Постанова

від 22.10.2020 по справі 640/13941/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13941/19 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Парінова А.Б., Ключковича В. Ю., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 26.05.2020р.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови та припису,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати винесену 26.06.2019 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанову № 60/19/073-6128 про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2, п.4 ч.2 ст. 2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та стягнення штрафу у розмірі 72252,00 грн (сімдесят дві тисячі двісті п`ятдесят дві грн) 00 коп;

- визнати протиправним та скасувати винесений 26.06.2019 року Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) припис про усунення товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" порушень вимог законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" залишено без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано протиправність дій відповідача щодо призначення та проведення позапланової перевірки за відсутності передбачуваних законом підстав для проведення такої.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив зареєстрований 16.09.2020 р. за вх. № 34393, у якому відповідач наголошує, що в апеляційній скарзі позивач не наводить жодних підстав та доводів для спростування висновків та позиції суду.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації згідно ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року (далі - Порядок №553), на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради В.Назаренка від 26.04.2019 року №08/279/08/166-1996 та наказу Департаменту від 11.05.2019 року №364 проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності товариством з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті".

Зазначена перевірка проводилась у присутності уповноваженої особи замовника будівництва - директора ТОВ "Імпульс Ріелті" Свириди О.М з 23.05.2019 по 05.06.2019, та була продовжена з 25.06.2019 по 26.06.2019 року, про що свідчать відповідні записи на направленнях.

Проведеною перевіркою встановлено, що позивач експлуатує самовільно реконструйовану будівлю на проспекті Перемоги, 84-В у м. Києві, шляхом передачі в оренду ТОВ "Євразія", без прийняття об`єкта в експлуатацію.

За результатами перевірки винесено протокол про правопорушення та складено акт перевірки від 26.06.2019 року, а також припис про усунення виявлених правопорушень у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, відповідач виніс постанову про притягнення ТОВ "Імпульс Ріелті" до відповідальності та стягнення штрафу у розмірі 72 252,00 грн.

Незгода позивача із прийнятими рішеннями зумовила його звернення до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон №3038-VI) державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі Положення №294), державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (п.3 Положення №294).

Пунктом 7 Положення №294 встановлено, що Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

За визначенням поняття, наведеним у частині першій статті 41 Закону №3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону, зокрема, справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (ч. 2 ст. 41 Закону №3038-VI).

Відповідно до пунктів 1-3 частини третьої статті 41 Закону №3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт.

На виконання статті 41 Закону №3038-VI Кабінет Міністрів України постановою від 23.05.2011 №553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт (далі - Порядок №553).

Пунктом 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Згідно з пунктом 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

За приписами пункту 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані, зокрема, у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством.

У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із пунктом 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

За приписами пункту 21 Порядку № 553 якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта.

Отже, законодавством регламентовано чіткий і послідовний порядок проведення уповноваженими особами органів архітектурно-будівельного контролю перевірки за дотриманням суб`єктами містобудівної діяльності законодавчих вимог при здійсненні будівельних робіт, відповідно до якого початковим етапом є пред`явлення суб`єкту містобудування направлення на проведення перевірки та службового посвідчення уповноваженої особи контролюючого органу.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позапланову перевірку позивача проведено на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради В.Назаренка від 26.04.2019 року № 08/279/08/166-1996 та наказу Департаменту від 11.05.2019 року № 364.

Посадовою особою відповідача під час проведення перевірки пред`явлено службове посвідчення та надано копії направлення про проведення позапланового заходу представнику позивача.

Позапланова перевірка проводилась з виїздом на об`єкт будівництва, про що зазначено в акті перевірки, також при проведенні перевірки директор ТОВ "Імпульс Ріелті" була присутня.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем при проведенні позапланової перевірки ТОВ "Імпульс Ріелті" дотримано вимог порядку організації та проведення державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі щодо повідомлення позивача про здійснення позапланового заходу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано позивачем.

Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності винесення оскаржуваних постанов та припису.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на об`єкті нерухомого майна за адресою: проспект Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м. Києва, позивачем виконано будівельні роботи із реконструкції будівлі, шляхом влаштування огороджувальних конструкцій та скління відкритої тераси другого поверху будівлі, в результаті якої змінилися техніко-економічні показники, а саме: загальна площа будівлі з 297 кв.м збільшилась до 561,4 кв.м без документів, що надають право на їх виконання, чим порушено ч.1 ст. 34 Закону.

Апелянтом як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано жодних належних і допустимих доказів в спростування виявлених відповідачем порушень.

Натомість, відповідно до технічного паспорту на будівлю літ. "Б" на проспекти Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м. Києва, який виготовлений 15.11.2011 року, проставлена відмітка про прийняття об`єкта в експлуатацію (декларація про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровано ІДАБК у місті Києві 07.11.2011 року № КВ 14211071454 ) з площею 303,9 м2.

Згідно з експлікації площ приміщень зазначеної будівлі, загальна площа групи приміщень №1 будівлі по літ. "Б" - 297 м2, в т.ч. сходів, які об`єднують перший поверх з терасою другого поверху - 16,3 м2.

Відповідно до планів за поверхами технічного паспорту комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" від 15.11.20111 року, будівля одноповерхова з відкритою терасою на даху.

Згідно витягу із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 10.04.2019 року, позивачу на праві приватної власності належать нежилі приміщення з № 1 по № 20 (групи приміщень № 1 в літ. "Б") на проспекті Перемоги, 84-В у Шевченківському районі м Києва , загальна площа яких складає 561,4 кв.м.

З огляду на викладені докази, позивачем самовільно реконструйована будівля (літ. Б) на проспекті Перемоги, 84-В у м. Києві, що експлуатується, шляхом передачі в оренду ТОВ "Євразія", без прийняття в експлуатацію об`єкта у встановленому порядку.

Зазначена обставина також не спростована позивачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до ч.1 ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу держаного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт, згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акту перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

За результатами проведеної перевірки посадовою особою Департаменту було складено акт перевірки від 26.06.2019 року та, враховуючи виявлені порушення - видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 26.06.2019 року, а також складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.07.2019 року № 60/19/073-6128, якою ТОВ "Імпульс Ріелті" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п.4 ч.2 ст. 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено допущення позивачем порушень містобудівного законодавства, та відповідно відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, що, на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 17.07.2020р.) у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Імпульс Ріелті" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування постанови та припису залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 травня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов

Суддя В. Ю. Ключкович

Суддя А.Б. Парінова

(Повний текст постанови складено 22.10.2020 р.)