Постанова

від 20.10.2020 по справі 160/3799/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 жовтня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3799/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

секретарі судового засідання Сколишеві О.О.,

за участі представника відповідача Струкової І.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Восток-2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в адміністративній справі №160/3799/20 (головуючий суддя першої інстанції Кальник В.В.) за позовом Приватного підприємства Восток-2 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 07.04.2020 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо внесення недостовірної інформації відносно земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014 до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20 від 16.03.2020 року в частині використання коефіцієнтів км2 в розмірі 3,06; коефіцієнту км3 в розмірі 1,12 та кф в розмірі 2,5;

- зобов`язати відповідача сформувати та надати ПП Восток-2 витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:040:0014, загальної площі 0,7783 га, що розташована за адресою: м.Дніпро, пр.Воронцова, буд.65, використавши під час формування коефіцієнти з наступними показниками: км2 в розмірі 3,04; коефіцієнту км3 в розмірі 0,94; кф в розмірі 05;

- визнати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (кадастровий номер 1210100000:01:040:0014), сформований Головним управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області за №28-4-0.38-1977/167-20 від 16.03.2020 року недійсним.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що сформований відповідачем 16.03.2020 року витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20 різниться із витягом тієї ж земельної ділянки від 14.04.2013 року №1790 в частині застосованих коефіцієнтів, хоча позивачем не вносилось з 2013 року жодних змін відносно земельної ділянки до земельного кадастру, яка з 2013 року зарахована до земель, на яких знаходяться будівлі в стані реконструкції, та, відповідно, має функціональне призначення землі, що зайняті поточним ремонтом та відведені під майбутнє будівництво з КФ-05. Документи, що свідчили б про зміну функціонального призначення та/або закінчення реконструкції будівлі та введення її в експлуатацію відсутні. На даний час будівлі все ще в стані реконструкції. Позивач вважає, що відповідачем фактично самовільно, без законних на те підстав та належного обґрунтування змінено функціональне призначення землі Кф в розмірі 2,5 та були неправильно застосовані зональні коефіцієнти Км2 і локальні коефіцієнти Км3, як то встановлено чинним законодавством, що призвело до необґрунтованого підвищення вартості земельної ділянки та, як наслідок, необґрунтованого підвищення орендної плати за земельну ділянку. Отже, позивач вважає спірний витяг таким, що суперечить вимогам чинного законодавства, містить недостовірну інформацію.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до помилкових висновків.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив їх залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, надіслав 20.10.2020 року о 10.12 год. клопотання про відкладення судового засідання, оскільки ПП Восток-2 бере участь в іншому судовому засіданні.

При цьому, вказане клопотання не містить інформації по якій справі та в якому суді зазначений представник приймає участь та до клопотання не надано жодних доказів на підтвердження вказаних обставин.

Апеляційний суд звертає увагу, що 18.08.2020 року судове засідання по даній справі не відбулось та розгляд справи було відкладено на 20.10.2020 року також за клопотанням цього ж представника з тих самих підстав (зайнятості в іншому судовому засіданні) (а.с.101-102).

Ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 18.08.2020 року про подовження строку апеляційного провадження у даній справі та відкладення розгляду справи на 20.10.2020 року о 10.20 год. позивач отримав 09.09.2020 року, тобто майже за півтора місяця до дня судового засідання (а.с. 111, 116).

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач, а відтак і його представник, належним чином та заздалегідь повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, явка позивача в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Згідно із пунктом 9 частини 3 статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Частиною 1 статті 45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

За таких обставин, подання представником позивача вдруге зазначеного вище клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні, в даному разі навіть без надання відповідних доказів, суд розцінює як зловживання процесуальними правами, визнає неповажними підстави, зазначені в клопотанні про відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ПП Восток-2 є користувачем (орендарем) земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: просп.Воронцова, 65 (Амур-Нижньодніпровський район) і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:01:040:0014, загальною площею 0,7783 га.

Договір оренди укладено 03 лютого 2009 року між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та приватним підприємством Восток-2 (орендар), який зареєстрований нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Літаш І.П. за номером 312 (а.с.12-19).

Згідно договору оренди цільове використання земельної ділянки (УКЦВЗ) 1.11.6 (інша комерційна діяльність). Підставою для надання земельної ділянки в оренду є рішення міської ради від 26.11.2008 року №286/39. Строк дії договіру 15років.

Відповідно до п.п. 4.1.; 4.2.; 4.3. договору оренди річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України Про оренду землі . Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.04.2013 року №1790: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3310305,91 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:040:0014; місцезнаходження земельної ділянки: АДРЕСА_1 ; площа земельної ділянки 0,7783; коефіцієнт Км2 - 3,04; сукупний коефіцієнт Км3 - 0,94; коефіцієнт Кф - 0,50; коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки - 1,028; 1,152; 1,059; 1; 1; 1 (а.с.23).

В березні 2020 року ПП Восток-2 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області для отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку вказаної вище земельної ділянки.

16 березня 2020 року ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області за заявою ПП Восток-2 сформовано та видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №28-4-0.38-1977/167-20 (а.с.11).

Відповідно до вказаного Витягу станом на 13.03.2020 року: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 38757777,66 грн.; кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:01:040:0014; місцезнаходження земельної ділянки: м.Дніпро, просп.Воронцова, 65; категорія земель - 200 землі житлової та громадської забудови; цільове призначення земельної ділянки - 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; площа земельної ділянки 7783; коефіцієнт Км2 - 3.06; коефіцієнт Км3 - 1,12; коефіцієнт Кф - 2,50.

Позивач не погодився з таким витягом, вважаючи невірним застосування відповідачем зональних та локальних коефіцієнтів, та оскаржив вказаний витяг та дії відповідача по його формуванню до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки фактично позовні вимоги ПП Восток-2 ґрунтуються на незгоді з розміром коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) та з коефіцієнтами, які характеризують місце розташування земельної ділянки (Км2, Км3), що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витязі від 16.03.2020 року. При цьому, суд зазначив, що зміна вказаних коефіцієнтів саме у витязі не призведе до фактичної зміни коефіцієнтів, що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки землі, оскільки сам по собі витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не є рішенням відповідача, як органу владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер та є роздруківкою даних про земельну ділянку з відповідного програмного забезпечення. Належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України Про оцінку земель , в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

За нормами частини 1 статті 15 Закону України Про оцінку земель підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових акті на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться на землях, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України Про землеустрій .

Законом України Про оцінку земель визначені види грошової оцінки земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення - нормативна та експертна. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, у тому числі, для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки. Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами (стаття 5 Закону).

Нормативну грошову оцінку земельних ділянок проводять юридичні особи, які є розробниками документації із землеустрою.

Експертну грошову оцінку земельних ділянок здійснюють суб`єкти оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог Закону України Про оцінку земель , Закону України Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні , а також інших нормативно-правових актів. Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом (стаття 15 Закону).

За результатами економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (стаття 20 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 23 цього Закону України Про оцінку земель рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України.

Підпунктом 271.1.1 ст. 271 Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача пояснила, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не розраховується, а формується автоматично за даними Державного земельного кадастру про земельну ділянку та з використанням ГІС-технологій та електронних цифрових карт Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра на дату звернення. Втручання працівників ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області у зміну будь-яких даних, які проставляються у витязі при формуванні останнього, є технічно неможливим.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверждується матеріалами справи, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з 2016 року використовує в своїй роботі Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська , яка була затверджена рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська , що є єдиним діючим документом, починаючи з 01.01.2016 року.

Вказана обставина позивачем не оскаржується та не спростовується.

Таким чином, витяг з технічної документації за своєю правовою природою є документом інформаційного характеру, в якому зазначаються певні показники земельної ділянки з технічної документації, у тому числі, про нормативну грошову оцінку, а відтак вказаний витяг не є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, а лише носить інформаційний характер.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.10.2019 року у справі №817/1814/18, від 12.11.2018 року у справі №814/789/17, від 27.11.2018 року у справі №817/1819/17.

Виходячи з положень статті 37 Про державну експертизу землевпорядної документації перевірка, аналіз та оцінка технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а саме витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, на предмет його відповідності вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам здійснюється під час державної експертизи землевпорядної документації, яка організовується і проводиться Держгеокадастром та територіальними органами Держгеокадастру в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

При цьому, зазначеними вище правовими нормами визначено порядок спростування чи оскарження висновків експертизи землевпорядної документації, в тому числі тих, що стосуються відповідності витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, який складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, вимогам законодавства, встановленим стандартам, нормам і правилам.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що оскаржуючи дії відповідача щодо застосування у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки конкретного коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки, позивач фактично оскаржує зміст витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як оформлення такого витягу та його змістове наповнення належить до виключної компетенції відповідача.

Чинним законодавством встановлено форму здійснення контролю за достовірністю і правильністю відомостей, що викладені у витязі з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки і такий контроль здійснюється під час проведення державної експертизи землевпорядної документації.

У зв`язку з викладеним, суд першої інстанції вірно зазначив, що позивач у даній справі обрав неналежний спосіб захисту своїх прав, оскільки фактично позовні вимоги Приватного підприємства Восток-2 ґрунтуються на незгоді з розміром коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) та з коефіцієнтами, які характеризують місце розташування земельної ділянки (Км2, Км3), що застосовані під час здійснення нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витязі від 16.03.2020 року, та які у обсягу Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Дніпропетровська , затверджені рішенням Дніпропетровської міської ради від 15.07.2015 року №4/65 Про затвердження нормативної грошової оцінки земель Дніпропетровська .

В свою чергу, належним способом захисту у даній справі є оскарження рішення міськради, яким затверджено технічну документацію щодо нормативної грошової оцінки землі.

Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №823/902/17, не спростовує викладених вище обставин.

Висновок Верховного Суду у даній справі про здійснення адміністративним судом перевірки законності рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, викладений у справі за позовом, в тому числі, до районної ради про скасування рішення, яким затверджені матеріали технічної документації з нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені відповідачем в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних та обгрунтованих юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Оскільки за приписами ч. 1 статті 310 КАС України апеляційний розгляд здійснено за правилами спрощеного позовного провадження, справа згідно із ч.4 ст.257 КАС України не відноситься до таких, які не можуть бути розглянуті за вказаними правилами, то судове рішення суду апеляційної інстанції згідно із п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Восток-2 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в адміністративній справі №160/3799/20 залишити без задоволення.

Рішення рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від від 25 травня 2020 року в адміністративній справі №160/3799/20 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 21 жовтня 2020 року.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак