Ухвала

від 25.05.2020 по справі 640/11807/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

25 травня 2020 року м. Київ№ 640/11807/19 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морвел до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Морвел (позивач, ТОВ Морвел ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (відповідач 1, ДФС України), Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач 2, ГУ ДФС у м. Києві), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ДФС України за результатами розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 49674/41728109/2 від 10.12.2018, № 49693/41728109/2 від 10.12.2018, № 49690/41728109/2 від 10.12.2018;

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН № 993137/41728109 від 19.11.2018, № 993138/41728109 від 19.11.2018, № 993130/41728109 від 19.11.2018;

- зобов`язати ДФС України зареєструвати податкові накладні № 8 від 10.10.2018, № 9 від 11.10.2018, № 11 від 12.10.2018.

Вирішуючи питання про закриття провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії ДФС з питань розгляду скарг № 49674/41728109/2 від 10.12.2018, № 49693/41728109/2 від 10.12.2018, № 49690/41728109/2 від 10.12.2018, суд зазначає наступне.

Стаття 56 ПК України регулює питання оскарження рішень контролюючих органів.

Так, вказаною статтею встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з частиною першою статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси інших осіб.

Виходячи із положень ст. 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Із наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

У свою чергу неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Таким чином, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку.

В даному випадку, рішення ДФС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки.

Наведені обставини виключають можливість розгляду позовних вимог, що полягають у скасуванні рішення ДФС про результати розгляду скарги, у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Враховуюче наведене, даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Слід також звернути увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постановах від 22.03.2018 у справі № 800/559/17, від 03.04.2018 у справі № 9901/152/18, від 30.05.2018 у справі № 9901/497/18 та від 27.02.2019 у справі № 9901/798/18, відповідно до якої поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду, а тому суд першої інстанції правомірно не роз`яснив позивачу, до суду якої юрисдикції він має звертатися з таким позовом

За таких обставин, оскільки позовні вимоги про скасування рішень № 49674/41728109/2 від 10.12.2018, № 49693/41728109/2 від 10.12.2018, № 49690/41728109/2 від 10.12.2018 не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, зважаючи невідповідність даного спору іншим предметним юрисдикціям, такий спір не підлягає розгляду у судовому порядку в будь-якому із судів загальної юрисдикції України.

Керуючись статтями 238, 239, 241- 243, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Морвел в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії ДФС з питань розгляду скарг № 49674/41728109/2 від 10.12.2018, № 49693/41728109/2 від 10.12.2018, № 49690/41728109/2 від 10.12.2018 закрити .

2. Роз`яснити позивачу, що розгляд даних вимог не віднесено до юрисдикції жодного із судів загальної юрисдикції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 КАС України із урахуванням п. 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко