Постанова

від 10.06.2020 по справі 904/5223/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2020 місто Дніпро Справа № 904/5223/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів : головуючого судді Орєшкіної Е.В. (доповідач),

суддів Подобєда І.М., Широбокова Л.П.,

секретар судового засідання: Абадей М.О.,

представники сторін:

від позивача : не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на оплату послуг адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження у справі №904/5223/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина", м. Дніпро

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод", м. Дніпро

про стягнення 1 119 258,87 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на свою користь боргу в сумі 1 088 136,00 грн., 3% річних в сумі 15 262,29 грн. та інфляційних втрат в сумі 15 860,58 грн.

21.12.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" подало до місцевого господарського суду заяву вих. б/н від 20.12.2019 про зменшення позовних вимог, в якій просило стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" 998 136,00 грн. - основного боргу, 18 328,01 грн. - 3% річних, 7 915,04 грн. - інфляційних втрат, 35 000,00 грн. витрат на правничу допомогу та 15 365,68 грн. судового збору.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку, що заява про зменшення позовних вимог відповідає пункту 2 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, тому прийняв її до розгляду.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 позов задоволено: з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" стягнуто 998 136 грн. основного боргу, 18 328 грн. 01 коп. 3% річних, 7 915 грн. 04 коп. інфляційних втрат, 37 400 грн. витрат на правничу допомогу та 15 365 грн. 68 коп. судового збору.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" відмовити у повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" повідомило апеляційний господарський суд, що для ведення справи адвокатом в суді апеляційної інстанції підписано додаткову угоду №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, згідно з якою вартість послуг за одну годину складає 1 700,00 грн., а враховуючи очікуваний обсяг робіт адвоката під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач планує понести витрати на правничу допомогу у сумі 15 000,00 грн., у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" просило розглянути вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу шляхом прийняття додаткового рішення, із зазначенням того, що відповідні докази будуть надані до суду протягом 5 днів після прийняття рішення по суті спору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 задоволено частково:

- рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 скасовано в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" 3% річних у сумі 3 363,06 грн., інфляційних втрат у сумі 2 844,51 грн.;

- в цій частині ухвалене нове рішення про відмову у стягненні з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" 3% річних у сумі 3 363,06 грн., інфляційних втрат у сумі 2 844,51 грн.; здійснено перерозподіл судових витрат;

- резолютивну частину рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 викладено в наступній редакції: "Позов задовольнити частково: стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" 998 136,00 грн. основного боргу, 14 964,95 грн. 3% річних, 5 070,53 грн. інфляційних втрат, 34 022,78 грн. витрат на правничу допомогу, 15 272,57 грн. судового збору; в решті позовних вимог відмовити; наказ видати після набрання рішенням законної сили.";

- з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 274,47 грн.

- призначене судове засідання на 10.06.2020 о 14:40 год. з розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" щодо витрат на оплату послуг адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження.

26.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій позивач просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 300,00 грн.

27.05.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні, з питання винесення судом додаткового рішення щодо правової допомоги, призначеному на 10.06.2020, без представника позивача.

04.06.2020 від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції на 70%.

Клопотання мотивоване тим, що розмір витрат, визначений позивачем на правову допомогу, є необґрунтованим, час витрачений на підготовку відзиву є завищеним, оскільки відзив на апеляційну скаргу наданий позивачем на 3-х сторінках, тому час на його підготовку у кількості 7 годин є явно завищеним. Також відповідач не погоджується із зазначенням позивача про участь в судовому засіданні 25.05.2020 протягом 1 години, оскільки, на думку відповідача, засідання тривало не більше 15 хвилин.

За положеннями частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (частини 3, 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданої до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина 1 статті 221 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 221 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (частина 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що при її розгляді інтереси позивача в Центральному апеляційному господарському суді представляв адвокат ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, додаткової угоди №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, ордеру серії ДП №2201/034 від 23.10.2019, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3585 від 25.01.2018.

Адвокат ОСОБА_1 від імені позивача подала відзив на апеляційну скаргу відповідача, здійснювала представництво інтересів позивача в судовому засіданні Центрального апеляційного господарського суду, яке відбулось 25.05.2019.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" надані копії договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, додаткової угоди №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019, ордеру серії ДП №2201/034 від 23.10.2019, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП №3585 від 25.01.2018, акта виконаних робіт №5 від 25.05.2020 за додатковою угодою №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.010.2019, відповідно до якого адвокатом за договором витрачено 9 годин, за яку сплачено 15 300,00 грн. та детальний опис робіт (наданих послуг), які були виконані адвокатом Гусаковою Оксаною Борисівною в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" під час розгляду справи №904/5223/19 в Центральному апеляційному господарському суді (9 годин роботи) на суму 15 300,00 грн., а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №18 від 25.05.2020 на суму 15 300,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Приватне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний завод" просить зменшити витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді апеляційної інстанції на 70%, посилаючись на те, що розмір витрат, визначений позивачем на правову допомогу є необґрунтованим, час витрачений на підготовку відзиву є завищеним, оскільки відзив на апеляційну скаргу наданий позивачем на 3-х сторінках, тому час на його підготовку у кількості 7 годин є явно завищеним. Також відповідач не погоджується із зазначенням позивача про участь в судовому засіданні 25.05.2020 протягом 1 години, оскільки, на думку відповідача, засідання тривало не більше 15 хвилин.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Верховний Суд в постанові від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.11.2019 по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" заявлено про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду у суді апеляційної інстанції у сумі 15 300,00 грн. Згідно з пунктом 3 договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019 загальна вартість за договором становить 1 700,00 грн. за годину. В акті виконаних робіт №5 від 25.05.2020 за додатковою угодою №1 від 15.03.2020 до договору про надання правової допомоги №95/1 від 23.10.2019 та детальному описі робіт (наданих послуг), які були виконані адвокатом Гусаковою Оксаною Борисівною в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" під час розгляду справи №904/5223/19 в Центральному апеляційному господарському суді зазначено, що адвокатом витрачено 9 годин роботи, в тому числі: аналіз апеляційної скарги відповідача - 1 год., складання та подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача - 7 год., участь у судовому засіданні 25.05.2020 об 11:00 год. - 1 год., всього 9 годин.

Однак, апеляційний господарський суд, враховуючи принципи співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); доводи, наведені відповідачем у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката в суд апеляційної інстанції; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат і стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 500,00 грн. (із розрахунку 5 годин роботи).

Так, апеляційний господарський суд враховує, що відзив на апеляційну скаргу стосувався заперечень щодо обґрунтованих доводів апелянта про необхідність направлення заяви про зменшення позовних вимог листом з описом вкладення, а також пояснень щодо допущених позивачем описок в актах виконаних робіт за надання правничої допомоги під час розгляду справи місцевим господарським судом.

За результатами розгляду апеляційної скарги відповідача апеляційний господарський суд погодився із доводами апелянта про помилковість прийняття місцевим господарським судом заяви про зменшення позовних вимог (яка одночасно містила вимогу про збільшення розміру 3% річних) та розгляд позовних вимог з урахуванням цієї заяви, яка подана з порушенням приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із ненаправленням Товариством з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" на адресу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" копії вказаної заяви в установленому порядку (листом з описом вкладення) та відхилив посилання позивача на приписи частини 10 статті 242 Господарського процесуального кодексу України як необґрунтовані. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.05.2020 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2020 у справі №904/5223/19 частково задоволено.

Враховуючи доводи апеляційної скарги та заперечення, надані позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв`язку із неналежним виконанням договору купівлі-продажу (поставки). У спорах такого характеру, за відсутності особливостей поставки товару у спірних правовідносинах, відсутності протиріч між наявними у справі документами щодо факту поставки товару і його часткової оплати, судова практика є сталою (тим більше, що відповідач навіть не заперечує поставку і суму позовної вимоги). Доводи апеляційної скарги, які визнані апеляційним господарським судом обґрунтованими, стосувались процесуальних питань щодо необхідності направлення позивачем на адресу відповідача заяви про зменшення позовних вимог відповідно приписів Господарського процесуального кодексу України та доведеності позивачем витрат на правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції (у зв`язку зі розбіжностями (описками) в актах виконаних робіт), тобто по суті недоліків представництва позивача.

Здійснюючи розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, керуючись критерієм розумності розміру адвокатських витрат, з урахуванням обставин справи, поданого клопотання відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу під час розгляду у суді апеляційної інстанції у сумі 8 500,00 грн. із розрахунку 5 годин роботи (1 700,00 грн. х 5 год.), в тому числі: аналіз апеляційної скарги відповідача - 1 год., складання та подання відзиву на апеляційну скаргу відповідача - 3 год. (замість заявлених 7 год.), участь у судовому засіданні 25.05.2020 об 11:00 год. - 1 год.

Керуючись статтями 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" щодо витрат на оплату адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний завод" (49064, м. Дніпро, вул. Маяковського, буд. 3, код ЄДРПОУ 05393056) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогнетривсировина" (51925, м. Кам`янське, вул. Соборна 16, кв. 6, код ЄДРПОУ 39712000) витрати на оплату адвоката при розгляді справи на стадії апеляційного провадження у сумі 8 500,00 грн.

Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду порядку та строки, встановлені статтями 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена - 11.06.2020.

Головуючий суддя Е.В. Орєшкіна

Суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова