Рішення

від 15.08.2007 по справі 6/211

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/211

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

15.08.07 р.                                                                               Справа № 6/211                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Подколзіной Л.Д.___

При секретарі   Шабановой Н.Ю.                               

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства “Бєль” м.Донецьк

до відповідача:  Приватного підприємства “ІСП” м.Донецьк

третьої особи

про стягнення  26 277грн. 78коп.      

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Поліщук Р.Г. - представник по довіреності від 02.07.2007р.

від відповідача –  не з”явився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

         Позивач, Приватне підприємство “Бєль” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства “ІСП” м.Донецьк основного боргу у сумі 17 225грн. 43коп. за поставлений товар, пені у сумі 439грн. 64коп., штрафу у сумі 8 612грн. 71коп. відповідно договору №138 від 12.02.2007р. (Усього 26 277грн. 78коп.)

         Справа слуханням відкладалася у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та непредставленням ним відзиву на позовну заяву.

         У процесі слухання справи позивач звернувся до суду з заявою вих. №1/339, в якій просив вжити заходи до забезпечення позову, а саме накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача, а також накласти арешт на майно, яке належить відповідачу. Суд відхилив дане прохання позивача, у зв”язку з тим, що не було підстав для задоволення даної заяви, оскільки, позивачем не були представлені докази, які б вказували на те, що обставини на які посилається позивач можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          15 серпня 2007р. відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала  про порушення справи від  25.06.2007р. була направлена  відповідачу 26.06.2007р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення справи від 11.07.2007р. була надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням 13.07.2007р. на дві адреси вказані у позові, договорі №138 від 12.02.2007р. та довідці головного управління статистики у Донецькій області №22-15/1988 від 04.07.2007р., про що свідчать штампи канцелярії господарського суду. Поштові конверти з повідомленнями про вручення рекомендованого листа, надіслані у адресу відповідача, були повернуті з поштового відділення, з відміткою, що за зазначеною адресою підприємство не зареєстровано. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд  справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене  справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача,  суд

в с т а н о в и в :

           12 лютого 2007р. між Приватним підприємством “Бєль” м.Донецьк та Приватним підприємством “ІСП” м.Донецьк був укладений договір №138, згідно умов якого позивач (Постачальник) взяв на себе зобов”язання передати у власність відповідача (Покупець) товар, а саме (алкогольні, слабоалкогольні, безалкогольні напої, продукти харчування), а відповідач зобов”язався прийняти та своєчасно оплатити  їх вартість на умовах даного договору.

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору по накладній №ДнРн0723272 від 30.03.2007р. здійснив поставку товару у адресу відповідача на суму 17 919грн. 36коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: накладні, податкові накладні і переконав суд у факті його відвантаження у адресу  Приватного підприємства “Бєль” м.Донецьк.

Пунктом 3.1 договору №138 від 12.02.2007р. сторони встановили, що  розрахунки за кожну партію товару здійснюються відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача або шляхом внесення готівкових коштів у касу постачальника на протязі 21 календарного дня з моменту отримання товару.  Але відповідач договірні зобов'язання перед позивачем виконав частково на суму 693грн. 93коп., в результаті чого у Приватного підприємства “ІСП” м.Донецьк перед позивачем виникла заборгованість у  сумі  17 225грн. 43коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.  

Пунктом 1 додатку №1 від 12.02.2007р. до  договору №138 від 12.02.2007р. сторони встановили, що матеріально-відповідальною особою на отримання товарно-матеріальних цінностей є директор ПП “ІСП”, а саме Іванов Сергій Петрович.

Згідно довідки позивача вих.№87 від 15.08.2007р. між ПП “Бєль” та ПП “ІСП”  був укладений лише один договір на поставку алкогольних та безалкогольних напоїв №138 від 12.02.2007р., інших правовідносин з ПП “ІСП” у позивача немає.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що боржник повинен виконати зобов'язання  у семиденний термін з дня пред'явлення вимог кредитором. Така вимога  двічі була надіслана відповідачу, а саме 25.05.2007р. та 06.06.2007р., в якій позивач запропонував відповідачу в добровільному порядку перерахувати заборгованість у сумі 26 947грн. 05коп., але вище зазначені претензії були повернуті з поштового відділення, у зв”язку з неврученням відповідачеві по причині відсутності реєстрації за юридичною адресою. Тобто, претензія залишилась без відповідного реагування зі сторони відповідача.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов'язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України  свої зобов'язання   по оплаті   поставленого товару  своєчасно  не виконав.

Пунктом 5.1 укладеного договору  сторони  передбачили, що за порушення строків виконання обов”язків за договором винна сторона повинна сплатити другій стороні пеню  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від вартості порушеного (невиконаного) зобов”язання  за кожен день прострочки платежу.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

           Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору  №138 від 12.02.2007р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 439грн. 64коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.   

         Крім того, п.5.2 договору №138 від 12.02.2007р. сторони передбачили, що у разі несплати поставленого товару більш ніж на 30 днів понад строку встановленого в п.3.1 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, тому суд вважає вимоги позивача щодо стягнення штрафу у сумі          8 612грн. 71коп. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки дана відповідальність та її розмір  узгоджені сторонами у договорі, та не обмежені діючим законодавством.

           Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки  відповідачем   до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача  обґрунтованими  та підлягаючими задоволенню повністю.  

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті держмита  та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                 В И Р І Ш И В  :

            Позовні вимоги  Приватного підприємства “Бєль” м.Донецьк до Приватного підприємства “ІСП” м.Донецьк про стягнення 26 277грн. 78коп. задовольнити повністю.  

Стягнути з Приватного підприємства “ІСП” (юр.адреса: 83003 м.Донецьк, пр.Ілліча, буд.58,кв.22; пошт.адреса: 83059 м.Донецьк, вул.Складська, 3-а, р/р 26001301534688 у Київському відділенні “Промінвестбанк” м.Донецьк, МФО 334271, ЄДРПОУ 34583434) на користь Приватного підприємства “Бєль” (юрид.адреса: 83114 м.Донецьк, вул.Університетська, 96; пошт.адреса: 83015 м.Донецьк, пр.Миру,15, р/р 26004301660518 у Філії Путіловське відділення “Промінвестбанк” м.Донецька, МФО 334914, ЄДРПОУ 24067799) основного боргу у сумі 17 225грн. 43коп. за поставлений товар, пені у сумі 439грн. 64коп., штрафу у сумі 8 612грн. 71коп., витрати по сплаті держмита у сумі  262грн. 78коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення   було оголошено  у судовому засіданні    15.08.2007р.

             Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя