Постанова

від 25.05.2020 по справі 904/5223/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.05.2020 місто Дніпро Справа № 904/5223/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Широбокової Л.П.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : Гусакова О.Б., ордер ДП №2201/034 від 23.10.2019, адвокат;

від відповідача: Корсун С.О., довіреність №100 від 23.12.2019, адвокат,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 (повний текст складений 11.02.2020, суддя Соловйова А.Є.) у справі №904/5223/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина", м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення 1 119 258,87 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на свою користь боргу в сумі 1 088 136,00 грн., 3% річних в сумі 15 262,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 15 860,58 грн.

21.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" подало до місцевого господарського суду заяву вих. б/н від 20.12.2019 про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" 998 136,00 грн. основного боргу, 18 328,01 грн. 3% річних, 7 915,04 грн. інфляційних втрат, 35 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 15 365,68 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заява про зменшення позовних вимог відповідає пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, тому прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 позов задоволено: з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" стягнуто 998 136 грн. основного боргу, 18 328 грн. 01 коп.3% річних, 7 915 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 37 400 грн. витрат на правничу допомогу та 15 365 грн. 68 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором №2401/2016 від 19.12.2016 в частині своєчасної та повної сплати отриманого товару за видатковими накладними №1921/03-1 від 21.03.2019, №1902/09-2 від 02.09.2019, №903/09-1 від 03.09.2019 на загальну суму 998 136,00 грн.

Враховуючи наявність прострочення виконання грошового зобов`язання, місцевий господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат у розмірі, заявленому у заяві про зменшення позовних вимог.

Також місцевий господарський суд дійшов до висновку про доведеність позивачем вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 37 400,00 грн., а саме доведеність виконання адвокатом робіт за договором на суму 37 400,00 грн. (витрачено 22 години роботи), що, зокрема, підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг від 08.11.2019, від 31.01.2020 та від 07.02.2020 до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №95/1 від 23.10.2019.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом безпідставно прийнято заяву про зменшення позовних вимог, оскільки до вказаної заяви не було додано належних доказів направлення цієї заяви на адресу відповідача (з описом вкладення), тому вказана заява підлягала поверненню без розгляду.

Апелянт звертає увагу, що заява про зменшення позовних вимог містила вимогу про збільшення періоду нарахування та, відповідно, розмір 3% річних, тому розгляд заяви про зменшення позовних є порушенням норм матеріального права.

Також апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 37 400,00 грн., з посиланням на те, що в акті виконаних робіт від 08.11.2019 зазначено, що витрачено адвокатом 6 годин роботи, а розрахунок вартості складено за 15 годин роботи; в акті №2 зазначено, що витрачено 5 годин, а розрахунок проведено за 6 годин роботи. Крім того, апелянт зазначає, що жодних доказів на понесення витрат на правничу допомогу не направлялись на адресу відповідача; надана до справи квитанція до прибуткового касового ордеру №99 від 25.10.2019 лише на суму 35 000,00 грн. та складена з порушенням норм чинного законодавства.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.03.2020 (у складі колегії суддів: головуючого судді: Орєшкіної Е.В. (доповідач), суддів Подобєда І.М., Чус О.В.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19, розгляд призначено у судове засідання на 08.04.2020.

20.03.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" надійшов відзив на апеляційну, в якому позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач вважає помилковими посилання апелянта про необхідність направлення копії заяви про зменшення позовних вимог листом з описом вкладення, посилаючись на те, що вказані вимоги стосуються лише позовної заяви; оскільки статтею 46 Господарського процесуального кодексу України не встановлений конкретний спосіб направлення заяви про зменшення позовних вимог, на думку позивача, направлення вказаної заяви на офіційну електронну адресу відповідача є належним.

Також позивач не погоджується із доводами апелянта щодо недоведеності розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на те, що в акті від 08.11.2019 допущено описку щодо кількості годин роботи адвоката, однак надані в сукупності докази підтверджують виконання робіт (надання послуг у сумі 37 400,00 грн.). Щодо відсутності доказів сплати витрат на правничу допомогу, то позивач звертає увагу на приписи частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої розмір судових витрат визначається, в тому числі й з урахуванням витрат, які має сплатити особа.

У зв`язку з встановленням на період дії карантинних заходів в Україні тимчасово особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів №1 від 17.03.2020 та рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду, оформленого протоколом зборів суддів №3 від 31.03.2020 року розгляд справи №904/5223/19, призначений у судове засідання на 08.04.2020, не відбувся.

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді Чус О.В. відбулась автоматична зміна складу колегії суддів. Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2020 визначено для розгляду справи №904/5223/19 колегію суддів у складі: головуючий суддя Орєшкіна Е.В. (доповідач), судді: Подобєд І.М., Широбокова Л.П.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2020 справу №904/5223/19 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Орєшкіної Е.В (доповідача), суддів: Подобєда І.М., Широбокової Л.П.; розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 призначений в судове засідання на 25.05.2020.

22.05.2020 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" адвоката Гусакової О.Б. надійшла (електронною поштою) заява, в якій повідомлено про підписання додаткової угоди №1 від 15.03.2020 про надання правничої допомоги під час перегляду рішення а суді апеляційній інстанції (очікуваний обсяг надання послуг у сумі 15 000 грн.) та заявлено про прийняття додаткового рішення про понесення витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в апеляційному господарському суді.

Вказана заява не містить кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", однак у судовому засіданні 25.05.2020 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" адвокат Гусакова О.Б. підтримала заявлене клопотання.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи, Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 19.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський Металургійний Завод" (покупець) був укладений договір № 2401/2016, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати покупцю продукцію, а покупець зобов`язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених цим договором умовах. Номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна, вартість товару та інші умови узгоджуються сторонами в специфікаціях (додатках), які після їх підписання є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору поставка товару здійснюється партіями. Партія товару - товар, оформлений одним товарно-транспортним документом.

Згідно з пунктом 4.1 договору оплата вартості партії (платежі) здійснюється в гривнях, на розрахунковий рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі, на умовах оплати, узгоджених сторонами у відповідній специфікації (додатках) до цього договору. У цьому випадку умови оплати поширюються тільки на партії товару, передбачені такими специфікаціями.

Відповідно до додатку №17 від 17.01.2019 до договору сторони узгодили поставку лому переклазових виробів марки ЛП у кількості 2 530 т загальною вартістю 1 836 000,00 грн. з ПДВ зі строком поставки січень-березень 2019 року, на умовах оплати - відстрочка платежу протягом 20 (двадцяти) календарних днів від дати поставки товару.

На виконання умов договору та додатку №17 від 17.01.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" здійснило поставку Приватному акціонерному товариству "Дніпровський Металургійний Завод" товару, що підтверджується підписаними накладними: №1921/03-1 від 21.03.2019 на суму 824 364, 00 грн., №1902/09-2 від 02.09.2019 на суму 144 554, 40 грн., №1903/09-1 від 03.09.2019 на суму 119 217, 60 грн.

Додатковими доказами вручення товару є товарно-транспортна накладна №0299 від 02.09.2019, товарно-транспортна накладна №0399 від 03.09.2019.

Відповідно до пункту 4.2 договору підставою для оплати узгодженої до відвантаження партії товару є виставлений постачальником рахунок.

В зазначених вище накладних підставою виконання поставки зазначені наступні рахунки, які, в свою чергу, є вимогою для отримання оплати, які були вручені Приватному акціонерному товариству "Дніпровський Металургійний Завод": №1921/03-1 від 21.03.2019 на загальну суму 824 364,00 грн.; №1902/09-2 від 02.09.2019 на загальну суму 144 554,40 грн.; №1903/09-1 від 03.09.2019, на загальну суму 119 217,60 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" посилається на неналежне виконання Приватним акціонерним товариством "Дніпровський Металургійний Завод" зобов`язань за договором поставки №2401/2016 від 19.12.2016 в частині несвоєчасної оплати за отриманий товар.

Предметом спору є стягнення заборгованості за поставлений товар за договором поставки №2401/2016 від 19.12.2016, а також 3% річних та втрат від інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання (за порушення строків оплати товару).

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем при поданні позову заявлена до стягнення заборгованість за договором у сум 1 088 136,00 грн.; після подання заяви про зменшення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у сумі 998 136,00 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що Приватним акціонерним товариством "Дніпровський Металургійний Завод" частково здійснювалась оплата за поставлений товар, заборгованість складає 998 136,00 грн.

Враховуючи, що наявність заборгованості у розмірі 998 136,00 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню в сумі 998 136,00 грн.

Апеляційна скарга не містить будь-яких доводів та заперечень щодо заборгованості у сумі 988 136,00 грн.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем при поданні позову нараховані та заявлені до стягнення 3% річних у розмірі 15 262,29 грн. та інфляційні втрати у сумі 15 860,58 грн.; після подання заяви про зменшення позовних вимог позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на свою користь 18 328,01 грн. 3% річних та 7 915,04 грн. інфляційних втрат.

Місцевим господарським судом заяву про зменшення позовних визнано такою, що відповідає пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, прийнято її до розгляду та задоволені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача користь 3% річних у сумі 18 328,01 грн. та інфляційні втрати у сумі 7 915,04 грн.

Апелянт вважає, що місцевим господарським судом безпідставно прийнято заяву про зменшення позовних вимог, з посиланням на те, що до вказаної заяви не було додано належних доказів направлення цієї заяви на адресу відповідача (з описом вкладення), тому вказана заява підлягала поверненню без розгляду. Вказує, що оскільки заява про зменшення позовних вимог містила вимогу про збільшення періоду нарахування та, відповідно, розмір 3% річних, тому розгляд заяви про зменшення позовних є порушенням норм матеріального права.

Так, за змістом пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

На підтвердження доказів направлення заяви про зменшення позовних вимог позивачем надано скіршот зі сторінки про відправлення електронної пошти.

У відзиві на апеляційну скарги позивач посилається на те, що статтею 46 Господарського процесуального кодексу України не встановлений конкретний спосіб направлення заяви про зменшення позовних вимог, тому, на думку позивача, направлення вказаної заяви на офіційну електронну адресу відповідача є належним. Крім того, позивач посилається на приписи 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки відповідно до розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (підпункт 17.1); позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів (підпункт 17.2); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (підпункт 17.3).

Щодо посилань позивача на приписи частини 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, апеляційний господарський суд зазначає, що вказані приписи стосуються направлення саме копії судового рішення, а не заяв про збільшення (зменшення) позовних вимог. Крім того, згідно з частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із доводами апелянта про помилковість прийняття місцевим господарським судом заяви про зменшення позовних вимог (яка одночасно містила вимогу про збільшення розміру 3% річних) та розгляд позовних вимог з урахуванням цієї заяви, яка подана з порушенням приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин підлягають розгляду вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 1 088 136,00 грн., три проценти річних в сумі 15 262,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 15 860,58 грн.

Враховуючи, що відповідачем оплачено частину товару у сумі 90 000,00 грн. до звернення позивача із позовом до суду, що підтверджується платіжними дорученнями №133765 від 03.09.2019 на суму 50 000,00 грн. та №138564 від 31.10.2019 на суму 40 000,00 грн., позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Здійснивши перевірку поданого позивачем до позову розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 3% річних за загальний період з 11.04.2019 по 08.11.2019 у сумі 14 964,95 грн. та інфляційних втрат за період з травня по жовтень 2019 року (за накладною №№1921/03-1 від 21.03.2019) у сумі 5 070,53 грн.

Таким чином, є правомірними та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1018171,48 грн. (998 136,00 грн. - основний борг, 14 964,95 грн. - 3% річних, 5 070,53 грн. - інфляційні втрати).

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 37 400,00 грн.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачені або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що 23.10.2019 між адвокатом Гусаковою Оксаною Борисівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" укладений договір №95/1 про надання правової допомоги, відповідно до якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу з проведення стягнення грошового боргу з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" за договором №2401/2016 від 19.12.2016 з урахуванням штрафних санкцій та процентів.

Пунктом 3 договору сторони визначили, що загальна вартість послуг за договором становить 1700 грн. за годину та додаткової винагороди у разі позитивного рішення на користь клієнта.

Пунктом 4 договору встановлено, що адвокат приступає до роботи після отримання 100% передоплати, зазначеної в пункті 3 договору.

Факт здійснення оплати адвокату послуг в загальній сумі 35000 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №99 від 25.10.2019 грн. на суму 35 000 грн.

Доповненим детальним описом робіт (наданих послуг), які були виконанні адвокатом Гусаковою О.Б. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" під час розгляду справи №904/5223/19 в Господарському суді Дніпропетровської області підтверджується час, витрачений для надання правової допомоги та розмір витрат на послуги адвоката, а саме:

- консультація клієнта щодо порушення його прав -30 хв.;

- аналіз документів - 1 година;

- складання та подання позовної заяви до суду, а саме: збирання доказів, вивчення нормативної бази для вирішення судового спору, складання позовної заяви про стягнення заборгованості, розрахунок 3% річних та інфляційні витрати за договором №2401 від 19.12.2016, направлення позовної заяви з доказами відповідачу та подання до суду - 13 год.;

- виконання доручення щодо сплати судового збору в інтересах клієнта -30 хв.;

- підготовка та подання відповіді на відзив відповідачу та в суд - 1,5 год.;

- підготовка та подання заяви про зменшення позовних вимог відповідачу та в суд-1,5 год.;

- участь у судових засіданнях 23.12.2019, 13.01.2020, 04.02.2020, 10.02.2020 - 4 год.

Отже, адвокатом були виконані роботи за договором на суму 37 400,00 грн. та витрачено 22 години роботи.

08.11.2019, 31.01.2020 та 07.02.2020 адвокатом та клієнтом складені та підписані акти приймання-передачі наданих послуг до договору про надання юридичних послуг (правової допомоги) №95/1 від 23.10.2019.

Враховуючи викладене, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 37400,00 грн.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про стягнення витрат на правничу допомогу у сумі 37 400,00 грн., з посиланням на те, що в акті виконаних робіт від 08.11.2019 зазначено, що витрачено адвокатом 6 годин роботи, а розрахунок вартості складено за 15 годин роботи; в акті №2 від 31.01.2020 зазначено, що витрачено 5 годин, а розрахунок проведено за 6 годин роботи. Крім того, апелянт зазначає, що жодних доказів на понесення витрат на правничу допомогу не направлялись на адресу відповідача; надана до справи квитанція до прибуткового касового ордеру №99 від 25.10.2019 лише на суму 35 000,00 грн. та складена з порушенням норм чинного законодавства.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із доводами апелянта.

Так, в матеріалах справи містяться детальний опис робіт (наданих послуг), які були виконанні адвокатом Гусаковою О.Б. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" під час розгляду справи №904/5223/19 в Господарському суді Дніпропетровської області та акти виконаних робіт на загальну суму 37 400,00 грн. Апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача, що в актах виконаних робіт були допущені помилки щодо кількості витрачених годин, оскільки матеріалами справи в сукупності підтверджується виконання робіт (надання послуг) адвокатом Гусаковою О.Б. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" під час розгляду справи №904/5223/19 на суму 37 400,00 грн. в кількості витрачених 22 годин роботи.

Також апеляційний господарський суд погоджується із доводами позивача про те, що за приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат визначається, в тому числі й з урахуванням витрат, які має сплатити особа.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд частково погоджується із доводами апелянта, наведеними в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України, для часткового скасування рішення місцевого господарського суду з прийняттям нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 998 136,00 грн. основного боргу, 14 964,95 грн. 3% річних, 5 070,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" повідомило апеляційний господарський суд, що для ведення справи адвокатом в суді апеляційної інстанції підписано додаткову угоду №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, згідно з якою вартість послуг за одну годину складає 1 700,00 грн., а враховуючи очікуваний обсяг робіт адвоката під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач планує понести витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн., у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" просило розглянути вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу шляхом прийняття додаткового рішення, із зазначенням того, що відповідні докази будуть надані до суду протягом 5 днів після прийняття рішення по суті спору.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (стаття 221 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд призначає в судове засіданні розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" щодо витрат на оплату адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження.

Керуючись статтями 129, 221, 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 скасувати в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" 3% річних у сумі 3 363,06 грн., інфляційних втрат у сумі 2 844,51 грн.

Прийняти в цій частині нове рішення про відмову у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" 3% річних у сумі 3 363,06 грн., інфляційних втрат у сумі 2 844,51 грн.

Здійснити перерозподіл судових витрат.

Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" (51925, м. Кам`янське, вул. Соборна 16, кв. 6, код ЄДРПОУ 39712000) 998 136,00 грн. основного боргу; 14 964,95 грн. 3% річних; 5 070,53 грн. інфляційних втрат, 34 022,78 грн. витрат на правничу допомогу; 15 272,57 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" (51925, м. Кам`янське, вул. Соборна 16, кв. 6, код ЄДРПОУ 39712000) на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 05393056) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 274,47 грн.

Видачу наказів відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Призначити в судове засідання на 10.06.2020 о 14:40 год. з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" щодо витрат на оплату послуг адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження.

Засідання відбудеться в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, що розташований за адресою: м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 65, зал засідань №511.

Явку сторін визнати необов`язковою.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 26.05.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова