Ухвала

від 26.05.2020 по справі 913/311/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

26 травня 2020 року Справа № 913/311/20

Провадження №1/913/311/20

Суддя господарського суду Луганської області Зюбанова Н.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ» , м. Рівне

до відповідача Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Сєвєродонецьк Луганської області

про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 3 рішення

в с т а н о в и в :

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ» , м. Рівне звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 3 рішення Адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 26.11.23019 № 49-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» , яким, визнано, що:

- Приватне виробничо-комерційне підприємство «НИРТ» (ідент. код 32656453) і Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ» (ідент. код 40214288) вчинили порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів шляхом погодження своєї поведінки під час підготовки конкурсних пропозицій та участі у процедурі закупівлі, проведеної Комунальним закладом «Новоайдарська обласна загальноосвітня санаторна школа-інтернат І-ІІІ ступенів» : «Вугілля» (ідентифікатор закупівлі в системі « Prozorro» UA-2018-01-12-000142-c), з метою забезпечення перемоги Приватного виробничо-комерційного підприємства «НИРТ» ;

- за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на ТОВ «Партнер СВ» накладений штраф у розмірі 11900 грн. 00 коп.

Разом з позовною заявою позивач подав заяву № 10с від 18.05.20 про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення Адміністративної колегії від 26.11.2019 № 49-р/к щодо ТОВ «Партнер СВ» .

Розглянувши заяву про забезпечення позову, господарський суд дійшов висновку про її необґрунтованість з огляду на наступне.

Так, правове регулювання забезпечення позову здійснюється главою 10 ГПК України. Зокрема, відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ст. 140 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 74 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заява позивача обґрунтована тим, що дія оспорюваного рішення фактично позбавляє його можливості брати участь в майбутніх тендерах на час розгляду справи про визнання недійсним оскаржуваного рішення та ставить під загрозу господарську діяльність ТОВ «Партнер СВ» , оскільки достатню кількість замовлень позивач отримує саме внаслідок участі у процедурах закупівель, проте замовники торгів будуть зобов`язані приймати рішення про відмову ТОВ «Партнер СВ» в участі у процедурі закупівель з підстав, визначених п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» .

У зв`язку з тим, що вчинене позивачем порушення кваліфікується за п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11.01.2001 № 2210-ІІІ та воно відсутнє у переліку, наведеному в ч. 4 ст. 60 цього Закону як підстава для зупинення дії рішення, позивач посилається на ч. 5 ст. 60 Закону, яким передбачено право суду самостійно зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України у разі наявності достатніх підстав.

Згідно зі ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

За приписами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В пунктах 1-3 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання вжиття заходів до забезпечення позову» , роз`яснюється, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів тощо.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

За загальним правилом умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтована вірогідність утруднення або неможливість виконання майбутнього рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення виконання судового рішення.

Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

Так, суд вважає, що оскаржуване рішення в частині визнання вчинення порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» , є встановленням юридичного факту у правовідносинах учасників відповідної процедури закупівлі ПВКП «НИРТ» і ТОВ «Партнер СВ» , а тому це рішення не передбачає виконання як такого.

Згідно з ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Відповідно до антиконкурентного законодавства рішення органів Антимонопольного комітету України приймаються саме з метою припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема - антиконкурентної змови під час проведення торгів. Суд не може втручатися у діяльність органів державною влади, обмежуючи їх повноваження.

Таким чином, у разі забезпечення позову у такий спосіб відбудеться продовження позивачем діяльності на противагу рішенню, згідно з яким така діяльність визнана протиправною (здійснення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів).

Відповідну правову позицію висловлено Верховним Судом при розгляді подібної справи № 914/938/19 у постанові від 14.11.2019, а згідно ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В частині зупинення дії п. 3 рішення Адміністративної колегії від 26.11.2019 № 49-р/к про накладення штрафу на ТОВ «Партнер СВ» у розмірі 11900 грн. 00 коп. заява позивача також є необґрунтованою, оскільки, по перше, не надані докази примусового стягнення цього штрафу, а, по друге, ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачає зупинення нарахування пені за прострочення сплати такого штрафу на час розгляду судом справи про визнання недійсним рішення.

За таких обставин заява позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного рішення Адміністративної колегії від 26.11.2019 № 49-р/к щодо ТОВ «Партнер СВ» не пов`язана з його виконанням (в частині встановлення порушення), а тому не відповідає правовій природі такого процесуального інституту як забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Що стосується зупинення рішення в частині накладення штрафу, який має перераховуватись добровільно на протязі двох місяців, то при задоволенні позову у цій справі позивач не буде його сплачувати, що також свідчить про неадекватність заявленого способу забезпечення позовним вимогам.

За таких обставин у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 129, 136 - 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер СВ» від 18.05.2020 № 10с про забезпечення позову у справі № 913/311/20 відмовити.

Ухвала набирає законної сили 26.05.2020 та може та бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та порядку, визначеному п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя Н.М. Зюбанова