Ухвала

від 25.05.2020 по справі 433/212/20

ТРОЇЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Троїцький районний суд Луганської області

Справа № 433/212/20

Провадження № 2-з/433/3/20

УХВАЛА

про повернення заяви

25.05.2020 року

Суддя Троїцького районного суду Луганської області Певна О.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Троїцького районного суду Луганської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , яку представляє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про поділ майна набутого у шлюбі.

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на прогулянкове судно моделі BUSTERXXL, ідентифікаційний № корпусу НОМЕР_1 - НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_3 1776 KV , 2011 року побудови (Фінляндія), головні механізми - Mercury, 110 кВт.

В обґрунтування поданої заяви зазначила, що вона випадково знайшла оголошення на сайті OLX про продаж Прогулянкового судна моделі BUSTERXXL, ідентифікаційний № корпусу FE- НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2011 року побудови (Фінляндія), головні механізми - Mercury, 110 кВт, яке на даний час є спірним майном. Ціна, за якою судно виставлене на продаж - 37900 доларів США. Беручи до уваги, що оголошення про продаж судна з`явилось у вільному доступі в мережі, у неї є підстави побоюватися, що відповідач може вжити заходів щодо продажу даного рухомого майна, що може призвести до порушення її прав.

Вивчивши заяву та додані до неї документи,приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню з таких підстав.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову досукається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 5, 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити зокрема: ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Останнє питання вирішується у тому числі і з урахуванням ціни позову, яку позивач не визначила як при зверненні до суду, так і не вказала у заяві про забезпечення позову, що є порушенням п. 5 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 20.08.2018 у справі № 917/1390/17.

Однак, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, його метою є хоча і негайні, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

У відповідності до ч.1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи та поданої заяви, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України .

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р від 02.12.2015 року затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, у переліку якого включено м. Луганськ Луганської області.

Таким чином,відомості з обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу УДМС в Луганській області про реєстрацію чи зняття з реєстраційного обліку гр. ОСОБА_1 є непідтвердженими, а отже визначити зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України позивача не можливо, що вказує на наявні обставини, передбачені п. 1 ч. 3 ст. 154 ЦПК України, для обов`язкового одночасного із заходами забезпечення позову застосування зустрічного забезпечення, пропозиція щодо чого позивачем не надано, що є порушенням п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України. На останнє також вказує не надання суду відомостей щодо майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові, власником якого вона.

Таким чином, клопотання про забезпечення позову не відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України, а саме: в клопотанні не зазначено ціну позову, про забезпечення якого просить заявник та не зазначено пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Враховуючи відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову, керуючись ч. 10 ст. 153 ЦПК України, приходжу до висновку про повернення заяви заявнику.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Із урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення, а якщо учаснику справи ухвала суду не була вручена у день її складення - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду, шляхом подання апеляційної скарги до Луганського апеляційного суду через Троїцький районний суд Луганської області або безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.С. Певна

.