Постанова

від 25.05.2020 по справі 361/5780/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 361/5780/18

головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.

провадження № 22-ц/824/2293/2020

суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.

У Х В А Л А

25 травня 2020 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Мостової Г.І.,

суддів Слюсар Т.А., Волошиної В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сердюк К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Євгенія Миколайовича на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Євгенія Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з указаним позовом, який обґрунтовано тим, що постановою господарського суду Київської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 911/1904/16 визнано ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ліквідатором призначено Фесенка Є.М. , який, здійснюючи свої повноваження арбітражного керуючого, отримав відомості про наявність договорів купівлі-продажу корпоративних прав, зокрема, договору

№ 18/06-2014/КП від 16 червня 2014 року та договору № 16/06-2014/КП від 16 червня 2014 року.

Згідно з договором купівлі-продажу № 18/06-2014/КП від 16 червня 2014 року ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс продало ОСОБА_3 - 63,85 % частки у статутному капіталі ТОВ Авто Метрополіс . Відповідно до умов зазначеного договору, ОСОБА_3 повинна здійснити оплату у сумі 17 023 074 грн 20 коп. у строк до 31 грудня 2016 року, проте жодного платежу останньою проведено не було.

Відповідно до договору купівлі-продажу № 16/06-2014/КП від 16 червня 2014 року ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс продало ОСОБА_3 - 35,15 % частки у статутному капіталі ТОВ Олвія-С . Згідно з умовами зазначеного договору, ОСОБА_3 повинна сплатити продавцю 1 406 541 грн 59 коп. у строк до 31 грудня 2016 року, проте оплата здійснена не була.

Таким чином, загальна сума боргу ОСОБА_3 перед ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс за вищевказаними договорами становить 18 429 615 грн 79 коп.

11 січня 2017 року ліквідатором від третіх осіб отримано інформацію про те, що ОСОБА_3 померла, спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є відповідач - ОСОБА_1

Спадщина, на яку державним нотаріусом видано свідоцтво ОСОБА_1 складається із: житлового будинку АДРЕСА_1 ; грошових коштів, що обліковувалися на поточному рахунку у ПАТ Укрсоцбанк у сумі 1 692,73 євро; земельної ділянки, площею 0,0676 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладені обставини, та наявністю заборгованості ОСОБА_3 , спадкоємцем якої є ОСОБА_1 , перед позивачем за договорами купівлі-продажу № 18/06-2014/КП та № 16/06-2014/КП від 16 червня 2014 року, позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість у межах розміру успадкованого майна, а саме: 1 150 387 грн.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року позов ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Є.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс заборгованість у межах спадкового майна, у сумі 230 370 грн 21 коп. та понесені витрати на судовий збір у розмірі 3 455 грн 55 коп. У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням першої інстанції, ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Є.М. подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідач скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, направив заперечення щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, 16 червня 2014 року між ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 16/06-2014/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства.

Відповідно до п. 1.1. вказаного договору продавець продає, а покупець купує корпоративні права ТОВ Олвія - С на умовах та у порядку, визначених цим договором. Частка у статутному капіталі становить 35,15 % (п. 1.3.2.).

Згідно з п. 5.2. договору купівлі-продажу № 16/06-2014/КП за купівлю корпоративних прав покупець зобов`язалася сплатити продавцю 1 406 541 грн 59 коп. до 31 грудня 2016 року включно.

У пункті 5.3. договору купівлі-продажу № 16/06-2014/КП сторони дійшли згоди, що обов`язки покупця по сплаті корпоративних прав будуть вважатися виконаними повністю у момент зарахування повної суми договірної вартості корпоративних прав, зазначеної 5.1. цього договору, на розрахунковий рахунок продавця - НОМЕР_1 .

16 червня 2014 року продавцем ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс та покупцем ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі корпоративних прав, відповідно до якого продавець передав покупцеві корпоративні права у вигляді 35,15 % частки статутного капіталу ТОВ Олвія - С (а.с. 18 том 1).

Також, 16 червня 2014 року між ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 18/06-2014/КП корпоративних прав (часток у статутному капіталі) товариства.

Згідно з п. 1.1. вказаного договору продавець продає, а покупець купує корпоративні права ТОВ АвтоМетрополіс на умовах та у порядку, визначених цим договором. Частка у статутному капіталі становить 63,85 % (п. 1.3.2.).

Як передбачено у п. 5.2. договору купівлі-продажу № 18/06-2014/КП за купівлю корпоративних прав покупець зобов`язалася сплатити продавцю 17 023 074 грн 20 коп. до 31 грудня 2016 року включно.

У пункті 5.3. договору купівлі-продажу № 18/06-2014/КП сторони дійшли згоди, що обов`язки покупця по сплаті корпоративних прав будуть вважатися виконаними повністю у момент зарахування повної суми договірної вартості корпоративних прав, зазначеної 5.1. цього договору, на розрахунковий рахунок продавця - НОМЕР_1 .

16 червня 2014 року продавцем ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс та покупцем ОСОБА_3 підписано акт приймання-передачі корпоративних прав, відповідно до якого продавець передав покупцеві корпоративні права у вигляді 63,85 % частки статутного капіталу ТОВ Авто Метрополіс (а.с. 21 том 1).

З огляду на вищевикладене вбачається, що загальна вартість корпоративних прав за вищевказаними договорами купівлі-продажу

№ 16/06-2014/КП та № 18/06-2014/КП від 16 червня 2014 року становить 18 429 615 грн 79 коп., які ОСОБА_3 зобов`язалася сплатити на рахунок ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс до 31 грудня 2016 року.

Згідно з наданих позивачем виписок з рахунку ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс № НОМЕР_1 , у період із 30 грудня 2014 року по 31 грудня 2016 року грошові кошти на вказаний рахунок від ОСОБА_3 не надходили.

Із матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла.

Спадщину після її смерті прийняв відповідач ОСОБА_1 , який 19 липня 2016 року звернувся до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с. 22 т.1 ).

Спадщина, на яку видано вищевказані свідоцтва складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 ; грошових вкладів у ПАТ Укрсоцбанк у розмірі 1 692,73 євро, що в еквіваленті становить 49 918 грн 60 коп.; земельної ділянки площею 0,0676 га, кадастровий № НОМЕР_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальна вартість успадкованого майна станом на видачу свідоцтв про право на спадщину становить 230 370 грн 21 коп.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14 липня 2016 року порушено провадження у № 911/1904/16 про банкрутство ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс (а.с. 7-11 том 1).

Постановою господарського суду Київської області від 18 жовтня 2016 року у справі № 911/1904/16 визнано ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс арбітражного керуючого Фесенка Є.М. (а.с. 12-14 том 1).

14 липня 2016 року господарським судом Київської області було здійснено публікацію на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення № 33512 про порушення справи про банкрутство ТОВ Автоінтернешнл Метрополіс .

12 січня 2017 року ліквідатором ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс подано до Броварської міської державної нотаріальної контори претензію про повернення боргу кредитором спадкодавця у розмірі 18 429 615 грн 79 коп. за договорами купівлі-продажу № 16/06-2014/КП та № 18/06-2014/КП від 16 червня 2014 року (а.с. 26 том 1).

14 січня 2017 року та 16 червня 2017 року державним нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Журавською В.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 (а.с. 127-129 том 1).

06 червня 2017 року ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс направив на адресу відповідача рекомендований лист із заявою, в якій вимагав сплатити заборгованість у загальній сумі 18 429 615 грн 79 коп., що виникли на підставі договорів № 16/06-2014/КП та № 18/06-2014/КП від 16 червня 2014 року.

Вказану заяву отримано ОСОБА_1 12 червня 2019 року. У матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 сплачено грошові кошти на виконання вимог, викладених у заяві.

Відповідно до частин 1,4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII (далі - Кодекс № 2597-VIII).

У пункті 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону про банкрутство .

Відповідно до статті 7 Кодексу № 2597-VIII спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша).

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи (частина третя вказаної статті).

Згідно з частинами першою - третьою статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України , цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тобто законодавець указав, що у Законі України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом містяться процесуальні норми, які передбачають особливості розгляду справ указаної категорії.

Закон України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом № 2343-XII втратив чинність з 21 жовтня 2019 року, з набранням чинності Кодексу № 2597-VIII.

Відтак можна зробити висновок, що вказаний Кодекс № 2597-VIII передбачає також особливості розгляду справ про банкрутство, що і підтверджено у статті 7 цього Кодексу.

Зі змісту вказаних норм убачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута.

Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Вказана правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (джерело http://reyestr.court.gov.ua/Review/87115553).

Таким чином, з огляду на положення законодавства України, колегія апеляційного суду вважає, що розгляд всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і виключно господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи, тому спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції.

За встановлених обставин, справа за позовом ТОВ АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Є.М. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягає розгляду в порядку господарського судочинства в межах справи № 911/1904/16 про банкрутство ТОВ Автоінтернешнл Метрополіс , що перебуває на розгляді господарського суду Київської області та у зв`язку з цим не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частина 1 статті 255 ЦПК України).

Зважаючи на викладене, відповідно до частини 1 статті 377 ЦПК України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю з закриттям провадження у справі, з підстав, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Зі змісту статті 256 ЦПК України вбачається, якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі. У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) від 30 березня 2020 року № 540-IX.

Відповідно до пункту 12 цього Закону розділ ХII Прикінцеві положення ЦПК України доповнити пунктом 3 такого змісту:

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії такого карантину .

Керуючись статтями 255, 367, 369, 374, 375, 377, 381-384 ЦПК України та пункту 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АвтоІнтернешнл Метрополіс задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 жовтня 2019 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АвтоІнтернешнл Метрополіс в особі арбітражного керуючого Фесенка Євгенія Миколайовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Роз`яснити, що справа підлягає розгляду в межах справи № 911/1904/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Автоінтернешнл Метрополіс у Господарському суді Київської області.

Роз`яснити про наявність у позивача права протягом десяти днів з дня отримання ним ухвали про закриття провадження у цій справі - звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням пункту 3 розділу ХII Прикінцеві положення ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 26 травня 2020 року.

Головуючий Г.І. Мостова

Судді В.М. Волошина

Т.А. Слюсар