Постанова

від 20.05.2020 по справі 910/14146/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2020 р. Справа№ 910/14146/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Руденко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Верьовкін С.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: не з`явився;

від відповідача 3: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020

у справі №910/14146/19 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-Інтернешинал"

3) ОСОБА_1

про стягнення 10 331 589, 86 грн.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову

Акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп", Товариства з обмеженою відповідальністю "РВ-Інтернешинал" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №230-5869/18-КЮ у загальному розмірі 10 331 589, 86 грн.

26.12.2019 позивачем до Господарського суду міста Києва було подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просив суд:

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ПАЙП", які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РВ- ІНТЕРНЕШИНАЛ", які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

- накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих у будь-яких фінансових установах та належать ОСОБА_1 , які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову позивач вказав, що існує ризик відчуження відповідачами належного їм майна та коштів з метою невиконання обов`язків за кредитним договором. На думку позивача, невиконання умов кредитного договору, що полягає в несплаті процентів за користування кредитом, неповерненні кредитних коштів та в ненаданні банку фінансової звітності свідчить про погіршення фінансового стану відповідачів.

Крім того зазначає, що Святошинським районним судом міста Києва відкрито провадження у справі №759/13179/19 де відповідачем є ОСОБА_1 та предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму, крім того відносно останнього відкрито два виконавчі провадження де стягувачами є Держава та Моторне (транспортне) страхове бюро України. Також, вказує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 11.11.2019 у справі №9117/19 стягнуто з ТОВ "Крафт Пайп" 189 997, 77 грн заборгованості за договором про надання фінансового кредиту.

Таким чином, позивач вказує, що викладені вище обставини свідчать про фінансову неспроможність відповідачів виконати свої грошові зобов`язання перед контрагентами та про їх скрутне матеріальне становище, а тому, на думку позивача, існує реальна можливість ускладнення виконання рішення суду

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року задоволено заяву Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" про забезпечення позову.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "КРАФТ ПАЙП" та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "РВ- ІНТЕРНЕШИНАЛ" та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

Накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих в будь-яких фінансових установах, та належать ОСОБА_1 та які будуть виявлені в ході виконавчого провадження в межах ціни позову в розмірі 10 331 589,86 грн.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені позивачем в заяві про забезпечення позову факти та обставини в їх сукупності свідчать про недобросовісну поведінку відповідача 2 щодо виконання своїх грошових зобов`язань перед позивачем, а вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту грошових коштів відповідачів, в тому числі 1 та 3, які є поручителями за виконання зобов`язань відповідача 2 за кредитним договором, є гарантією реального виконання рішення суду та не є порушенням прав відповідачів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року по справі №910/14146/19 та відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк" про забезпечення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом на підставі неповного з`ясування обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Так, апелянт зазначає, що позивач не надав жодного доказу в обґрунтування доводів щодо наявності підстав для забезпечення позову у даній справі, зокрема, не доведено обставин вчинення відповідачами дій, які б могли свідчити про ухилення від виконання судового рішення. Також апелянт звертає увагу на те, що виконання зобов`язань за кредитними договорами забезпечено заставою рухомого майна та товарів в обороті. Крім того, посилання позивача на наявність інших судових проваджень майнового характеру, учасниками яких є відповідачі, не є тією обставиною, яка могла б свідчити про вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення виконання судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи між суддями від 04.02.2020 року, справу №910/14146/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча суддя; судді - Поляк О.І, Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2020 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/14146/19 та призначено справу до розгляду на 11.03.2020.

У судовому засіданні 11.03.2020 було оголошено перерву до 18.03.2020.

18.03.2020 розгляд апеляційної скарги у справі № 910/14146/19 не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді Дідиченко М.А. у відпустці.

На підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Також, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 № 338-р, з урахуванням поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, висновків Всесвітньої організації охорони здоров`я щодо визнання розповсюдження COVID-19 у країнах світу пандемією, з метою ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру державного рівня, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення та відповідно до статті 14 та частини другої статті 78 Кодексу цивільного захисту України було встановлено на всій території України режим надзвичайної ситуації до 24 квітня 2020 року.

З огляду на вказані обставини, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 учасникам справи запропоновано подати до суду апеляційної інстанції заяви про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року по справі №910/14146/19 у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; у випадку не реалізації сторонами їхнього права на подачу відповідної заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, про дату і час судового засідання учасники справи будуть повідомлені додатково.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.04.2020 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року по справі №910/14146/19 призначено на 20.05.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку з перебуванням судді Поляк О.І. на лікарняному.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 року для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/14146/19 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Дідиченко М.А., судді Пономаренко Є.Ю, Руденко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2020 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року по справі №910/14146/19.

Явка представників сторін

Представники позивача та відповідачів 1-3 у судове засідання 20.05.2020 не з`явились, хоча про час та місце розгляду справи вказані особи повідомлялись належним чином.

27.04.2020 через відділ документального забезпечення суду від представників відповідачів 1-3 надійшли заяви про розгляд апеляційної скарги без участі представників за наявними у справі документами.

20.05.2020 через електронну пошту суду від представника позивача було подано клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтовано тим, що наразі між позивачем та ТОВ Крафт Пайп здійснюються переговори щодо добровільного врегулювання кредитної заборгованості, для чого сторонам необхідний додатковий час для укладення відповідних договорів та надання їх до суду. Також заявник, як на підставу для відкладення розгляду справи, посилався на ведення на території України карантину задля запобігання поширенню корона вірусу COVID-19.

Колегія суддів у судовому засіданні 20.05.2020 дійшла до висновку про відхилення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Колегія суддів зазначає, що у судовому засіданні 11.03.2020 вже оголошувалась перерва за клопотанням представника позивача задля мирного врегулювання спору.

В той же час, у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено обставин, з яких судом апеляційної інстанції не можливо розглянути справу без участі представника позивача. Явка представників сторін у судове засідання також не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Колегією суддів враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 24.04.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 343 від 04.05.2020 було внесено зміни до постанови від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", а саме продовжено період карантину до 22 травня 2020 р.

В той же час, даною постановою Кабінету Міністрів України з 11 травня 2020 р. послаблені карантинні обмеження, а саме дозволено здійснення професійної діяльності адвокатами та нотаріусами.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

А тому, враховуючи тимчасовий характер вжитих державою заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та пом`якшення карантинних заходів з 11 травня 2020 року, оскільки суди в період карантину не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, з огляду на наявні в матеріалах справи заяви відповідачів про розгляд апеляційної скарги без їх участі, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 20.05.2020.

Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 28.04.2020 у справі № 910/10553/18, від 15.05.2020 у справі № 17/32.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Предметом позову у даній справі є вимога АТ "Вест Файненс енд Кредит банк" про стягнення солідарно з позичальника - ТОВ "РВ-Інтернешинал" та з поручителів - ТОВ "Крафт-Пайп" та ОСОБА_1 заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №230-5869/18-КЮ у загальному розмірі 10 331 589, 86 грн.

Подаючи заяву про застосування заходів забезпечення позову АТ "Вест Файненс енд Кредит банк" вказувало на наявність підстав вважати, що рішення у даній справі може бути не виконано без вжиття заходів забезпечення позову. Так позивач, зокрема, посилався на те, що у нього є підстави вважати про існування ризиків відчуження відповідачами належного їм майна та коштів з метою невиконання обов`язків перед банком. Крім того, позивач зазначав про те, що невиконання умов кредитних договорів, що полягає в несплаті відсотків за користування кредитом, неповерненні кредитних коштів та у ненаданні банку фінансової звітності свідчить про погіршення фінансового стану відповідачів, а тому, на думку позивача, існує реальна можливість ускладнення виконання рішення суду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про задоволення заяви про забезпечення позову, місцевий господарський суд, з посиланням на приписи ст. ст. 136, 137 ГПК України, виходив з того, що вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Положеннями статті 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову застосовується господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників справи; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даної справи.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти чи майно відповідачів, суд повинен дотриматися розумного балансу між необхідністю забезпечити можливе майбутнє виконання судового рішення та неприпустимістю блокування господарської діяльності відповідача з огляду на значний розмір заявленого у позовній заяві боргу.

Як вбачається з переданих на розгляд апеляційному господарському суду матеріалів оскарження у даній справі, позивач вказував на те, що у нього є підстави вважати, що існує ризик відчуження відповідачами належного їм майна та коштів з метою невиконання обов`язків перед банком.

Проте, до заяви про забезпечення позову позивачем не надано жодних документів в підтвердження обставин того, що майно або кошти, які є у відповідачів на момент пред`явлення позову до них, можуть зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

По суті, подана позивачем заява ґрунтується на припущеннях щодо можливого ухилення відповідачів від виконання рішення суду у даній справі у разі задоволення позову, а відтак і щодо неможливості чи істотного ускладнення в майбутньому виконання такого рішення.

При цьому позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, із якими діюче законодавство пов`язує доцільність застосування заходів щодо забезпечення позову та які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивачем не подано жодного доказу на підтвердження наміру відповідачів ухилитися від виконання рішення в разі задоволення позову в даній справі.

Також, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставин ймовірності того, що майно та грошові кошти відповідачів можуть зникнути внаслідок виведення активів з підприємств. При цьому будь-яких відомостей стосовно наявних у відповідачів активів так і наміру відчуження таких активів (пошук покупців нерухомості, пошук покупців корпоративних прав, укладення договорів стосовно відчуження активів, тощо) - відсутні у матеріалах справи і позивачем до заяви про вжиття заходів для забезпечення позову додано не було.

Крім того, статтею 6 Господарського кодексу України передбачено принцип свободи підприємницької діяльності. При цьому принцип свободи підприємницької діяльності кореспондується з принципом розумності (стаття 3 Цивільного кодексу України).

Принцип змагальності, закріплений у ст. 13 ГПК України, встановлює право відповідача заперечити проти наявності боргу з широкого кола підстав. При цьому відповідач має право розраховувати на те, що його господарська діяльність під час розгляду спору по суті не зазнаватиме з боку держави свавільного утиску, у тому числі, й шляхом накладення арешту на грошові кошти у значному розмірі.

Місцевий господарський суд, на переконання колегії суддів, не надав належної оцінки наявності або відсутності доказів того, що вжиті заходи забезпечення позову не будуть перешкоджати господарській діяльності відповідачів 1 та 2.

Такий засіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти обмежить права працівників на отримання заробітної плати та позбавить можливості відповідачів 1 та 2 сплачувати податки, збори та обов`язкові платежі до державного бюджету України, тобто не враховано та не надано правову оцінку ймовірності порушення у зв`язку із вжиттям заходів забезпечення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, суд першої інстанції залишив поза увагою, що згідно із статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Водночас, накладаючи арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих в будь-яких установах банках та належать відповідачам, місцевим господарським судом не було враховано того, що господарюючим суб`єктом можуть використовуватись, зокрема, рахунки для виплати заробітної плати, для обліку коштів соціального страхування в національній валюті. Тобто може мати місце накладення арешту на кошти, розміщені на рахунках зі спеціальним режимом використання.

Посилання на наявність інших судових проваджень майнового характеру, учасниками яких є відповідачі, не є тією обставиною, яка б могла свідчити про вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання або слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки є припущеннями, не підтвердженими належними доказами. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 25.02.2019 у справі №922/2673/18 та від 02.04.2019 у справі №918/702/18.

Також не може бути достатньою обґрунтованою підставою для застосування заходів забезпечення позову посилання позивача на те, що невиконання кредитних зобов`язань та неподання звітності є свідченням погіршення фінансового стану відповідачів, оскільки наведене лише свідчить про невиконання відповідачем-2 договірних зобов`язань, що підлягає встановленню під час вирішення спору по суті.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.05.2020 у справі № 910/14149/19 в подібних правовідносинах та за участю тих же сторін.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Таким чином, з огляду на недоведеність належними та допустимими доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову, колегія суддів дійшла до висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про можливість забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідачів.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14146/19 - скасуванню.

Згідно із ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 278, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 року у справі № 910/14146/19 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі № 910/14146/19 скасувати.

3. В задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Вест Файненс енд Кредит банк" (01030, м. Київ, вулиця Леонтовича, будинок 4, літ. А, А1; ідентифікаційний код 34575675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Крафт Пайп" (03115, м. Київ, проспект Перемоги, будинок 121-Б, квартира 217; ідентифікаційний код 36507701) 2 102,00 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали оскарження у справі № 910/14146/19 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.05.2020

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді М.А. Руденко

Є.Ю. Пономаренко