Постанова

від 19.05.2020 по справі 520/11275/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2020 р.Справа № 520/11275/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Зеленського В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Олійник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Мороко А.С., м. Харків, повний текст складено 21.12.19 року по справі № 520/11275/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА"

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області , Державної податкової служби України , Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про визнання незаконними та скасування рішень,зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" (далі - позивач, ТОВ "БУД-НОРМА") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Харківській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України), Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач 3, ГУ ДФС у Харківській області), в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 1165900/34390176 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" від 25.04.2019 № 7;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 23.05.2019 № 1169913/34390176 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" від 25.04.2019 № 8;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 1165898/34390176 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" від 30.04.2019 № 9;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області від 20.05.2019 № 1165899/34390176 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" від 30.04.2019 № 10;

- визнати незаконним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області, за результатами засідання якої було вирішено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та на теперішній час відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із безпідставністю віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" і зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" з бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" - задоволено в повному обсязі.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1165900/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" № 7 від 25.04.2019.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1169913/34390176 від 23.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" № 8 від 25.04.2019.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1165898/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА"№ 9 від 30.04.2019.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області № 1165899/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА"№ 10 від 30.04.2019.

Визнано незаконним та скасовано рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області за результатами засідання якої Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із безпідставністю віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні: № 7 від 25.04.2019, № 8 від 25.04.2019, № 9 від 30.04.2019, № 10 від 30.04.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА".

Зобов`язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" з бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" (ідентифікаційний код - 34390176) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код - 43143704), Державної податкової служби України (ідентифікаційний код - 43005393), Головного управління ДФС у Харківській області (ідентифікаційний код - 39599198) судовий збір у розмірі 9605 (дев`ять тисяч шістсот п`ять) грн 00 коп., солідарно по 3201 (три тисячі двісті одна) 66 коп.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме п. 14 "Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", затвердженого Постановою КМУ від 21.02.2018 № 117, та з викладенням в ньому висновків, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач 1 зазначає, що аналізуючи положення Постанови Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018 та п.п. 14, 15, 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, законодавець визначив два етапи реєстрації податкових накладних: перший - це зупинення реєстрації податкової накладної, який є проміжним перед прийняттям рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної, та другий - це сам етап прийняття рішення податковим органом.

Виходячи зі змісту вказаних норм, рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної приймається за результатами оцінки наданих підприємством документів.

Отже, підставою, яка тягне за собою негативні наслідки для платника податку, є саме другий етап, за наслідкам якого прийнято рішення податковим органом про відмову в реєстрації податкової накладної.

Так, реєстрація податкових накладних зупинена та контролюючим органом запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено Наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та Постановою КМУ №117, та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.

Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких була зупинена, були подані позивачем.

В свою чергу, ТОВ БУД-НОРМА не надано первинні документи щодо/придбання товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інветаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних топових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Також, відповідач зазначає, що позивач при зверненні до суду з цим позовом просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДФС, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлене протоколом про внесення позивача до переліку ризикових платників.

В свою чергу, Верховний Суд України у справі N 09/236 зазначив, що, вирішуючи спір щодо встановлення незаконності акту суб`єкта владних повноважень слід з`ясувати юридичну природу цього акта управління, визначитися щодо належності його до нормативно-правових актів чи до правових актів індивідуальної дії та навести у своєму рішенні відповідні доводи.

З`ясування цієї обставини має істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки нормативно-правові акти можуть бути оскаржені широким колом осіб (фізичних та юридичних), яких вони стосуються. Індивідуальні ж акти можуть бути оскаржені лише особами, безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси яких такими актами порушені.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС).

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право на оскарження рішення (індивідуального акта) суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої воно прийняте або прав, свобод та інтересів якої воно безпосередньо стосується.

Рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або відмову в такій реєстрації та рішення про включення в ризикові відповідно є правовим актом індивідуальної дії, оскільки застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію, при цьому, не встановлює та не змінює норми права, має локальний характер, нерозрахований на широке коло осіб.

При цьому, згідно з протоколом вбачається, що комісія саме з метою недопущення ймовірних втрат бюджету та використання підприємства у схемах незаконного формування податкового кредиту іншим підприємствам, вирішила внести позивача до Журналу ризикових платників.

Таким чином, на думку відповідача 1, оскаржуване рішення (у вигляді протоколу засідання робочої групи) є актом індивідуальної дії, який не порушує безпосередні права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача, оскільки є рекомендаційним та не породжує наслідки, а тому оскарженню не підлягає.

Отже, позивач, звернувшись до суду із позовом про оскарження проміжного рішення податкового органу, обрав такий спосіб захисту своїх прав, який суперечить закону.

Дана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та у постанові Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.

Не врахування вказаних обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з`ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача, без урахування доводів та пояснень, наданих представником відповідача.

Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019, прийнявши по справі нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно з приписами ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.01.2019 між ТОВ "БУД-НОРМА" (замовник) та ТОВ "БОГОДУХІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" укладено договір підряду № 3/01, відповідно до умов якого підрядник зобов`язується за завданням замовника своїми та/або залученими силами та засобами на ризик якісно виконати роботи по будівництву ковбасного цеху на території АТ "БОГОДУХІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" за адресою: Харківська область, Богодухівський район, м. Богодухів, вулиця Привокзальна Слобідка, будинок 68, який належить на праві приватної власності замовнику (далі - об`єкт) відповідно до вимог ДБН для таких робіт.

В квітні 2019 року позивач за вказаним договором виконав роботи на суму 398774,32 грн., про що складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2019 року від 30.04.2019.

Також, сторонами по договору підряду № 3/01 від 20.01.2019 складено акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року № 4 від 25.04.2019 на суму 65046,13 грн. та відомість ресурсів.

АТ "БОГОДУХІВСЬКИЙ М`ЯСОКОМБІНАТ" здійснило оплату за вказаним договором підряду, що підтверджується банківською випискою АТ "АЛЬФА-БАНК" за період з 01.01.2019 по 30.06.2019.

28.03.2019 між ТОВ "БУД-НОРМА" (підрядник) та ТДВ "ЖИТЛОБУД-2" (замовник) укладено договір підряду № 7/03, згідно з умовами якого підрядник зобов`язується виконати роботи з оздоблювання фасаду житлового комплексу на об`єкті: "Нове будівництво житлового кварталу по проспекту Льва Ландау (колишній просп. П`ятдесятиріччя СРСР) ріг проспекту Московського в м. Харкові (Секція Б -1 ), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації та кошторису, що є невід`ємною частиною цього договору.

В квітні 2019 року позивач за вказаним договором виконав роботи на суму 519798,54 грн., про що складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за квітень 2019 року від 29.04.2019.

У зв`язку з виконанням підрядником зазначених робіт сторонами договору підряду № 7/03 від 28.03.2019 складено акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року № 2 від 30.04.2019 на суму 12402,34 грн. та відомість ресурсів; акт приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2019 року № 3 від 30.04.2019 на суму 48598,48 грн. та відомість ресурсів.

ТДВ "ЖИТЛОБУД-2" здійснило оплату за вказаним договором підряду, що підтверджується банківською випискою АТ "АЛЬФА БАНК" за період 01.01.2019 по 30.06.2019.

10.04.2019 між ТОВ БУД-НОРМА та ТОВ ВЛАВЕР укладено договір з поставки товарно - матеріальних цінностей.

За видатковою накладною від 25.04.2019 № 13 ТОВ БУД-НОРМА здійснило поставку ТОВ ВЛАВЕР : повітропроводи класу П із тонколистової оцинк ст. 0.7 мм з офланц у кількості 72 кв.м.; фасоннф вироби класу П з тонколистової оцинк ст. 0.7 мм з офланц у кількості 10 кв.м.; гнучка вставка 800x500 в кількості 4 шт. - на загальну суму 31 500,00 гривень.

Транспортування товарно-матеріальних цінностей здійснювалось автомобільним транспортом, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 25.04.2019 № 10.

25.04.2019 ТОВ ВЛАВЕР здійснило оплату за поставку згідно з видатковою накладною від 25.04.2019 № 13 у розмірі 31 500,00 гривень, що підтверджується роздруківкою по платежам з електронного кабінету позивача у АТ АЛЬФА-БАНК .

Для здійснення виробничої діяльності ТОВ "БУД-НОРМА" на час здійснення вказаних господарських операцій використовувало будівельну техніку та засоби: гибочний прес, перфоратори, шліфувальні машини, мішалки для бетону та інших розчинів, риштування, люльки будівельні та іншу техніку, засоби та обладнання, необхідні для здійснення будівельних робіт, що підтверджується відомістю нарахування амортизації за квітень 2019 року "Основні засоби" (бухгалтерський облік).

Також, в господарській діяльності із зазначеними контрагентами позивач використовував транспортні засоби:

- марки "VOLKSWAGEN", модель LT 35, рік випуску 2006 шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 ; тип ТЗ бортовий малотонаж-В; реєстраційний номер НОМЕР_2 , колір білий, яким ТОВ "БУД-НОРМА" користується на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 12.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 347.

- марки "VOLKSWAGEN", модель LT 35 D, рік випуску 2006 шасі (кузов, рама) № НОМЕР_1 ; тип ТЗ спеціалізований фантажний - спеціалізований фургон малотонажний-В; реєстраційний номер НОМЕР_3 , колір білий, яким ТОВ "БУД-НОРМА" користується на підставі договору найму (оренди) транспортного засобу від 12.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 344.

Відповідно до договору оренди нежитлових приміщень від 15.02.2019, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., зареєстровано в реєстрі за № 379, підприємство використовувало нерухоме майно для здійснення господарських операцій, а саме: нежитлові приміщення першого поверху нежитлової будівлі літ. "Д-1" № 1-4, загальною площею 130,45 кв.м, що розташовані за адресою: смт . Солоницівка , Дергачівського району Харківської області, вулиця Заводська, будинок в„– 49-0 ; згідно з договором піднайму нерухомого майна № 1 від 02.01.2019 ТОВ "БУД-НОРМА" користувалось приміщенням нежитлової будівлі літ. "3-1" загальною площею 5,0 кв.м, що знаходяться за адресою: м . Харків, вул. Велика Панасівська, будинок в„– 19 .

На виконання вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України позивачем складено та надіслано на адресу контролюючого органу наступні податкові накладні: № 7 від 25.04.2019, № 8 від 25.04.2019, № 9 від 30.04.2019, № 10 від 30.04.2019, проте, підприємством отримані квитанції від 13.05.2019, в яких зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Поряд з цим зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Також, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

ТОВ "БУД-НОРМА" на адресу податкового органу направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено: № 4 від 14.05.2019, № 4 від 19.05.2019, № 2 від 13.05.2019, якими надано пояснення щодо господарських операцій з вказаними вище контрагентами, та надано відповідний пакет первинних документів.

Проте, рішеннями комісії ГУ ДФС у Харківській області про реєстрацію або відмову в такій реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних відмовлено у реєстрації податкових накладних:

- № 1165900/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 25.04.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- № 1169913/34390176 від 23.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 8 від 25.04.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема, зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- № 1165898/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 9 від 30.04.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків;

- № 1165899/34390176 від 20.05.2019 про відмову в реєстрації податкової накладної № 10 від 30.04.2019 у зв`язку із ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Також, рішенням Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу, ТОВ "БУД-НОРМА" звернулось до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх правомірності та обґрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацом першим пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

У разі якщо реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному пунктом 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Так, 21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку № 117 у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

З системного аналізу наведених вище положень вбачається, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Колегія суддів зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п.1 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 року по справі № 822/1817/18, від 28.11.2019 року по справі №1640/2650/18.

В ході розгляду справи встановлено, що зупиняючи реєстрацію податкових накладних, відповідач послався на підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

В свою чергу, відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 "Критеріїв ризиковості платника податку" належать такі критерії:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, Крим);

- дата реєстрації платником ПДВ не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, окрім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку на прибуток не подано до контролюючого органу фінансову звітність за останній звітній період всупереч норм пп.16.1.3. п.16.1. ст.16 та п.46.2. ст.46 ПК України;

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Контролюючим органом не зазначено у квитанціях від 13.05.2019 про зупинення реєстрації конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, та не вказано конкретної пропозиції щодо переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. У вказаних квитанціях лише запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

При цьому, позивачем до податкового органу надано письмові пояснення, а також докази та оформлені належним чином первинно-бухгалтерські документи, які підтверджують той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем видано податкові накладні №№ 7, 8 від 25.04.2019 та №№ 9, 10 від 30.04.2019, носять реальний характер.

Позивач не міг передбачити, які ще документи вимагає відповідач, оскільки ним у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не вказано конкретного критерію ризику та конкретного переліку документів.

Комісією ДФС України не було враховано надані позивачем документи на усунення вказаних ризиків.

В ході розгляду справи знайшов своє підтвердження той факт, що господарські операції, за результатами яких позивачем видано податкові накладні №№ 7, 8 від 25.04.2019 та №№ 9, 10 від 30.04.2019, носять реальний характер, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, правочини, вчинені між позивачем та вищезазначеними контрагентами, не визнано у судовому порядку нечинними, доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.п.19, 20 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Постановою КМУ від 21.02.2018 року № 117, комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до п. 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

-ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

-ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

-надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Пунктом 23 Порядку № 117 встановлено, що комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

В ході розгляду справи встановлено, що у спосіб, визначений Порядком №117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та податкових накладних.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від від 20.05.2019 № 1165900/34390176, від 23.05.2019 № 1169913/34390176, від 20.05.2019 № 1165898/34390176, від 20.05.2019 № 1165899/34390176 містять лише загальне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії ДФС України, не надані.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних №№ 7, 8 від 25.04.2019 та №№ 9, 10 від 30.04.2019, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та скасування рішень Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, № 1165900/34390176 від 20.05.2019, № 1169913/34390176 від 23.05.2019, № 1165898/34390176 від 20.05.2019, № 1165899/34390176 від 20.05.2019.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні: № 7 від 25.04.2019, № 8 від 25.04.2019, № 9 від 30.04.2019, № 10 від 30.04.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА", з огляду на те, що відповідачами не надано доказів наявності підстав для відмови у їх реєстрації.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на приписи п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМ України № 1246 від 29.12.2010, (зі змінами), якими передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування; у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У першому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, яке ухвалюється саме Комісією ДФС або відсутності рішення за результатами розгляду скарги.

У другому випадку податкова накладна, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної, при цьому датою реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України та Порядку чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної та можливості зазначення дати її реєстрації.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.97; Конвенція набула чинності для України 11.09.97.

За приписами статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" № 3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні: № 7 від 25.04.2019, № 8 від 25.04.2019, № 9 від 30.04.2019, № 10 від 30.04.2019, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА", є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність вищезазначених висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань щодо вищезазначених обставин в апеляційній скарзі наведено не було.

Стосовно позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області, за результатами засідання якої Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку із безпідставністю віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок", та зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" з бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок", колегія суддів зауважує на таке.

Задовольняючи вищезазначені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, на думку суду першої інстанції, в даному випадку рішенням відповідача до позивача безпідставно застосовано п. 1.6 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання за ознакою "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником ".

Колегія суддів не погоджується з висновками суду щодо задоволення вищезазначеної частини позовних вимог, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пункт 19 частини першої статті 4 КАС України визначає, що індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Частини перша та друга статті 77 КАС України передбачають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до підпункту 20.1.45. пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

Згідно з пунктом 61.1. статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Підпункт 62.1.2. пункту 62.1. статті 62 ПК України встановлює, що податковий контроль здійснюється шляхом, серед іншого, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Відповідно до пункту 71.1. статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Пункти 74.1., 74.3. статті 74 ПК України передбачають, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.

Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України (у редакції, чинній з 31 грудня 2017 року) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII) змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України.

Так, пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

На виконання зазначеного доручення, Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова №117 "Про затвердження порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 21 лютого 2018 року, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №117).

Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр).

Відповідно до пункту 2 у цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній / розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до пункту 5 Порядку №117 податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пункт 6 Порядку №117 визначає, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Листом Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 визначені "Критерії ризиковості платника податку" та "Критерії ризиковості здійснення операцій" (попередня редакція лист ДФС України № 959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року).

Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 117.

Відповідно до пункту 1 цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Комісії контролюючих органів також приймають рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, а комісія центрального рівня розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до пункту 17 Порядку під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Згідно з пунктом 23 Порядку протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що контролюючий орган здійснює моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС з метою виявлення ризиків порушення норм податкового законодавства.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг, дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДФС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку, передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу.

Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів.

Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Обов`язковою ознакою дій/бездіяльності/рішень суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Така позиція вже викладалась Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.

Колегія суддів також зауважує, що на користь цієї позиції свідчить аналіз положень підпункту 201.16.3. пункту 201.16. статті 201 Податкового кодексу України в редакції, яка вже не діяла на час спірних правовідносин, проте чітко визначала, що саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної \ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Після внесення змін до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України Законом № 2245-VIII законодавець виключив зазначену норму з Кодексу, надавши повноваження Кабінету Міністрів України визначати порядок та підстави реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Кабінет Міністрів України від 21 лютого 2018 року Постановою №117 затвердив Порядок розгляду скарг на рішення комісій регіонального рівня, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Аналіз положень цього Порядку свідчить про те, що платник податків має оскаржити в адміністративному або судовому порядку саме рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з дня набрання таким рішенням чинності.

Колегія суддів зазначає, що віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому, відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства, є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування.

Отже, законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій.

Таким чином, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДПС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб здійснення податкового контролю, зокрема, віднесення Товариства до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку таких платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань не порушує права та інтереси позивача.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 03.03.2020 у справі №240/3665/19.

Таким чином, позивачем, в даному випадку, неправильно обраний спосіб захисту своїх прав, що виключає можливість для задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області, за результатами засідання якої Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку із безпідставністю віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок", та зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" з бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".

Відповідно до ч. 1 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (ч. 2 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 3 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення у вищезазначеній частині допущено неправильне застосування норм матеріального права, надана помилкова правова оцінка обставинам, а тому в цій частині рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 520/11275/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДФС у Харківській області, за результатами засідання якої Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" включено до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок" та відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку у зв`язку із безпідставністю віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" до бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок", та зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" з бази ризикових платників в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ITC "Податковий блок".

Прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-НОРМА" відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.12.2019 року по справі № 520/11275/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді А.О. Бегунц В.В. Зеленський Повний текст постанови складено 25.05.2020 року