Рішення

від 25.05.2020 по справі 160/3799/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Справа № 160/3799/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Приватного підприємства "Восток-2" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 квітня 2020 року Приватне підприємство "Восток-2" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо внесення недостовірної інформації відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014 до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20 від 16.03.2020 року в частині використання коефіцієнтів км2 в розмірі 3,06; коефіцієнту км3 в розмірі 1,12; кф в розмірі 2,5;

- зобов'язати Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області сформувати та надати Приватному підприємству Восток-2 , код ЄДРПОУ 20258290 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014, загальної площі 0,7783 га, що розташована за адресою: м. Дніпро, пр. Воронцова, буд. 65, використавши під час формування коефіцієнти з наступними показниками: км2в розмірі 3,04; коефіцієнту км3 в розмірі 0,94; кф в розмірі 05;

- визнати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:01:040:0014), сформований Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за №28-4-0.38-1977/167-20 від 16.03.2020 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16.03.2020 року відповідачем було сформовано та видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20. Однак коефіцієнти (відомості), що зазначені в витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 14.04.2013 року №1790 та від 16.03.2020 року №28 28-4-0.38-1977/167-20 різняться. Проте, позивачем зазначено, що ПП Восток-2 не вносило з 2013 року жодних змін відносно зазначеної земельної ділянки до земельного кадастру.

Вказано, що земельна ділянка, що розташована за адресою: м. Дніпро, Амур-Нижньодніпровський район, пр. Воронцова, буд. 65, кадастровий номер 1210100000:01:040:0014, з 2013 року зарахована до земель, на яких знаходяться будівлі в стані реконструкції, та, відповідно, має функціональне призначення землі, що зайняті поточним ремонтом та відведені під майбутнє будівництво з КФ-05. Документи, що свідчили б про зміну функціонального призначення та/або закінчення реконструкції будівлі та введення її в експлуатацію відсутні. На даний час будівлі все ще в стані реконструкції.

Позивач вважає, що відповідачем фактично самовільно, без законних на те підстав та належного обґрунтування змінено функціональне призначення землі Кф в розмірі 2,5 та були неправильно застосовані зональні коефіцієнти Км2 і локальні коефіцієнти Км3, як то встановлено чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки та, як наслідок, необґрунтованого підвищення орендної плати за земельну ділянку.

Отже, позивач з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2020 року не згоден, вважає його таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, містить недостовірну інформацію, а дії ГУ Держгеокадасгру у Дніпропетровській області, на його думку, є незаконними, оскільки Держгеокадастром без належних правових підстав, без заявки уповноваженої особи, було самовільно внесено зміни до даних земельного кадастру щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2320100000:01:040:0014.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2020 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

14.05.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська на дату звернення. При цьому відповідач зауважив, що технічно неможливо змінювати дані у Витязі з нормативної грошової оцінки самостійно на ті значення, які втратили чинність або обрані самостійно.

Відповідачем також зазначено, що з 01.01.2016 року витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку створюються за допомогою автоматизованої системи Державного земельного кадастру. Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це адміністративна послуга, яку надає відповідач через центр надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України Про адміністративні послуги , постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 №835 Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 №523-р Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг . При цьому, зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням Управління - як органу владних повноважень, це тільки розраховані за допомогою програмного забезпечення дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська.

Окрім того, зауважено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у м. Дніпро з 2016 року використовує в своїй роботі Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська . Це єдиний діючий документ починаючи з 01.01.2016 року, а Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі Відділу у м. Дніпро діє тільки у межах повноважень та надає Витяги з Технічної документації з нормативної грошової оцінки землі.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ПП Восток-2 є користувачем (орендарем) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: просп. Воронцова, 65 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:040:0014.

03 лютого 2009 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством Восток-2 (орендар) було укладено договір оренди землі, посвідчений та зареєстрований нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш Іриною Петрівною за номером 312.

Згідно пп.1.1.; 1.2.; 1.3.; 2.1.; 2.3.; 3.1. Договору оренди, Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: по просп. Воронцова, 65 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:040:0014. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 26.11.08 №286/39. Земельна ділянка загальною площею 0,7783 га. Договір укладено на п'ятнадцять років.

Відповідно до п.п. 4.1.; 4.2.; 4.3. Договору оренди, річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі . Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України. З матеріалів справи вбачається, що згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.04.2013 року №1790: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 310 305,91 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:040:0014; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро, просп. Воронцова, 65; площа земельної ділянки 0,7783; коефіцієнт Км2 - 3,04; сукупний коефіцієнт Км3 - 0,94; коефіцієнт Кф - 0,50; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,028; 1,152; 1,059; 1; 1; 1.

В березні 2020 року ПП Восток-2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області для отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер якої 2320100000:01:040:0014, що розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Воронцова, 65.

16 березня 2020 року Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за заявою ПП Восток-2 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014, що розташована за адресою: м.Дніпро, пр. Воронцова, 65, було сформовано та видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20.

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2020 року №28-4-0.38-1977/167-20, станом на 13.03.2020 року: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 38 757 777,66 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:040:0014; місцезнаходження земельної ділянки: м. Дніпро, просп. Воронцова, 65; категорія земель - 200 землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа земельної ділянки 7783; коефіцієнт Км2 - 3.06; коефіцієнт Км3 - 1,12; коефіцієнт Кф - 2,50.

Позивач вважає, що при формуванні витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.03.2020 року, відповідачем було невірно застосовано зональні коефіцієнти Км2 і локальні коефіцієнти Км3, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки та, як наслідок, необґрунтованого підвищення орендної плати на земельну ділянку, у зв'язку з чим, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд зазначає наступне.

Законом України Про оцінку земель визначені види грошової оцінки земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення - нормативна та експертна. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, у тому числі, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами (стаття 5 Закону). Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою. Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні , а також інших нормативно-правових актів. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (стаття 15 Закону). За результатами економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону).

Таким чином, витяг з технічної документації за своєю правовою природою є документом інформаційного характеру, в якому зазначаються певні показники земельної ділянки з технічної документації, у тому числі, про нормативну грошову оцінку.

Верховний Суд у Постанові від 17.10.2019 року у справі № 817/1814/18 сформулював наступний правовий висновок:

Згідно з ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суб`єкта владних повноважень є нормативно-правовим або індивідуальним актом.

Нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Визначальною особливістю нормативного акта є його спрямованість на врегулювання відносин множинної кількості суб`єктів відповідних правовідносин двох чи більше учасників певного виду відносин. Тобто об`єктом правового регулювання є встановлення загальних правил поведінки між декількома суб`єктами, що беруть на себе права чи обов`язки, що призводить до виникнення, зміни чи припинення відповідних правовідносин. Адресата юридичних приписів нормативного акта неможливо чітко ідентифікувати, оскільки ним потенційно може бути кожна особа, що зацікавлена у реалізації свого суб`єктивного права або охоронюваного законом інтересу.

Тим часом, ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов'язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

На цій підставі Верховний Суд приходить до переконання в тому, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Також, слід зазначити, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра на дату звернення. Втручання посадових осіб ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у зміну будь-яких даних, які проставляються у витязі при формуванні останнього є технічно неможливим.

Як було встановлено судом, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з 2016 року використовує в своїй роботі Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпропетровська , яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська , що є єдиним діючим документом, починаючи з 01.01.2016 року.

Суд вважає за необхідне зазначити, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки фактично позовні вимоги Приватного підприємства Восток-2 ґрунтуються на незгоді з розміром коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) та з коефіцієнтами, які характеризують місце розташування земельної ділянки (Км2, Км3), що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витязі від 16.03.2020 року.

При цьому, слід зазначити, що зміна вказаних коефіцієнтів саме у витязі не призведе до фактичної зміни коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, оскільки сам по собі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням відповідача, як органу владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, а лише носить інформаційний характер та є роздруківкою даних про земельну ділянку з відповідного програмного забезпечення.

В свою чергу, належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.11.2018 у справі №814/789/17, від 27.11.2018 у справі №817/1819/17.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, за сукупністю наведених обставин та враховуючи наявність письмових доказів, та виходячи з системного аналізу вищезазначених норм чинного законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про відсутність порушень охоронюваних прав та інтересів позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено що, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу , стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову, судові витрати, сплачені позивачем, не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "Восток-2" до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат у справі не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник