Постанова

від 03.11.2020 по справі 380/1641/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2020 рокуЛьвівСправа № 380/1641/20 пров. № А/857/7366/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,

позивач: не з`явився,

відповідач: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі № 380/1641/20 за адміністративним позовом Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет до Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій,-

суддя в 1-й інстанції - Коморний О.І.

час ухвалення рішення - 13 год. 14 хв.,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складання повного тексту рішення - 25.05.2020,-

В С Т А Н О В И В:

25.02.2020 року Приватне науково-виробниче підприємство ЛВ Маркет звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 563509/31896724 від 18.01.2018, № 563987/31896724 від 18.01.2018; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 64 від 28.11.2017 p., № 55 від 28.11.2017 p., складені ПНВП ЛВ Маркет (код ЄДРПОУ - 31896724), датою їх подання платником податків на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані рішення №563509/31896724, №563987/31896724 від 18.01.2018 року про відмову в реєстрації податкових накладних №64, №55 є протиправними і підлягають скасуванню судом, оскільки до Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, платником були надані усі передбачені законодавством та наявні у платника з точки зору змісту кожної з господарських операцій, документи, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних та пояснення із обґрунтуванням реальності господарських операцій та обґрунтованості виписки податкових накладних: №64, №55 від 28.11.2017. Таким чином, Комісією ДФС України, як постійно діючим органом відповідача, при винесенні оскаржуваних рішень було порушене право ПНВП ЛВ Маркет на реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що передбачене чинним законодавством.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №563509/31896724 від 18.01.2018 та № 563987/31896724 від 18.01.2018. Зобов`язано Державну податкову службу України (04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №64 від 28.11.2017, № 55 від 28.11.2017, складені ПНВП ЛВ Маркет (код ЄДРПОУ - 31896724), датою їх подання.

Не погодившись з прийнятим рішенням Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що податкові накладні відповідають критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, які є достатніми для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних . Підставою відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства, та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію спірні накладні. Відтак, у відповідача були законні підстави для прийняття рішень про відмову у реєстрації спірних накладних. Також звертає увагу на те, що позовна заява Приватного науково-виробничого підприємства ЛВ Маркет подана з пропуском шестимісячного строку так як рішення про відмову у реєстрації податкових накладних датовані 18.01.2018 року. Покликається на те, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної не є рішенням про нарахування грошового зобов`язання в розумінні ст. 102 та п. 56.18. Податкового кодексу України, якими встановлюється право та строки оскарження рішень про визначення грошових зобов`язань, а тому для оскарження рішень про відмову у реєстрації податкової накладної яке в силу наведеного не поширюються правила п. 56.18 та ст. 102 ПК України, а застосовується загальний строк звернення до суду - шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ст. 122 КАС України).

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, оскільки доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватне науково-виробниче підприємство ЛВ Маркет є юридичною особою (ЄДРПОУ: 31896724), передбачений вид діяльності за КВЕД-2010:43.21 Електромонтажні роботи. За КВЕД-2010:71.12 Діяльність у сфері інжинірінгу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах.

Між ПНВП ЛВ Маркет та ПрАТ Львівобленерго укладено Договір №10/17-СП від 22.02.2017. Відповідно до умов договору, замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов цього договору виконання проектної та кошторисної документації та виконання робіт на їх підставі згідно технічних вимог по будівництву КЛ-10-0,4кВ з стандартного приєднання споживачів до електромереж Замовника, виданими Замовником (п.п. 1.1.).

На виконання Договору №10/17-СП від 22.02.2017 між ПНВП ЛВ Маркет та ПрАТ Львівобленерго , позивачем виставлено рахунок на оплату № 628 від 03.11.2017 на суму 2564,33 грн. в тому числі ПДВ 427,39 грн. за робочий проект на зовнішнє електропостачання.

ПрАТ Львівобленерго здійснило авансовий платіж 28.11.2017 на суму 2564,33 грн. в тому числі ПДВ 427,39 грн. згідно виставленого рахунку, що підтверджується банківською випискою.

28.11.2017 за фактом отримання вказаної оплати ПНВП ЛВ Маркет виписано та направлено на реєстрацію податкову №55.

Реєстрація документа зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних . За результатами опрацювання СМОК виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.21. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання п.п. 201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, ПНВП ЛВ Маркет направлено до органу ДФС повідомлення про розблокування №3 від 11.01.2018 та пакет документів в кількості 13 документів, перелік яких встановлено наказом МФУ 13.06.2017 № 567 та пояснення вих. №281 від 11.01.2018 щодо даної господарської операції між ПНВП ЛВ Маркет та ПрАТ Львівобленерго .

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач прийняв рішення № 563987/31896724 від 18.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №55 від 28.11.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Крім цього, ПНВП ЛВ Маркет на підставі вказаного договору виставлено рахунок на оплату №604 від 02.11.2017 на суму 386 457, 48 грн. в тому числі ПДВ 64 409, 58 грн. за зовнішнє електропостачання.

ПрАТ Львівобленерго здійснило авансовий платіж 28.11.2017 на суму 386 457, 48 грн. в тому числі ПДВ 64 409, 58 грн. згідно виставленого рахунку №604 від 02.11.2017, що підтверджується банківською випискою.

28.11.2017 за фактом отримання вказаної оплати ПНВП ЛВ Маркет виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №64.

Реєстрація документа зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних . За результатами опрацювання СМОК виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:43.21. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На виконання п.п. 201.16.2 п.201.16 ст. 201 ПК України, ПНВП ЛВ Маркет направлено до органу ДФС повідомлення про розблокування №12 від 12.01.2018 та пакет документів в кількості 15 документів, перелік яких встановлено наказом МФУ 13.06.2017 року № 567 та пояснення вих. №284 від 12.01.2018, щодо даної господарської операції між ПНВП ЛВ Маркет та ПрАТ Львівобленерго .

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач прийняв рішення № 563509/31896724 від 18.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №64 від 28.11.2017 з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Не погоджуючись з рішеннями Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: № 563509/31896724 від 18.01.2018, №563987/31896724 від 18.01.2018, позивач звернувся з даним позовом до суду із вимогою про визнання протиправними і скасування даних рішення та зобов`язання зареєструвати податкові накладні № 64 від 28.11.2017 p., № 55 від 28.11.2017 p. в ЄРПН, датою їх подання платником податків на реєстрацію.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірні рішення відповідача про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН є протиправним та підлягають скасуванню, оскільки такі повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Однак, як встановлено зі змісту спірних рішень, в них не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, управлінський акт відповідача не містить чіткого визначення підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року за №190. Досліджені під час розгляду справи первинні документи, що надавалися контролюючому органу, оформлені у відповідності до вимог їх складення, не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. З урахуванням того, що ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, є достатні підстави для прийняття комісією рішення про реєстрацію вказаної податкової накладної, відтак позовна вимога про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 64 від 28.11.2017, № 55 від 28.11.2017, складені ПНВП ЛВ Маркет датою їх подання, також підлягає задоволенню.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи та наявні у них докази, вважає, що даний позов слід залишити без розгляду зважаючи на наступні обставини справи.

Пунктом 201.10 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Підпунктом 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України надано визначення поняттю податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

З вказано слідує, що право на формування податкового кредиту прямо залежить від факту реєстрації податкової накладної, а відтак, і на визначення податкових зобов`язань, що підлягають сплаті у звітному періоді.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, датою виникнення податкових зобов`язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України. На дату виникнення податкових зобов`язань платник податків зобов`язаний скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН. В подальшому податкові зобов`язання відображаються у податковій декларації за звітний період і підлягають сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації.

Таким чином, у процедурі реєстрації податкових накладних суттєве значення мають наслідки відмови у її реєстрації або реєстрації із порушенням граничних строків. При цьому, у випадку відмови у реєстрації податкової накладної негативні наслідки більшою мірою несе покупець (отримувач) товарів, який, внаслідок відсутності податкової накладної в ЄРПН, позбавлений права на формування податкового кредиту у звітному періоді.

Необхідно зазначити, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю у підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їхнє оскарження.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права у судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Відповідно до пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом 102.2 ст. 102 ПК України, визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу.

З врахуванням норм ч. 5 ст. 242 КАС України, при розгляді цієї справи колегія суддів враховує правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2020 року (справа № 520/6895/19), у якій спірним питанням було застосування строку звернення до суду при оскарженні наказу про проведення перевірки. При розгляді цієї справи касаційний суд дійшов правового висновку, що законодавець в абзаці першому пункту 56.18. статті 56 Кодексу під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків. З огляду на те, що Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу про призначення перевірки, то в зазначеному випадку застосуванню підлягав загальний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України.

Слід зазначити, що зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 ПК України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 ПК України можливість оскаржити інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Аналогічна позиція відносно розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладена у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18. При цьому, незважаючи на те, що судом сформульовано у цій постанові правовий висновок щодо строку оскарження у судовому порядку інших рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору, це не змінює підхід до нормативного розуміння застосування строку звернення до суду у справах цієї категорії.

Таким чином, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати, визначається ч. 1 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 1.380.2019.006119.

Матеріалами справи підтверджується, що спірні рішення № 563987/31896724 від 18.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №55 від 28.11.2017 та №563509/31896724 від 18.01.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної №64 від 28.11.2017 були надіслані Державною податковою службою України ПНВП ЛВ Маркет лише 29.11.2019 із листом-відповіддю вих. №11378/6/99-00-06-05-01-15 від 29.11.2019 на запит №67/10 від 22.10.2019, який ПНВП ЛВ Маркет отримало 10.12.2019.

Однак, про наявність таких рішень позивач дізнався 24.02.2018, коли отримав лист ГУ ДФС у Львівській області за вих. № 6443/10/13-01-12-01-10 від 22.02.2018, про що зазначено представником позивача у поданій ним до суду першої інстанції заяві про поновлення процесуального строку на звернення до адміністративного суду (а. с. 96-97), а відтак з наведеного слідує, що порушення своїх прав позивач дізнався 24.02.2018, а з позовом до суду першої інстанції звернувся 25.02.2020, що з урахуванням наведеного вказує на пропуск ПНВП ЛВ Маркет шестимісячного строку звернення до суду.

Таким чином, апеляційний суд констатує про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ст. 123 КАС України, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

Відтак, суд першої інстанції при задоволенні позову допустив невідповідність своїх висновків обставинам справи та неправильно застосував норми процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення та залишення позову без розгляду.

Керуючись ч.4 ст.229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2020 року у справі №380/1641/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді М. А. Пліш Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 13 листопада 2020 року.