Рішення

від 19.05.2020 по справі 328/2579/19

ТОКМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

328/2579/19

19.05.2020

2/328/63/20

РІШЕННЯ

Іменем України

19 травня 2020 року м.Токмак

Токмацький районний суд Запорізької області у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Баздирь О.Л., представника позивачів за первісним позовомОСОБА_1 , позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , представника позивача за зустрічним позовомОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Новомиколаївської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Новомиколаївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції сторін та інші процесуальні дії у справі.

ОСОБА_4 , а також ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулися до суду з позовною заявою до Новомиколаївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 . В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачів ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі, право власності на земельну ділянку загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 не можливо у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документу на земельну ділянку, про що вказується у постанові про відмову у вчинені нотаріальної дії державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності позивачів не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачами права власності на земельну ділянку в судовому порядку.

Ухвалою судді Токмацького районного суду Запорізької області ОСОБА_8 від 04 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою витребувано з Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області спадкову справу померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 .

28 грудня 2019 року до суду направлено зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Новомиколаївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_7 . Після його смерті відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі, право власності на земельну ділянку загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області. Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 неможливо у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну ділянку та документів, підтверджуючих родинні відносини позивача з померлим спадкодавцем, про що вказується у постановах про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області. Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності позивача не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в судовому порядку.

Ухвалою суду від 27 січня 2020 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, в зв`язку з чим підготовче засідання відкладено на 26 лютого 2020 року.

10 лютого 2020 рокуна адресу суду направлено відзив від відповідачів за зустрічним позовом, в якому вони просять відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви в повному обсязі, з огляду на наступне. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 надано копії документів, з яких на думку позивачів не підтверджується факт родинних відносин ОСОБА_2 з померлим ОСОБА_7 . Тому і вимога про визнання права власності на частину земельної ділянки, яка належала померлому ОСОБА_7 , теж задоволенню не підлягає.

Ухвалою суду від 12 березня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивачів за первісним позовом 2, 3 адвокат Майсак В.О. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог за зустрічним позов заперечувала з підстав, викладених у відзиві.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_4 на розгляд справи в судове засідання не з`явилася, надала через канцелярію суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача Новомиколаївської сільської ради на розгляд справи в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомлено.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги за зустрічним позовом підтримали в повному обсязі, проти задоволення позовних вимог за первісним позовом не заперечували. Крім того, ОСОБА_2 пояснила, що позивачі за зустрічним позовом більше десяти років взагалі не спілкувалися з померлим ОСОБА_9 . ОСОБА_2 до останніх днів життя дядька ОСОБА_10 спілкувалася з ним, і взагалі його похованням займався рідний брат ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні 19.05.2020 пояснив, що працював та жив по сусідству з ОСОБА_9 . Одного разу його забрала швидка допомога та відвезла в лікарню в місто Молочанськ. Після чого свідок зателефонував ОСОБА_12 , яка мешкає в м.Кам`янка Дніпровська і вона забрала ОСОБА_10 до себе на три місяці. Колись дуже давно до ОСОБА_10 приїжджав брат ОСОБА_13 , більше його життям ніхто не цікавився. ОСОБА_14 завжди ОСОБА_10 визнавав своєю племінницею.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засідання 19.05.2020 пояснив, що проживає в селі Запоріжжя Токмацького району. Померлий ОСОБА_16 жив через два будинку від нього. Жив один, останнім часом зловживав спиртними напоями. Ніхто з братів та сестер, які давно виїхали з села, його не провідував, тільки ОСОБА_17 , яка мешкає в м.Кам`янка Дніпровська, ним цікавилася та приїжджала до нього. Він визнавав її своєю племінницею. Інколи ОСОБА_18 до себе на тривалий час та доглядала за ним.

Суд з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2019 року. (стр.29 Том 1)

Родинні відносини померлого ОСОБА_7 з ОСОБА_4 підтверджуються копіями наступних документів: свідоцтва про народження позивача ОСОБА_19 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_20 ) серії НОМЕР_2 від 15.07.1961, свідоцтва про одруження ОСОБА_4 серії НОМЕР_3 від 25.04.1964, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00022472355. З даних документів видно, що батьками померлого ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_4 були ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (стр.19, 20, 28 Том 1).

Родинні відносини померлого ОСОБА_7 з ОСОБА_5 підтверджуються копіями наступних документів: свідоцтва про народження позивача ОСОБА_23 серії НОМЕР_4 від 12.12.1950, витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00022472355. З даних документів видно, що батьками померлого ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_5 були ОСОБА_21 та ОСОБА_22 (стр.12, 28 Том 1).

Родинні відносини померлого ОСОБА_7 з ОСОБА_6 підтверджуються копіями наступних документів: свідоцтва про народження позивача ОСОБА_6 (при народжені ОСОБА_24 ) № НОМЕР_5 , де її батьками зазначені ОСОБА_25 та ОСОБА_26 (російською мовою); витягом з погосподарської книги №3 та №12, де значиться запис за 1953-1957 роки, що голова господарства - ОСОБА_27 , його жінка - ОСОБА_28 , донька - ОСОБА_29 , син - ОСОБА_23 (записи зроблені російською мовою); довідкою від 27.02.2007, відповідно до якої 04.05.1959 зареєстровано шлюб між ОСОБА_30 та ОСОБА_31 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_32 ; свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_6 від 17.03.1987; свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 від 30.04.1988, відповідно до якого ОСОБА_33 змінила прізвище на ОСОБА_34 ; витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00022472355. З даних документів видно, що матір`ю померлого ОСОБА_7 та позивача ОСОБА_6 була ОСОБА_22 (стр.23, 24, 25, 26, 27, 28 Том 1).

Родинні відносини померлого ОСОБА_7 з ОСОБА_2 підтверджується копіями наступних документів: свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 (при народжені ОСОБА_35 ) серії НОМЕР_8 від 11.04.2019, відповідно до якого матір`ю її була ОСОБА_36 ; свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_9 від 08.09.1973, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_37 та ОСОБА_38 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_39 ; свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 від 09.11.2010, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_37 та ОСОБА_17 , після реєстрації шлюбу прізвище ОСОБА_39 ; свідоцтва про шлюб №516, відповідно до якого уклали шлюб ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_35 (записи зроблені російською мовою); свідоцтва про одруження НОМЕР_11 , відповідно до якого ОСОБА_42 уклала шлюб з ОСОБА_21 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_43 (записи зроблені російською мовою); свідоцтвом про народження матері позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_44 , де її батьками зазначено ОСОБА_45 та ОСОБА_46 (записи зроблені російською мовою); свідоцтва про одруження НОМЕР_12 , відповідно до якого мати позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_36 зареєструвала 27.01.1959 шлюб з ОСОБА_47 та змінила прізвище на ОСОБА_48 (записи зроблені російською мовою); свідоцтвом про народження померлого ОСОБА_7 від 01.02.1949 та витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження за №00022472355 (стр. 28, 105, 106, 107, 108, 109, 111-113 Том 1).

Крім того, факт родинних відносин підтверджено показами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_15 . Тобто в судовому засіданні встановлено, що померлі ОСОБА_7 та ОСОБА_49 були рідним братом та сестрою, з чого слідує, що з ОСОБА_17 є рідною племінницею померлого ОСОБА_7 .

Після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина на все його майно, у тому числі, право власності на земельну ділянку загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП №072579 від 24.12.2002, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-2306401542019 від 09.10.2019, Витягом із технічної документації від 23.09.2019 та Інформаційним листом від 09.10.2019 (стр.30, 32-39 Том 1).

Спадкова справа №106/2019 після смерті ОСОБА_7 заведена за заявою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , які у встановленому законом порядку звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом (стр.73-84 Том 1).

Відповідно до матеріалів спадкої справи №106/2019 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_17 є єдиними спадкоємцями, які прийняли спадщину, частки яких є рівними .

Крім того, як видно із матеріалів спадкої справи №106/2019, а саме заяви ОСОБА_5 про прийняття спадщини за законом, іншими спадкоємцями за законом є сестри померлого ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та племінниця померлого - ОСОБА_17 .

Отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_7 неможливо у зв`язку з тим, що позивачі не можуть надати оригінал правовстановлюючого документу на земельну ділянку , яка належала спадкодавцеві на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ЗП №072579 від 24.12.2002, крім того у спадкоємиці ОСОБА_2 не підтверджуються родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_9 , про що вказується у постановах про відмову у вчинені нотаріальної дії державного нотаріуса Токмацької районної державної нотаріальної контори Запорізької області від 06 вересня 2019 року №871/02-31 та від 09 жовтня 2019 року №986/02-31 (стр.13, 102 Том 1).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Спадкові відносини в Україні регулюються Цивільним кодексом України , Законом України від 2 вересня 1993 року №3425-ХІІ "Про нотаріат" , іншими законами, а також прийнятими відповідно до них підзаконними нормативно-правовими актами.

Відповідно п.11 ч.1 ст.346 ЦК України право власності припиняється у разі смерті власника та ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

ОСОБА_7 за час свого життя заповіту не складав, відсутність заповіту підтверджується спадковою справою.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно зі ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Стаття 1261 ЦК України передбачає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. На час смерті ОСОБА_7 спадкоємці першої черги були відсутні.

Відповідно до матеріалів спадкової справи №106/2019, ОСОБА_7 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 1951 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті був зареєстрований один.

Стаття 1266 ЦК України частина 3 передбачає, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Як слідує зі свідоцтва про смерть НОМЕР_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла рідна сестра ОСОБА_7 та мати позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_49 . (стр.110 Том 1).

Будучи спадкоємцями другої черги за законом позивачі за первісним позовом ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та спадкоємиця другої черги за законом за правом представленняпозивач за зустрічним позовом ОСОБА_17 звернулися до нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм було відмовлено, оскільки у спадкоємців відсутній правовстановлюючий документ на належну спадкодавцю земельну ділянку, крім того у спадкоємиці ОСОБА_2 не підтверджуються родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_9 .

Спадкоємцям рекомендовано звернутися до суду для визнання права власності на спадкове майно, встановлення родинних стосунків.

Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом свідчить про те, що право власності позивача не визнається іншою особою, а тому є підставою для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку в судовому порядку.

У відповідності до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємців права на спадщину.

Відповідно до п. в ч.1 ст.87 Земельного кодексу України право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Згідно з п.8 ч.1 ст.27 Закону України від 01 липня 2004 року №1952-IV Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року.

Тобто, на теперішній час неможливо отримати дублікат або повторно Державний акт на право приватної власності на землю.

Відповідно до п.23 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно зі ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, а також того, що позивачі є такими, що прийняли спадщину, але нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, суд вважає первісний та зустрічний позови такими, що підлягають задоволенню, сам факт відсутності правовстановлюючих документів, не може вважатися відсутністю прав на відповідне майно, якщо воно правомірно набуто у власність. В даному випадку, суд вважає, що оскільки земельна ділянка набута спадкодавцем правомірно, то позивачі мають право отримати майно у власність в порядку спадкування за законом.

Щодо встановлення факту родинних відносин між померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 та позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 , суд вважає, що в цій частині позовні вимоги доведені та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Із листа Верховного Суду України від 01.01.2012 Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення слідує, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

З матеріалів справи слідує, що державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва на спадщину за законом ОСОБА_12 , у зв`язку з відсутністю документів, підтверджуючих родинні відносини.

Виходячи з вище викладеного, суд приходить до висновку, що від встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_2 та померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_9 залежить виникнення у ОСОБА_2 права на спадкування після смерті її рідного дядька, а відсутність факту родинних відносин зі спадкодавцем унеможливлює отримання останньою свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_7 , тому суд вважає за необхідне встановити факти родинних відносин, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 був рідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Висновки суду:

Відповідно до положень ст.3 ЦК України, яка передбачає загальні засади цивільного законодавства, ними, серед іншого, є судовий захист цивільного права та інтересу, а також справедливість, добросовісність та розумність.

Положеннями ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності

Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.95 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне первісний позов задовольнити і визнати за ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , право власності на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005 , кожному.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення, оскільки іншим шляхом, окрім встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на 1/4 частини земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, в порядку спадкування за законом після смерті рідного дядька ОСОБА_7 , у судовому порядку у ОСОБА_2 немає можливості захистити своє право і отримати спадщину.

Висновки суду узгоджуються із зібраними у справі доказами і не суперечать вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 16 , 1216-1218, 1296 ЦК України, ст.87 Земельного кодексу України, ст.13, 95, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Новомиколаївської сільської ради та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та Новомиколаївської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом та встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між фізичними особами, а саме, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_7 був рідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності в порядку спадкування за законом на 1/4 частину земельної ділянки загальною площею 8,3257 га, кадастровий номер 2325282800:02:001:0005, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Новомиколаївської сільської ради Токмацького району Запорізької області, яка належала ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач за первісним позовом:ОСОБА_4 а , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп НОМЕР_14 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Позивач за первісним позовом:ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп НОМЕР_15 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Позивач за первісним позовом:ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рнокпп НОМЕР_16 , місце проживання: АДРЕСА_4 .

Позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , рнокпп НОМЕР_17 , місце проживання: АДРЕСА_5 .

Відповідач: Новомиколаївська сільська рада , код ЄДРПОУ 20512564, місце знаходження: 71771, Запорізька область, Токмацький район, село Новомиколаївка, вулиця Космічна, 46/1.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Токмацький районний суд Запорозької області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення складено та підписано 26.05.2020.

Суддя