Ухвала

від 26.05.2020 по справі 904/1142/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

26.05.2020м. ДніпроСправа № 904/1142/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баррель Транс" (м. Дніпро)

про стягнення заборгованості за договором на поставку нафтопродуктів № СБК-01/02/19-99ДТ від 01.02.2019 у загальному розмірі 127 263 грн. 52 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баррель Транс" (далі - відповідач) заборгованість за договором на поставку нафтопродуктів № СБК-01/02/19-99ДТ від 01.02.2019 у загальному розмірі 127 263 грн. 52 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 124 756 грн. 71 коп. - основний борг;

- 1 814 грн. 26 коп. - пеня;

- 249 грн. 51 коп. - інфляційні втрати;

- 443 грн. 04 коп. - 3% річних.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 12 000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором на поставку нафтопродуктів № СБК-01/02/19-99ДТ від 01.02.2019 в частині повної та своєчасної оплати поставленого позивачем за період з 30.11.2019 по 20.12.2019 товару та, відповідно, наявністю боргу у сумі 124 756 грн. 71 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 в сумі 1 814 грн. 26 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 у сумі 249 грн. 51 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 у сумі 443 грн. 04 коп.

Ухвалою суду від 16.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду , відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 01.04.2020.

Від позивача електронною поштою надійшло клопотання (вх. суду № 15983/20 від 01.04.2020), в якому він просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату, посилаючись на неможливість забезпечити явку у судове засідання 01.04.2020, у зв`язку із запровадженими карантинними заходами.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 01.04.2020 не з`явилися, при цьому, судом було враховано наявність клопотання позивача про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом.

Враховуючи запроваджені на території України карантинні заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань, суд визнав причини неявки у судове засідання 01.04.2020 представників учасників справи поважними.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 01.04.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.04.2020.

У судове засідання 29.04.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися. В той же час, враховуючи запроваджені на території України карантинні заходи щодо убезпечення населення від поширення гострих респіраторних захворювань, суд визнав причини неявки у судове засідання 29.04.2020 представників учасників справи поважними.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 29.04.2020 у судовому засіданні було оголошено перерву до 26.05.2020.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду №19201/20 від 29.04.2020), в якому він просиу суд долучити до матеріалів справи заяву щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 365 грн. 00 коп., та зазначив наступне:

- відповідачем позовні вимоги визнано, та відшкодовано на користь позивача основну суму заборгованості з урахуванням індексу інфляції та штрафних санкцій у загальному розмірі 127 263 грн. 52 коп. та судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою № 3690 від 04.03.2020;

- у позовній заяві міститься вимога позивача щодо стягнення витрат з відповідача на надання правової допомоги позивачу, відповідно до договору про надання правової допомоги № 1 від 20.02.2020;

- відповідачем оплату на надання правової допомоги не здійснено у сумі, вказаної у позовній заяві, а сплачено - 634 грн. 48 коп., як вбачається з банківською виписки № 3690 від 04.03.2020 (130 000,00 грн. - 127 263, 53 грн. - 2 102,00 грн. = 634, 48 грн.);

- таким чином не відшкодований в повному обсязі витрати на правову правничу допомогу у сумі 11 365 грн. 52 коп.

Від позивача надійшла заява (вх. суду № 22500/20 від 26.05.2020), в якій він просив суд закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, та повернути сплачений відповідачем судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп. Також, позивач просить суд здійснити розгляд справи без участі представника позивача.

У судове засідання 26.05.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, при цьому, судом врахована заява позивача про розгляд справи без участі його пресдтавника, яка була задоволена судом; представник відповідача причин неявки суду не повідомив; про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши заяву позивача та докази оплати,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини, пов`язані з укладенням договору поставки, строк дії договору, умови поставки, факт поставки, загальна вартість поставленого товару, настання строку його оплати, наявність часткової чи повної оплати, допущення прострочення оплати.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 01.02.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд" (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баррель Транс" (далі - покупець, відповідач) було укладено договір на поставку нафтопродуктів №СБК-01/02/19-99/ДТ (далі - договір, а.с.10-13), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується відпускати (передати у власність) покупцю нафтопродукти, які є в наявності на АЗС постачальника та на АЗС, перелік яких, визначений додатком № 3 до договору. Покупець зобов`язується оплатити ці нафтопродукти на умовах, зазначених у договорі та використати їх у своїй комерційній діяльності (пункт 2.1. договору).

Електронна картка (далі ЕК ) картка, випущена постачальником, є засобом для обліку відпуску нафтопродуктів на "АЗС" і для складання інформаційних документів, не є платіжним засобом. ЕК є власністю постачальника. ЕК - пластикова картка, яка є носієм електронної інформації, та на якій обліковується: кількість грошових коштів (валюта платежу - гривня), за які покупець має право отримати пальне на АЗС одноразово або частками, дорівнює сумі попередньої оплати, здійсненої покупцем. ЕК має персональний ідентифікаційний номер та персональний код доступу (пункт 1.1. договору).

У пункті 9.1. договору сторони визначили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, що зазначається на першому аркуші договору у верхньому правому куті, та діє до 31.12.2019 включно. Якщо за 30 календарних днів сторони не виявляють бажання розірвати договір, то його дія вважається продовженою на строк в один календарний рік, без обмеження кількості продовжень.

Доказів визнання недійсним, зміни або розірвання вказаного договору сторонами суду не надано.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм § 3 глави 54 Цивільного кодексу України та § 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, у пункті 4.1. договору сторони погодили, що ціна нафтопродуктів, які поставляються за договором, визначається в момент виставлення рахунку постачальником покупцю, рахунок виставлений постачальник дійсний протягом календарного дня, коли він був виставлений. Рахунок сплачується покупцем на умовах попередньої оплати. Розмір знижки складає 1,50 грн. за один літр моторного бензину будь-яких марок, 1,50 грн. за один літр дизельного палива будь-якої марки, 0,40 грн. за один літр скрапленого газу, що використовується у якості моторного пального. Знижка надається тільки у разі отримання нафтопродуктів на відповідних АЗС постачальника.

Згідно з пунктами 3.5., 3.6. договору постачальник в електронному вигляді на особовому рахунку покупця веде облік кількості, вартості відпущених нафтопродуктів та залишку кількості грошових коштів за кожною ЕК, що були передані покупцеві. Документом, що підтверджує поточний стан значення залишку грошових коштів та/або операції за особовим рахунком покупця, є операційний звіт процесінгового центру постачальника та підсумкова оборотна-сальдова відомість, що складається постачальником.

В силу приписів статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

У відповідності до умов договору позивачем було передано відповідачу електронні картки: НОМЕР_6, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_7, що підтверджується актом приймання-передачі електронних карток (додаток № 2 до договору).

У пункті 3.4. договору сторони визначили, що право власності на нафтопродукти переходить від постачальника до покупця в момент їх передачі покупцю, підтвердженням чого є чек, що формується та видається обладнанням безпосередньо в момент фактичного отримання нафтопродуктів.

Так, на виконання умов договору, в період з 30.11.2019 по 20.12.2019 позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 153 817 грн. 46 коп. відповідно до наступних видаткових накладних:

- видаткової накладної № 0000015256 від 30.11.2019 на суму 69 307 грн. 03 коп. (а.с.22);

- видаткової накладної № 000016262 від 10.12.2019 на суму 61 613 грн. 89 коп. (а.с.17);

- видаткової накладної № 000016472 від 20.12.2019 на суму 22 896 грн.54 коп. (а.с.18).

Суд зауважує, що товар, визначений умовами договору, у повній мірі відповідає товару, що було поставлено згідно з вказаними накладними, а отже судом визначено, що сторонами в цій частині були дотримані умови договору.

При цьому, відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Так, підписання покупцем накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Товар, зазначений у вище вказаних накладних, прийнято у позивача без будь-яких зауважень до їх оформлення. Кожна з вказаних накладних підписана представником відповідача та скріплена його печаткою.

Також до матеріалів справи не надано доказів щодо наявності претензій відповідача по кількості та якості, а отже товар вважається прийнятим покупцем.

Протягом розгляду справи судом жодних заперечень з приводу отримання товару за зазначеними накладними відповідачем також не заявлено.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним, і обов`язку продавця за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити вартість цього товару.

Сторони у додатковій угоді № 1 від 26.03.2019 до договору дійшли згоди внести зміни до пункту 4.3. договору та викласти його в новій редакції, а саме: "Оплата вартості нафтопродуктів за договором здійснюється покупцем на умовах постоплати. Покупцю надається ліміт на отримання товару у розмірі 100 000 грн. 00 коп. покупець зобов`язується сплатити заборгованість за отримані у межах цього ліміту товару протягом тридцяти календарних днів.".

Як вказує позивач, станом на момент звернення із позовом до суду, відповідачем отриманий в період з 30.11.2019 по 20.12.2019 товар було оплачено лише частково в сумі 29 060 грн. 75 коп.

В той же час, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що поставлений позивачем товар не був у повному обсязі оплачений відповідачем у встановлені договором строки.

Суд приходить до висновку, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо своєчасного розрахунку за переданий йому товар не виконав, оплату в установлені в договорі (специфікації) строки не здійснив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 124 756 грн. 71 коп. (153 817,46 - 29 060,75).

Отже, свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару відповідач порушив, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 124 756 грн. 71 коп. За прострочення виконання зобов`язання на підставі пункту 6.1. договору позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 в сумі 1 814 грн. 26 коп. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 у сумі 249 грн. 51 коп., а також 3% річних за загальний період прострочення з 30.12.2019 по 21.02.2020 у сумі 443 грн. 04 коп. Вказане і є причиною звернення позивача до суду.

В той же час, в процесі розгляду справи судом, позивачем було повідомлено суд, що вказаний борг погашено ним у повному обсязі, на підтвердження чого до матеріалів справи було долучено банківська виписка по рахунку від 30.03.2020 на суму 130 000 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Дослідивши додані до клопотання позивача документи, судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість в сумі 127 635 грн. 52 коп. є погашеною 30.03.2020, тобто після відкриття провадження у справі (16.03.2020) та на теперішній час у відповідача перед позивачем відсутня.

Отже, судом встановлена наявність підстав для закриття провадження справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, враховуючи встановлені вище обставини справи щодо наявності заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а також підтвердження належними доказами факту її погашення відповідачем після звернення позивача із позовом до суду, господарський суд приходить до висновку, що закриття провадження у справі № 904/1142/20 не суперечить чинному законодавству та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Отже, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становила 127 263 грн. 52 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 102 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. згідно з платіжними дорученнями № 14106 від 27.02.2020 на суму 2 102 грн. 00 коп.

В той же час, відповідно до пункту 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Від позивача надійшло клопотання (вх. суду № 22500/20 від 26.05.2020), в якому він просить суд повернути суму сплаченого судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне в порядку, визначеному частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 2 102 грн. 00 коп., оскільки провадження у справі закривається з підстави, яка не віднесена до виключень, зазначених в пункті 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", що, відповідно, є причиною для повернення судового збору позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 123, 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/1142/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баррель Транс" про стягнення заборгованості за договором на поставку нафтопродуктів № СБК-01/02/19-99ДТ від 01.02.2019 у загальному розмірі 127 263 грн. 52 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпро Оіл Трейд" (49094, м.Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 10-І; ідентифікаційний код 40878412) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. , сплачений згідно з платіжним дорученням № 14106 від 27.02.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 26.05.2020.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений і підписаний - 26.05.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко