Рішення

від 14.05.2020 по справі 910/16937/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2020Справа № 910/16937/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Компанії Wіlо SE

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач ,

2) Приватного підприємства Український хостінг

про зобов`язання припинити порушення прав інтелектуальної власності,

Представники:

від позивача: Бродська К.О.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Компанія Wіlо SE в особі Товариства з обмеженою відповідальністю Віло Україна (далі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач (далі - відповідач 1) та Приватного підприємства Український хостінг (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач припинити порушення прав інтелектуальної власності ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом припинення використання знака (знаків) для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 в доменному імені та на сторінках інтернет-ресурсу:ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшою забороною незаконного використання знака (знаків) для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у міжнародних реєстраціях товарів і послуг шляхом застосування їх під час пропонування та/або надання послуг, пропонування товарів до продажу та їх продаж, шляхом застосування їх в мережі Інтернет та в назві доменних імен;

- зобов`язати Приватне підприємство Український хостінг та Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач припинити порушення прав інтелектуальної власності ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3, вказавши такі відомості в записі доменного імені: Компанія: Wilo SE; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4; адреса: NortkirchenstraЯe 100, 44263, Dortmund, Germany .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до свідоцтв про міжнародну реєстрацію за №№ НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2, які діють на території України, проте, як зазначає позивач, йому стало відомо, що власник інтернет - ресурсу (відповідач-1) http:ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно, без належних повноважень та дозволу Компанії Wіlо SE використовує торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_2 в доменному імені та на сторінках сайту, пропонуючи до продажу та здійснюючи продаж товарів, маркованих знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2020. Зокрема, зобов`язано позивача у строк до 21.01.2020 надату суду нотаріально засвідчений переклад на українську мову роздруківки з бази даних міжнародних реєстрацій знаків "ІНФОРМАЦІЯ_5" щодо реєстрацій знаків №№ НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2.

28.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 09.12.2019.

У судовому засіданні 23.01.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 20.02.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/16937/19 призначено на 19.03.2020.

Судове засідання, призначене на 19.03.2020 не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2020 призначено судове засідання на 16.04.2020.

Судове засідання, призначене на 16.04.2020 також не відбулося у зв`язку з необхідністю попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211 (зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020), з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020 № 9/рс-186/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 призначено судове засідання на 14.05.2020.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники відповідач-1 та відповідача-2 у судове засідання не з`явилися, причин неявки суду не повідомили.

Суд відзначає, що відповідачі повідомлялися ухвалами суду про дату, час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву відповідачами не подано, у судове засідання представників не направлено.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ).

Так, з метою повідомлення відповідача-1 та відповідача-2 про розгляд справи судом та про їх право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 09.12.2019, від 23.01.2020, від 20.02.2020, від 19.03.2020 та від 16.04.2020 були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача-1, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1 та на адресу місцезнаходження відповідача-2, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 61001, м. Харків, проспект Гагаріна, буд. 1, проте, до суду повернулися конверти з ухвалами суду з відмітками: вибули та за закінченням встановленого строку зберігання .

При цьому, суд зазначає, що ухвала суду від 23.01.2020 була отримана відповідачем-2 07.02.2020 та ухвала суду від 20.02.2020 отримана відповідачем-2 09.03.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Згідно зі ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Пунктом 4 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлявся належним чином.

При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами 1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач-1 та відповідач-2 мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами суду від 09.12.2019, від 23.01.2020, від 20.02.2020, від 19.03.2020 та від 16.04.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача-1 та відповідача-2 були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача-1 та відповідача-2 не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 14.05.2020 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Компанія Wіlо SE є власником наступних торговельних марок, що охороняються за міжнародними реєстраціями:

1) № НОМЕР_5 від 24.01.2013 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо 07, 09, 11, 37 та 42 класів для товарів і послуг за Міжнародною класифікацією товарів і послуг (далі - МКТП), зокрема устаткування для хімічної промисловості, виробництва напоїв, сільського господарства, обробки металу, текстильної промисловості, видалення та переробки відходів, харчової промисловості, переробки деревини та пластику, а також станки; механічні апарати та інструменти для збільшення тиску води; муфти та компоненти трансмісії, окрім для наземних видів транспорту; сільськогосподарський інвентар окрім на ручному керуванні; насоси для обігрівальних установок; насосні установки, особливо для будівництва, для постачання води та її виведення, а також для промисловості та с/г (окрім насосів для медичних цілей та повітряних насосів), очисна апаратура та системи; насоси на опорній плиті, насоси з сухим ротором; насоси без ротора; багатоступеневі центри фугові насоси, свердловинні насоси; каналізаційні насоси; насоси для перекачування стічних вод; насоси, які є машинами та насосними системами, що використовуються для питної води та її очищення, обробки стічних вод, підземних вод, дренажу та іншого, що входить до цього класу; насоси для збільшення тиску; ізоляційний кожух що є частиною насосу; міксери та змішувальні пристрої, що є частиною установок для обробки стічних вод; підйомні установки; механічні підйомні установи для стічних вод та екскрементів; запасні деталі для насосів, що входять до цього класу; мотори, особливо електромотори, окрім для наземних видів транспорту; запасні частини для моторів, що входять до цього класу; блоки циліндрів для станків, двигунів та моторів; контролюючи механізми для станків, моторів та двигунів; фітинги для котельні; муфти як частини двигунів; регулятори швидкості обертання для машин, моторів та двигунів; регулятори швидкості для машин, моторів та двигунів; редукційні клапани тиску, які є частиною пристрою; регулятори тиску як частини пристроїв; клапани тиску як частини машини, фільтри як частини машини, електричні щітки як частини машини; фільтри як частини машин, двигунів та моторів; крани, як частини машин, моторів та двигунів; муфти крім тих що для наземних видів транспорту; компресори для рефрижераторів; насоси як частини машин, моторів та двигунів; насосні діафрагми; регулятори як частини машин; вентилятори для моторів; клапани як частини машин; саморегулюючі паливні насоси; регулятори, особливо регулятори тиску;

2) № НОМЕР_6 від 26.01.1994 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо 06, 07, 09, 11, 17 та 19 класів МКТП, а саме:

- Кл. 06: металеві труби; басейни (металоконструкції) для встановлення або монтажу;

- Кл. 07: циркуляційні насоси, механічне підйомне обладнання для стічних вод та біогенних відходів;

- Кл. 09: механічні пристрої та обладнання для вимірювання та регулювання тиску та витрат води, електронні перемикаючі та регулюючі пристрої та клемні коробки; вогнегасні пристрої; автоматичні компенсатори теплового розширення та автоматичні компенсатори тиску, сигнальні трансмітери.

- Кл.11: теплові насоси, установки для розподілу води, механічне обладнання для нагріву, обробки, пом`якшення та очистки води, осушувальні та вентиляційні апарати, клапани і фітинги, обладнання для змішування та розподілу води для опалювальних систем, обладнання для центрального опалення;

- Кл. 17: гнучкі пластикові труби;

- Кл. 19: басейни (конструкції, не з металу), особливо басейни для встановлення та монтажу, зроблені не з пластику та/або бетону; жорсткі пластикові труби (для конструкцій);

3) № НОМЕР_4 від 14.05.2007 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо 07, 09 та 11 класів МКТП, а саме:

- Кл. 07: насоси (машини), зокрема насоси для опалювальних установок (крім насосів медичного призначення); запчастини до насосів, включені до цього класу; мотори та двигуни, зокрема електромотори (крім наземних транспортних засобів);

- Кл. 09: пристрої для регулювання та контролю, включені до цього класу; електротехнічні пристрої та обладнання (включені до цього класу): комп`ютерне програмне забезпечення;

- Кл. 11: опалювальні установки; опалювальне обладнання; нагрівачі води; опалювальні котли; нагрівальні елементи; установки для кондиціонування повітря; обладнання для водопроводів; теплові насоси; акумулятори тепла; акумулятори, що є частинами опалювальних установок та/або установок водопостачання; ізоляційні оболонки, що є частинами насосів та/або опалювальних установок та/або установок водопостачання;

4) № НОМЕР_3 від 28.06.2007 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо 01, 04, 06, 07, 08, 09, 10, 11, 12, 16, 17, 19, 28, 36, 37, 38, 41 та 42 класів МКТП;

5) № НОМЕР_2 від 22.01.2013 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо 07, 09, 11, 37 та 42 класів МКТП.

Як зазначає позивач, власник інтернет-ресурсу https:ІНФОРМАЦІЯ_1 порушує право позивача на використання торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 , протиправно, без дозволу Компанії Wіlо SE використовує в доменному імені та на сторінках сайту продаж товарів, маркованих знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 а саме: насосів для систем водозабезпечення, опалення, кондиціювання, охолодження; свердловинних насосів; насосів для каналізаційних, стічних, забруднених вод; насосних станцій для водозабезпечення; насосних станцій для пожежогасіння; циркуляційних насосів; насосних станцій для перекачування стічних вод; каналізаційних установок, із застосуванням позначень ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У довідці з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його встановлення № 74/2019-Д від 15.07.2019 наданої Дочірнім підприємством Центр компетенції адресного простору мережі інтернет Консорціуму Український центр підтримки номерів і адрес зазначено, що дані про реєстранта доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 можливо витребувати у реєстратора цього доменного імені - Приватного підприємства Український хостінг .

Так, листом № 02/030919 від 03.09.2019 Приватне підприємство Український хостінг надало відповідь на запит позивача, в якому повідомило, що послуги по реєстрації домена ІНФОРМАЦІЯ_2 надаються згідно договора-оферти http://uh.ua/legal/dogovor.html клієнту: ТОВ Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач .

Крім того, листом № 01/030919 від 03.09.2019 Приватне підприємство Український хостінг повідомило позивача, що блокувати роботу домена можливо лише за рішенням суду.

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач з повідомленням (скаргою) № 360-КБ від 05.09.2019, в якій просив відповідача-1, зокрема припинити використання торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 в доменному імені https:ІНФОРМАЦІЯ_1; припинити використання торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 на сторінках сайту інтернет-магазину https:ІНФОРМАЦІЯ_1; видалити з сайту інтернет-магазину https:ІНФОРМАЦІЯ_1 всі товарні пропозиції торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 ; видалити з сайту інтернет-магазину https:ІНФОРМАЦІЯ_1 зображення, які стосуються торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 та видалити з сайту інтернет-магазину https:ІНФОРМАЦІЯ_1 текстову та будь-яку іншу інформацію, що стосується торговельної марки ІНФОРМАЦІЯ_2 та протиправно використовувати з рекламною та маркетинговою метою, проте на адресу позивача повернувся поштовий конверт з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач без дозволу позивача використовує торговельну марку ІНФОРМАЦІЯ_2 в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстратором якого є Приватне підприємство Український хостінг та на сторінках сайту здійснює продаж товарів, маркованих знаком для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим позивач вважає, що його виключні майнові права на знаки для товарів і послуг (торговельні марки) ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями № № НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 були порушені відповідачами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До відносин, пов`язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).

Частиною 1 ст.418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об`єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч.3 ст.418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об`єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч.1 ст.155 Господарського кодексу України та ч.1 ст.420 Цивільного кодексу України, зокрема, належать торговельні марки (знаки для товарів і послуг).

Так, згідно ч. 1 ст. 4 Протоколу до Мадридської Угоди про міжнародну реєстрацію знаків від 28.06.1989, який набув чинності для України 01.06.2000, з дати реєстрації або внесення запису, зробленого відповідно до положень Статей 3 і 3ter, охорона знака в кожній зацікавленій договірній стороні буде такою же, якби цей знак був заявлений безпосередньо у Відомстві цієї договірної сторони.

Крім того, відповідно до ст. 37 Закону України Про міжнародне приватне право , до правовідносин у сфері захисту прав інтелектуальної власності застосовується право держави, у якій вимагається захист цих прав.

Таким чином, на відносини, що виникають з приводу захисту та охорони прав на знаки для товарів і послуг за міжнародними реєстраціями, дія яких поширюється на територію України, застосовується чинне в Україні законодавство.

Право інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом у випадках і порядку, передбачених законом (ч.1 ст.157 Господарського кодексу України).

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , знак - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом. Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку, яка має міжнародну реєстрацію або визнана в установленому законом порядку добре відомою, не вимагає засвідчення свідоцтвом.

Згідно ст. 495 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності на торговельну марку є:

1) право на використання торговельної марки;

2) виключне право дозволяти використання торговельної марки;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню торговельної марки, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , правова охорона надається знаку, який не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та на який не поширюються підстави для відмови в наданні правової охорони, встановлені цим Законом. Об`єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень. Право власності на знак засвідчується свідоцтвом.

Згідно п. 4 ст. 5 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , обсяг правової охорони, що надається, визначається зображенням знака та переліком товарів і послуг, внесеними до Реєстру, і засвідчується свідоцтвом з наведеними у ньому копією внесеного до Реєстру зображення знака та переліком товарів і послуг.

Статтею 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг зазначено, що свідоцтво надає його власнику право використовувати знак та інші права. При цьому, використанням знака визнається:

- нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення);

- застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано;

- застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Частинами 2, 3 ст. 426 Цивільного кодексу України, визначено, що особа, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, може використовувати цей об`єкт на власний розсуд, з додержанням при цьому прав інших осіб. Використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

- зареєстрований знак стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

- зареєстрований знак стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення і знак можна сплутати;

- позначення, схоже із зареєстрованим знаком, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання можна ввести в оману щодо особи, яка виробляє товари чи надає послуги, або ці позначення і знак можна сплутати

Згідно ст. 20 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , будь-яке посягання на права власника свідоцтва, передбачені статтею 16 цього Закону, в тому числі вчинення без згоди власника свідоцтва дій, що потребують його згоди, та готування до вчинення таких дій, вважається порушенням прав власника свідоцтва, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Як встановлено судом вище, Компанія Wіlо SE є власником знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , що охороняється за міжнародними реєстраціями № № НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2.

Згідно ст. 1 Закону України Про авторське право і суміжні права , власник веб-сайту - особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про телекомунікації , домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовано адмініструється.

Так, організацією, яка присвоює доменні імена є організація під назвою "Інтернет корпорація з присвоєння імен та номерів" (надалі - ICANN), у зв`язку з чим, саме дана організація встановлює порядок делегування доменних імен, в тому числі географічних доменів та процедуру вирішення спорів.

Процедура делегування доменних імен другого рівня в зоні .UA регулюється Регламентом особливостей реєстрації приватних доменних імен другого рівня в домені .UA (далі - Регламент . UA) та Регламентом публічного домену (далі - Регламент).

Відповідно до пункту 3.3 Регламенту .UA приватні доменні імена другого рівня в домені .UA делегуються виключно у разі, якщо відповідне доменне ім`я повністю, або його компонент другого рівня (до знака ".", але не включаючи цей знак), за написанням співпадає із знаком, права на використання якого на території України належать відповідному реєстранту.

Делегування доменного імені - це процес надання можливості певній особі користуватися певним доменним іменем. Делегування відбувається на платній основі реєстратором, який уклав із адміністратором домену .UA відповідну угоду про реєстрацію та делегування доменних імен в зоні .UA.

Таким чином, реєстрація та делегування доменних імен у доменній зоні другого рівня .UA є привілеєм для власників відповідних торговельних марок, належним чином зареєстрованих на території України, а тому використовувати доменне ім`я другого рівня без наявності зареєстрованого знака для товарів і послуг є недопустимим і порушує відповідні правила делегування доменних імен.

Згідно з положеннями Регламенту:

- реєстратор - це особа, що надає послуги, необхідні для технічного забезпечення реєстрації, делегування та функціонування ДІ;

- реєстрант - це особа, в інтересах якої здійснюється реєстрація та делегування приватного доменного імені (пункт 2).

Зміни до запису про ДІ вносяться виключно на підставі заявки, яку надсилає реєстратор до реєстраційної системи (підпункт 7.3.3 пункту 7.3).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстратором доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 є Приватне підприємство "Український хостінг", а власником Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач".

З матеріалів справи вбачається, що Компанією Wіlо SE було надано висновок експерта № 170 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019, складений судовим експертом ОСОБА_1 , відповідно до якого експерт дійшов наступних висновків:

1) В доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_1 ua застосоване позначення, яке має форму, що відрізняється від зареєстрованого за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_6 знака для товарів і послуг лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмінності знака.

2) Позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщене на Інтернет-ресурсі за адресою: https:ІНФОРМАЦІЯ_1, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_1 .

3) Позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 , розміщене на Інтернет-ресурсі за адресою: https:ІНФОРМАЦІЯ_1, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2.

4) Послуги з представлення на сторінках Інтернет-ресурсу з метою продажу із застосуванням за адресою https:ІНФОРМАЦІЯ_1 таких товарів, як насоси для систем водозабезпечення, опалення, кондиціювання, охолодження; свердловинні насоси; насоси для каналізаційних, стічних, забруднених, вод; насосні станції для водозабезпечення; насосні станції для пожежогасіння; циркуляційні насоси; насосні станції для перекачування стічних вод; каналізаційні установки позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , є спорідненими з товарами 07 класу МКТП, відносно яких надано правову охорону знакам за міжнародними реєстраціями НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Наказом Держпатенту України № 116 від 28.07.1995 (затверджений в Міністерстві юстиції України 02.08.1995 за № 276/812) затверджені Правила складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг (далі - Правила).

Пунктом 4.3.2.4. Правил визначено, що позначення вважається тотожним з іншим позначенням, якщо воно збігається з ним у всіх елементах. Позначення вважається схожим настільки, що його можна сплутати з іншим позначенням, якщо воно асоціюється з ним в цілому, незважаючи на окрему різницю елементів. При перевірці позначень на тотожність і схожість необхідно: провести пошук тотожних або схожих позначень; визначити ступінь схожості заявленого позначення та виявлених при проведенні пошуку позначень; визначити однорідність товарів і/або послуг, для яких заявлено знак, в порівнянні з товарами і/або послугами, для яких зареєстровані або заявлені тотожні або схожі знаки, виявлені під час пошуку. Серед позначень, зазначених в пунктах 4.3.2.1 а), б), в), 4.3.2.2. а) Правил, пошук здійснюється відносно тих позначень, які мають більш ранній пріоритет.

Відповідно до п. 4.3.2.5. Правил, для позначення, заявленого як знак, щодо якого проводиться експертиза по суті, і виявлених зареєстрованих та заявлених на реєстрацію знаків з більш раннім пріоритетом встановлюється однорідність товарів або товарів і послуг. При встановленні однорідності товарів або товарів і послуг визначається принципова імовірність виникнення у споживача враження про належність їх одній особі, що виготовляє товар або надає послуги. Для встановлення такої однорідності слід враховувати рід (вид) товарів і послуг; їх призначення; вид матеріалу, з якого товари виготовлені; умови та канали збуту товарів, коло споживачів.

Згідно п. 4.3.2.6. Правил, словесні позначення, заявлені як знаки, порівнюються з словесними та комбінованими позначеннями, до композиції яких входять словесні елементи. При встановленні схожості словесних позначень враховується звукова (фонетична), графічна (візуальна) та смислова (семантична) схожість.

Суд зазначає, що судовим експертом у висновку № 170 від 17.09.2019, зокрема встановлено, що в результаті порівняння знака за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_6 та елементу ІНФОРМАЦІЯ_2 доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_1 ua було встановлено, що вони: є фонетично тотожними; є семантично тотожними та графічно схожими; містять відмінні за графічним написання літери.

Крім того, судовим експертом встановлено, що між словесним позначенням ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є об`єктом знака за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2 та позначенням, розміщеним на інтернет-ресурсі за адресою: https:ІНФОРМАЦІЯ_1 присутня фонетична й семантична тотожність та графічна схожість, що обумовлює наявність між ними схожості до ступеня сплутування.

Також, судовим експертом зазначено, що із застосуванням позначень ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 в різних варіантах графічного виконання на інтернет-ресурсі за адресою https:ІНФОРМАЦІЯ_1 представляється до продажу асортимент певних товарів, зображення та назва кожного з яких окремо наводяться на цьому ж ресурсі. Отже, у даному випадку, позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 використовується не для маркування певних товарів, а при наданні послуги з представленням товарів в мережі Інтернет з метою їх продажу.

За змістом ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За змістом ст. 98 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи висновок експерта № 170 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи, при цьому, висновок експерта складений кваліфікованим атестованим судовим експертом ОСОБА_1 , який має вищу юридичну освіту (освітній рівень спеціаліст ) та вищу спеціальну освіту у сфері інтелектуальної власності (освітній рівень спеціаліст ), статус патентного повіреного України (реєстраційний номер 299), кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз за спеціальністю: 13.6 Дослідження, пов`язані з комерційними (фірмовими) найменуванням, торговельними марками (знаками для товарів і послуг), географічними значеннями (Свідоцтво № 1065 видане Міністерством юстиції України 26.02.2010 і дійсне до 30.01.2022), стаж експертної роботи з 2006 року, стаж роботи в галузі права інтелектуальної власності з 2000 року.

Крім того, у висновку зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок відповідно до ст. 384 Кримінального кодексу України.

Таким чином, висновок експерта № 170 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019 приймається судом в якості належного та допустимого доказу.

Суд зазначає, що у висновку експерта № 170 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019 судовим експертом ОСОБА_1 досліджувалися лише позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , що охороняється за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2 на предмет схожості з застосованим в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 позначенням та відповідно судовим експертом складено висновок щодо застосування, схожості та спорідненості стосовно позначень ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_6 та № НОМЕР_2 в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2.

У той же час, як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, позивач є власником торговельних марок, що охороняються за міжнародними реєстраціями: № НОМЕР_5 від 24.01.2013 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_6 від 26.01.1994 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , № НОМЕР_4 від 14.05.2007 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 ; № НОМЕР_3 від 28.06.2007 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 та № НОМЕР_2 від 22.01.2013 на знак для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, у даному випадку за вказаними міжнародними реєстраціями зареєстровані знаки для товарів і послуг мають однакову назву, тотожне граматичне написання, звукову тотожність, оскільки транскрипційно записуються також однаково, мають візуальну (графічну) схожість, семантичну схожість, мають схожі класи МКТП та містять лише відмінні за графічним написанням літери, а отже, враховуючи що позначення за міжнародними реєстраціями є однаковими, суд зазначає, що недослідження експертом решти міжнародних реєстрацій № НОМЕР_5, № НОМЕР_4 та № НОМЕР_3 не впливає на висновок суду про використання в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 торговельних марок ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2.

Відповідно до абзацу 3 ч. 4 ст. 16 Закону України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг , використанням знака визнається, зокрема, застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

За змістом ст. ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", на вимогу власника свідоцтва порушення, передбачене п. 1 даної статті, повинно бути припинено, а порушник зобов`язаний відшкодувати власнику свідоцтва заподіяні збитки.

Отже, в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 використано торговельні марки ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2 , власником яких є Компанія Wіlо SE.

Таким чином, доменне ім`я ІНФОРМАЦІЯ_2 є таким, що може ввести споживачів в оману щодо послуг, які надає Компанія Wіlо SE.

Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

За змістом ст. ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України , способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Тож, судом встановлений факт використання відповідачем-1 у процесі своєї господарської діяльності та у доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 позначень позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , що охороняється за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_5, № НОМЕР_6, № НОМЕР_4, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_2, а тому таке використання є порушенням майнових прав інтелектуальної власності позивача на торговельні марки ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями № НОМЕР_5, № НОМЕР_1 , № НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_3 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародною реєстрацією № НОМЕР_2 .

Разом з тим, суд зазначає, що позивачем у позовній заяві заявлені вимоги, зокрема про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Промислово-фінансова компанія Укрспеценергопостач припинити порушення прав інтелектуальної власності ІНФОРМАЦІЯ_3 шляхом припинення використання знака (знаків) для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 в доменному імені та на сторінках інтернет-ресурсу:ІНФОРМАЦІЯ_1 з подальшою забороною незаконного використання знака (знаків) для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2, а також схожих з ними до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у міжнародних реєстраціях товарів і послуг шляхом застосування їх під час пропонування та/або надання послуг, пропонування товарів до продажу та їх продаж, шляхом застосування їх в мережі Інтернет та в назві доменних імен.

Проте, враховуючи що вимога позивача про припинення використання відповідачем-1 знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 в доменному імені та на сторінках інтернет-ресурсу http:ІНФОРМАЦІЯ_1 включає в себе заборону використання вказаних знаків шляхом застосування їх під час пропонування та/або надання послуг, пропонування товарів до продажу та їх продаж, шляхом застосування їх в мережі Інтернет та в назві доменних імен, в свою чергу вимога позивача в частині заборони використання схожих до ступеня сплутування позначень стосовно наведених у міжнародних реєстраціях товарів і послуг, а також стосовно споріднених із наведеними у міжнародних реєстраціях товарів і послуг виходить за межі даного позову, оскільки потребує дослідження наявності у відповідача-1 позначень схожих до ступеня сплутування або споріднених з позначеннями позивача, в той час як підставами даного позову є факт використання відповідачем-1 позначень позивача у доменному імені, суд дійшов висновку що справедливими та ефективними способом захисту у даному випадку буде зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" припинити порушення прав інтелектуальної власності Компанії Wіlо SE в частині використання знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 та на сторінках інтернет-ресурсу:ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Оскільки діючим законодавством України не передбачено який саме спосіб захисту має бути застосований в справі про порушення прав інтелектуальної власності на торговельну марку в доменному імені, суди застосовують принцип найбільш справедливого та ефективного способу захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки виключні права позивача на використання знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 порушуються відповідачами, то обраний Компанією Wіlо SE спосіб захисту щодо зобов`язання Приватне підприємство "Український хостінг" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" припинити порушення прав інтелектуальної власності позивача шляхом переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Компанії ІНФОРМАЦІЯ_3, є правомірним, а тому вказана вимога підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, враховуючи викладене вище, позовні вимоги позивача визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд зазначає, що при частковому задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, враховуючи немайновий характер позовних вимог, що виключає можливість визначення пропорції розміру її задоволення, судові витрати позивача покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" у повному розмірі, оскільки останнім використовується позначення ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , в мережі Інтернет та господарській діяльності, зокрема, за ініціативою останнього проведено реєстрацію та відбувається використання доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, Компанія Wіlо SE просить суд відшкодувати витрати понесені позивачем на проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності, витрати на професійну правничу допомогу, а також стягнути з відповідачів судовий збір сплачений за подання заяви про забезпечення позову, що складає загалом 22 357, 50 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

За змістом ст.127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2019 між Адвокатським об`єднанням Дега Партнерз (далі - виконавець) та Компанією Wіlо SE, в особі ТОВ Віло Україна (далі - замовник) укладено договір про надання правової допомоги № 23-10/2019, відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати замовнику визначені цим договором юридичні та адвокатські послуги щодо захисту інтересів та надання правової допомоги замовнику.

В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання висновку експерта на підтвердження правомірності позовних вимог Адвокатськє об`єднання Дега Партнерз звернулося до судового експерта ОСОБА_1 .

Тож, 17.09.2019 між Адвокатським об`єднанням Дега Партнерз та судовим експертом ОСОБА_1 складено та підписано акт здавання - приймання послуг, відповідно до якого виконавцем було складено висновок експерта № 170 за результатами проведення судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019 та передано його платнику. Вартість наданих послуг - 14 915, 00 грн без ПДВ. Сторони претензій одна до одної не мають.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі виставленого судовим експертом ОСОБА_1 рахунку № 28-08/19 від 28.08.2019, позивачем здійснено оплату послуг за складення висновку судової експертизи об`єктів інтелектуальної власності у розмірі 14 915, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 32 від 04.09.2019.

В свою чергу, 17.10.2019 Адвокатським об`єднанням Дега Партнерз та позивачем було складено та підписано акт надання послуг № 10, відповідно до якого вартість послуг з адвокатського супроводу замовлення, проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності та отримання експертного дослідження становить 3 000, 00 грн.

Тож, на підставі виставленого адвокатським об`єднанням рахунку на оплату № 10 від 28.08.2019, позивачем здійснено оплату послуг з адвокатського супроводу замовлення, проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності та отримання експертного дослідження у розмірі 3 000, 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 170 від 04.09.2019.

За таких обставин, оскільки висновок експерта № 170 за результатами проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності від 17.09.2019, прийнятий судом як належний та допустимий доказ, наявні підстави для покладення на відповідача-1 витрат понесених позивачем на проведення експертизи об`єктів інтелектуальної власності у розмірі 14 915, 00 грн. та відповідно витрат у розмірі 3 000, 00 грн, що складають вартість послуг з адвокатського супроводу проведення експертного дослідження об`єктів інтелектуальної власності та отримання експертного висновку, які за своєю правовою природою є витратами на правничу допомогу.

В той же час, суд не вбачає підстав для покладення на відповідачів витрат, понесених позивачем зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 960, 50 грн, оскільки за результатами розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 заяву Компанії Wіlо SE про забезпечення позову було повернуто заявнику без розгляду, тож у даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з відповідним клопотанням про повернення сплаченої суми судового збору за подання заяви про забезпечення позову у порядку передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Компанії Wіlо SE - задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" (вул. Феодори Пушиної, буд. 19, квартира 129, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код - 36853376) припинити порушення прав інтелектуальної власності Компанії Wіlо SE (Норткирхенштрасе, 100, Дортмунд, 44263, НRВ 21356) в частині використання знаків для товарів і послуг ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 за міжнародними реєстраціями НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_4, НОМЕР_3, НОМЕР_2 в доменному імені ІНФОРМАЦІЯ_2 та на сторінках інтернет-ресурсу:ІНФОРМАЦІЯ_1.

3. Зобов`язати Приватне підприємство "Український хостінг" (просп. Гагаріна, буд. 1, м. Харків, 61001, ідентифікаційний код - 32563390) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" (вул. Феодори Пушиної, буд. 19, квартира 129, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код - 36853376) припинити порушення прав інтелектуальної власності Компанії Wіlо SE (Норткирхенштрасе, 100, Дортмунд, 44263, НRВ 21356) шляхом переделегування доменного імені ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Компанії Wіlо SE, вказавши такі відомості в записі доменного імені: "Компанія: ІНФОРМАЦІЯ_3; E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4; адреса: NortkirchenstraЯe 100, 44263, Dortmund, Germany".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-фінансова компанія "Укрспеценергопостач" (вул. Феодори Пушиної, буд. 19, квартира 129, м. Київ, 03115, ідентифікаційний код - 36853376) на користь Компанії Wіlо SE (Норткирхенштрасе, 100, Дортмунд, 44263, НRВ 21356) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. - судового збору, 14 915 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятнадцять) грн 00 коп. - витрат на проведення експертизи та 3 000 (три тисячі) грн 00 коп. - витрат на правничу допомогу.

5. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду або через відповідний місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено: 25.05.2020.

Суддя Щербаков С.О.