Ухвала

від 20.05.2020 по справі 380/1641/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/1641/20

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

20 травня 2020 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Бабич Ю.Б.

з участю:

представника позивача Кунащук І.В.

представник відповідача не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовної заяви у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства "ЛВ Маркет" про визнання протиправними та скасування рішень ДПС України та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного науково-виробничого підприємства "ЛВ Маркет" в якій просить:

- визнати протиправними та скасувати наступні рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 563509/31896724 від 18.01.2018, № 563987/31896724 від 18.01.2018;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 64 від 28.11.2017 p., № 55 від 28.11.2017 p., складені ПНВП ЛВ Маркет (код ЄДРПОУ - 31896724), датою їх подання платником податків на реєстрацію.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 відкрито провадження у адміністративній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до суду. Обґрунтовує своє клопотання тим, рішення про відмову про реєстрацію податкових накладних датовані 18.01.2018. Тому вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду.

19.05.2020 представник позивача подав до суду відповідь, в якій просить суд відмовити в клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування позивач зазначає, що станом до 10.12.2019 ПНВП ЛВ Маркет не отримували жодних рішень від Комісії ДФС України за результатами розгляду пояснень та документів щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкових накладних №64 від 28.11.2017, №55 від 28.11.2017. Вказує, що позивач подавав запити №324, 325, 326 від 14.02.2018 про надання примірників рішень до : ДФС України, до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, до ГУ ДФС у Львівській області. На вказаний запит ГУ ДФС у Львівській області листом вих. № 6443/10/13-01-12-01-10 від 22.02.2018 надало відповідь - інформацію про наявність таких рішень, та її результат, однак рішень не надано. Відтак, інформацію про наявність рішень про відмову у реєстрації податкових накладних стало відомо лише 24.02.2018. ДФС України, в свою чергу, надало частково відповідь на запит лише 04.09.2018 листом №28520/6199-99-07-05-01-15, в якому лише вказала, які податкові накладні не зареєстровані та вказала номери рішень, якими було відмовлено у реєстрації даних ПН, однак самого тексту рішень (примірників) також надано не було. В подальшому, позивач повторно звернувся до Державної податкової служби України із запитом вих. №67/10 від 22.10.2019 з вимогою надати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, якими було відмовлено у реєстрації податкових накладних, складених та направлених для реєстрації ПНВП ЛВ Маркет . Текст оскаржуваних рішень був надісланий Державною податковою службою України ПНВП ЛВ Маркет лише 29.11.2019 із листом-відповіддю вих. №11378/6/99-00-06-05-01-15 від 29.11.2019 на запит №67/10 від 22.10.2019, який ПНВП ЛВ Маркет отримало 10.12.2019.

Відповідно до положень ст.55 Конституції України держава кожному гарантує право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

При вирішенні заявленого клопотання суд виходить із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Право звернення до суду є невід`ємним особистим правом, яке реалізовується особою в порядку, встановленому КАС України. Способом реалізації цього права є звернення зацікавленої особи з позовом до суду. У свою чергу, звернення до суду з позовом є підставою для виникнення процесуальних відносин, пов`язаних з вирішенням спору по суті.

Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи згідно ч.2 ст. 122 КАС України встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи встановлено, що позивач з позовною заявою звернувся до суду 25.02.2020 та просить визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 563509/31896724 та № 563987/31896724 від 18.01.2018.

Крім того, такі рішення в порядку адміністративного оскарження не оскаржувалися, і цей факт сторонами не заперечується.

Правовою нормою, що регулює порядок оскарження рішень контролюючих органів є ст.56 ПК України.

Згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

П.56.23 ст.56 ПК України передбачено, що оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей: скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим; якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Відповідно до абз.1-3 п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Стаття 102 ПК України передбачає строк давності тривалістю 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу).

Таким чином, вказані вище положення Податкового кодексу України передбачають, що строк для звернення платника податків до адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу становить 1095 днів (2555 днів у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу) і обчислюється з дня отримання платником податків такого рішення.

Разом з тим, відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

З системного аналізу п.56.18 та 56.19 ст.56 ПК України можна дійти висновку про те, що ці норми по різному регулюють питання строків судового оскарження рішень контролюючого органу, тобто існує колізія норм.

Згідно з 56.21 ст.56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Аналогічна правова позиція щодо строків звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах висловлена в постанові Верховного Суду від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 (провадження №К/9901/15928/19).

Так, Верховний Суд у постановах від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17) сформулював правовий висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів.

Разом з тим, суд враховує, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 (адміністративне провадження № К/9901/16396/19) відступивши від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН становить 1095 днів, викладеного в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17), сформулював новий висновок, відповідно до якого: Різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження.

Отже, із прийняттям чинної редакції КАС України та відмінним правовим регулюванням, визначеним частиною четвертою статті 122 КАС України, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України) оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Крім того, щодо можливості застосування 1095-ти денного строку звернення до суду у разі оскарження рішень про відмову в реєстрації податкової накладної, без попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (без застосування процедури адміністративного оскарження) висновків у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі №640/20468/18 не міститься, і від вказаної правової позиції щодо таких правовідносин викладеної в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа №813/4921/17) Верховний Суд не відступав.

Таким чином, оскільки позивач про порушення своїх прав дізнався з листа ГУ ДФС у Львівській області вих. № 6443/10/13-01-12-01-10 від 22.02.2018, процедурою адміністративного оскарження не скористався, і цей факт не заперечується відповідачем, тому відповідно до вказаних вище положень Податкового кодексу України строк у 1095 днів для звернення позивача до суду із позовом про скасування рішення контролюючого органу закінчується 22.02.2021, разом з тим позивач звернувся до суду 25.02.2020, тобто в межах строків звернення до суду з цим позовом.

Аналогічного висновку дійшов Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 19.02.2020 у справі №1.380.2019.004394.

Більше того судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що оскаржувані рішення позивач отримав лише 10.12.2019 листом-відповіддю ДПС України вих. №11378/6/99-00-06-05-01-15 від 29.11.2019 на запит №67/10 від 22.10.2019.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач звернувся з даним позовом в межах строку звернення до адміністративного суду, тому у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123, 240, 241-246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

У задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 256 КАС України.

Повний текст ухвали складений 25.05.2020.

Суддя Коморний О.І.