Рішення

від 25.05.2020 по справі 420/2031/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/2031/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Радчука А.А.,

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (вул. Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 26343594) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби, в якому позивач просив:

визнати протиправними і скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області від 26.07.2019р. №1235986/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн., Рішення від 12.09.2019р. №1279427/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. та Рішення від 07.11.2019р. №1325098/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн.;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних видані ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» на користь ТОВ «Велес-Агро ЛТД» : Податкову накладну №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн. датою фактичного отримання 18.01.2019 року, Податкову накладну №1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. датою фактичного отримання 15.05.2019 року, Податкову накладну №1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн. датою фактичного отримання 06.06.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він під час здійснення операцій з надання робіт, передбачених Договором про надання послуг № 02/17 від 15.02.2017р. між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» та ТОВ Велес-Агро ЛТД. було оформлено податкові накладні №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн, №1 від 02.04.2019р. на суму 91 705,57 грн., №1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн.

На виконання чинного податкового законодавства, позивач 17.01.2019р., 15.05.2019р. та 06.06.2019р. направив в порядку електронного обміну документів до ДПС України для реєстрації податкові накладні №2 від 04.01.2019р., №1 від 02.04.2019р., №1 від 21.05.2019р. відповідно.

Згідно відомостей Квитанцій від 18.01.2019р., 15.05.2019р. та 06.06.2019р. відповідно, направлених ДФС України через Автоматизовану систему, реєстрацію зазначених податкових накладних було зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України. Згідно змісту цих квитанцій ДФС України було зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", та було запропоновано надати пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію цих податкових накладних.

Позивачем було сформовано та направлено до податкового органу засобами електронного зв`язку повідомлення про надання пояснень разом з усіма необхідними документами на підтвердження реальності господарських операцій позивача з його контрагентом.

Проте рішеннями Комісії Головного управління ДПС у Одеській області від 26.07.2019р. №1235986/26343594, від 12.09.2019р. №1279427/26343594, від 07.11.2019р. №1325098/26343594 про відмовлено у реєстрації податкових накладних №2 від 04.01.2019р., №1 від 02.04.2019р., №1 від 21.05.2019р.

В обґрунтування протиправності оскаржуваних рішень позивач зазначає, що контролюючим органом порушено положення пп. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки у Квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних не окреслено чітких критеріїв, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних, а вказано лише що така накладна відповідає пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку»

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуване Рішення фіскального органу не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує неоднозначне трактування що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкові накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

З наведених підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

27.04.2020 року від представника Відповідачів до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі, зазначивши, що позивачем направлено на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкові накладні. Реєстрація податкових накладних зупинена та висловлено пропозицію щодо надання пояснень та/або копії документів, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Надалі платник податку, направив повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. Проте у зв`язку з не наданням позивачем всіх необхідних документів, було прийняло рішення про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних.

20.05.2020 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій додатково зазначено, що як вбачається з відзиву, він не має жодного заперечення проти доводів позову, жодного доказу, який би спростовував доводи та докази позову. Відзив взагалі не містить жодного обґрунтування законності оскаржуваних рішень.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст.120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» зареєстроване 29.01.2003 року. Основним видом діяльності, серед іншого, є Ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування (Код КВЕД 33.14)

Між ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» та ТОВ Велес-Агро ЛТД. 15.02.2017 р. укладено договір про надання послуг №02/17, відповідно до умов якого ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» зобов`язується на свій ризик та за завданням ТОВ Велес-Агро ЛТД. виконати, а ТОВ Велес-Агро ЛТД. зобов`язується прийняти та оплатити визначені види робіт в обсягах та за ціною, що наводяться в Актах виконаних робіт. Загальна ціна (вартість) робіт за цим договором не обмежується і визначається актах виконаних робіт.

Відповідно до договору № 02/17 від 15.02.2017р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» надало послуги з ремонту електродвигунів, у кількості 14 шт., про що було складено акт здачі-прийняття робіт № 2 від 04.01.2019 р. на суму 69767,68 грн., в т.ч. ПДВ 11627,95 грн.

У зв`язку з чим на дату надання послуг (перша подія) було складено податкову накладну № 2 від 04.01.2019 р. та направлено 17.01.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

18.01.2019р. реєстрацію вищевказаної податкової накладної було зупинено, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із зазначенням підстави зупинення «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.» .

19.07.2019 року позивачем було направлено засобами електронного зв`язку на адресу ДПС України Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій податковій накладній, реєстрація якої зупинена, надавши при цьому договір про надання послуг №02/17, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, договори поставки, видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення.

26.07.2019 р. прийнято Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1235986/26343594, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 04.01.2019 року, з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Крім того, відповідно до договору № 02/17 від 15.02.2017р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» надало послуги з ремонту електродвигунів, у кількості 31 шт., про що було складено акт здачі-прийняття робіт № 12 від 02.04.2019 р. на суму 91 705,57 грн., в т.ч. ПДВ 15 284,26 грн.

У зв`язку з чим на дату надання послуг (перша подія) було складено податкову накладну № 1 від 02.04.2019 р. та направлено 15.05.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

15.05.2019р. реєстрацію вищевказаної податкової накладної було зупинено, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із зазначенням підстави зупинення «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.» .

11.09.2019 року позивачем було направлено засобами електронного зв`язку на адресу ДПС України Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій податковій накладній, реєстрація якої зупинена, надавши при цьому договір про надання послуг №02/17, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, договори поставки, видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення.

12.09.2019 р. прийнято Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1279427/26343594, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 02.04.2019 року, з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Крім того, відповідно до договору № 02/17 від 15.02.2017р. ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» надало послуги з ремонту електродвигунів, у кількості 16 шт., про що було складено акт здачі-прийняття робіт № 13 від 21.05.2019 р. на суму 52 814,92 грн., в т.ч. ПДВ 8 802,49 грн.

У зв`язку з чим на дату надання послуг (перша подія) було складено податкову накладну № 1 від 21.05.2019 р. та направлено 06.06.2019 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

06.06.2019р. реєстрацію вищевказаної податкової накладної було зупинено, що підтверджується Квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, із зазначенням підстави зупинення «ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 «Критеріїв ризиковості платника податку» . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.» .

05.11.2019 року позивачем було направлено засобами електронного зв`язку на адресу ДПС України Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції по відмовленій податковій накладній, реєстрація якої зупинена, надавши при цьому договір про надання послуг №02/17, рахунок-фактура, акт виконаних робіт, договори поставки, видаткові накладні, рахунки на оплату, платіжні доручення.

07.11.2019 р. прийнято Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за № 1325098/26343594, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №1 від 21.05.2019 року, з підстав ненадання платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає оскаржуване рішення не обґрунтованим, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» , «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно з пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, зазначених у листі ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме, якщо: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Відповідно до п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п.7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п.п.12-13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

В квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» .

Разом з цим, посилання відповідача на пп.1.6 п.1 «Критеріїв ризиковості платника податку» є досить загальним та не визначає конкретні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної або розрахунку коригування, що прямо впливає на можливість надання платником податку в подальшому відповідних необхідних документів для реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, «Критерії ризиковості платника податку» в той період існували виключно у вигляді листа Державної фіскальної служби України та не затверджені у встановленому порядку будь-яким наказом Державної фіскальної служби України, не погоджені з Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117.

Як вже було зазначено судом вище, позивачем направилено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та надало копії необхідних документів, підтверджуючих здійснення операцій.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пп.пп.2.1-2.2 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Як вже було зазначено вище, в оскаржуваних рішення відповідач зазначив, що причиною відмови в реєстрації податкової накладної позивача стало ненадання платником податку копій документів: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Відповідно до п.23 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Разом з цим, на думку суду, у вказаному рішенні про відмову в реєстрації податкових накладних відповідачем чітко не зазначено підставу для відмови, як і не зазначено конкретно документів, відсутність яких не дала можливості йому прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п.14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зазначає, що на розгляд відповідачу позивачем були надані всі необхідні первинні документи, які стосуються даних операцій, що не мали дефекту форми, змісту або походження, та які в силу вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин позивача з його контрагентом.

Тобто, суд прийшов до висновку, що надані позивачем до відповідача первинні документи на підтвердження здійснення операцій по податковим накладним №2 від 04.01.2019р., №1 від 02.04.2019р., №1 від 21.05.2019р. засвідчують факт виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань за вказаним вище договором.

Таким чином, позивач виконало обов`язок щодо надіслання до комісії регіонального рівня усіх необхідних первинних документів та пояснень на підтвердження господарських операції зі своїм контрагентом, які в сукупності підтверджують наявність підстав для реєстрації податкових накладних №2 від 04.01.2019р., №1 від 02.04.2019р., №1 від 21.05.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що у Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, були відсутні встановлені законом підстави для відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» №2 від 04.01.2019р., №1 від 02.04.2019р., №1 від 21.05.2019р.

При цьому суд зазначає, що в самому тексті рішень не підкреслено документи, які не надано, що передбачено самою формою рішення.

Таким чином, рішення Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 26.07.2019р. №1235986/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн., від 12.09.2019р. №1279427/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. та від 07.11.2019р. №1325098/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн. є протиправними та належать до скасування.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р «Питання Державної податкової служби» вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 р. № 227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, « Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своєму рішення по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що «принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії» . З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Згідно з п.п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до п.24 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, комісія центрального рівня протягом семи робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів відповідно до пункту 15 цього Порядку, але не раніше отриманого рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі комісії регіонального рівня, може прийняти інше рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Прийняте комісією центрального рівня рішення реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу, а рішення Комісії регіонального рівня скасовується.

З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» на користь ТОВ «Велес-Агро ЛТД» №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн. датою фактичного отримання 18.01.2019 року, №1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. датою фактичного отримання 15.05.2019 року та №1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн. датою фактичного отримання 06.06.2019 року.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 6306 грн.

У зв`язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС в Одеській області на користь Позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 6306 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (вул. Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 26343594) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області від 26.07.2019р. №1235986/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн., Рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області від 12.09.2019р. №1279427/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. та Рішення Комісії Головного управління ДПС у Одеській області від 07.11.2019р. №1325098/26343594 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні, видані ТОВ «Індустріал-Сервіс Юг» на користь ТОВ «Велес-Агро ЛТД» , №2 від 04.01.2019р. на суму 69767,68 грн. датою фактичного отримання 18.01.2019 року, №1 від 02.04.2019р. на суму 91705,57грн. датою фактичного отримання 15.05.2019 року та №1 від 21.05.2019р. на суму 52814,92 грн. датою фактичного отримання 06.06.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська. 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріал-Сервіс Юг» (вул. Миколаївська дорога, 253, м. Одеса, 65013, код ЄДРПОУ 26343594) судові витрати у розмірі 6306 (шість тисяч триста шість) грн.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.

Суддя Радчук А.А.

.