Постанова

від 08.10.2020 по справі 260/1886/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 рокуЛьвівСправа № 260/1886/20 пров. № А/857/8166/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Носа С.П.;

суддів - Кухтея Р. В., Іщук Л. П.;

при секретарі судового засідання - Гром І. І.;

розглянувши у відкритому судовому в м.Львові апеляційну скаргу Громадської організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року (головуючий суддя - Калинич Я. М., м. Ужгород) у справі за позовом Громадської організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга народу» , Політичної партії «Слуга народу» про визнання бездіяльності протиправною, визнання рішення протиправним, зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року Громадська організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» (далі - ГО) звернулася до суду позовом до Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії «Слуга народу» (далі - Обласна регіональна організація), Політичної партії «Слуга народу» (далі - Політична партія) в якому просила:

визнати протиправною бездіяльність Обласної регіональної організації в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи; не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016-листопада 2019 років в межах Закарпатської області; не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди Політичної партії, що відбулися протягом 2018-2020 років;

визнати протиправним рішення Вищої Ради Політичної партії щодо створення Закарпатської обласної регіональної організації політичної партії Слуга Народу ;

зобов`язати Вищу Раду Політичної партії привести у відповідність вимог пункти 4.1, 3.1, підпункт 4.9.1 Статуту Політичної партії склад Закарпатської обласної регіональної організації з урахуванням вимоги щодо адміністративно-територіальної ознаки та вимоги, що член партії бере участь у роботі лише однієї із партійних організацій.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Роз`яснено, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Не погодившись із постановленою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить таку скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В доводах апеляційної скарги вказує на помилковість висновків суду щодо необхідності відмови у відкритті провадження у справі за заявленим позовом, так як громадською організацією не оскаржуються дії чи рішення партії, що відноситься до внутрішньої діяльності. Предметом оскарження є дії, бездіяльність та рішення відповідачів, що порушують права та законні інтереси громадян України, у тому числі членів громадської організації в частині «права обирати та бути обраним» , «правомірних очікувань» від діяльності та завдань політичної партії, право отримувати достовірну інформацію про кандидатів у народні депутати, а також конституційні принципи верховенства права та законності, та обов`язок партій діяти відповідно до вимог Статуту та законів України.

Відповідачі відзиву на апеляційну скаргу не подали.

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Зважаючи на характер спірних відносин та з огляду на суб`єктний склад сторін спору він має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.

Як зазначає позивач у позові, він вважає, що бездіяльність та рішення Політичної партії в частині створення Обласної регіональної організації, не дотримання вимог Закону України «Про політичні партії в Україні» (далі - Закон №2365-III) та Статуту Політичної партії є протиправною.

Крім того, вказує на такі порушення:

підпунктів 2.2.2, 4.9.11, 4.9.13 пункту 2.1 Статуту Політичної партії, зокрема, що Політична партія (станом на 01.02.2015 - дату заснування мала назву «Партія рішучих змін» ) не здійснювала жодної діяльності (у тому числі в межах Закарпатської області) з 01.02.2015 до 21.01.2019, що належить до завдань та цілей Політичної партії. Згідно загальнодоступної інформації, що міститься на офіційному ресурсі Центральної виборчої комісії не висувала кандидатів на будь яких виборах, що проходили з моменту створення партії;

пунктів 3.1, 4.2 Статуту Політичної партії, а саме у відповідача відсутні первинні, міські парторганізації станом на листопад 2019 року, тому робиться висновок про фіктивність діяльності Політичної партії, яка протягом 4 років не створила та не забезпечила функціонування та розвиток таких парторганізацій;

пункту 3.1 Статуту Політичної партії, оскільки члени Політичної партії (у тому числі в межах Закарпатської області), що входять до складу регіональних парторганізацій входять до складів двох та більше регіональних осередків Партії.

Приписами пункту 4 частини першої статті 170 КАС (в редакції, чинній на час подання позову, постановлення оскаржуваної ухвали та її перегляду в апеляційному порядку) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 КАС визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Положеннями статті 19 КАС визначено справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

При цьому, згідно пункту 4 частини другої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Згідно статті 1 Закону України «Про громадські об`єднання» громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Відповідно до статті 2 Закону №2365-III політична партія - це зареєстроване згідно з законом добровільне об`єднання громадян - прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах.

За змістом статті 4 Закону №2365-III втручання з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх структурних утворень забороняється, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 10 Закону №2365-III передбачено, що обласні, міські, районні організації, первинні осередки політичної партії або інші структурні утворення, передбачені статутом партії, утворюються в порядку, визначеному статутом партії.

Згідно статтею 8 Закону №2365-III політичні партії повинні мати статут. Статут політичної партії має містити такі відомості: зокрема, перелік статутних органів політичної партії, порядок їх утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень; порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків; порядок скликання та проведення партійних з`їздів, конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії тощо.

Апеляційним судом встановлено, що спір виник між ГО та Обласною регіональною організацією і Політичною партією, які є добровільними об`єднаннями громадян, відповідно до прийнятого Статуту наділені відповідними правами, завданнями та метою.

Предметом позову у цій справі є оскарження бездіяльності Обласної регіональної організації в частині відсутності розробки та реалізації ідеологічної та політичної роботи, не прийнятті участі та висуванні кандидатів на місцевих виборах протягом 2016 року - листопада 2019 року в межах Закарпатської області, не проведенні регіональних конференцій для обрання делегатів на З`їзди Політичної партії, що відбулися протягом 2018-2020 років, а також рішення Вищої Ради Політичної партії щодо створення Обласної регіональної організації, та зобов`язання Вищої Ради Партії привести у відповідність вимог Статуту склад та діяльність Обласної регіональної організації.

Відповідно до пункту 2.3 Статуту Політичної партії для здійснення своєї мети та завдань партія має право вільно проводити свою діяльність у межах, передбачених Конституцією України та чинним законодавством України, брати участь у виборах Президента України, народних депутатів Верховної Ради України, до інших органів державної влади органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у порядку, встановленому відповідними законами України, брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, тощо) відповідно до чинного законодавства (а.с.203).

Відтак, оскаржуючи бездіяльність та рішення відповідачів, позивач фактично зводить позов до невиконання відповідачами вимог, передбачених Статутом, що є їх виключною компетенцією та правом вільно, в межах закону та Статуту, виконувати свої цілі, мету та завдання.

Таким чином, вирішення питань, які є предметом спору належать до внутрішньо-організаційної діяльності партії та є виключною компетенцією відповідного статутного органу, а тому в силу пункту 4 частини другої статті 19 КАС не можуть бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Законами України «Про вибори Президента України» , «Про вибори народних депутатів України» , «Про місцеві вибори» (статті 99, 108, 94 відповідно) передбачено право на оскарження за правилами адміністративного судочинства рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, політичних партій (місцевих організацій партій). Однак, згідно приписів цих же статей таке оскарження можливе за умов, якщо відповідна партія (місцева організація партії), є суб`єктом виборчого процесу та якщо оскаржені рішення, дії чи бездіяльність стосуються виборів.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (пункт 6 частини першої статті 19 КАС).

Під виборчим процесом необхідно розуміти здійснення суб`єктами виборчого процесу виборчих процедур щодо підготовки та проведення відповідних виборів у строки, передбачені законодавством, які починаються у законодавчо визначений термін та закінчуються офіційним оприлюдненням результатів виборів (вибори Президента України) або через законодавчо встановлений строк після цього оприлюднення. Пов`язаність правовідносин з виборчим процесом полягає в тому, щоб ці правовідносини виникли в межах виборчого процесу й стосувалися підготовки та проведення виборів.

Разом з тим, спори, які виникли поза межами виборчого процесу або не стосуються виборчого процесу (проведення та підготовки виборів), не належать до виборчих спорів у розумінні КАС.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року в справі №757/43355/16-ц звернула увагу на те, що приписи «заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» , «заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства» , «позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства» (пункт 1 частини першої статті 170 КАС у редакції, чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали) стосуються як позовів, які не можуть розглядатися за правилами цивільного чи адміністративного судочинства, відповідно, так і тих позовів, які взагалі не можуть розглядатися судами.

Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №9901/70/19.

Спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність постановлення ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, однак внаслідок неправильного тлумачення норм матеріального права, порушення норм процесуального права безпідставно застосував норми пункту 1 частини першої статті 170 КАС про те, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо: позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; та частини шостої статті 170 КАС згідно якої роз`яснив позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що заявлені позовні вимоги стосуються внутрішньої діяльності партії та виключної компетенції відповідного статутного органу, законність бездіяльності та рішення, яких не може бути перевірена в судовому порядку.

Таким чином, поданий позов не може бути розглянутий в судовому порядку адміністративним судом (у тому числі у судовому порядку будь-якої юрисдикції).

Згідно частини четвертої статті 317 КАС зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи те, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у цій справі, проте помилково вважав, що цей спір належить до розгляду за правилами господарського судочинства, то апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а ухвалу суду першої інстанції змінити з вищевикладених мотивів в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 315-316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Громадської організації «ОШУКАНІ УКРАЇНЦІ» - задовольнити частково.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі та виключити абзац третій резолютивної частини цієї ухвали.

В решті ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 травня 2020 року в справі № 260/1886/20 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей Л. П. Іщук Повне судове рішення складено 13 жовтня 2020 року.