу товару на підставі наданих позивачем документів, а відповідно й рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України.

Також відповідач не довів суду наявність передбачених ч. 3 чи ч. 4 ст. 53 МК підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а саме відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем основних документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Поряд з цим суд зауважує, що Київська міська митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість цього товару визначена саме в такому розмірі, які скла-дові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюва-ного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом (МД від17.01.2019 №UA100120/2019/187244), що свідчить про порушення відповідачем ч. 2 ст. 55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Наведений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 у справі №803/667/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/82685639).

Отже, заперечення відповідача є формальними і несуттєвими, які не свідчать про відсутність певної інформації чи наявність фактичних розбіжностей у основних документах щодо вартісних і кількісних показників оцінюваного товару та не впливають на договірну вартість товару. З огляду на викладене доводи відповідача про неможливість підтвердження митної вартості імпортованого позивачем товару є помилковими і повністю спростовуються наданими до митного оформлення документами.

Також відповідач не довів суду обов`язкову в силу ч. 1 ст. 55 МК України наявність передбачених ч. 6 ст. 54 МК України випадків, за яких митниця могла відмовити позивачу в митному оформ-ленні товару за заявленою ним митною вартістю та прийняти рішення про коригування митної вартості товарів. Так, відповідач не надав суду доказів та аргументо-ваних пояснень з приводу того, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів; не довів суду невідповідність обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів; не посилався та не підтвердив суду надходження офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Щодо визначення відповідачем вартості оцінюваного товару порівняно з вартістю подібних (аналогічних) товарів згідно з митною декларацією від 17.01.2019 №UA100120/2019/187244, яке вказано у гр. 33 оскаржуваного рішення, що є вищою за ціну задекларованого позивачем товару, то сама по собі різниця між вартістю подібних (аналогічних) товарів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, за висновком суду, позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості цього товару, заявленої позивачем за першим методом, тому заявлена позивачем митна вартість товару за ціною рахунка-фактури відповідає вимогам ст.58 МК України. Натомість коригування відповідачем митної вартості здійснено неправо-мірно з порушенням ч. 3 ст. 53, ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55 МК України та всупереч правилам, визначеним ст. 58 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірність оскаржуваних рішень, тому вимоги про визнання їх протиправними і скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст. 139 КАС України судові витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 1921 грн. згідно з платіжним дорученням від 21.03.2019 №2950 підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 90, 139, 159, 189, 241-246, 262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Підприємства "Барекс ЛТД" повністю.

2. Визнати протиправними і скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 07.03.2019 №UA100070/2019/000027/2 та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 07.03.2019 №UA10070/2019/00129

3. Стягнути з бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС судовий збір у сумі 1921,00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) на користь Підприємства "Барекс ЛТД".

Позивач: Підприємство "Барекс ЛТД";

01601, м.Київ, вул. Шовковична, 42-44, офіс 317-1, код ЄДРПОУ 20070451.

Відповідач: Київська міська митниця ДФС;

03680, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 8-а, код ЄДРПОУ 39422888.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення рішення.

Дата рішення є днем складення його у повному обсязі.

Суддя Д.А. Костенко