Ухвала

від 22.05.2020 по справі 607/8167/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22.05.2020 Справа №607/8167/20

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Грицай К.М., при вирішенні питання про прийняття позовної заяви ОСОБА_1 до АТ КБ ПриватБанк про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача АТ КБ ПриватБанк про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Позовна заява не відповідає ч. 4 ст. 177 ЦПК України, а саме позивачем не сплачено судовий збір та не надано підтвердження про його сплату.

Позивач при зверненні з вимогами до суду посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів .

У статті 5 Закону України Про судовий збір визначено перелік пільг щодо сплати судового збору, у якому не передбачено звільнення від сплати судового збору споживачів - за позовами, що пов`язані з порушенням їхніх прав. Разом з тим у частині 3 статті 22 Закону України Про захист прав споживачів передбачено, що споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Системний і комплексний аналіз зазначених норм дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб, як споживачі, які звернулися з позовними вимогами про захист порушених справ , у переліку осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору, установленому в статті 5 Закону України Про судовий збір , не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів, а саме Законом України Про захист прав споживачів .

Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, зазначив, що вони звільняються від майнового навантаження з метою захисту своїх порушених прав (частина третя стаття 22 Закону України Про захист прав споживачів ). Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №761/24672/15-ц від 19.06.2018 р.

При цьому, позовна заява містить три вимоги, одна з яких про відшкодування моральної шкоди в сумі 18892,00 грн.

Пунктом 5 ч.1 ст.4 Закону України Про захист прав споживачів визначено, що споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції) відповідно до закону. Таким чином, споживачі звільнені від сплати судового збору за подання позову про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої лише внаслідок недоліків продукції, тобто в даному випадку позивач не звільнений від сплати судового збору у відповідності до положень ст. 22 Закону України Про захист прав споживачів за вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01.01.2015, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від такого.

Згідно з частиною третьою статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Аналіз цієї норми дає підстави зробити висновок про те, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди може полягати у відшкодуванні грошима, майном або в інший спосіб.

Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди. Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою. Таким чином, позовна вимога про відшкодування моральної шкоди грошима або майном є майновою, а вимога про відшкодування моральної шкоди в інший (немайновий) спосіб є немайновою вимогою.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц.

Таким чином, за позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди має справлятися судовий збір в розмірі, встановленому Законом.

Відповідно до Закону України Про судовий збір , за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем судовий збір становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2102,00 грн. та 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 840,80 грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищенаведене, позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків, а саме: долучити документ, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу, що підтверджує підставу звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі неможливості подання доказів разом із позовною заявою позивачу необхідно зазначити такі докази.

При цьому, суд роз`яснює, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

На підставі наведеного і, керуючись ст. ст. 177, 185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до АТ КБ ПриватБанк про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - залишити без руху, надавши позивачу строк протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду, для усунення вказаних недоліків.

Роз`яснити, що якщо позивач, відповідно до ухвали суду, у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяК. М. Грицай