Ухвала

від 25.05.2020 по справі 260/1886/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

25 травня 2020 рокум. Ужгород№ 260/1886/20

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючої судді - Калинич Я.М., суддів - Плеханова З.Б., Рейті С.І., розглянувши матеріали позову Громадської організації ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу , політичної партії Слуга Народу про визнання протиправними бездіяльності та дій та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

21 травня 2020 року Громадська організація ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу , політичної партії Слуга Народу , в якому просила суд:

1. Відкрити провадження у справі.

2. Визнати протиправною бездіяльність Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Закарпатської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди партії Слуга Народу , що відбулися протягом 2018-2020 років;

3. Визнати протиправним рішення Вищої Ради Партії Слуга Народу , щодо створення Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу ;

4. Зобов`язати Вищу Раду Партії Слуга Народу привести у відповідність вимог п.п. 4.1, 3.1, пп. 4.9.1 Статуту політичної партії Слуга Народу склад Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише одної із партійних організацій.

5. Судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідно до витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про те, що 03.12.2017 року відбулася зміна назви політична партія Партія рішучих змін на політична партія Слуга народу та зміна керівника ОСОБА_1 на ОСОБА_2 . Позивач вважає, що бездіяльність, рішення політичної партії Слуга Народу в частині створення Закарпатського обласного осередку політичної партії Слуга Народу , не дотримання вимог Закону України Про політичні партії в Україні та Статуту партії є протиправною. Додатково вказується, що формування Закарпатської обласної організації політичної партії Слуга Народу здійснено із порушенням вимог Статуту Партії, а бездіяльність обласної організації є протиправною в частині розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи, участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-2019 (ІІІ кварталу) років в межах Закарпатської області.

Розглянувши матеріали позовної заяви та вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Досліджуючи питання правомірності обраної позивачем юрисдикції розгляду та вирішення даного спору, суд зазначає таке.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Стосовно порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року №18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес . Щодо останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним .

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п.24 свого рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п.1 ст.6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Судова юрисдикція - це інститут права, що покликаний розмежувати як компетенцію різних ланок судової системи так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1).

При цьому, частина перша статті 4 КАС України містить дефініції таких термінів:

- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

- публічно-правовий спір - спір, у якому:

* хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

* хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

* хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

- суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

При цьому, згідно з п. 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 01.11.2013 №15 Про практику застосування адміністративними судами положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду спорів щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення.

Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС України, а тому визначення судової юрисдикції таких спорів та їх розгляд здійснюється в загальному порядку.

Отже, спори стосовно правовідносин, які виникли в межах виборчого процесу й стосуються підготовки та проведення виборів, розглядаються за особливостями, встановленими статтями 273-279 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд констатує, що станом на момент подання позивачем позову (21 травня 2020 року) до Закарпатського окружного адміністративного суду в Україні відсутній виборчий процес.

Таким чином, у даному випадку спір виник поза межами виборчого процесу, тому підстави для застосування особливостей, визначених окремою главою КАС України в даному випадку відсутні.

Відповідно до ст. 18 Закону України Про політичні партії в Україні державний контроль за діяльністю політичних партій здійснюють:

1) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, - за додержанням політичною партією вимог Конституції та законів України, а також статуту політичної партії, крім випадків, коли здійснення такого контролю законом віднесено до повноважень інших органів державної влади;

2) Центральна виборча комісія, окружні виборчі комісії, територіальні виборчі комісії на відповідних місцевих виборах - за додержанням політичними партіями встановленого порядку участі у виборчому процесі, а також, у межах визначених законом повноважень, за своєчасністю подання до відповідних виборчих комісій проміжних та остаточних фінансових звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на виборах, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей;

3) Рахункова палата - за цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності;

4) Національне агентство з питань запобігання корупції - за додержанням встановлених законом обмежень щодо фінансування політичних партій, передвиборної агітації, агітації з всеукраїнського та місцевого референдуму, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету на фінансування їхньої статутної діяльності, своєчасністю подання звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, звітів про надходження і використання коштів виборчих фондів на загальнодержавних та місцевих виборах, повнотою таких звітів, відповідністю їх оформлення встановленим вимогам, достовірністю включених до них відомостей.

Політичні партії зобов`язані подавати на вимогу контролюючих органів необхідні документи та пояснення. Рішення контролюючих органів можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку.

Окрім того, ст.21 Закону України Про політичні партії в Україні передбачено, що політична партія може бути за адміністративним позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією України, цим та іншими законами України. Заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск її керівних органів, обласних, міських, районних організацій і первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії, а також прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, та його територіальними органами рішень про припинення політичної партії та її структурних утворень відповідно. У разі якщо в рішенні суду про заборону діяльності політичної партії не призначена комісія з припинення (ліквідаційна комісія) політичної партії, її структурних утворень, які мають статус юридичної особи, в рішенні про припинення політичної партії, її структурних утворень визначається як голова комісії з припинення (ліквідаційної комісії) політичної партії, її структурних утворень керівник органу управління або особа, яка згідно з відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, якщо інше не встановлено рішенням суду.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Позивач - громадська організація Ошукані Українці , відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 43472306, основний вид економічної діяльності: 94.99 діяльність інших громадських організацій, н. в. і. у., має статут.

Відповідач 2 - політична партія Слуга Народу , відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи: 40422142, вид діяльності: код КВЕД 94.92 Діяльність політичних організацій (основний), має статут.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є бездіяльність Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-11.2019 років в межах Закарпатської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на з`їзди партії Слуга Народу , що відбулися протягом 2018-2020 років; рішення Вищої Ради Партії Слуга Народу щодо створення Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу та зобов`язання Вищої Ради Партії Слуга Народу привести у відповідність вимоги п.п. 4.1, 3.1 пп. 4.9.1 Статуту політичної партії Слуга Народу склад Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу .

Суд констатує, що в даному позові відсутній публічно-правовий спір, сторонами у справі є юридичні особи і позовні вимоги пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, окрім того, предмет позову у цій справі, безпосередньо пов`язується з встановленням та доказуванням у цьому спорі тих обставин, які є внутрішньою діяльністю політичної партії Слуга Народу та полягає у статутних відносинах.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, пов`язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи.

На підставі викладеного, враховуючи суб`єктний склад, а також те, що предметом спору у даній справі є, зокрема, визнання протиправним рішення, яке пов`язано з припиненням діяльності регіонального відділення юридичної особи, суд дійшов висновку про те, що позов має розглядатися за правилами господарського процесуального судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Таким чином, у відкритті провадження у справі за позовом Громадської організації ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу , політичної партії Слуга Народу про визнання протиправними бездіяльності та дій та зобов`язання вчинити дії належить відмовити.

Позовна заява, у відповідності до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню особі, яка подала позовну заяву.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження по справі №260/1886/20, за позовною заявою Громадської організації ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу , політичної партії Слуга Народу про визнання протиправними бездіяльності та дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити, що позивач має право звернутися до Господарського суду Закарпатської області у порядку господарського судочинства.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуюча суддя Судді Я. М. Калинич З.Б. Плеханова С.І. Рейті