Рішення

від 25.05.2020 по справі 826/7454/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2020 року м. Київ № 826/7454/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс до 1. Головного управління ДПС у м. Києві, 2. Державної податкової служба України провизнання протиправним та скасування рішення №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс (далі - позивач, ТОВ Гранд Люкс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві), Державної фіскальної служби України (далі -ДФС України), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017;

- зобов`язати ДФС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 12 послідовних податкових місяців до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації платника податку, ТОВ Гранд Люкс подавало контролюючому органу декларації з ПДВ (податкові розрахунки), які свідчать про наявність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, у зв`язку з чим, як вважає позивач, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві безпідставно застосувала положення підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України та, як наслідок, незаконно анулювала реєстрацію ТОВ Гранд Люкс платником ПДВ. Крім того, контролюючий орган тривалий час не надавав можливості доступу до системи електронного документообігу фактично не підписавши договору про визнання електронних документів протиправно, без винесення рішення, яке б можливо було оскаржити, що позбавило підприємство права на своєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та подання звітності в електронному вигляді. Таким чином, внаслідок протиправності дій контролюючого органу позивач позбавлений права використати право на реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1983228,14 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2018 позовну заяву залишено без руху, та надано позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.

21.06.2018 на виконання вимог ухвали суду представник позивача через канцелярію суду надіслав додаткові документи по справі.

Ухвалою суду від 13.07.2018 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Оскільки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис (дата запису: 10.09.2019; номер запису: 10721120011031271; Стан суб`єкта: припинено) про припинення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві та перехід відповідних повноважень вказаного контролюючого органу до ГУ ДФС у м. Києві, а також зважаючи на перебування Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві в стані припинення (запис від 01.08.2019) у зв`язку з реорганізацією податкового органу на підставі постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19.06.2019 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби , з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування належним відповідачем у справі є процесуальний правонаступник ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві - Головне управлінням Державної податкової служби у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

ГУ ДФС у м. Києві направлено на адресу суду відзив на позов з проханням відмовити у його задоволенні, в якому зазначається про те, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства. При цьому, відповідач зазначає, що згідно даних реєстру було анульовано за рішенням контролюючого органу реєстрацію платника податку, а саме: ТОВ Гарант та ТОВ ДТМ КРАФТ .

Представником позивача подана відповідь на відзив, у якому заперечуються доводи ГУ ДФС у м. Києві та повторно наголошується на порушеннях контролюючого органу, що слугували для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом. Позивач наголошує на тому, що відзив на позов підписаний особою за відсутності належних доказів на підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва. Крім того, голова комісії з реорганізації ГУ ДФС у м. Києві Оксана Малихіна у своєму відзиві посилається на ТОВ Грант з кодом ЄДРПОУ 39488082, в той час як позивачем в даній справі є ТОВ ГРАНТ ЛЮКС Код ЄДРПОУ 39998165, а також у своєму відзиві посилається на інформацію стосовно невідомих підприємств, а саме: ТОВ Грант , ТОВ ДТМ КРАФТ . Окрім цього, контролюючим органом заначено судову справу №826/1155/16, яка не має ніякого відношення до даної судової справи.

Оскільки на день розгляду справи у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р Питання Державної податкової служби , суд, з урахуванням змісту позовних вимог та доводів, наведених на їх обґрунтування прийшов до висновку про необхідність здійснення на підставі статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України заміни первісного відповідача - Державної фіскальної служби України на її процесуального правонаступника у відповідній частині - Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8).

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд справи в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено такі обставини.

08.09.2015 ТОВ Грант Люкс (ідентифікаційний код 39998165, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул. Котельникова, буд. 17,оф.2) було зареєстровано як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру було внесено запис №13551020000007416 та взято на облік у ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києва як платника податків.

31.08.2017 (№7683/10/26-57-12-01-28) ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято рішення №1052 про анулювання реєстрації ТОВ Грант Люкс як платника ПДВ на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України з підстави платник зареєстрований як платник податку, протягом 12 послідовних місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що підтверджується довідкою від 31.08.2017 №908/26-57-12-01-18 .

Прийняття зазначеного рішення обґрунтовано ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві тим, що платник не подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з серпня 2016 року по липень 2017 року.

Позивач, вважаючи протиправним рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, а дії контролюючого органу необґрунтованими незаконними та такими, що не відповідають вимогам податкового законодавства та фактичним обставинам справи, звернувся до суду із відповідним позовом.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017, слід заначити наступне.

Статтею 184 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано підстави і порядок анулювання реєстрації платника податку.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку, і відбувається у випадках, визначених абзацами а - з цього пункту.

Відповідно до підпункту г пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації платника податку відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з пунктом 184.2 статті 184 Податкового кодексу України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті а пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах б - з пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

За змістом пункту 184.10 статті 184 Податкового кодексу України про анулювання реєстрації платника податку контролюючий орган зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Відповідно до пункту 5.2 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130 (далі - Наказ №1130) при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу 12 місяців визначаються із урахуванням того, що:

- не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого, ніж перший день календарного місяця;

- включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Згідно з пунктом 5.5 Наказу №1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5 Наказу №1130).

Відповідно до пункту 5.6 Наказу №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що подання платником податку протягом 12 послідовних податкових місяців декларацій (податкових розрахунків), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, є підставою для анулювання реєстрації такої особи як платника податку на додану вартість за самостійним рішенням контролюючого органу.

При цьому, з метою вирішення питання щодо прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ контролюючий орган має враховувати останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

У свою чергу, підтвердним документом для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації у цьому випадку є відповідна довідка щодо анулювання такої реєстрації.

Також, слід зазначити, що відповідно до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Згідно з пунктом 49.3 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення, засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Пунктом 49.4 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації контролюючому органу в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

У разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов`язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк (пункт 49.5 статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов`язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов`язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов`язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Згідно з пунктами 49.9, 49.10 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв`язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від`ємного значення об`єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов`язань тощо) забороняється.

Як свідчать матеріали справи, 08.06.2016 між ТОВ Грант Люкс і Броварським ОДПІ (м. Бровари) ГУ ДФС у Київській області було укладено договір №080620162 про визнання електронних документів, який прийнято та зареєстровано в органах ДФС України за №9093483132.

Проте, квитанцією від 01.09.2016 контролюючий орган повідомив, що податкова накладна №2 від 19.08.2016 не прийнята, у зв`язку з виявленою помилкою: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ: 39998165, можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності.

У зв`язку зі зміною місцезнаходження підприємства 09.03.2017 позивачем було сформовано та направлено до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір №090320171 про визнання електронних документів.

Квитанцією від 16.03.2017 контролюючий орган повідомив, що документ не прийнято, у зв`язку з виявленою помилкою: для укладання Договору про визнання електронних документів необхідно виконати вимоги Розділу 3 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233.

Разом з тим встановлено, що позивачем 22.03.2017 у паперовому вигляді було подало до Центру надання адміністративних послуг податкові декларації з ПДВ за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року та Додаток 5 до податкової декларації за серпень 2016 року та за лютий 2017 року, а 22.05.2017 року були подані податкові декларації з ПДВ за березень та квітень 2017 року та Додаток 5 до податкової декларації за квітень 2017 року, і вони були прийняті останнім, про що свідчать штамп контролюючого органу на податкових деклараціях.

У відповідності до пунктів 49.11, 49.15 статті 49 Податкового кодексу України, контролюючий орган не надіслав/не надав позивачу письмової відповіді про відмову у прийнятті його податкових декларацій, а також, не надав суду докази, що підтверджують неотримання контролюючим органом вказаних декларацій, а тому наведені декларації вважаються прийнятими контролюючим органом.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 30.10.2018 (справа № 805/4063/17-а), від 30.05.2019 (справа № №826/11485/15).

Крім того, контролюючий орган не повідомив позивачу причини розірвання договорів про визнання електронної звітності, що об`єктивно позбавило позивача права своєчасного звітування шляхом направлення засобами електронного зв`язку, зокрема, декларації з податку на додану вартість.

Наведені обставини свідчать, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства вчинялися дії для подання до контролюючого органу податкової звітність, що свідчить про необґрунтованість висновку ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про неподання податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців та протягом періоду з серпня 2016 року по липень 2017 року (включно).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ Грант Люкс №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017.

Стосовно вимог позивача про зобов`язання ДФС України поновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, слід зазначити таке.

Згідно Витягу щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №1949 на запит від 01.09.2016, у ТОВ Гранд Люкс визначена сума ліміту в розмірі 1983228,14 грн.

Як вже зазначалось судом, позивач намагався зареєструвати податкову накладну, проте контролюючим органом вона прийнята не була.

На виконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації в електронному вигляді податкових накладних та подання податкової звітності, позивачем 08.06.2016 між ТОВ Грант Люкс та Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області було укладено Договір про визнання електронних документів.

В зв`язку зі зміною місцезнаходження підприємства 09.03.2017 позивачем було сформовано та направлено до ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві договір про визнання електронних документів, який не було підписано зі сторони ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві, чим було заблоковано доступ до системи електронного документообігу.

Наведені обставини свідчать, що позивачем відповідно до вимог чинного законодавства вчинялися дії для подання до контролюючого органу податкової звітність та реєстрації податкових накладних, а також платником податків вчинялися дії щодо укладання договору про визнання електронних документів.

Отже, фактично не підписавши договір про визнання електронних документів контролюючий орган створив умови, за яких платник податків був позбавлений можливості доступу до системи електронного документообігу. При цьому, не прийняття відповідного рішення про відмову в укладенні договору унеможливило його оскарження і позбавило платника податків права на своєчасну реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та подання звітності в електронному вигляді.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних. У разі анулювання реєстрації особи як платника податку, останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації. Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов`язаний визначити податкові зобов`язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов`язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені цим Кодексом, платник зобов`язаний погасити суму податкових зобов`язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні. У разі якщо за результатами останнього податкового періоду особа має право на отримання бюджетного відшкодування, таке відшкодування надається протягом строків, визначених цим розділом, незалежно від того, чи буде така особа залишатися зареєстрованою як платник цього податку на дату отримання такого бюджетного відшкодування, чи ні (пункти 184.5-184.9 статті 184 Податкового кодексу України).

Тобто, наведеного вище не свідчить про відсутність права платника податків внаслідок анулювання реєстрації платника ПДВ на віднесення сплачених сум до податкового кредиту або виписку податкових накладних за господарськими операціями, здійснюваними до такого анулювання та під час наявності у такого платника статусу платника ПДВ.

Згідно з положеннями пункту 200-1.1 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:

- суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;

- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Перехідні положення цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлений Кабінетом Міністрів України, а саме постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - Порядок №569).

Цей Порядок визначає механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - податок), особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних (далі - розрахунки коригування) у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.

Згідно з пунктом 13 Порядку №569 електронного адміністрування податку на додану вартість ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі. Платник податку має право отримувати у ДФС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Таким чином, анулювавши реєстрацію платника податку на додану вартість, контролюючий орган позбавив позивача у підтвердженні права на мирне володіння його майном, що призводить до втрат у господарській діяльності позивача та не узгоджується із закріпленими у правовій державі принципами юридичної визначеності та законних (легітимних) очікувань.

Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленого у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)).

Європейським судом з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява №803/02), Булвес АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03) було зазначено, що затримки у відшкодуванні ПДВ можна вважати втручанням у право на мирне володіння своїм майном, а постійні затримки відшкодування і компенсації у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, так само як і стан невизначеності щодо часу повернення коштів, порушує справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном.

Така правова позиція Європейського суду з прав людини свідчить на користь висновку, що в контексті податкових спорів позбавлення права отримати податкову вигоду (податковий кредит чи бюджетне відшкодування ПДВ) розглядається як позбавлення власності.

Таким чином, створення перешкод чи встановлення обмежень, що не ґрунтуються на вимогах закону у праві вільно розпоряджатись накопиченим за наслідками розрахунків з бюджетом від`ємним значенням з податку на додану вартість є формою втручанням у право на мирне володіння своїм майном.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 30.10.2018 (справа №805/4063/17-а).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовної вимоги позивача щодо зобов`язання ДФС України відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 129 Конституції України та частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому, відповідачі у справі, що є суб`єктами владних повноважень не навели доводів і не підтвердили їх належними, допустимими і достатніми доказами на підтвердження правомірності спірного рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 73-77, 79, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1052 вихідний номер 7683/10/26-57-12-01-28 від 31.08.2017.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393, адреса: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8) відновити облікові дані та записи рахунків інтегрованої картки ТОВ Гранд Люкс (код за ЄДРПОУ 39998165, ІПН платника ПДВ 399981610290) в системі електронного адміністрування ПДВ (СЕА) щодо суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, які були наявні станом на момент прийняття рішення від 31.08.2017 №1052 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Люкс (код ЄДРПОУ 39998165, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 10-в, оф.1) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривни 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ - 43141267, адреса: 04116, м. Київ, Шолуденка, 33/19) .

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено протягом 30 днів з моменту складення повного тексту до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному ст.ст.293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя: Н.А. Добрівська