Ухвала

від 25.05.2020 по справі 911/1483/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"25" травня 2020 р. Справа № 911/1483/20

Суддя Господарського суду Київської області Шевчук Н.Г. розглянувши заяву Приватного підприємства "Калинторг" про забезпечення позову у справі

за позовною заявою Приватного підприємства "Калинторг", 08623, Київська область, Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вулиця Залізнична, будинок 158

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп", 08205, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Лісова, будинок 6-Г

про стягнення 535 685,60 грн за договором № 1І037505 від 01.02.2018

встановив:

До Господарського суду Київської області від Приватного підприємства "Калинторг" надійшла позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" про стягнення 535 685,60 грн за договором № 1І037505 від 01.02.2018.

Разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову б/н від 16.04.2020 (вх. № суду 97/20) шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" у розмірі ціни позову 535 685,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог та заяви про забезпечення позову заявник посилається на порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 1І037505 від 01.02.2018 в частині повної оплати поставленого згідно прибуткових накладних товару, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість у розмірі 500 038,31 грн, що стало підставою для нарахування 3% річних та інфляційних.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти в межах суми позову, що належать відповідачу може унеможливити виконання рішення Господарського суду Київської області.

А також посилаючись на положення Конвенції про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини обґрунтовує, що вжиття заходів забезпечення позову у формі накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми позову є співмірним та адекватним заходом забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто забезпечення позову - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову, є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17.

Отже, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Однак заявник не надав суду жодних належних обґрунтувань та доказів у підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, не надав жодних доказів, які підтверджують можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або позбавлення заявника можливості ефективно захистити його порушені чи оспорювані права та інтереси, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів забезпечення позову.

До заяви про забезпечення позову б/н від 16.04.2020, крім доказів сплати судового збору заявником додано лише засвідчені копії документів, що підтверджують повноваження представника Приватного підприємства "Калинторг", а саме ордер № 797162 на надання правової допомоги та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Суд зазначає, що самі лише припущення заявника і посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Приватного підприємства "Калинторг" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Астерс Груп" у розмірі ціни позову 535 685,60 грн.

За змістом статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про судовий збір", оскільки заяву про вжиття заходів забезпечення позову судом розглянуто, тому витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн відшкодуванню та поверненню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України суд

ухвалив:

Відмовити Приватному підприємству "Калинторг" в задоволенні заяви про забезпечення позову б/н від 16.04.2020.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Ухвалу підписано: 25.05.2020