Постанова

від 20.05.2020 по справі 500/1991/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1991/19 пров. № А/857/2943/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Заверухи О. Б., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Ратушної М. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 500/1991/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Хименця Ярослава Ігоровича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кременецьке районне комунальне лісогосподарське підприємство Кремліс , Великобережецька сільська рада Кременецького району Тернопільської області, про визнання дій незаконними та скасування припису,-

суддя в 1-й інстанції - Подлісна І. М.,

час ухвалення рішення - 22.01.2020 року, 10:55 год.,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 27.01.2020 року,

в с т а н о в и в:

Позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів - Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Хименця Я. І., треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Кременецьке районне комунальне лісогосподарське підприємство Кремліс , Великобережецька сільська рада Кременецького району Тернопільської області, в якому просила визнати незаконними дії державного інспектора при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо ОСОБА_1 та скасувати припис від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач оскаржила його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що перевірка дотримання вимог земельного законодавства проведена відповідачем з порушенням порядку та процедури, встановленої законом, зокрема, без належного повідомлення ОСОБА_1 про проведення перевірки та за відсутності правових підстав для такої перевірки. Також помилковими є висновки суду про наявність факту захоплення позивачем земельної ділянки. На момент прийняття судом оскаржуваного рішення за позивачем було зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку. Тому ОСОБА_1 вжила усіх передбачених законом заходів щодо реалізації свого права власності на вказану земельну ділянку. Крім того, судом не надано належної правової оцінки розпорядження голови Кременецької районної державної адміністрації від 29 грудня 2008 року № 903 Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земель сільськогосподарського призначення у користування Кременецькому РЛК Кремліс для ведення лісового господарства на території Кременецького району , яким Кременецьке РЛК Кремліс не скористалось та не виготовило правовстановлюючі документи на землі лісогосподарського призначення. Також судом не враховано, що у приписі від 18 червня 2019 року відсутня інформація: щодо особи, якій вручено припис; про найменування власника чи користувача земельної ділянки; про виявлені порушення, недоліки чи інші обставини, які вимагають вжиття необхідних заходів; про заходи, які необхідно здійснити та терміни їх виконання; попередження про притягнення до відповідальності у разі невиконання припису; про особу, яка видала припис та її підпис; про дату отримання припису та підпис особи, яка отримала припис. Враховуючи наведене, припис від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що факт самовільного заняття ОСОБА_1 земельної ділянки зафіксовано в акті обстеження земельної ділянки від 18 червня 2019 року № 464-ДК/99/АО/10/01/-19 та акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18 червня 2019 № 574-АП/09/01/-19. Оскільки на момент проведення перевірки Великобережецькою сільською радою не було прийнято рішення щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , тому, виходячи зі змісту ст.1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , мало місце самовільне заняття земельної ділянки. Враховуючи наведене, припис від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства винесено обгрунтовано та за наявності законних підстав. Більше того, після винесення припису, позивач виконала його вимоги, звільнила спірну земельну ділянку у встановлений у приписі строк до 18 липня 2019 року, а згодом оформила на вказану земельну ділянку землевпорядну документацію та 18 грудня 2019 року зареєструвала право власності на неї, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відтак, вимоги припису вичерпали свою дію, тому його скасування є безпідставним. Таким чином, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Справа розглянута судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач - ОСОБА_1 у судовому засіданні 20 травня 2020 року доводи апеляційної скарги підтримала, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Решта учасників справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними у справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області надійшов лист Великобережецької сільської ради Кременецького району від 20 травня 2019 року № 02-13 про проведення перевірки законності користування земельною ділянкою Кременецьким районним комунальним лісогосподарським підприємством КРЕМЛІС та надання правової оцінки можливості передачі даної земельної ділянки у власність ОСОБА_1 . Зокрема, у листі зазначено, що ОСОБА_1 звернулася до Великобережецької сільської ради з приводу затвердження Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,7419 у власність для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту, яка була у користуванні її бабусі ОСОБА_2 , та заява про проведення обстеження земельних насаджень, розміщених на цій земельній ділянці. Розпорядженням Великобережецького сільського голови від 01 червня 2018 року створено комісію для проведення такого обстеження, до складу якої включено спеціаліста Кременецького РКЛП КРЕМЛІС . Під час обстеження виявлено, що землі лісового фонду комунального підприємства згідно з таксаційними матеріалами частково накладаються на земельну ділянку площею 0,7419 га, яку має намір набути у власність ОСОБА_1 .

У зв`язку з надходженням листа Великобережецької сільської ради від 20 травня 2019 року № 02-13 Головним управлінням Держгеокадастру у Тернопільській області видано наказ від 23 травня 2019 року № 464-ДК Про здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності .

На виконання вищевказаного наказу та враховуючи повноваження, надані законодавством, Хименцем Я. І. державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (далі - державний інспектор) проведено перевірку земельної ділянки площею 0,7419 га на території Великобережецької сільської ради Кременецького району Тернопільської області.

З метою забезпечення повноти та об`єктивності перевірки державним інспектором на адресу Кременецького РКЛП КРЕМЛІС 30 травня 2019 року направлено клопотання про надання документів, матеріалів та іншої інформації, необхідних для здійснення державного нагляду (контролю) за використанням та охороною земель.

Листом від 10 червня 2019 року за № 79 КРКЛП КРЕМЛІС надало копії таксаційних матеріалів, розроблених Львівською державною лісовпорядною експедицією 2015 року, копію планшету картосхеми 16 кварталу, що знаходиться на території Великобережецької сільської ради, з вказаними виділами та електронний варіант картосхеми даного кварталу, копії таксаційних та картографічних матеріалів станом на 1982 рік, 1993 рік, 2004 рік.

Обстеження земельної ділянки проведено у присутності головного лісничого Гуцало М.М. та сільського голови с. Великі Бережці - Федорук М. С .

За наслідками проведеного обстеження складено акт обстеження земельної ділянки від 18 червня 2019 року № 464-ДК/99/АО/Ю/01/-19 та акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18 червня 2019 року № 574-АП/09/01/-19 щодо порушень вимог ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Перевіркою встановлено, що на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,7419 га за кадастровим номером 6123481400:02:001:0411, що знаходиться в межах села Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, ростуть дерева, які згідно з матеріалами таксації належать Кременецькому РКЛП КРЕМЛІС , чим порушено вимоги ст.125, 126 Земельного кодексу України. Крім того, встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 частини вищевказаної земельної ділянки площею 0,125 га, на якій вирощується сільськогосподарська продукція, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України.

18 червня 2019 року державним інспектором винесено припис № 464-ДК/0295 Пр/03/01/-19, яким зобов`язано ОСОБА_1 до 18 липня 2019 року усунути порушення вимог земельного законодавства, які виявлені під час обстеження та перевірки земельної ділянки.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що факт самовільного заняття позивачем земельної ділянки на момент проведення перевірки підтверджується матеріалами справи, тому припис від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19 про усунення порушень вимог земельного законодавства винесено державним інспектором правомірно. Крім того, ОСОБА_1 виконала вимоги припису, звільнила спірну земельну ділянку у встановлений у приписі строк, а згодом і оформила на неї землевпорядну документацію та зареєструвала право власності. Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій державного інспектора, то такі є безпідставними, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства відповідач має право проводити перевірку, і при здійсненні нагляду (контролю) за використанням та охороною земель складати протоколи, акти та приписи.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з ч.1, 2 ст.2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до ст.187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Ст.188 Земельного кодексу України передбачає, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" 19 червня 2003 року № 963-IV.

Відповідно до ст.2 вказаного Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є, зокрема, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.

Як передбачено ст.4 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно зі ст.5 вказаного Закону органом, який здійснює державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, проведення моніторингу родючості ґрунтів є центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Разом з тим, п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Системний аналіз вказаних положень земельного законодавства дає підстави для висновку про те, що Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області наділено повноваженнями щодо здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів. При цьому, об`єктом контролю є всі землі на території України, а також порядок їх використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі встановлені ст.6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , до яких належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням;

- додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

- ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до ст.9 вказаного Закону державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом:

- проведення перевірок;

- розгляду звернень юридичних і фізичних осіб;

- участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель;

- розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель;

- проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема:

- давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що державний контроль за охороною та використанням земель може здійснюватися посадовими особами Держгеокадастру та його територіальних органів, якими є державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель, у тому числі, шляхом проведення перевірок. Для реалізації завдань у сфері здійснення контролю за використанням та охороною земель державний інспектор має право, зокрема, видавати приписи, складати акти перевірки або протоколи про адміністративні правопорушення з метою притягнення винних осіб до відповідальності. При цьому, порядок проведення перевірки, види та порядок складання документів за наслідками перевірок у даній сфері, як слідує зі змісту статей 9-10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , визначається іншими нормативно-правовими актами. Приписи про усунення виявлених порушень мають надаватися лише тим особам, які безпосередньо вчинили порушення вимог земельного законодавства з обов`язковим визначенням способу його виконання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочинну щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Як вбачається зі змісту припису від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295 Пр/03/01/-19, при перевірці стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності встановлено, що на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,7419 га за кадастровим номером 6123481400:02:001:0411, що знаходиться в межах села Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, ростуть дерева, які згідно з матеріалами таксації належать Кременецькому РКЛП КРЕМЛІС , чим порушено вимоги ст.125, 126 Земельного кодексу України. Крім того, встановлено факт самовільного зайняття ОСОБА_1 частини вищевказаної земельної ділянки площею 0,125 га, на якій вирощується сільськогосподарська продукція, що є порушенням ст.125, 126 Земельного кодексу України.

Цим же приписом зобов`язано ОСОБА_1 до 18 липня 2019 року усунути порушення вимог земельного законодавства, які виявлені під час обстеження та перевірки земельної ділянки.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Отже, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а тому мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Разом з тим, спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства, однак не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень.

Як вбачається зі змісту спірного припису, який є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для адресата, ОСОБА_1 зобов`язано усунути порушення вимог земельного законодавства , встановлені уповноваженою особою. Про обов`язковий характер цього припису свідчить застереження в ньому про те, що його невиконання є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Однак колегія суддів звертає увагу, що, зазначивши у приписі про необхідність усунути порушення вимог земельного законодавства , відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен вчинити позивач для усунення встановлених перевіркою порушень вимог законодавства.

Крім того, порушення, які встановлені при проведенні перевірки та вказані у спірному приписі, суб`єктно стосуються й іншого власника або землекористувача земельної ділянки - Кременецького РКЛП Кремліс .

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі положення та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що припис державного інспектора від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19, який є актом індивідуальної дії, винесений з порушенням вимог законодавства щодо його змісту, оскільки є неконкретизованим та стосується порушень, які суб`єктно відносяться до іншого власника або землекористувача (Кременецьке РКЛП Кремліс ), яким позивач не є, а тому підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій державного інспектора при проведенні перевірки та, відповідно, доводів апеляційної скарги в цій частині, то колегія суддів дійшла висновку, що такі задоволенню не підлягають, оскільки, здійснюючи перевірку, державний інспектор діяв відповідно та в межах повноважень, визначених Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель".

Крім того, перевірка дотримання вимог земельного законодавства проводилась щодо об`єкта - земельної ділянки комунальної форми власності площею 0,7419 га за кадастровим номером 6123481400:02:001:0411, що знаходиться в межах села Великі Бережці Кременецького району Тернопільської області, в ході якої встановлено самовільне заняття ОСОБА_1 частини вказаної земельної ділянки площею 0,125 га. З огляду на вказане, відповідач не був зобов`язаний повідомляти позивача про проведення перевірки, оскільки на момент проведення такої перевірки ОСОБА_1 не була власником земельної ділянки за кадастровим номером 6123481400:02:001:0411.

Право власності на земельну ділянку площею 0,7419 га за кадастровим номером 6123481400:02:001:0411, яка була об`єктом перевірки 18 червня 2019 року, ОСОБА_1 набула лише 18 грудня 2019 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 грудня 2019 року, індексний номер 194139144.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є частково підставними та спростовують відповідні висновки суду першої інстанції лише в частині правомірності припису відповідача від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування припису прийняв рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв`язку з чим відповідно до вимог ст.317 КАС України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення; в решті суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України рішення суду в цій частині необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 500/1991/19 в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування припису скасувати та прийняти в цій частині постанову, якою позов у цій частині задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області Хименця Ярослава Ігоровича від 18 червня 2019 року № 464-ДК/0295Пр/03/01/-19.

У решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 січня 2020 року у справі № 500/1991/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий - суддя О. І. Мікула Судді О. Б. Заверуха М. П. Кушнерик

Повне судове рішення складено 25 травня 2020 року.