Рішення

від 26.05.2020 по справі 640/13941/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2020 року м. Київ № 640/13941/19

Суддя Окружного адміністративного суду м. Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс Ріелті до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування постанови і припису,-

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Імпульс Ріелті (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, код ЄДРПОУ 38346246) з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32а), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати винесену 26.06.2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанову № 60/19/073-6128 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс Ріелті винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2, п.4 ч.2 ст. 2 ЗУ Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та стягнення штрафу у розмірі 72 252,00 грн (сімдесят дві тисячі двісті п'ятдесят дві грн) 00 коп;

- визнати протиправним та скасувати винесений 26.06.2019 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) припис про усунення Товариством з обмеженою відповідальністю Імпульс Ріелті порушень вимог законодавства.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для призначення і проведення позапланової перевірки, вказував на порушення відповідачем вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553 при проведенні перевірки.

Ухвалою суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, посилаючись на встановлені за наслідком проведення перевірки порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Також зазначив про наявність передбачених Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. № 553, підстав для проведення перевірки

Розглянувши наявні документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Згідно зі ст. 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради В.Назаренка від 26.04.2019 року №08/279/08/166-1996 та наказу Департаменту від 11.05.2019 року №364, відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Зазначена перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи замовника будівництва - директора ТОВ Імпульс Ріелті Свириди О.М з 23.05.2019 по 05.06.2019, та була продовжена з 25.06.2019 по 26.06.2019 року, про що свідчать відповідні записи на направленнях.

Під час проведення перевірки, уповноваженою особою позивача були надані наступні документи:

-копію договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 03.10.2012 року;

-копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 19.04.2018 року №121283940;

-копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2019 року №163022017 (приватна власність нежилих приміщень за № 1 по №20 групи приміщень №1 (в літ Б) на просп. Перемоги, 84-В у Шевченківському районі, загальною площею 561,4 м2);

-копію технічного паспорту на громадський (виробничий) будинок - заклад громадського харчування на просп. Перемоги, 84-В (літ. Б) у Шевченківському районі м. Києва, виготовлений ТОВ Корунд Консалт (інвентаризаційна справа №615/18/3 від 16.08.2018 року), згідно якого загальна площа будівлі складає - 561,4 м2;

-копію договору оренди нежитлових приміщень за № 1 по №20 (група приміщень №1 - закладу громадського харчування (в літ.Б) на просп. Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м. Києва з площею 297 м2) від 01.06.2017 року №08-06/17, укладений між позивачем і ТОВ Єварзия , терміном до 01.05.2020.

За результатами проведеної перевірки було встановлено, що позивач експлуатує самовільно реконструйовану будівлю на проспекті Перемоги, 84-В у м. Києві, шляхом передачі в оренду ТОВ Єварзия , без прийняття об'єкта в експлуатацію. За результатами перевірки був винесений протокол про правопорушення та складений акт перевірки від 26.06.2019 року, а також припис про усунення виявлених правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, відповідач виніс постанову про притягнення ТОВ Імпульс Ріелті до відповідальності та стягнення штрафу у розмірі 72 252,00 грн.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п.3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

За визначенням поняття, наведеним у частині першій статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону, зокрема, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

За приписами пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Отже, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб'єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред'явлення суб'єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради В.Назаренка від 26.04.2019 року №08/279/08/166-1996 та наказу Департаменту від 11.05.2019 року №364, відповідачем було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Посадовою особою відповідача під час проведення перевірки було пред'явлено службове посвідчення та надано копії направлення про проведення позапланового заходу представнику позивача.

Позапланова перевірка проводилась з виїздом на об'єкт будівництва, про що зазначено в акті перевірки.

Поряд з цим, суд зазначає, що згідно матеріалів справи, представник позивача, а саме директор ТОВ Імпульс Ріелті була присутня під час проведення перевірки, що зафіксовано актом.

Враховуючи викладене, проаналізувавши норми чинного законодавства з урахуванням встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку, що відповідачем при проведенні позапланової перевірки ТОВ Імпульс Ріелті дотримано вимог порядку організації та проведення державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі щодо повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано позивачем.

Щодо обґрунтованості та провомірності підстав винесення оскаржуваних постанов та припису, суд зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що на об'єкті нерухомого майна за адресою: проспект Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м. Києва, ТОВ Імпульс Ріелті виконані будівельні роботи із реконструкції будівлі, шляхом влаштування огороджувальних конструкцій та скління відкритої тераси другого поверху будівлі, в результаті якої змінилися техніко-економічні показники, а саме: загальна площа будівлі з 297 кв.м збільшилась до 561,4 кв.м без документів, що надають право на їх виконання, чим порушено ч.1 ст. 34 Закону.

Водночас, суд зазначає, що позивачем не надано жодних належних і допустимих доказів в спростування виявлених відповідачем порушень.

Проаналізувавши матеріали справи суд встановив, що відповідно до технічного паспорту на будівлю літ. Б на проспекти Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м. Києва, який був виготовлений 15.11.2011 року, проставлена відмітка про прийняття об'єкта в експлуатацію (декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстровано ІДАБК у місті Києві 07.11.2011 року №КВ 14211071454 ) з площею 303,9 м2.

Згідно з експлікації площ приміщень зазначеної будівлі, загальна площа групи приміщень №1 будівлі по літ. Б - 297 м2, в т.ч. сходів, які об'єднують перший поверх з терасою другого поверху - 16,3 м2.

Відповідно до планів за поверхами технічного паспорту комунального підприємства Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації від 15.11.20111 року, будівля одноповерхова з відкритою терасою на даху.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2019 року, позивачу на праві приватної власності належать нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1 в літ. Б ) на проспекті Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м Києва, загальна площа яких складає 561,4 кв.м.

Проте, станом на час перевірки, відповідач не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт та засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за вказаною адресою.

Зазначене свідчить про те, що позивачем була самовільно реконструйована будівля (літ. Б) на проспекті Перемоги, 84-В у м. Києві, що експлуатується, шляхом передачі в оренду ТОВ Євразія , без прийняття в експлуатацію об'єкта у встановленому порядку.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу держаного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт, згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту було складено акт перевірки від 26.06.2019 року та, враховуючи виявлені порушення - видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.06.2019 року, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.07.2019 року №60/19/073-6128, якою ТОВ Імпульс Ріелті визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладено штраф.

Суд не приймає до уваги доводи позивача відносно того, що відповідачем неправомірно, до моменту спливу строку, який був встановлений приписом для усунення порушень, накладений штраф на позивача, оскільки накладення штрафу за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не пов'язаний із встановленням строків для усунення порушень, визначених у приписі від 26.06.2019 року, в зв'язку із тим, що невиконання вимог припису призводить до відповідальності, встановленої ч.6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , а також дає право відповідачу на звернення до суду із позовом у порядку ст. 38 Закону.

Отже, за результатами розгляду справи судом встановлена наявність виявлених під час перевірки порушень, які не спростована позивачем, а доводи відносно протиправності спірних постанов про накладення штрафу та припису зводяться лише до процедурних порушень під час перевірки, які також не підтвердились в ході розгляду справи.

З огляду на наведені обставини суд дійшов висновку, що належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності і взаємозв'язку повністю доведений факт вчинення позивачем вказаних вище правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Відтак, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про правомірність прийнятих відповідачем постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та винесення припису.

Згідно зі статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Враховуючи встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість вчинених ним дій та прийняття спірних рішень.

За таких обставин, суд системно проаналізувавши приписи законодавства України, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст. 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Імпульс Ріелті (01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, код ЄДРПОУ 38346246) відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.Г. Вєкуа