Рішення

від 15.05.2020 по справі 656/263/18

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 656/263/18

Номер провадження 2/656/2/20

17.07.2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2020 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Херсонської області

у складі:

головуючого судді Крисанової В.І.

за участі:

секретаря судового засідання Перепелко І.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду

справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди за самовільне захоплення частини майна,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди за самовільне захоплення частини майна, посилаючись на те, що є власником нерухомого майна, а саме нежитлової будівлі - кам`яного ларька, розташованого за адресою , АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 на підставі рішення 11 сесії Іванівської селищної ради V1 скликання від 03.12.2015) загальною площею 13 кв. м, придбаного за договором купівлі-продажу ВМС 4525888 від 16.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Іванівського нотаріального округу Херсонської області Шляховою С.В. 07.09.2012 позивачу виданий державний акт серії ЯК № 341822 на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0044 га для обслуговування будівлі кіоска (ларька) за адресою АДРЕСА_1 , з кадастровим номером НОМЕР_1 . Периметр земельної ділянки складає 26,70 м. Нерухоме майно - кам`яний ларьок, розміщений майже по центру земельної ділянки, від стін кам`яного ларька межі земельної ділянки мають наступні відстані: із західної сторони - 1,79 м, із східної - 1,63 м. Після отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на суміжній земельній ділянці, що межує з земельною ділянкою позивача із західної сторони, яка знаходиться у комунальній власності, почався монтаж металевого кіоску відповідача ОСОБА_2 . При особистому зверненні позивача, керівник ринку ОСОБА_3 та голова Іванівської селищної ради Чмирь О.В. підтвердили, що відповідач ОСОБА_2 має дозвіл на встановлення металевого кіоску. Через деякий час позивач виявив, що металевий кіоск ОСОБА_2 встановлений на відстані 0,5 м від західної стіни ларька позивача, а частина металевого, на земельній ділянці позивача. Таким чином, позивач позбавлений права користування чистиною земельної ділянки площею 0,0005 га. Своїми діями відповідач обмежила доступ до стіни його кам`яного ларька. При встановленні металевого кіоску відповідача ОСОБА_2 не враховувались відстані до стін вже існуючих об`єктів відповідно до норм ДБН-360-92, затверджених Наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992 № 44, якими встановлена мінімальна відстань для обслуговування об`єктів нерухомого майна в 1 м. Зазначені порушення позбавили позивача можливості виконати роботи по ремонту та реконструкції кам`яного ларька.

Намагаючись у позасудовому порядку поновити свої права позивач неодноразово звертався до відповідача з приводу захоплення нею земельної ділянки, на що відповідач повідомляла про наявність у неї документів на розміщення кіоску та те, що місце встановлення об`єкта узгоджено з керівництвом ринку. З метою врегулювання спору, позивач звертався до органів влади, органу місцевого самоврядування, місцевої прокуратури. Позивач письмово направив вимогу відповідачу про звільнення частини зайнятої під металевим кіоском його земельної ділянки, які відповідач отримала 09.02.2018, та до цього часу ніяких дій не вчинила. Позивач неодноразово особисто спілкувався з відповідачем з приводу самовільного захоплення частини земельної ділянки, але будь яких дій по відновленню порушених прав вона не вживає. Тривале порушення відповідачем прав позивача на користування частиною земельної ділянки, призводить до моральних страждань, переживань, витрат часу на звернення до контролюючих органів, внаслідок чого позивач втратив апетит, сон, роздратовано реагує на життєві ситуації та змушений був звернутись до лікаря психіатра за медичною допомогою. За призначенням лікаря позивач витратив кошти у сумі 512 грн. на лікування нервової системи, порушеної протиправною поведінкою відповідача. Зазначені дії відповідача змусили його звернутись до суду за захистом порушеного права.

Просить суд усунути перешкоди у користуванні частини земельної ділянки кадастровий номер 6522955100:03:050:0024 за адресою АДРЕСА_2 шляхом зобов`яння ОСОБА_2 демонтувати та перенести в інше місце частину її металевого кіоску, який займає 0,0005 га його земельної ділянки кадастровий номер 6522955100:03:050:0024 із західної сторони від будівлі кам`яного ларька, на відстань не менше 1,79 м від західної стіни нежитлової будівлі кам`яного ларька позивача та зобов`язати відповідача ОСОБА_2 перемістити на відстань не менше 10 м її металевий кіоск розміром 4.5 х 6 м, від зовнішніх стін його нежитлової будівлі кам`яного ларька, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер 6522955100:03:050:0024 за адресою АДРЕСА_2 . Стягнути з відповідача моральну шкоду, завдану протиправним тривалим захопленням частини нерухомого майна позивача та завданими у зв`язку з цим стражданнями у розмірі 10 000 грн., витрати понесені витрати на лікування у розмірі 512 грн. та судові витрати у сумі 6 000 грн., понесені на оплату правничої допомоги (том 1, а.с.1-3).

19.12.2019 представник відповідача ОСОБА_4 надав до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що ОСОБА_2 в частині позовних вимог про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, є неналежним відповідачем, оскільки висновками земельно-технічної експертизи від 25.11.2019 встановлено, що земельна ділянка, що належить позивачу, межує із земельною ділянкою Іванівської селищної ради, наданої в оперативне управління (постійне користування) Комунального підприємства Добробут 5 для розміщення та обслуговування ринку. Металевий кіоск відповідача правою стороною на площі 1,8 кв. м встановлений на земельній ділянці, що належить позивачу. Металевий кіоск встановлений ОСОБА_2 у 2008 році з дозволу директора Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс ОСОБА_3 , про підтверджується листом Іванівської селищної ради № 01-16/4 від 09.09.2016 та заявою ОСОБА_2 від 15.09.2008, з резолюцією посадової особи. Наданий відповідачем договір про надання послуг № 68 від 15.09.2017 свідчить про перебування ОСОБА_2 в договірних відносинах з Комунальним підприємством Добробут 5 щодо оренди торгового місця на земельній ділянці з кадастровим номером 6522955100:03:050:0025 за адресою: АДРЕСА_1 , яка передана в оперативне управління Комунального підприємства Добробут 5 для обслуговування ринку. Тому перемістити металевий кіоск, змінити його конфігурацію, ОСОБА_2 має право лише за погодженням з Комунальним підприємством Добробут 5 , яке і є належним відповідачем у справі. Надані позивачем письмові докази, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.10.2017; акт обстеження земельної ділянки від 18.10.2018; лист Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 25.10.2017; лист Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області від 16.02.2018; постанова про накладення адміністративного стягнення від 08.02.2018 - не мають відношення до самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем, не конкретизують та не встановлюють площу зайняття.

Вимоги позивача щодо зобов`язання ОСОБА_2 перемістити на відстань не менше 10 м металевий кіоск розміром 4,5 х 6 м від зовнішніх стін його нежитлової будівлі кам`яного ларька, розташованого на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , є необґрунтованими, оскільки позивач посилається на Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні від 19.10.2004 № 126, який втратив чинність. Натомість Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 затверджені Правила пожежної безпеки в Україні, згідно п. 1.14. яких, тимчасові споруди торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, крім тих, що розміщуються на території ринків, відповідно до затвердженого плану-схеми повинні розміщуватися на відстані не менше 10 м від інших будівель та споруд, крім випадків, коли згідно з будівельними нормами потрібна більша протипожежна відстань або коли їх можна встановлювати біля зовнішніх стін без отворів, які відповідають вимогам будівельних норм до протипожежних стін. Металевий кіоск ОСОБА_2 розташований на земельній ділянці, яка є власністю Іванівської селищної ради та надана в оперативне управління (постійне користування) Комунального підприємства Добробут 5 для розміщення та обслуговування ринку. Вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача перемістити металевий кіоск на 10 м від земельної ділянки позивача не підлягають застосуванню, оскільки тимчасова споруда ОСОБА_2 розташована на території ринку.

Вимоги позивача про стягнення майнової шкоди в сумі 512,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн. безпідставні, у зв`язку з відсутністю вини відповідача у заподіянні такої шкоди, оскільки металевий кіоск ОСОБА_2 встановила у 2008 році на земельній ділянці, що належить Іванівській селищній раді з цільовим призначенням для обслуговання ринку, з дозволу директора Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс ОСОБА_3 . При встановлені металевого кіоску межові знаки земельної ділянки позивача були відсутні. Межі земельної ділянки позивача були відновлені у 2019 році, тобто після встановлення відповідачем металевого кіоска. Отже, ОСОБА_2 не знала та не могла знати про те, що частина належного їй кіоску знаходиться на земельній ділянці позивача. Крім того, на переміщення кіоску відповідач повинна отримати згоду власника (законного землекористувача) земельної ділянки, кадастровий номер 6522955100:03:050:0025, з яким перебуває у договірних відносинах. Зазначені обставини свідчать про відсутність вини ОСОБА_2 в заподіянні будь-якої шкоди позивачу. Судові витрати позивача на правничу допомогу у сумі 6 000 грн. не підтверджені належними та допустимими доказами. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (том 2, а.с.143-147).

04.02.2020 позивач не змінюючи предмет та підстави позову уточнив свої позовні вимоги тим, що просив суд: 1) усунути перешкоди у користуванні частини належної йому земельної ділянки з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати та перенести в інше місце частину металевого кіоску розміром 4.5 х 6 м, який займає 1,8 кв. м земельної ділянки позивача з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024, із західної сторони від будівлі кам`яного ларька відповідача на відстань не менше 1,79 м від західної стіни нежитлової будівлі кам`яного ларька позивача; 2) зобов`язати відповідача ОСОБА_2 перемістити на відстань не менше 10 м металевий кіоск розміром 4,5 х 6 м від зовнішніх стін нежитлової будівлі кам`яного ларька позивача, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 6522955100 :03:050:0024 за адресою: АДРЕСА_2 ; 3) стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, завдану протиправним тривалим зайняттям частини нерухомого майна та завданими у зв`язку з цим стражданнями у розмірі 10 000 грн.; 4) стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на лікування у розмірі 512 грн.; 5) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. та пов`язані з оплатою судового збору (том 1, а.с.192-194).

Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримав вимоги, посилаючись на обставини, зазначені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на обставини, зазначені у відзиві.

Ухвалою суду від 14.01.2020 в якості співвідповідачів у справі були залучені Іванівська селищна рада Херсонської області та Комунальне підприємство Добробут 5 (том 2, а.с.167).

Представник відповідача Іванівської селищної ради Трохименко Л.М. в судовому засіданні пояснила, що Іванівській селищній раді Відділом Держкомзему в Іванівському районі виданий державний акт на земельну ділянку комунальної форми власності. Оскільки Іванівська селищна рада не є суб`єктом господарювання, то за рішенням сесії земельна ділянка була передана в оперативне управління Комунального підприємства Іванівський центральний ринок , створеного рішенням сесії № 39 від 29.12.2010, яке рішенням сесії № 106 від 17.05.2011 реорганізоване шляхом приєднання до Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс , яке в свою чергу припинило свою діяльність. На даний час земельна ділянка на підставі рішення сесії передана в оперативне управління Комунального підприємства Добробут 5 .

Представник відповідача Комунального підприємства Добробут 5 Тараненко О.Г. пояснив, що підприємство діє з лютого 2016 року, відповідач ОСОБА_2 має два кіоски на території ринку, договір про надання послуг укладено з ОСОБА_2 тільки на один кіоск, що має розмір 10 кв. м. Під час розміщення кіосків на території ринку витримуються відстані між кіосками в 0,5 м.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи видно, що 15.09.2008 ОСОБА_7 , який є чоловіком відповідача ОСОБА_2 звернувся до директора Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс ОСОБА_3 із заявою надати торгове місце для встановлення металевого кіоску розміром 6 х 4,5 м. На заяві стоїть резолюція та підпис ОСОБА_3 від 15.09.2008 Не заперечую, згідно плану забудови (том 2, а.с.148).

01.02.2009 відповідач ОСОБА_2 придбала кіоск металевий розміром 6 х 4,5 м, вартістю 15 000 грн. у ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу (том 2, а.с.178-179).

Згідно рішення ІІ сесії VІІ скликання Іванівської селищної ради Херсонської області № 18 від 03.12.2015 вулиця Енгельса перейменована на АДРЕСА_2 (том 1, а.с.25).

Іванівською селищною радою Херсонської області 09.09.2016 за вихідним № 01-16/4 позивачу ОСОБА_1 направлено лист, в якому зазначено, що земельна ділянка, на якій розташований металевий кіоск ОСОБА_2 , на підставі державного акту належить Іванівській селищній раді на праві постійного користування. Дозвіл на відведення торгового місця для встановлення металевого кіоску надано директором Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс ОСОБА_3 Земельна ділянка під розміщення об`єктів торгівлі, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , передана Іванівською селищною радою в оперативне управління Комунальному підприємству Добробут 5 на підставі договору від 05.0.2016, яке відповідно до установчих документів займається організацією роботи ринку (том 1,а.с.23).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 підтвердив, що працював директором Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс в період з 2007 до 07.05.2009, в його обов`язки входило встановлення і розміщення торгових місць на території ринку відповідно до Схематичного плану розміщення ринку, затвердженого Іванівською селищною радою. Земельна ділянка під ринком на той час документально належала Райспоживспілці, якою Комунальне підприємство Іванівський комунальний сервіс мало право розпоряджатись. Розміщення кіосків на ринку здійснювалось за принципом вільного від забудови місця. Підприємець подавав заяву про надання торгового місця, якщо на заяві директор підприємства ставив резолюцію погоджую , то це було підставою для розміщення на торговому місці кіоску. В 2008 році ОСОБА_2 подала заяву про надання дозволу на встановлення кіоску, який був їй наданий на вільному від забудови місці, а саме між магазином дружини позивача та кам`яним кіоском ОСОБА_9 . На той час позивач ОСОБА_1 не був власником ні кам`яного кіоску, ні земельної ділянки. Металевий кіоск ОСОБА_2 був встановлений в 2009 році, але не пізніше травня місяця.

16.07.2009 позивач ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_9 ларьок ж (територія ринку), розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу від 16.07.2009 та копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 23366916 від 22.07.2009 (том 1,а.с.7-9).

Придбаний позивачем ОСОБА_1 ларьок ж (територія ринку) розміщений на його земельній ділянці з цільовим призначенням для обслуговування будівлі кіоску загальною площею 0,0044 га з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.2012 та копією витягу № НВ-6503518752018 від 26.01.2018 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.10).

10.09.2010 на підставі рішення сесії Іванівської селищної ради від 11.06.2010 № 541 Іванівській селищній раді виданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 322256 для розміщення та обслуговування ринку, в якому зазначено план меж земельної ділянки та опис меж, із яких слідує, що частина земельної ділянки, зазначена літерами Г - Д, знаходиться між земельними ділянками ОСОБА_1 , позначеними літерами с - с, та т - т (том 2, а.с.215).

Зазначені докази спростовують твердження позивача про те, що монтаж металевого кіоску відбувся на той час, коли він був власником земельної ділянки і кам`яний ларька, та заперечував проти встановлення металевого ларька відповідача ОСОБА_2 .

Визначення часу встановлення металевого кіоску ОСОБА_2 та приватизації земельної ділянки ОСОБА_1 необхідно для оцінки доказів, визначення характеру правовідносин між сторонами, часу їх виникнення та якими нормами законодавства вони регулювались.

В період з 22.09.2009 до 06.06.2011 діяв Порядок розміщення малих архітектурних форм для провадження підприємницької діяльності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 № 982, який визначав поняття малої архітектурної форми (п.п. 4, п. 2) та порядок розміщення малих архітектурних форм торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності (п. 3 - п. 16).

12.12.2011 набрав чинності Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі - Порядок), в п. 1.3. якого дано поняття тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності та визначено механізм розміщення тимчасових споруд, зокрема порядок отримання паспорта прив`язки. Порядок визначає, що за рішенням органу місцевого самоврядування розробляється комплексна схема розміщення тимчасових споруд, з урахуванням вимог будівельних, санітарно-гігієнічних норм тощо, а органом з питань містобудування та архітектури видається паспорт прив`язки.

12.03.2011 набрав чинності Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), згідно ч. 4 ст. 28 якого розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Оскільки на час встановлення ОСОБА_2 металевого кіоску, зазначені нормативні акти не діяли, то посилання позивача на порушення Порядку, Закону № 3038-VІ, суд вважає безпідставними.

Позивач стверджує, що відповідачем ОСОБА_2 порушено ст. 10 Закону України Про пожежну безпеку та Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій № 126 від 19.10.2004.

На час встановлення відповідачем ОСОБА_2 металевого кіоску діяли Правила пожежної безпеки на ринках України, затверджені Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 17.01.2005 № 30 (далі - Правила № 30 від 17.01.2005), які втратили силу 21.05.2017, з цього часу почали діяти Правила пожежної безпеки на ринках України, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2017 № 470.

Згідно п. 2.3., п. 3.1, п. 3.3., п. 3.4., п. 5.1.2. Правил № 30 від 17.01.2005 виконання вимог цих Правил на відведених торгових місцях покладається на власників, орендарів торгових місць (на підставі укладених договорів), учасників торгівлі. На кожний ринок незалежно від площі, у складі проектної документації або окремо, повинна бути розроблена й узгоджена з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду схема розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток (далі - схема ринку) тощо, які розташовані в приміщеннях та на відкритих майданчиках. Під час розроблення схеми ринку необхідно дотримуватися вимог ДБН 360-92 Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень , ДБН В.2.2-9-99 Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення , НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил. Кожен окремо розташований ринок або різні кіоски, павільйони, магазини тощо, які розміщені на території ринку, але не внесені до схеми і належать власникам, повинні мати дозволи на початок роботи відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємства та оренду приміщень (НАПБ Б.07.018-2001), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2001 № 150. Кіоски (павільйони) та контейнери на відкритих територіях можуть розміщуватися без протипожежних розривів в залежності від площі та ступенів вогнестійкості.

Таким чином, Правила № 30 від 17.01.2005 передбачали дві групи кіосків: внесених до схеми ринку і окремо розташованих кіосків, розміщених на території ринку, але не внесених до схеми ринку і належать власнику.

Згідно з п. 2.1. Правил № 30 від 17.01.2005 кіоск - торговельний об`єкт для організації роздрібного продажу товарів, який має постійне просторове місцезнаходження, займає окрему закриту споруду некапітального типу на одне робоче місце без торговельної зали для покупців та додаткової площі для розміщення запасу товарів; окремо встановленим кіоск (павільйон) - це кіоск (павільйон), від якого витримано протипожежний розрив до інших кіосків (павільйонів), будинків і споруд.

Із пояснень представника відповідача ОСОБА_10 видно, що Іванівській селищній раді Херсонської області відведена земельна ділянка в постійне користування для розміщення та обслуговування ринку загальною площею 1,83 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , але ринок як суб`єкт господарювання не зареєстрований в установленому законом порядку. Земельна ділянка Іванівською селищною радою Херсонської області відповідно до Господарського кодексу України передана в оперативне управління Комунальному підприємству Добробут 5 , яке відповідно до Статуту займається організацією роботи ринку.

Під час огляду речових доказів за місцем їх знаходження встановлено, що металевий кіоск, що належить відповідачу ОСОБА_2 та кам`яний ларьок позивача ОСОБА_1 , знаходяться в одному ряді з іншими кіосками на відкритій території без протипожежних розривів між ними (том 2, а.с.171).

Суд вважає, що металевий кіоск відповідача ОСОБА_2 , не відноситься до групи окремо встановленого кіоску, оскільки розташований в одному ряду з іншими кіосками на відкритій території без протипожежних розривів. Тому вимоги позивача про зобов`язання відповідача перемістити металевий кіоск на відстань не менше 10 м від зовнішніх стін кам`яного ларька позивача, є необґрунтованими.

Також, необґрунтованими є вимоги позивача в цій частині тим, що металевий кіоск ОСОБА_2 встановлено без дотримання норм ДБН-360-92, затверджених Наказом Держкоммістобудування № 44 від 17.04.1992, якими передбачена мінімальна відстань до стін вже існуючих об`єктів в 1 м, оскільки ці норми обов`язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об`єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень та могли бути використані при розробленні та узгодженні схеми ринку.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 на підставі державного акту серії НОМЕР_3 , виданого 07.09.2012 Відділом Держкомзему у Іванівському районі Херсонської області, є власником земельної ділянки площею 0,0044 га з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024 для обслуговування будівлі кіоску (том 1, а.с.11-12).

Згідно висновку судового експерта Херсонського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Назаренка В.В. від 25.11.2019 № 18-864/865 земельна ділянка, яка належить ОСОБА_1 , згідно державного акту на право власності серії НОМЕР_3 від 07.09.2012, загальною площею 0,0044 га з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024 за цільовим призначенням для обслуговування будівлі кіоску, розташована на АДРЕСА_1 , має форму прямокутника з наступними розмірами зовнішньої межі від А до А (землі Іванівської селищної ради) та довжинами сторін 1-2 довжиною 7,10 м; 2-3 довжиною 5,51 м; 3-4 довжиною 0,74 м; 4-5 довжиною 7,10 м; 5-6 довжиною 1,69 м; 6-1 довжиною 4,56 м. Всього довжина по периметру складає 26,70 м. В матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в постійне користування Іванівській селищній раді для розміщення та обслуговування ринку наявна схема прив`язки межі землекористування до жорстких точок на місцевості, в тому числі в наявності земельних ділянок межуючих з земельною ділянкою Іванівської селищної ради. Фактичне розташування будівель, споруд та інших об`єктів відносно меж даної земельної ділянки відповідає виготовленій проектно-технічній документації з закріпленням меж землекористування. Фактичне розташування металевого кіоску ОСОБА_2 на земельній ділянці з кадастровим номером 6522955100 :03:050:0025 за адресою: АДРЕСА_1 , переданої для обслуговування ринку в оперативне управління Комунального підприємства Добробут 5 встановлений правою стороною на межу земельної ділянки з кадастровим номером 6522955100:03:050:0024 загальною площею 1,8 кв. м (том 2, а.с.113-135).

Згідно з ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Суд вважає, що право позивача ОСОБА_1 на володіння, користування і розпорядження земельною ділянкою порушено відповідачем ОСОБА_2 тим, що права сторона належного їй металевого кіоску розміщена на земельній ділянці позивача, а саме на площі 1,8 кв. м, що є підставою для зобов`язання відповідача ОСОБА_2 звільнити земельну ділянку позивача.

Вимоги позивача про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_2 демонтувати та перенести в інше місце частину її металевого кіоску, що займає 1,8 кв. м земельної ділянки позивача, не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.п. 7 п. а ч. 1 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організацій озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно з п. 44 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку.

Суд вважає, що вимоги позивача про демонтаж та перенесення в інше місце частини металевого кіоску виходять за межі порушеного права позивача, оскільки демонтаж та порядок його проведення відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування, які здійснюють контроль за станом благоустрою.

Заперечення представника відповідача ОСОБА_4 про те, що перемістити металевий кіоск, змінити його конфігурацію, відповідач ОСОБА_2 має право лише за погодженням з Комунальним підприємством Добробут 5 , безпідставні, оскільки не поновлюють порушене право позивача та стосуються правовідносин між відповідачем ОСОБА_2 та Комунальним підприємством Добробут 5 щодо розміщення кіоску.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені ст. 1167 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Позивач в обґрунтування вимог щодо стягнення моральної шкоди посилається на. тривале порушення відповідачем його прав щодо користування частиною земельної ділянки призвело до моральних страждань, переживань, витрат часу на звернення до контролюючих органів з метою поновлення порушеного права, втрати апетиту, роздратованого стану, звернення до лікаря психіатра за медичною допомогою, прийому ліків. За призначенням лікаря для покращення нервової системи

Із матеріалів справи видно, що порушення права позивача на користування та розпорядження земельною ділянкою вперше виявлено 18.10.2017 державним інспектором відділу контролю за використанням та охороною земель у Чаплинському, Новотроїцькому, Іванівському, Генічеському районах Управління з контролю за використанням та охороною земель (державним інспектором) Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області Стециком М.О., що підтверджується копією акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки від 18.10.2017 №460-ДК/606/АП/09/01/17, копією акту обстеження земельної ділянки від 18.10.2017 №460-ДК/197/АО/10/01/-17 та листом заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадстру у Херсонській області Галицького І.О. від 25.10.2017 № 31-21.42-627/90-17, згідно яких на земельній ділянці з кадастровим номером 6522955100 :03:050:0024 загальною площею 0,0044 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_1 , розташований металевий кіоск ОСОБА_11 , який займає орієнтовну площу 0,0005 га земельної ділянки ОСОБА_1 (том 1, а.с.26, 27-28,29).

Аналогічна перевірка проводилась 08.02.2018, що підтверджується листом заступника начальника управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадстру у Херсонській області Галицького І.О. від 16.02.2018 №31-21.41-121/90-18, за результатами якої ОСОБА_2 винесено припис про вжиття заходів щодо звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 6522955100 :03: 050 :0024, яка належить ОСОБА_1 , у 30-денний термін, винесена постанова про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 за самовільне зайняття земельної ділянки (том 1, а.с. 30,34,32-33).

05.02.2018 ОСОБА_1 надіслав ОСОБА_2 листа про усунення перешкод у користуванні майном тим, що просив терміново звільнити частину його земельної ділянки, на якій розташований металевий кіоск, та перемістити його на відстань не менше 5 м від стін його нерухомого майна (том 1,а.с.36).

19.04.2018 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 (том 1, а.с.1-3).

В період підготовчого провадження 08.07.2019 складено акт передачі ОСОБА_1 на зберігання межових знаків, закріплених в натурі у кількості 3 шт., встановлених на земельній ділянці з кадастровим номером 6522955100 :03:050:0024, що знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,0044 га (том 2,а.с.45-48).

Суд вважає, що в судовому засіданні не встановлено обставин, із передбачених ст. 23 ЦК України, за яких відшкодовується моральна шкода, зокрема протиправної поведінки відповідача ОСОБА_2 по відношенню до позивача, знищення або пошкодження його майна. В діях відповідача ОСОБА_2 не встановлено вини, оскільки металевий кіоск ОСОБА_2 встановлений за погодженням із директором Комунального підприємства Іванівський комунальний сервіс Глущенком В .А. ще до того, як позивач став власником кам`яного ларька та земельної ділянки для обслуговування будівлі кіоску. Порушення прав позивача щодо користування частиною земельної ділянки вперше зареєстровано контролюючим органом 18.10.2017. Повторна перевірка контролюючим органом здійснювалась 08.02.2018 та мала на меті притягнення відповідача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки, чого в дійсності не було. Підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд вважає, що в судовому засіданні не підтвердилось, що майну позивача ОСОБА_1 завдана шкода неправомірними діями відповідача ОСОБА_2 , підстав для стягнення матеріальної шкоди у виді понесених витрат на лікування у сумі 512 грн., немає.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 1-2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивач надав квитанцію від 02.02.2018 про оплату послуг за договором про надання правової допомоги від 02.02.2018 у сумі 6 000,00 грн. (том 1,а.с.44), які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача.

Згідно із ст. 1 Закону України Про судовий збір № 3674-VІ від 08.07.2011 зі змінами, за подання до суду позовної заяви майнового характеру, поданою фізичною особою, справляється судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Згідно Закону України Про державний бюджет на 2018 рік від 07.12.2017 № 2246-VIII, з 01.01.2018 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн. З позовом позивач звернувся 10.04.2018, заявивши дві позовні вимоги (майнового та немайнового характеру) та сплатив судовий збір на загальну суму 1 409,60 грн.

Оскільки позов задоволено щодо однієї частини, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача становить 704,80 грн. (1 409,60/2= 704,80).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, ч. 1, п. 1-2 ч. 3 ст. 133, ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141, ст. 263, ст. 265 ЦПК України, ч. 1, ч. 2 ст. 23, ч. 1 ст. 391, ч. 1 ст. 1166 ЦК України, ч. 4 ст. 28 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VІ (далі - Закон № 3038-VІ), п. 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244, п. 2.1., п. 2.3., п. 3.1, п. 3.3., п. 3.4., п. 5.1.2. Правил пожежної безпеки на ринках України, затверджені Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 17.01.2005 № 30, п. 44 ч. 1 ст. 26, п.п. 7 п. а ч. 1 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди за самовільне захоплення частини майна задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 звільнити західну частину земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6522955100:03:050:0024, що належить ОСОБА_1 , від металевого кіоску розміром 4,5 х 6 м, розміщеного на площі 1, 8 кв. м.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_6 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 судові витрати, пов`язані з оплатою судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.

Повне судове рішення складено 22.05.2020.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Крисанова